Рішення

від 31.03.2020 по справі 320/5246/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2020 року справа №320/5246/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДСНС України у Київській області до Рокитнянського колективного автотранспортного підприємства 1066 про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Рокитнянського колективного автотранспортного підприємства 1066 про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель, приміщень та споруд Рокитнянського колективного автотранспортного підприємства 1066, розташованого за адресою: 09601, Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Першотравнева, 180, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті планової перевірки від 21.08.2019 №177.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що в ході проведення позапланової перевірки Рокитнянського колективного автотранспортного підприємства 1066, розташованого за адресою: 09601, Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Першотравнева, 180, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання по справі.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що позивачем не надано доказів того, що виявлені ним в ході проведення позапланової перевірки та відображені в акті порушення у сфері техногенної і пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, відповідач наголосив на тому, що Рокитнянським колективним автотранспортним підприємством 1066 вчиняються дії, направлені на усунення виявлених порушень.

04.02.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення Рокитнянського колективного автотранспортного підприємства 1066, а саме: експлуатацію третього та четвертного поверхів адміністративно-побутового корпусу за адресою: 09601, Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Першотравнева, 180, шляхом зобов`язання відповідача частково зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті планової перевірки від 27.01.2020 №8.

Усною ухвалою суду від 04.02.2020, проголошеною без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, прийнято до розгляду вказану заяву та вирішено здійснити подальший розгляд справи з урахуванням зменшених позовних вимог.

Присутні у судовому засіданні 04.02.2020 представники сторін заявили клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Усною ухвалою суду від 04.02.2020, проголошеною без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, вирішено закрити підготовче провадження та здійснити подальший розгляд справи по суті у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Рокитнянське колективне автотранспортне підприємство 1066 (ідентифікаційний код 05395428, місцезнаходження: 09600, Київська область, Рокитнянський р-н., смт. Рокитне, вул. Першотравнева, буд.180) 14.12.1994 було зареєстровано як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.09.2019 №100575312) (а.с.41-44).

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (а.с.45), свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 15.07.2008 серії САВ №411588 (а.с.76), Рокитнянське колективне автотранспортне підприємство 1066 є власником: комплексу літ. А -1921,7; Б -1823,1; В -22,9; Г -35,9; Д -34,9 ; Е -40,4; Є -23,7; Ж -66,3; З -48,5; К -22,8; Л -17,1; М -198,8; О -23,8; П -32,3 кв. м., який розташований за адресою: Київська область, Рокитнянський р-н., смт.Рокитне, вул.Першотравнева, буд.180.

У період з 20.08.2019 по 21.08.2019 заступником начальника управління - начальником відділу пожежної безпеки управління запобігання надзвичайним ситуаціям ГУ ДСНС України у Київській області підполковника служби цивільного захисту Харченком Романом Сергійовичем та головним інспектором Рокитнянського РС ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Крупкою Миколою Григоровичем на підставі вказаного наказу було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Рокитнянським колективним автотранспортним підприємством 1066 вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого був складений акт від 21.08.2019 №177 (а.с.19-30).

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені порушення Рокитнянським колективним автотранспортним підприємством 1066 законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта.

Під час розгляду справи Рокитнянським районним сектором ГУ ДСНС України у Київській області за заявою відповідача у період з 24.01.2020 по 27.01.2020 було проведено позапланову перевірку дотримання Рокитнянським колективним автотранспортним підприємством 1066 вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт №8 від 27.01.2020 (а.с.203-225).

Зі змісту вказаного акта вбачається, що відповідачем не було усунуто у повному обсязі допущене раніше порушення вимог пункту 1.2 глави 1 розділу 5 Правил пожежної безпеки в Україні №1417, а саме: не обладнано приміщення будівель підприємства (адміністративна, автогаражів, реммайстерень та КПП) системами протипожежного захисту. Так, залишились не обладнані системою протипожежного захисту 3-й та 4-й поверхи адміністративної будівлі підприємства.

Отже, не усунутим залишилося одне порушення, про яке раніше було зазначено в акті перевірки від 21.08.2019 №177, яке і підлягає дослідженню в рамках цієї справи, з приводу чого суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі-Закон №877).

Частиною першою статті 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Матеріали справи свідчать, що під час розгляду справи переважна більшість порушень (9 з 10), зазначених в акті перевірки №177 від 21.08.2019, відповідачем була усунута та на теперішній час відповідачем не усунуто лише одне порушення, а саме: не обладнані системою протипожежного захисту 3-й та 4-й поверхи адміністративної будівлі підприємства, що кваліфіковано позивачем як порушення вимог пункту 1.2 глави 1 розділу 5 Правил пожежної безпеки в Україні №1417.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу V Правил №1417, порушення якого відображено позивачем в акті, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Пунктом 6.1 розділу VI ДБН В.2.5-56:2014, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.11.2014 №312, визначено, що системи протипожежного захисту поділяються на: а) системи пожежної сигналізації; б) автоматичні системи пожежогасіння; в) автономні системи пожежогасіння локального застосування; г) системи оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей; д) системи протидимного захисту; е) системи централізованого пожежного спостерігання; ж) системи диспетчиризації СПЗ.

Згідно з пунктом 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устатковання при сигналі "пожежа" тощо).

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації повинні: а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; б) передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; в) формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі; г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу СПС.

Системи пожежної сигналізації не повинні: а) підпадати під несприятливий вплив інших систем незалежно від того, з`єднані вони з ними чи ні; б) виходити з ладу (частково або повністю) через вплив на них вогню або явища, для виявлення якого вони призначені, до того, як вогонь чи це явище було виявлено; в) реагувати на інші явища, не пов`язані з виявленням пожежі (підпункт 7.2.3 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014).

Судом встановлено, що 11.09.2019 між Рокитнянським колективним автотранспортним підприємством 1066 (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю БЦ Електросервіс (Виконавець) було укладено договір 11/09-19, за умовами якого виконавець зобов`язався виконати проектування та монтаж системи пожежної сигналізації приміщень будівель підприємства (адміністративна, автогаражів, реммайстерень та КПП).

Пунктом 2.1 договору визначено, що термін виконання робіт: до 31 грудня 2019 року.

Місце виконання робіт: Київська обл., смт. Рокитне, вул. Першотравнева, буд.180 (пункт 2.2 договору) (а.с.101-102).

З матеріалів справи вбачається, що Рокитнянським колективним автотранспортним підприємством 1066 на виконання умов вказаного договору було сплачено ТОВ БЦ Електросервіс 45000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №14086 від 16.10.2019 (а.с.104).

17.12.2019 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору №11/09-19 від 11.09.2019, яким сторони продовжили термін виконання договору до 31.01.2020 (а.с.197).

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області листом від 28.12.2019 №66/1/15409 повідомило ТОВ БЦ Електросервіс , що під час розгляду проектної документації (стадія Робочий проект шифр:10-0/2019-ПС) Автоматична пожежна сигналізація, оповіщення про пожежу та керування евакуацією людей на об`єкті: Приміщення будівель підприємства КАТП 1066 (адміністративні приміщення, автогаражі, реммайстерні, АЗС, шиномонтаж та КПП) по вул. Першотравнева, 180 в смт.Рокитне , розроблену в 2019 році ТОВ БЦ Електросервіс (ліцензія АЕ №522817 термін дії необмежений) не встановлено порушень протипожежних вимог будівельних норм та правил (а.с.228).

У судовому засіданні 04.02.2020 представник відповідача наголосив на тому, що Рокитнянське колективне автотранспортне підприємство 1066 не здійснювало розміщення автоматичної системи сигналізації на третьому та четвертому поверхах, оскільки приміщення, розміщені на вказаних поверхах не експлуатуються підприємством.

У зв`язку з цим, відповідач вважає, що відсутність автоматичної системи сигналізації на відповідних поверхах не створює небезпеки для життя та здоров`я людей.

Так, на підтвердження наданих пояснень до матеріалів справи додано наказ Рокитнянського колективного автотранспортного підприємства 1066 від 01.10.2018 №554/1, яким встановлено провести консервацію третього та четвертого поверху адміністративної будівлі.

Приписано технічному директору ОСОБА_1 здійснити відключення третього та четвертого поверху адміністративної будівлі від централізованого теплопостачання та здійснити заходи, що унеможливлять попадання до цих приміщень працівників та сторонніх осіб.

Встановлено енергетику підприємства ОСОБА_2 здійснити відключення третього та четвертого поверху адміністративної будівлі від електро-мережі підприємства (а.с.227).

Проте, суд наголошує на тому, що не встановлення сигналізації на третьому та четвертому поверхах навіть за умови невикористання підприємством розміщених на відповідних поверхах приміщень створює потенційну загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки не виключає можливості виникнення пожежі в цій частині приміщення навіть у випадку її консервації, наприклад, у зв`язку з потраплянням сторонніх осіб. Крім того, суд зауважує, що видання відповідачем внутрішнього наказу про заборону експлуатації частини приміщень не є переконливим доказом неможливості використання відповідних приміщень (поверхів), оскільки фактично дозволяє відповідачу у будь-який час (після вирішення спору у цій справі) прийняти наказ про здійснення розконсервації цих поверхів для здійснення подальшої експлуатації. У зв`язку з чим, суд вважає, що спірні правовідносини мають набути імперативного характеру шляхом ухвалення судом відповідного рішення про заборону використання приміщень, які не обладнані системою протипожежної безпеки. При цьому, суд вважає, що постановлення такого рішення не є непропорційним втручанням у право відповідача, враховуючи відсутність у останнього наміру використовувати 3й та 4й поверхи адмінбудівлі.

Суд зауважує, що Верховний Суд у п. 28 постанови від 10.10.2019 у справі №320/5849/18 зазначив, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84899742).

Аналогічна правова позиція викладена в пунктах 33-35 постанови Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №826/7292/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84987953).

У п.31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 у справі №815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84805275).

Отже, порушення є суттєвим та потребує усунення, оскільки може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, не дозволить у випадку виникнення пожежі вчасно її ліквідувати, призведе до стрімкого розвитку та може потенційно загрожувати життю та здоров`ю людей.

Суд також звертає увагу, що наведене порушення не є формальним, а стосуються відсутності у відповідача встановленої та функціонуючої автоматичної пожежної сигналізації з виведенням сигналу при її спрацюванні на пульт централізованого спостереження, яка призначена для попередження виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Суд наголошує на тому, що не усунене відповідачем порушення є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей.

Таким чином, характер суспільної небезпечності встановленого під час перевірки відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не усунув всіх порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і те порушення, яке на теперішній час продовжує існувати, створює загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації будівлі Рокитнянського колективного автотранспортного підприємства 1066, розташованого за адресою: Київська область, Рокитнянський район, смт.Рокитне, вул. Першотравнева, 180, шляхом зобов`язання відповідача зупинити експлуатацію третього та четвертого поверхів адміністративно-побутового корпусу до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 27.01.2020 №8.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Враховуючи вказане, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідні витрат, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Застосувати захід реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації будівлі Рокитнянського колективного автотранспортного підприємства 1066, розташованого за адресою: Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Першотравнева, 180, шляхом зобов`язання Рокитнянського колективного автотранспортного підприємства 1066 зупинити експлуатацію третього та четвертого поверхів адміністративно-побутового корпусу до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 27.01.2020 №8.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.