Рішення

від 31.03.2020 по справі 826/11264/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2020 року м. Київ №826/11264/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши у порядку спрощеного провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - ГУ Держ-геокадастру у Черкаській області) про визнання протиправними і скасування рішень і зобо-в`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У липні 2016р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати накази ГУ Держгеокадастру у Черкаській області "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду без зміни цільового призначення" від 23.03.2017 №23-2312/14-16-СГ, №23-2316/14-16-СГ, №23-2317/14-16-СГ, №23-2314/14-16-СГ, №23-2315/14-16-СГ і №23-2313/14-16-СГ в частині визначення розміру орендної плати на рівні 12% від нормативної грошової оцінки та строку оренди на 7 років;

- зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Черкаській області в наказах від 23.03.2017 №23-2312/14-16-СГ, №23-2316/14-16-СГ, №23-2317/14-16-СГ, №23-2314/14-16-СГ, №23-2315/14-16-СГ та №23-2313/14-16-СГ встановити орендну плату в розмірі 3% від нормативно грошо-вої оцінки та строку оренди 25 років.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Огурцов О.П.) від 28.09.2017 закрито провадження у справі згідно з п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2017, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції, а її розгляд належить здійснювати за правилами адміністративного судочинства, оскільки предметом спору є дії суб`єкта владних повноважень при винесенні ним оскаржуваних наказів.

Підставою позову є те, що відповідачем не доведено існування підстав для встанов-лення мінімального строку оренди та максимального розміру орендної плати, передбаченої ПК України, а також не спростовано також запропонований позивачем строк і розмір оренд-ної плати. Стверджує, що відповідачем порушено договірні засади укладення договору орен-ди, умисно не враховано інтереси позивача, одноосібно прийнято рішення щодо строку дії договору та розміру орендної плати без обґрунтування і згоди позивача з перевищенням наданих відповідачу Конституцією і ЗК України повноважень та з порушенням вимог ст.ст. 3, 792 ЦК України, ст.ст. 13, 19, 21 Закону України "Про оренду землі". Вважає, що у відпо-відача відсутні підстави для встановлення орендної плати понад законодавчо встановлений мінімум (3%), враховуючи результат господарської діяльності та фінансово-економічний стан орендаря.

Під час судового засідання у справі 27.02.2018 представники позивача Прокопенко А.В. та ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали у повному обсязі з наведених у позовній заяві підстав та просили їх задовольнити.

Відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, причин неприбуття суду не повідомив. Заперечень чи інших заяв по суті справи відповідач не подав, у зв`язку з чим та з огляду на набрання чинності новою редакцією КАС України суд продов-жив розгляд справи у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 23.03.2017 №23-2317/14-16-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 24.0499 га в оренду позивачу без зміни цільового призначення для ведення фермерського господарства в адмінмежах Хижинської сільської ради Лиснянського району Черкаської області (п. 1), надано цю земельну ділянку (кадастровий номер 7122887600:03:001:0294) позивачу в оренду строком на 7 років (п. 2), встановлено річний розмір орендної плати за користування земель-ною ділянкою на правах оренди в розмір 12% від нормативної грошової оцінки (п. 3) (а.с. 9).

У справі наявна копія договору оренди землі від 23.03.2016 щодо вказаної земельної ділянки, підписаного лише відповідачем (а.с. 10-14).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 23.03.2017 №23-2312/14-16-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2.0000 га в оренду позивачу без зміни цільового призначення для ведення фермерського господарства в адмінмежах Хижинської сільської ради Лиснянського району Черкаської області (п. 1), надано цю земельну ділянку (кадастровий номер 7122887600:03:001:0316) позивачу в оренду строком на 7 років (п. 2), встановлено річний розмір орендної плати за користування земель-ною ділянкою на правах оренди в розмір 12% від нормативної грошової оцінки (п.3) (а.с. 15).

У справі наявна копія договору оренди землі від 23.03.2016 щодо вказаної земельної ділянки, підписаного лише відповідачем (а.с. 16-20).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 23.03.2017 №23-2313/14-16-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 30.1615 га в оренду позивачу без зміни цільового призначення для ведення фермерського господарства в адмінмежах Хижинської сільської ради Лиснянського району Черкаської області (п. 1), на-дано цю земельну ділянку (кадастровий номер 7122887600:04:001:0307) позивачу в оренду строком на 7 років (п. 2), встановлено річний розмір орендної плати за користування земель-ною ділянкою на правах оренди в розмір 12% від нормативної грошової оцінки (п.3) (а.с. 21).

У справі наявна копія договору оренди землі від 23.03.2016 щодо вказаної земельної ділянки, підписаного лише відповідачем (а.с. 22-26).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 23.03.2017 №23-2315/14-16-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 11.0607 га в оренду позивачу без зміни цільового призначення для ведення фермерського господарства в адмінмежах Хижинської сільської ради Лиснянського району Черкаської області (п. 1), на-дано цю земельну ділянку (кадастровий номер 7122887600:04:001:0308) позивачу в оренду строком на 7 років (п. 2), встановлено річний розмір орендної плати за користування земель-ною ділянкою на правах оренди в розмір 12% від нормативної грошової оцінки (п.3) (а.с. 27).

У справі наявна копія договору оренди землі від 23.03.2016 щодо вказаної земельної ділянки, підписаного лише відповідачем (а.с. 28-32).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 23.03.2017 №23-2316/14-16-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4.9795 га в оренду позивачу без зміни цільового призначення для ведення фермерського господарства в адмінмежах Хижинської сільської ради Лиснянського району Черкаської області (п. 1), на-дано цю земельну ділянку (кадастровий номер 7122887600:04:001:0289) позивачу в оренду строком на 7 років (п. 2), встановлено річний розмір орендної плати за користування земель-ною ділянкою на правах оренди в розмір 12% від нормативної грошової оцінки (п.3) (а.с. 33).

У справі наявна копія договору оренди землі від 23.03.2016 щодо вказаної земельної ділянки, підписаного лише відповідачем (а.с. 34-38).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 23.03.2017 №23-2314/14-16-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 5.6000 га в оренду позивачу без зміни цільового призначення для ведення фермерського господарства в адмінмежах Хижинської сільської ради Лиснянського району Черкаської області (п. 1), на-дано цю земельну ділянку (кадастровий номер 7122887600:03:001:0306) позивачу в оренду строком на 7 років (п. 2), встановлено річний розмір орендної плати за користування земель-ною ділянкою на правах оренди в розмір 12% від нормативної грошової оцінки (п.3) (а.с. 39).

У справі наявна копія договору оренди землі від 23.03.2016 щодо вказаної земельної ділянки, підписаного лише відповідачем (а.с. 40-44).

За умовами кожного з перелічених вище договорів вони укладаються на 7 років та діють до 23.03.2023 (включно) (п. 6). Після закінчення строку дії договору орендар має пере-важне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію у порядку, встановленому законом (п. 6.1). Річна орендна плата розра-ховується орендарем самостійно, виходячи зі ставки 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п. 8).

Не погоджуючись із визначеним у оскаржуваних наказах строком оренди земельних ділянок і розміром орендної плати позивач звернувся до відповідача із листом від 12.04.2016, в якому зазначив, що відповідачем без узгодження із ним істотних умов договору прийняло одноособове рішення щодо строку оренди та орендної плати, просив встановити річний розмір орендної плати на рівні 3% від нормативної грошової оцінки, а також встановити строк договору оренди терміном на 50 років з тих підстав, що для підвищення родючості земельних ділянок необхідно вкласти значні кошти, багато зусиль та часу, а відповідно віддачу можна буде почати отримувати лише через декілька років (а.с. 45-47).

Листом від 12.05.2016 №М-6770/0-3880/6-16 відповідач надав відповідь, в якій, серед іншого зазначив, що відсоткова ставка орендної плати у розмірі 12% від нормативної грошо-вої оцінки та термін дії договору 7 років запропоновано відповідачем як орендодавцем у межах чинного законодавства (а.с. 48, 49).

Спірні правовідносини виникли у сфері земельних відносин і стосуються правомір-ності розпорядчих актів відповідача про надання земельних ділянок в оренду у частині вста-новлення річного розміру орендної плати і строку оренди земельних ділянок, виділених позивачу для ведення фермерського господарства.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ЗК України (тут і надалі в редакції, чинній на час прийняття оскар-жуваних наказів - 23.03.2016) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у дер-жавній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначе-ними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи дого-вору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земель-них ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначе-них частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Частиною 8 цієї статті визначено, що Кабінет Міністрів України передає земельні ді-лянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря.

Вказані в оскаржуваних наказах земельні ділянки знаходяться поза межами населено-го пункту в адмінмежах Хижинської сільської ради Лиснянського району Черкаської області, тому застереження, передбачене ч. 8 ст. 122 ЗК України, не підлягає застосуванню, а відтак прийняття рішення про надання в оренду цих земельних ділянок відноситься до повноважень відповідача згідно з ч. 4 ст. 122 ЗК України. Дана обставина ніким з учасників справи не оспорювалася.

Згідно з ч. 2 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним части-нами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 134 ЗК України передбачено, що не підлягають продажу на конкурент-них засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського госпо-дарства (абзац 16).

Вказані в оскаржуваних наказах земельні ділянки підпадають під регулювання абзацу 16 ч. 2 ст. 134 ЗК України, оскільки вони готувалися для передачі позивачу для ведення фер-мерського господарства, а тому вони не підлягали продажу на земельних торгах згідно з ч. 2 ст. 124 ЗК України. Передача цих ділянок в оренду здійснюється в порядку, встановленому ст. 123 цього Кодексу. Дані обставини ніким з учасників не оспорювалися.

Частиною 6 ст. 123 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Частиною 10 цієї статті визначено, що рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:

затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);

надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у т.ч. (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Спірні накази, якими затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду позивачу, надано земельні ділянки позивачу в оренду із затвердженням певних умов їх надання, а саме встановлення строку оренди і річного розміру орендної плати, прийняті відповідачем відповідно до вищенаведених положень ЗК України.

Позивач стверджує, що відповідачем порушено договірні засади укладення договору оренди, умисно не враховано інтереси позивача, одноосібно прийнято рішення щодо строку дії договору та розміру орендної плати без обґрунтування і згоди позивача з перевищенням наданих відповідачу Конституцією і ЗК України повноважень та з порушенням вимог ст.ст. 3, 792 ЦК України, ст.ст. 13, 19, 21 Закону України "Про оренду землі".

Оцінюючи дані доводи позивача, суд зважає на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України від 06.10.1998 №161-XIV "Про оренду землі" (в чинній станом на 23.03.2016 редакції) (далі - Закон №161) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону №161 укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому ЗК України, або за результатами аукціону.

У даній справі позивач набув права оренди на земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності, саме на підставах, передбачених ЗК України.

Суд нагадує, що встановлений ЗК України порядок надання особам в користування таких земельних ділянок передбачає прийняття відповідачем відповідного розпорядчого акта про надання земельної ділянки у користування на підставі розробленого проекту землеуст-рою щодо відведення земельної ділянки. Повноваження щодо затвердження проекту земле-устрою щодо відведення земельної ділянки і надання земельної ділянки особі у користування (з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання) віднесені до компетен-ції відповідача і, як зазначив суд вище, оскаржувані накази прийнято ним відповідно до вимог ч.ч. 6, 10 ст. 123 ЗК України.

Отже, оскаржувані рішення згідно ч. 1 ст. 124 ЗК України і ч. 2 ст. 16 Закону №161 є підставою для укладення між сторонами договору оренди земельної ділянки.

Статтею 13 Закону №161 визначено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За своїм змістом дана норма встановлює визначення договору оренди землі та не містить відповідних правил поведінки, які могли б розглядатись судом у контексті їх порушення, тому твердження позивача про порушення відповідачем ст. 13 вказаного Закону є необґрунтованими і відхиляються судом.

Згідно із ст. 19 Закону №161 строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років (ч. 1). При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського вироб-ництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років (ч. 3).

Відповідачем затверджено умовою надання земельних ділянок в користування 7-річ-ний строк оренди, тобто в межах ст. 19 вказаного Закону.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону №161 орендна плата за землю - це платіж, який орен-дар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (ч. 1); розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (ч. 2).

Пунктом 288.5 ст. 288 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки (пп. 288.5.1);

не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (пп. 288.5.2);

Відповідачем затверджено річний розмір орендної плати за користування земельними ділянками на правах оренди - 12% нормативної грошової оцінки, тобто в межах п. 288.5 ст. 288 ПК України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення відповідача про надання позивачу земельних ділянок в оренду із затвердженням умов їх надання (строк 7 років і розмір річної орендної плати - 12% від нормативної грошової оцінки) прийняті ним на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені ЗК України, Законом №161 і ПК України.

Твердження позивача про порушення відповідачем договірних засад і процедури укла-дення договору оренди, суд відхиляє, оскільки предметом оскарження у даній справі є накази про надання земельної ділянки в оренду в частині, а не договір оренди земельної ділянки. Водночас, ЗК України і Закон №161 не передбачають прийняття уповноваженим органом рішення про надання земельної ділянки в користування на договірних засадах.

Твердження позивача про умисне прийняття відповідачем рішення і не врахування інтересів позивача, одноосібне прийняття рішення щодо строку дії договору та розміру орендної плати без обґрунтування і згоди позивача з перевищенням наданих відповідачу Конституцією і ЗК України повноважень, суд вважає необґрунтованими і відхиляє, зважаючи на таке.

Доказів умисного прийняття відповідачем оскаржуваних рішень чи використання від-повідачем своїх повноважень не з тією метою, з якою ці повноваження йому надані, позивач суду не надав.

Оскільки, за висновком суду, розпорядчі акти прийнято відповідачем відповідно до ЗК України, Закону №161 та ПК України, і такі акти є підставою для укладення договорів орен-ди, то відповідні умови надання цих ділянок в оренду були включені у текст запропонованих позивачу договорів.

З огляду на намір позивача отримати в користування земельні ділянки та в контексті участі позивача у погодженні строку оренди і ставки орендної плати при прийнятті рішення, суд зауважує, що позивач мав можливість і скористався своїм правом та звернувся до відпо-відача з листом від 12.04.2016, який був розглянутий відповідачем і надана відповідь листом від 12.05.2016 №М-6770/0-3880/6-16.

У вказаному звернені позивач просив встановити строк оренди терміном на 50 років та річний розмір орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки, зважаючи на економічні обставини, а саме рівень цін та доходів, ризиків, обсяги вкладень, які необхідно вкласти на поліпшення землі та родючість ґрунтів. При цьому позивач послався на наказ Держгеока-дастру від 04.06.2015 №95 і на Методичні рекомендації щодо порядку надання в користу-вання земель запасу та визначення орендної плати за їх використання.

Позивач вважає, що відповідач не спростував його пропозицію, наведену у зверненні.

Оцінюючи дані доводи позивача, суд констатує, що його звернення від 12.04.2016 не містить жодних конкретних економічних даних, показників фінансово-господарської діяль-ності позивача чи розрахунків та їх документального підтвердження, які б доводили обґрун-тованість його пропозиції щодо встановлення 50-річного строку оренди і 3% річного розмі-ру орендної плати від нормативної грошової оцінки, тому суд не вважає наведену у зверненні пропозицію аргументованою і переконливою для перегляду відповідачем своїх рішень.

Посилання позивача у своєму звернення на наказ Держгеокадастру від 04.06.2015 №95 і на Методичні рекомендації є безпідставними, оскільки цей наказ втратив чинність на підставі наказу Держгеокадастру від 17.08.2015 №352, а щодо Методичних рекомендацій не вказано ким і коли такі рекомендації затверджені, тому судом не вбачається обов`язковість їх застосування відповідачем при прийнятті чи перегляді оскаржуваних рішень.

Не прийняття відповідачем пропозиції позивача, за цих обставин, не може бути розці-нено судом необґрунтованим, недобросовісним чи нерозсудливим і таким, що порушує права позивача на користування земельними ділянками.

Водночас лише незгода позивача із визначеним відповідачем строком оренди і став-кою орендної плати не доводить протиправність оскаржуваних рішень.

Позивач посилається і надав до суду копію матеріалів обстеження сільськогосподар-ських угідь земельних ділянок, які надаються ОСОБА_1 для проведення фермерського господарства в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, затвердженого директором Черкаської філії ДУ "Держгрунтохорона" Кривдою Ю.І. 16.06.2016, а також копію експертного висновку директора Черкаської державної сільсько-господарської дослідної станції ННЦ "Інститут землеробства НААН" Блащуком М.І. від 08.07.2016 №163/1 на лист звернення громадянина ОСОБА_1 , щодо визначення еконо-мічної ефективності господарського використання земельних ділянок площею 4,9795 га, 2,0000 га, 24,0499 га, 5,6000 га, 11,3607 га, 30,1615 га, 5,2000 га, 1,3000 га, 0,8640 га виділе-них йому для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області (а.с. 50-100).

У вказаних документах, з огляду на особливість наданих позивачу в оренду земельних ділянок, зроблено висновки про можливість обґрунтування позивачем мінімального розміру орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки землі та встановленні оптимального терміну оренди 25-50 років. Також, позивачу рекомендовано при узгодженні істотних умов договору оренди з ГУ Держгеокадастру у Черкаській області пропонувати відповідно до Указу Президента України від 02.02.2002 №92/2002 встановити орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки та поступового збільшення цієї сплати залежно від резуль-татів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.

Оцінюючи вказані документи суд зауважує, що вони складені після розгляду відпові-дачем звернення позивача від 12.04.2016. Доказів надання відповідачу вказаних документів на розгляд з метою зменшення ставки орендної плати і збільшення строку оренди, позивач не надав, про наявність таких суду не повідомив.

Отже, вказані документи не могли бути враховані і оцінені відповідачем в межах своїх дискреційних повноважень щодо прийняття чи перегляду оскаржуваних рішень, тому не свідчать про допущення відповідачем порушень при прийнятті ним цих рішень чи не враху-ванні пропозиції позивача у зверненні від 12.04.2016.

Встановлені судом обставини, зазначене правове регулювання і наведені мотиви суду спростовують доводи позивача про прийняття відповідачем оскаржуваних наказів з переви-щення своїх повноважень та з порушенням вимог вищенаведеного законодавства і права позивача використовувати земельні ділянки. Суд не встановив порушення відповідачем інших критеріїв оцінки правомірності рішень суб`єкта владних повноважень, передбачених ст. 2 КАС України, які б свідчили про протиправність оскаржуваних рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що доводи позивача і надані ним докази не є достатньою підставою для скасування спірних наказів у частині встанов-лення строку оренди і орендної плати та для втручання у дискреційні повноваження відпо-відача і зобов`язання його прийняти таке рішення, про яке просить позивач, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

З огляду на відмову в задоволенні позову та згідно із ст. 139 КАС України судовий збір стягненню на користь позивача не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 139, 241-246, пп. 10 п. 1 Перехідних положень КАС України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову повністю.

Позивач: ОСОБА_1 ;

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області;

18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131, код ЄДРПОУ 39765890.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.

Суддя Д.А. Костенко