Рішення

від 06.11.2019 по справі 640/12617/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року м. Київ №640/12617/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів:

головуючого судді - Костенка Д.А., суддів: Донця В.А., Шрамко Ю.Т.,

при секретарі судового засідання Вовк І.Р.,

за участю представників:

позивача - адвоката Приходька Я.М.,

відповідача - Польця Д.М.,

третьої особи - адвоката Щиголя М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного прова-дження адміністративну справу за позовом Первинної профспілкової організації авіапраців-ників державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - Профспілка) до Кабінету Міністрів України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - ДП МА "Бориспіль"), про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 №363 "Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України".

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, а також відмовлено позивачу у задоволенні його заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Відповідачем здійснено оголошення про оскарження постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 №363 у Офіційному віснику України №58, від 02.08.2019.

Підставами позову зазначено прийняття спірного акта поза межами власних повнова-жень; розмір відрахувань державі як власнику державного унітарного підприємства визна-чається фінансовим планом підприємства, а не рішенням суб`єкта владних повноважень; оскаржуваний акт поширює свою дію на відносини, що виникли до набрання ним чинності; оскаржуваний акт прийнято з порушенням передбаченої законодавством процедури.

Зазначає, що згідно із Законом України "Про управління об`єктами державної власнос-ті" відповідач вправі встановлювати порядок, а не розмір, відрахувань частини чистого при-бутку до Державного бюджету. Також, зазначає, що згідно з положеннями ст. 75 ГК України розподіл прибутку і встановлення розміру відрахувань до Державного бюджету визначається виключно фінансовим планом підприємства, а не рішенням суб`єкта владних повноважень.

Зазначає, що постанова набрала чинності 27.04.2019 і поширює свою дії на відносини, що виникли до набрання нею чинності, тобто з 01.01.2019, що суперечить ст. 58 Конституції України з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99.

Зазначає, що постанова прийнята з порушенням процедури прийняття акта, оскільки розробник проекту не з`ясував наявність відповідних повноважень у Кабінету Міністрів України; проект не внесено до плану підготовки проектів регуляторних актів; постанова прийнята без попереднього опрацювання Секретаріатом Кабінету Міністрів України; пропо-зиція про включення питання про розгляд проекту постанови до порядку денного засідання Уряду, яке відбулось 24.04.2019, була внесена безпосередньо на засіданні; проект постанови не був погоджений із усіма заінтересованими органами. Посилається на постанову Верхов-ного Суду від 27.11.2018 №826/2507/18, в якій зазначено, що порушення процедури прийняття акта є безумовною та достатньою підставою для визнання його незаконним.

Вважає спірну постанову протиправною, оскільки фінансовим планом ДП МА "Борис-піль" на 2019р. передбачено відрахування до бюджету 40% чистого прибутку, а також фінан-сування витрат, передбачених колективним договором, укладеним між адміністрацією і профспілками ДП МА "Бориспіль", зокрема: - перерахування профспілкам, у т.ч. позивачу, коштів на проведення культурно-масової, спортивної роботи, оздоровлення та добровільного медичного страхування у розмірі 3,8% від фонду оплати праці; - виплату працівникам винагороди за підсумками роботи за рік у розмірі до 5% від отриманого підприємством річного прибутку. У зв`язку з прийняттям спірної постанови адміністрація повідомила про збільшення відрахувань до Державного бюджету, що ставить під сумнів можливість забезпе-чення своєчасного та у повному обсязі фінансування позивача, порекомендувала планувати свою діяльність з урахуванням положень спірної постанови. Вважає, що позивач претендує на частину прибутку ДП МА "Бориспіль", тому він є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовуватись спірна постанова, а відтак вправі на її оскарження. Послався на постанову Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/9010/17, в якій цей суд дійшов висновків, що трудовий колектив не має статусу юридичної особи і не може виступати учасником судового процесу, профспілка не може бути представником трудового колективу, а при зверненні з позовом в інтересах трудового колективу має вважатись такою, що діє від власного імені.

Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в позові з тих підстав, що оспо-рюваний акт прийнято в межах повноважень, передбачених Законом України "Про управ-ління об`єктами державної власності", з метою виконання положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік". Фінансовий план є внутрішнім документом підприємства, однак законодавство не передбачає залежність відрахувань частини чистого прибутку до Державного бюджету від наявності чи відсутності фінансового плану або затверджених у ньому сум відрахувань. Заперечує порушення процедури прийняття оспорю-ваного акта, оскільки він не є регуляторним актом, тому положення Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарських діяльності" не поширюються. Зазначає про помилковість посилань позивача про невідповідність спірного акту вимогам ст. 58 Конституції України, оскільки дана норма стосується фізичних осіб та відповідальності. Вважає, що позивачем не доведено порушення його прав, оскільки конкретний член Профс-пілки за захистом своїх прав не звертався. Також, вважає, що позивач не вправі оскаржувати спірну постанову, оскільки вона не стосується позивача, а має вплив виключно на ДП МА "Бориспіль".

Позивач подав відповідь на відзив, в якій повторив свої доводи, наведені у позовній заяві, та зазначив, що відповідачем їх не було спростовано.

Третя особа подала письмові пояснення, в яких підтримує позов позивача з наведених ним у позовній заяві підстав.

Під час розгляду справи представники позивача і третьої особи на його стороні підтримали позов, просили його задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти позову, просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши представників учасників справи, розглянувши матеріали справи, судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 24.04.2019 №363 "Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", якою постановлено:

1. Внести зміну до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, замінивши в абзаці першому слова і цифри "у розмірі 75 відсотків" словами і цифрами "за результатами фінансово-господарської діяльності починаючи з 1 січня 2019 р. у розмірі 90 відсотків для підприємств, обсяг чистого прибутку яких фактично у відповідному звітному періоді становить більше 50000 тис. гривень, і 50 відсотків - інших підприємств".

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

Згідно з Переліком постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, зат-вердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 №363, визнано такими, що втратили чинність:

1. Пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 №990 "Деякі питання підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняних виробників та морських портів".

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 №959 "Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями".

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 №173 "Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями".

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 11.04.2018 №259 "Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями".

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 №928 "Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями".

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 №1148 "Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями".

Спірні правовідносини виникли у сфері нормотворчої діяльності органів державної влади та стосуються правомірності вищевказаної постанови.

Статтею 264 КАС України визначено особливості провадження у справах щодо оскар-ження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Ре-спубліки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Пунктом 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого поста-новою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138 (у редакції, чинній з 27.04.2019, з урахуванням змін, внесених оскаржуваною постановою), визначено, що згідно з цим Поряд-ком частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними під-приємствами та їх об`єднаннями (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів", державного підприємства із забезпе-чення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управ-ління справами, державних комерційних підприємств та казенних підприємств, які відповід-но до статті 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" належать до наукових установ, науково-технологічних комплексів, заснованих на державній власності, а також державних підприємств "Міжнародний державний центр "Артек" і "Український дитя-чий центр "Молода гвардія") до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандар-тами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, за результатами фінансово-господарської діяльності починаючи з 1 січня 2019р. у розмірі 90 відсотків для підприємств, обсяг чистого прибутку яких фактично у відповідному звітному періоді становить більше 50000 тис. гривень, і 50 відсотків - інших підприємств.

Як вказано у преамбулі цього Порядку, його прийнято відповідно до ст. 29 БК України та ст.ст. 5 і 11-1 Закону України "Про управління об`єктами державної власності".

За своїм змістом дана норма застосовується до державних унітарних підприємств та їх об`єднань (крім окремо визначених) і врегульовує порядок визначення ними обсягу чистого прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності починаючи з 1 січня 2019р. та його розмір, залежно від обсягу чистого прибутку у відповідному звітному періоді, який підлягає відрахуванню до державного бюджету.

Згідно з ч. 9 ст. 73 ГК України державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.

ДП МА "Бориспіль" є державним комерційним підприємством, що підтверджується копією його Статуту, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 06.10.217 №340, тобто є державним унітарним підприємством.

Отже, вищевказана норма застосовується до третьої особи, яка є суб`єктом правовідно-син, у яких застосовується зазначений Порядок, що ніким не заперечується і підтверджується копією фінансового плану на 2019р., в якому передбачено відповідні відрахування до Державного бюджету України частини чистого прибутку третьої особи.

Водночас, позивач не є державним унітарним підприємством та суб`єктом правовідно-син, в яких застосовується вказаний Порядок.

Позивач зареєстрований 22.04.2014, є первинною профспілковою організацією авіа-працівників державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" і належить до Професійної спілки авіаперевізників України, що підтверджується копіями виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія ААВ №566555 від 19.05.2014, листа Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управ-ління юстиції Київської області від 25.04.2014 №03-15/277.

Згідно з копією колективного договору між адміністрацією та профспілками ДП МА "Бориспіль" на 2014р., який є чинним на 2019р., що визнається і не заперечується учасника-ми справи, Підприємство відраховує на рахунки Профспілки та Незалежної професійної спілки працівників авіаційної безпеки кошти на проведення культурно-масової, спортивної роботи, оздоровлення та добровільного медичного страхування в розмірі 3,8% від фонду оплати праці (п. 6.6).

Як стверджує позивач і третя особа на його стороні, додатком 9 до колективного дого-вору передбачено виплата працівникам винагороди за підсумками роботи за рік у розмірі до 5% від отриманого підприємством річного прибутку. Вказаний додаток у справі відсутній, однак проти даної обставини відповідач не заперечував.

Згідно з копією листа ДП МА "Бориспіль" від 01.07.2019 №35-22/2-107 третьою осо-бою повідомлено профспілкам, у т.ч. позивачу, що збільшення оскаржуваною постановою розміру відрахування чистого прибутку до Державного бюджету до 90% ставить під сумнів можливість адміністрації забезпечити своєчасне та у повному обсязі фінансування профс-пілок, як це передбачено чинним колективним договором. Висловлено пораду планувати свою діяльність з урахуванням положень оскаржуваної постанови.

Проте, наведені позивачем обставини та відносини між ним і третьою особою щодо фінансування окремих робіт та заходів не є предметом регулювання Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, не стосуються сфери управління об`єктами державної власності і не відносять позивача до суб`єкта правовідносин, в яких застосовується вказаний Порядок.

Щодо оскарження спірної постанови в частині визнання такими, що втратили чинність ряду постанов Кабінету Міністрів України згідно із затвердженим переліком, то позивачем не зазначено фактів застосування до нього цих актів (їх окремих положень) чи належності позивача до суб`єктів правовідносин, у яких будуть застосовані ці акти (їх окремі поло-ження).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відсутність у позивача права на оскарження спірної постанови, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Щодо аргументів учасників справи по суті спору, то суд не надає їм оцінки, оскільки це не вплине на висновки суду про відсутність у позивача права на оскарження спірної постанови та про відмову в задоволенні позову.

З огляду на відмову в задоволенні позову та згідно із ст. 139 КАС України судовий збір стягненню на користь позивача не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 139, 241-246, 250, 264, 265 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити Первинній профспілковій організації авіапрацівників державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" у задоволенні адміністративного позову повністю.

Позивач: Первинна профспілкова організація авіапрацівників державного підприємст-ва "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"; 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", код ЄДРПОУ 39190402.

Відповідач: Кабінет Міністрів України;

01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ відсутній.

Третя особа: Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль";

08307, Київська обл., Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспіль-7, код ЄДРПОУ 20572069.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 31.03.2020.

Головуючий суддя Д.А. Костенко

Судді: В.А. Донець

Ю.Т. Шрамко