Постанова

від 20.05.2020 по справі 640/12617/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/12617/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Костенко Д.А., Донець В.А., Шрамко Ю.Т.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Первинної профспілкової організації авіапрацівників державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Первинної профспілкової організації авіапрацівників державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль до Кабінету Міністрів України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне підприємство Міжнародний аеропорт Бориспіль про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта, -

В С Т А Н О В И В:

Первинна профспілкова організація авіапрацівників державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль звернулася до Кабінету Міністрів України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне підприємство Міжнародний аеропорт Бориспіль , в якому просила визнати протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 №363 Про внесення зміни до п. 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України ..

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. На думку апелянта, оскільки на чистий прибуток (дохід) ДП МА Бориспіль , окрім власника (держави), на законних підставах претендує і Профспілка ДП МА Бориспіль (як організація в частині відрахувань від фонду оплати праці, та як уповноважений представницький орган трудового колективу в частині винагороди працівникам за підсумками року до 5% прибутку підприємства), Профспілка ДП МА Бориспіль є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовуватись Постанова № 363 та в силу приписів ч. 2 ст. 164 КАС України має право на оскарження відповідної постанови.

Державне підприємство Міжнародний аеропорт Бориспіль подало відзив на апеляційну скаргу, в якому підтримало в ній вимоги, заявлені апелянтом.

Кабінет Міністрів України подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що наведені позивачем обставини та відносини між ним і третьою особою щодо фінансування окремих робіт та заходів не є предметом регулювання Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 № 138, не стосуються сфери управління об`єктами державної власності і не відносять позивача до суб`єкта правовідносин, в яких застосовується вказаний Порядок.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 24.04.2019 №363 Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України , якою постановлено:

1. Внести зміну до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, замінивши в абзаці першому слова і цифри у розмірі 75 відсотків словами і цифрами за результатами фінансово-господарської діяльності починаючи з 1 січня 2019 р. у розмірі 90 відсотків для підприємств, обсяг чистого прибутку яких фактично у відповідному звітному періоді становить більше 50000 тис. гривень, і 50 відсотків - інших підприємств .

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

Згідно з Переліком постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, зат-вердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 №363, визнано такими, що втратили чинність:

1. Пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 №990 Деякі питання підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняних виробників та морських портів .

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 №959 Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями .

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 №173 Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями .

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 11.04.2018 №259 Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями .

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 №928 Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями .

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 №1148 Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями .

Позивач є первинною профспілковою організацією ДП МА Бориспіль , до якої входять працівники ДП МА Бориспіль .

Загальними зборами трудового колективу ДП МА Бориспіль (протокол від 12.12.2013 № 08.3-27-18) схвалено колективний договір між адміністрацією та профспілками ДП Бориспіль на 2014 рік, положення якого згідно з п. 1.6 Колективного договору поширюють свою дію і на 2019 рік.

Пунктом 6.6 Колективного договору передбачено, що ДП МА Бориспіль перераховує профспілкам, у тому числі позивачу, кошти на проведення культурно-масової спортивної роботи, оздоровлення та добровільного медичного страхування в розмірі 3,8% фонду оплати праці.

Згідно з додатком 9 до Колективного договору працівники ДП МА Бориспіль мають право на винагороду за підсумками роботи за рік, яка виплачується в розмірі до 5 % від отриманого підприємством річного прибутку.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 994-р затверджено фінансовий план ДП МА Бориспіль на 2019 рік.

Фінплан-2019 розміщено на офіційному веб-сайті уповноваженого органу управління ДП МА Бориспіль - Міністерства інфраструктури України (https://mtu.gov.ua/news/30530.html).

Затверджений Кабінетом Міністрів України Фінплан-2019 передбачає відрахування до бюджету за підсумками 2019 року 40% чистого прибутку ДП МА Бориспіль . При цьому, 35% чистого прибутку згідно з Фінпланом-2019 мають бути спрямовані на виконання міжнародних зобов`язань та здійснення капітальних інвестицій підприємства.

Статті витрат Фінплану-2019 дозволяють адміністрації ДП МА Бориспіль виконати свої зобов`язання перед трудовим колективом та профспілками за Колективним договором, а саме спрямувати частину прибутку на виплату працівникам щорічної винагороди та забезпечити профспілки коштами у розмірі 3,8% фонду оплати праці.

Однак, після прийняття Кабміном Постанови № 363, адміністрація ДП ДІА Бориспіль звернулася до позивача з листом, в якому повідомила, що збільшення розміру відрахувань чистого прибутку до бюджету до 90% ставить під сумнів можливість адміністрації забезпечити своєчасне та у повному обсязі фінансування позивача, як це передбачено Колективним договором. У зв`язку з цим адміністрація ДП МА Бориспіль порадила позивачу планувати свою діяльність з урахуванням положень Постанови № 363.

Вважаючи постанову Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 №363 Про внесення зміни до п. 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що наведені позивачем обставини та відносини між ним і третьою особою щодо фінансування окремих робіт та заходів не є предметом регулювання Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138 та не стосуються сфери управління об`єктами державної власності і не відносять позивача до суб`єкта правовідносин, в яких застосовується вказаний Порядок.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Пунктами 1, 2, 3 ст. 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень передбачені ст. 264 КАС України, ч. 2 якої встановлено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування. їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Частинами 1, 2 ст. 46 КАС України, передбачено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 53 КАС України у випадках, встановлених законом. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах.

Статтею 243 КЗпП України передбачено, що держава визнає професійні спілки повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів в органах державної влади та місцевого самоврядування у відносинах з власником або уповноваженим ним органом, а також з іншими об`єднанні ми громадян.

Відповідно до ст. 246 КЗпП України первинні профспілкові організації на підприємстві в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів, захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Первинні профспілкові організації здійснюють свої повноваження через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не утворюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів професійної спілки, який в межах прав, наданих Законом України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності та статутом професійної спілки.

Згідно зі ст. 247 КЗпП України виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації, серед іншого, укладає та контролює виконання колективного договору, разом з власником або уповноваженим ним органом вирішує питання умов запровадження та розмірів винагород, питання соціального розвитку підприємства.

Приписами ст. 250 КЗпП України визначено, що власники або уповноважені ними органи зобов`язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективними договорами та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці відповідно до Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності .

Відповідно до ст. 19 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності профспілки, їх об`єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об`єднаннями громадян.

У питаннях колективних інтересів працівників профспілки, їх об`єднання здійснюють представництво та захист інтересів працівників незалежно від їх членства у профспілках.

У питаннях індивідуальних прав та інтересів своїх членів профспілки здійснюють представництво та захист у порядку, передбаченому законодавством та їх статутами.

Профспілки, їх об`єднання мають право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також міжнародних судових установ.

Представництво інтересів членів профспілки у взаємовідносинах з роботодавцями, державними органами та органами місцевого самоврядування здійснюється на основі системи колективних договорів та угод, а також відповідно до законодавства.

Пунктом 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого поста-новою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138 (у редакції, чинній з 27.04.2019, з урахуванням змін, внесених оскаржуваною постановою), визначено, що згідно з цим Порядком частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України Украерорух відповідно до Закону України Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів , державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, державних комерційних підприємств та казенних підприємств, які відповідно до ст. 1 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність належать до наукових установ, науково-технологічних комплексів, заснованих на державній власності, а також державних підприємств Міжнародний державний центр Артек і Український дитя-чий центр Молода гвардія ) до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, за результатами фінансово-господарської діяльності починаючи з 1 січня 2019 року у розмірі 90 відсотків для підприємств, обсяг чистого прибутку яких фактично у відповідному звітному періоді становить більше 50000 тис. гривень, і 50 відсотків - інших підприємств.

З преамбули Порядку №138 вбачається, що його прийнято відповідно до ст. 29 БК України та ст.ст. 5 і 11-1 Закону України Про управління об`єктами державної власності .

Як вірно зазначено судом першої інстанції, за своїм змістом дана норма застосовується до державних унітарних підприємств та їх об`єднань (крім окремо визначених) і врегульовує порядок визначення ними обсягу чистого прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності починаючи з 1 січня 2019 року та його розмір, залежно від обсягу чистого прибутку у відповідному звітному періоді, який підлягає відрахуванню до державного бюджету.

Згідно з ч. 9 ст. 73 ГК України державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.

Водночас, ДП МА Бориспіль є державним комерційним підприємством, що підтверджується копією Статуту, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 06.10.217 №340, тобто є державним унітарним підприємством.

Отже, зміни, внесені Кабінетом Міністрів України постановою від 24.04.2019 №363 до п. 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України, застосовується до третьої особи - ДП МА Бориспіль , яка є суб`єктом правовідносин, у яких застосовується зазначений Порядок, що підтверджується копією фінансового плану на 2019 року, в якому передбачено відповідні відрахування до Державного бюджету України частини чистого прибутку третьої особи.

Натомість, суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що позивач не є державним унітарним підприємством та суб`єктом правовідносин, в яких застосовується Порядок № 138.

Позивач зареєстрований в 22.04.2014 первинною профспілковою організацією авіа-працівників державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль і належить до Професійної спілки авіаперевізників України, що підтверджується копіями виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія ААВ №566555 від 19.05.2014, листа Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області від 25.04.2014 №03-15/277.

Так, апелянт зазначає, що згідно з додатком 9 до Колективного договору працівники ДП МА Бориспіль мають право на винагороду за підсумками роботи за рік, яка виплачується в розмірі до 5 % від отриманого підприємством річного прибутку.

Однак, після прийняття Кабміном Постанови № 363 адміністрація ДП МА Бориспіль попередила позивача, що збільшення розміру відрахувань чистого прибутку до бюджету до 90% ставить під сумнів можливість адміністрації забезпечити своєчасне та у повному обсязі фінансування позивача, як це передбачено Колективним договором. У зв`язку з цим адміністрація ДП МА Бориспіль порадила позивачу планувати свою діяльність з урахуванням положень Постанови № 363.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що вказані обставини виникли на підставі домовленостей, визначених Колективним договором між позивачем та третьою особою щодо здійснення фінансування позивача, який має право на винагороду за підсумками роботи за рік, втім, наведене не є предметом регулювання Порядку № 138, не стосуються сфери управління об`єктами державної власності і не відносять позивача до суб`єкта правовідносин, в яких застосовується вказаний Порядок.

Відтак, з огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, за наслідками розгляду доводів апеляційної скарги та відзивів на неї, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у позивача права на оскарження постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 №363 Про внесення зміни до п. 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України , що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, доводами відзиву на апеляційну скаргу, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Первинної профспілкової організації авіапрацівників державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Ганечко О.М.

Повний текст постанови виготовлено 25 травня 2020 року