Постанова

від 01.04.2020 по справі 905/1896/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2020 р. Справа № 905/1896/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А. , суддя Фоміна В.О.

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "ДТЕК Східенерго" (вх. № 291 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 16.12.2019 у справі №905/1896/19 (прийняте у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Боковою Ю.В . , повний текст рішення складено та підписано 20.12.2019)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомпресордеталь", Дніпропетровська область, місто Дніпро,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" в особі відокремленого підрозділу "Зуївська теплова електрична станція" товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго", Донецька область, місто Харцизьк, місто Зугрес,

про стягнення заборгованості в сумі 80 086,97 грн,

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2019 року ТОВ "Дніпрокомпресордеталь" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з ТОВ "ДТЕК Східенерго" в особі відокремленого підрозділу "Зуївська теплова електрична станція" ТОВ "ДТЕК Східенерго" заборгованості в сумі 80 086,97 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.12.2019 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "ДТЕК Східенерго" в особі відокремленого підрозділу "Зуївська теплова електрична станція" ТОВ "ДТЕК Східенерго" на користь ТОВ "Дніпрокомпресордеталь" основний борг в сумі 58 936,32 грн, інфляційні нарахування в сумі 13 732,75 грн, 3 % річних в сумі 4466,24 грн, пеню в сумі 2946,81 грн, судовий збір в сумі 1920,88 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ТОВ "ДТЕК Східенерго" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Стягнути з позивача на користь відповідача витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Скарга обґрунтована тим, що ТОВ "ДТЕК Східенерго" в особі відокремленого підрозділу "Зуївська теплова електрична станція" ТОВ "ДТЕК Східенерго" внаслідок неналежного виконання позивачем своїх зобов`язань за договором, зокрема надання сертифікату, якій не містить жодної якісної характеристики продукції, правомірно затримало оплату, та виходячи з положень п.4.5. договору, не несе відповідальності за таку затримку, а отже і нарахування неустойки, 3% річних та індексу інфляції є також необґрунтованим та незаконним.

Крім того, як зазначає відповідач, посилання господарського суду в своєму рішенні на п.6.11. договору, як на правомірну підставу для нарахування неустойки за весь період порушення зобов`язання, є некоректним, оскільки вказаним пунктом договору право нарахування неустойки за весь період порушення зобов`язань є лише у покупця (відповідача). Відповідно постачальник (позивач) має право на нарахування та звернення із позовними вимогами до суду в межах строків, передбачених ЦК України.

ТОВ "ДТЕК Східенерго" наголошує на тому, що останнім було отримано непідписану позивачем (або уповноваженим представником) позовну заяву, а також не посвідчено у встановленому чинним законодавством порядку жодного доказу, доданого до неї, що є порушенням норм матеріального та процесуального законодавства.

Відповідно до абз.1 ч.10 ст.270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ДТЕК Східенерго" (вх. № 291 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 16.12.2019 у справі №905/1896/19 та ухвалено здійснити її розгляд у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи.

Відповідно до розпорядження керівника апарату щодо повторного автоматизованого розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2020 у зв`язку з хворобою судді Тарасової Я.О. , яка входила до складу колегії суддів, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А., суддя Фоміна В.О.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 30.12.2016 між ТОВ "ДТЕК Східенерго" в особі відокремленого підрозділу "Зуївська теплова електрична станція", покупцем, та ТОВ "Дніпрокомпресордеталь", постачальником, було укладено договір постачання № 749-ВЭ-3уТЭС, згідно з яким в порядку та на умовах, передбачених даним договором, постачальник зобов`язується поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, код ГК: 28.13.3 частина помп і компресорів (надалі - продукція), в асортименті, кількості, у строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами у даному договорі та специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п.1.2. договору покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію, що постачається у його власність, відповідно до умов даного договору.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що приймання продукції здійснюється на підставі фактичних даних якості та кількості у відповідності зі звичаєм ділового обігу. Під звичаєм ділового обігу сторони розуміють перевірку дотримання постачальником умов даного договору стосовно кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та/або упаковки продукції у відповідності до Інструкції, затвердженої постановою Держарбітражу від 15.06.1965 №П-6 зі змінами та доповненнями та Інструкції, затвердженої постановою Держарбітражу від 25.04.1966 №П-7 зі змінами та доповненнями, в частині, що не суперечить умовам даного договору.

Згідно з п.4.1. договору постачання продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками та у строки, узгоджені сторонами у специфікаціях до даного договору.

Під партією сторони розуміють будь-яку кількість продукції, однорідної за своїми якісним показниками, яке супроводжується одним документом про якість та/або одним товаросупроводжувальним документом.

Умовами п.4.2. договору передбачено умови постачання продукції - DDP, згідно "Інкотермс-2010", з урахуванням умов та застережень, які містяться у даному договорі та/або відповідних специфікаціях до договору.

Узгоджене місце призначення поставки вказується сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Постачальник несе усі витрати, пов`язані з поставкою продукції, до моменту її постачання до узгодженого міста призначення поставки.

У випадках, коли сторонами у специфікаціях обумовлюються інші умови постачання, взаємовідносини сторін будуть регулюватися положеннями, узгодженими сторонами у відповідних специфікаціях до договору.

Відповідно до п.4.3. договору товаросупровідні документи повинні надаватись покупцю одночасно з продукцією.

Згідно з п.4.5. договору покупець вправі затримати оплату за продукцію у разі ненадання та/або несвоєчасного надання оригіналів рахунків, податкових накладних, а також інших документів, надання або передача яких постачальником є обов`язковою в силу договору, при цьому, покупець не несе відповідальності за таку затримку оплати.

Датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на відповідних товаросупроводжувальних документах, наданих постачальником. При постачанні автомобільним транспортом датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на видатковій накладній. При постачанні залізничним транспортом датою постачання вважається дата, вказана у залізничній накладній, яка свідчить про прибуття продукції на залізничну станцію призначення (в узгоджене місце призначення поставки) (п.4.7. договору).

Відповідно до п.4.8. договору зобов`язання постачальника вважаються виконаними з моменту передачі продукції у розпорядження покупця в узгоджене місце призначення поставки належної якості, комплектності, асортименті, у строки, з якісними характеристиками, узгодженими сторонами у договорі та специфікаціях до договору. Зобов`язання покупця вважається виконаними з моменту оплати поставленої продукції.

Згідно з п.5.1. договору загальна сума договору визначається загальною сумою усіх специфікацій, які є невід`ємною частиною даного договору. У випадку відхилення кількості фактично поставленої продукції від узгодженого до поставки продукції, загальна вартість договору, змінюється пропорційно кількості фактично поставленої продукції із розрахунку її ціни, вказаної у відповідних специфікаціях до договору. Толеранс (відхилення по кількості) поставки продукції складає 0, якщо інше не обумовлено сторонами у відповідних специфікаціях до договору.

У будь-якому випадку, загальна орієнтовна сума договору не повинна перевищувати 600 000 грн 00 коп. з ПДВ на дату укладення договору. Сума договору може бути збільшена шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди після отримання дозволу уповноваженого на те органу управління покупця.

Ціни на продукцію, що поставляється постачальником, встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях до договору.

Відповідно до п.5.4. договору розрахунки за продукцію, що постачається за даним договором, здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п`яти) робочих днів з 30 (тридцятого) календарного дня з дати постачання відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 даного договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Пунктом 6.8. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати продукції покупець, на письмову вимогу постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення оплати від вартості своєчасно не сплаченої продукції, але не більше 5% від вартості своєчасно неоплаченої продукції.

Умовами п.6.11. договору передбачено, що строк нарахування покупцем постачальнику штрафних санкцій за договором не обмежується 6 (шістьма) місяцями з моменту невиконання зобов`язань за договором, у зв`язку з чим, штрафна санкція підлягає нарахуванню за весь період порушення зобов`язання.

Відповідно до п.8.1. договору він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2017, а в частині виконання зобов`язань - до повного виконання сторонами грошових зобов`язань.

Договір підписано представниками сторін без зауважень та скріплено печатками товариств.

16.02.2017 постачальником була здійснена поставка товару згідно специфікації на загальну суму 58936,32 грн, а саме: воротник КК 2371.01.035 у кількості 30 шт, гільза 4ст 2п16/5-1 у кількості 1 шт, гільза 5ст 2п22/3-1 у кількості 1 шт, гільза 2п 16/5-3 у кількості 1 шт, кільце компресійне У1604х5.5 у кількості 6 шт, кільце поршневе У90х3х3,25 у кількості 10 шт, кільце поршневе У48х4х2 у кількості 16 шт, кільце У215х7 у кількості 4 шт, напівкільце поршневе У28х4х2,5 у кількості 28 шт, на суму 48 936,32 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №ДК-0000021 від 16.02.2017.

Позивач листом №78 від 27.03.2017 звернувся до відповідача з проханням здійснити найближчим часом оплату за поставлені 16.02.2017 на умовах відстрочки платежу на 30 днів з дня поставки запчастини згідно договору № 749-в-ЗуТЭС від 30.12.2016.

Відповідач у відповідь на вказаний лист листом № 11/387 від 25.04.2017 повідомив позивача про намагання підприємством стабілізувати виконання зобов`язань перед заявником незважаючи на збитковість підприємства, спричинену протиправними діями невідомих осіб, які здійснили блокування діяльності ДТЕК Зуївська ТЕС, що, в свою чергу, призвело до втрати адміністрацією підприємства можливості виконувати адміністративно-господарські функції та управління майном, яке знаходилось на ДТЕК Зуївська ТЕС.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов`язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.230 Господарського кодексу України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно зі ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Щодо посилання ТОВ "ДТЕК Східенерго" на те, що внаслідок неналежного виконання позивачем своїх зобов`язань за договором відповідач правомірно затримав оплату та не несе відповідальності за таку затримку, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п.4.4. договору в разі поставки продукції без товаросупровідної документації, що має наслідком неможливість здійснити приймання продукції по кількості, якості, асортименту, комплектності, покупець має право відмовитись від приймання такої продукції.

Пунктом 4.5. договору передбачено, що покупець вправі затримати оплату за продукцію у разі ненадання та/або несвоєчасного надання оригіналів рахунків, податкових накладних, а також інших документів, надання або передача яких постачальником є обов`язковою в силу договору, при цьому, покупець не несе відповідальності за таку затримку оплати.

Згідно з п.12 Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості" від 15.06.1965 №П-6 приймання продукції по кількості здійснюється за транспортними та супровідними документами (рахунком фактурою, специфікацією, описом, пакувальними ярликами та інш.) відправника (виробника). Відсутність зазначених документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції і в акті вказується, які документи відсутні.

Згідно з п.14 Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості" від 25.04.1966 №П-7 приймання продукції по якості і комплектності здійснюється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними й особливими умовами постачання, іншими обов`язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення по якості, рахунок-фактура, специфікація і т.п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Тобто, відсутність передачі товаросупровідної документації має оформлюватися відповідним актом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за видатковою накладною №ДК-0000021 від 16.02.2017 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 58936,32 грн. Відповідачем було отримано вказаний в накладній товар, що підтверджується підписом представника відповідача та печаткою товариства. Доказів відмови відповідача від отримання поставленої позивачем продукції або застережень щодо недоліків та відсутності необхідних товаросупровідних документів матеріали справи не містять.

Крім того матеріали справи не містять будь-яких доказів звернення відповідача до позивача у період після отримання продукції з приводу відсутності належного сертифікату якості, зокрема у листі від 25.04.2017 № 11/387 також відсутні такі посилання.

Частинами 1, 2 ст.76 ГПК України унормовано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 ГПК України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи те, що відповідачем не надано доказів відмови від прийняття товару, або повернення позивачу товару, складання акту щодо ненадання позивачем разом з товаром товаросупровідної документації, приймання відповідачем товару підтверджується підписом та штампом відповідача у відповідній накладній, колегія суддів вважає посилання відповідача на те, що він згідно п.4.5. договору, вправі затримати оплату за продукцію, необґрунтованими, в зв`язку з чим судом першої інстанції правомірно задоволено позов в частині стягнення основного боргу в сумі 58 936,32 грн.

Стосовно твердження апелянта на некоректне посилання судом в оскаржуваному рішенні на п.6.11. договору, як на правомірну підставу для нарахування неустойки, та те, що граничним строком пред`явлення вимог про стягнення неустойки є 25.04.2018, колегія суддів зазначає наступне.

Місцевий господарський суд, частково задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення пені, послався на наявність підстав для застосування відповідальності передбаченої п.6.8. договору та, враховуючи п. 6.11. договору, обов`язок ТОВ "ДТЕК Східенерго" сплатити пеню за весь час прострочення, за виключенням періоду щодо якого застосовано строк позовної давності, починаючи з 25.03.2017 по 07.10.2018, в зв`язку з чим задовольнив вимоги позивача щодо стягнення неустойки у вигляді пені в розмірі 2946,81 грн, яка складає 5% від вартості своєчасно неоплаченої продукції.

Однак, суд апеляційної інстанції не може погодитись з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Пунктом 6.8. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати продукції покупець, на письмову вимогу постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення оплати від вартості своєчасно не сплаченої продукції, але не більше 5% від вартості своєчасно неоплаченої продукції.

Умовами п.6.11. договору передбачено право нарахування неустойки за весь період порушення зобов`язань лише у покупця - відповідача у даній справі. Відповідно позивач має право на нарахування пені за період встановлений ГК України та звернення із даними позовними вимогами до суду в межах строків, передбачених ЦК України.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2946,81 грн за період з 25.03.2017 по 02.10.2019.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив застосувати позовну давність при нарахуванні пені.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статей 256, 258 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч.1 ст.261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.3, 4 ст.267 Цивільного кодексу України).

Як вже зазначалось, позивачем за видатковою накладною №ДК-0000021 від 16.02.2017 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 58936,32 грн.

У відповідача обов`язок щодо оплати поставленої продукції, з врахуванням п.5.4. договору, виник з 19.03.2017, а закінчився 24.03.2017.

Таким чином, право на нарахування пені, з урахуванням положень ч.6 ст.232 ГК України, виникло у позивача з 25.03.2017 по 25.09.2017.

Тому, граничним строком для пред`явлення вимог щодо стягнення пені, відповідно до положень п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, є 25.09.2018.

Позивачем позовну заяву подано до суду 08.10.2019, що підтверджується штампом Укрпошти на поштовому конверті, в зв`язку з чим позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення пені.

Враховуючи те, що відповідачем було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності при нарахуванні пені, колегія суддів вважає за необхідне застосувати строк позовної давності, тому у вимозі позивача щодо стягнення пені слід відмовити, в зв`язку з чим рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення пені у розмірі 2946,81 грн за період з 08.10.2018 по 02.10.2019 слід скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову щодо стягнення пені у повному обсязі.

Щодо стягнення 3% річних в сумі 4471,09 грн за період з 24.03.2017 по 02.10.2019 та інфляційних нарахувань в сумі 13732,75 грн за період з квітня 2017 по серпень 2019, колегія суддів зазначає наступне.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися.

Таким чином, інфляційні втрати відповідно до положень ст.625 ЦК України можуть бути стягнуті за весь час прострочення боржником грошового зобов`язання.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, колегія суддів вважає його обґрунтованим та таким, що правомірно задоволений судом першої інстанції в сумі 13 732,75 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що він є арифметично невірним, оскільки позивачем помилково визначено датою початку прострочення оплати 24.03.2017 - день, коли згідно з п.5.4. договору повинна була бути здійснена оплата відповідачем за даним договором, в зв`язку з чим судом першої інстанції правомірно задоволено 3% річних у розмірі 4466,24 грн за період з 25.03.2017 по 02.10.2019.

Щодо твердження апелянта про те, що ним було отримано непідписану позивачем (або уповноваженим представником) позовну заяву, а також не посвідчено у встановленому чинним законодавством порядку жодного доказу, доданого до неї, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст.172 ГПК України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Абзацом 1 ч.1 ст.174 ГПК України унормовано, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.10.2019 було залишено позовну заяву без руху та встановлено ТОВ Дніпрокомпресордеталь строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, але не пізніше 05.11.2019, шляхом надання до суду пояснень щодо того, за яким конкретно договором позивач просить стягнути заборгованість, надання належним чином завірених копій повного тексту договору поставки №749-ВЭ-ЗуТЭС від 30.12.2016, статуту ТОВ Дніпрокомпресордеталь , специфікації №1 до договору поставки №749-ВЭ-ЗуТЭС від 30.12.2016, документів, які підтверджують відправлення на адресу відповідача копії статуту ТОВ Дніпрокомпресордеталь та копії специфікації №1 до договору поставки №749-ВЭ-ЗуТЭС від 30.12.2016.

16.10.2019 та 04.11.2019 до суду від позивача надійшли засвідчені копії документів та документи, витребувані ухвалою суду від 21.10.2019.

11.11.2019 ухвалою Господарського суду Донецької області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі.

09.12.2019 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач, зокрема, просив залишити заяву ТОВ Дніпрокомпресордеталь без руху та зобов`язати усунути недоліки позовної заяви, направленої відповідачу та доданих до неї документів, оскільки відповідачем було отримано непідписану позивачем (або уповноваженим представником) позовну заяву, а також не посвідчено у встановленому чинним законодавством жодного доказу, доданого до неї.

Колегія суддів не приймає до уваги дані доводи апелянта, з огляду на те, що додані позивачем до позовної заяви документи повинні бути в наявності у відповідача, оскільки на цих документах наявний підпис та печатка відповідача, зокрема це стосується договору поставки №749-ВЭ-ЗуТЭС від 30.12.2016, видаткової накладної №ДК-0000021 від 16.02.2017, податкової накладної №8 від 16.02.2017, листів переписки між учасниками справи №78 від 27.03.2017, №11/387 від 25.04.2017, якими позивач і обґрунтовує позов.

Відповідач же, відповідно до положень ст.42 ГПК України має право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, тощо. Проте, відповідач своїм правом не скористався, оскільки в матеріалах справи відсутні докази його ознайомлення з матеріалами справи.

Колегія суддів зазначає, що положеннями ГПК України не передбачено обов`язку господарського суду залишити позовну заяву без руху після відкриття провадження у справі з підстав наведених відповідачем, і при цьому останнім в апеляційній скарзі не наведено жодних норм права, які порушив суд першої інстанції з огляду на наведені ним обставини, які можуть бути підставою для скасування рішення у справі.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково, в зв`язку з чим рішення Господарського суду Донецької області від 16.12.2019 у справі №905/1896/19 слід скасувати в частині задоволенні позову щодо стягнення пені у розмірі 2946,81 грн, з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до п.б) ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення.

Керуючись статтями 269, 270, п.2 статті 275, п.4 ч.1 статті 277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ "ДТЕК Східенерго" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Донецької області від 16.12.2019 у справі №905/1896/19 скасувати частково, а саме: в частині задоволення позову щодо стягнення пені у розмірі 2946,81 грн.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову щодо стягнення пені відмовити у повному обсязі.

В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 16.12.2019 у справі №905/1896/19 залишити без змін.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго (85612, Донецька область, Мар`їнський район, місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок 34; код ЄДРПОУ 31831942) в особі відокремленого підрозділу Зуївська теплова електрична станція товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго (86783, Донецька область, місто Харцизьк, місто Зугрес, вулиця 60 років Жовтня, будинок 100; код ЄДРПОУ 26160818) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпрокомпресордеталь (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, Жовтневий район, вулиця Севастопольська, будинок 26-а, квартира 18; код ЄДРПОУ: 34657024) основний борг в сумі 58936,32 грн, інфляційні нарахування в сумі 13 732,75 грн, 3 % річних в сумі 4466,24 грн, судовий збір розмірі 1850,20 грн за подання позовної заяви.

В частині стягнення пені у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпрокомпресордеталь (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, Жовтневий район, вулиця Севастопольська, будинок 26-а, квартира 18; код ЄДРПОУ: 34657024) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго (85612, Донецька область, Мар`їнський район, місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок 34; код ЄДРПОУ 31831942) в особі відокремленого підрозділу Зуївська теплова електрична станція товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго (86783, Донецька область, місто Харцизьк, місто Зугрес, вулиця 60 років Жовтня, будинок 100; код ЄДРПОУ 26160818) судовий збір у розмірі 106,03 грн за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 01.04.2020.

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль

Суддя В.О. Фоміна