Рішення

від 17.03.2020 по справі 161/12771/15-ц

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/12771/15-ц

Провадження № 2/161/1033/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2020 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Кирилюк В.Ф., за участю секретаря судового засідання Самолюк І.П., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Горизонт до Приватного підприємства Вена-Л , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

08 серпня 2015 року Публічне акціонерне товариство Дельта Банк звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути солідарно з Приватного підприємства Вена-Л (далі - відповідач-1, позичальник), ОСОБА_1 (далі - відповідач-2, поручитель) заборгованість за кредитним договором у сумі 225 558,08 грн.

Позов обґрунтовувало такими обставинами:

23 листопада 2007 року Акціонерний комерційний інноваційний банк (далі - АКІБ) УкрСиббанк уклав з позичальником договір овердрафту № 98/07-497 (далі - кредитний договір) з терміном отримання до 23 листопада 2008 року включно та з лімітом до 80 000 грн.

Згідно з Додатковою угодою № 1 від 14 грудня 2007 року до кредитного договору ліміт овердрафту був збільшений до 88 000 грн, а відповідно до додаткової угоди № 2 від 13 березня 2008 року - зменшений до 86 000грн.

Виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором було забезпечене порукою відповідно до укладеного 23 листопада 2007 року АКІБ УкрСиббанк з поручителем договору № 71/07-497 (далі - договір поруки). Згідно з цим договором поручитель і позичальник несуть перед кредитором солідарну відповідальність, а поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник.

08 грудня 2011 року ПАТ УкрСиббанк уклало з ПАТ Дельта Банк договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого ПАТ УкрСиббанк передав (відступив) ПАТ Дельта Банк права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, зокрема, і за кредитним договором, укладеним з позичальником.

Позичальник обов`язок з повернення кредиту не виконав, а станом на 24 липня 2015 року (дату складання розрахунку заборгованості за договором кредиту) загальна сума заборгованості за кредитним договором становила 225 558,08 грн, з яких: борг за кредитом - 84 363,74 грн; пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 23 080,99 грн; борг за простроченими процентами за кредитом - 91 529,21 грн; пеня за несвоєчасне повернення процентів - 23 999,77 грн; три проценти річних від простроченого кредиту - 1 268,92 грн; три проценти річних від простроченого боргу за процентами - 1 315,44 грн.

21 жовтня 2016 року поручитель подала до Луцького міськрайонного суду Волинської області зустрічний позов до ПАТ Дельта Банк про визнання поруки припиненою.

Обґрунтувала позов такими обставинами:

Строк дії кредитного договору тривав з 19 листопада 2007 року до 23 листопада 2008 року включно.

Згідно з частиною четвертою статті 559 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України для пред`явлення банком вимог до поручителя перебіг шестимісячного строку розпочався 23 листопада 2008 року та закінчився 23 квітня 2009 року, а перебіг річного строку - розпочався 23 листопада 2008 року та закінчився 23 листопада 2009 року.

У вказані періоди банк у будь-якій формі не направив поручителеві вимогу про погашення заборгованості позичальника за кредитним договором.

Ухвалою суду від 11 лютого 2020 року замінено первісного позивача Публічне акціонерне товариство Дельта Банк у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до Приватного підприємства Вена - Л , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Горизонт .

Замінено первісного відповідача Публічне акціонерне товариство Дельта Банк у справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Дельта Банк про визнання поруки припиненою на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Горизонт .

Ухвалою суду від 17 березня 2020 року зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Горизонт про визнання поруки припиненою - залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Ухвалою суду від 17 березня 2020 року закрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Горизонт до Приватного підприємства Вена-Л , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в частині позовних вимог про солідарне стягнення основної суми боргу у розмірі 84 363,74 грн., а також заборгованості за простроченими процентами за кредитом у розмірі 2 188,88 грн.

У судове засідання представник позивача не прибув, однак подав клопотання про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідачі в судове засідання не прибули, хоча про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Як визначено у частині першій статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, однак не з`явилися в судове засідання, враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, з наступних підстав.

23 листопада 2007 року Акціонерний комерційний інноваційний банк (далі - АКІБ) УкрСиббанк уклав з ПП Вена-Л договір овердрафту № 98/07-497 (далі - кредитний договір) з терміном отримання до 23 листопада 2008 року включно та з лімітом до 80 000 грн.

Згідно з Додатковою угодою № 1 від 14 грудня 2007 року до кредитного договору ліміт овердрафту був збільшений до 88 000 грн, а відповідно до додаткової угоди № 2 від 13 березня 2008 року - зменшений до 86 000грн.

Виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором було забезпечене порукою відповідно до укладеного 23 листопада 2007 року АКІБ УкрСиббанк з ОСОБА_1 договору № 71/07-497. Згідно з цим договором поручитель і позичальник несуть перед кредитором солідарну відповідальність, а поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник.

8 грудня 2011 року ПАТ УкрСиббанк уклало з ПАТ Дельта Банк договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого ПАТ УкрСиббанк передав (відступив) ПАТ Дельта Банк права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, зокрема, і за кредитним договором, укладеним з позичальником.

В подальшому, а саме 28 жовтня 2019 року ПАТ Дельта Банк права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, зокрема, і за кредитним договором, укладеним з позичальником, відступило ТОВ ФК Горизонт , відповідно до договору №2067/К купівлі-продажу прав вимоги та майнових прав (т.2 а.с.184-192).

У зв`язку з цим, ухвалою суду від 11 лютого 2020 року замінено первісного позивача Публічне акціонерне товариство Дельта Банк на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Горизонт .

У первісному позові позивач вказував, що позичальник обов`язок з повернення кредиту не виконав, а станом на 24 липня 2015 року (дату складання розрахунку заборгованості за договором кредиту) загальна сума заборгованості за кредитним договором становила 225 558,08 грн, з яких: борг за кредитом - 84 363,74 грн; пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 23 080,99 грн; борг за простроченими процентами за кредитом - 91 529,21 грн; пеня за несвоєчасне повернення процентів - 23 999,77 грн; три проценти річних від простроченого кредиту - 1 268,92 грн; три проценти річних від простроченого боргу за процентами - 1 315,44 грн.

З наданого позивачем розрахунку позовних вимог слідує, що пеня ним розрахована за період з 23 січня 2015 року по 24 липня 2015 року (а.с.10 зворот).

Саме цю суму заборгованості позивач просив стягнути солідарно з відповідачів (т.1 а.с.2 зворот).

Одночасно, як слідує з матеріалів справи 26 грудня 2008 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у справі № 2-7108/2008 ухвалив рішення, що набрало законної сили, яким вже стягнув з позичальника і поручителя солідарно на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованість за кредитним договором станом на 20 жовтня 2008 року у розмірі 95 055,38 грн. З них: 84 363,74 грн - заборгованість за кредитом, 2 188,88 грн - заборгованість за простроченими процентами за кредитом, 8 353,06 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 149,70 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за кредитом (т.1 а.с.157, 221-223).

З наведеного слідує, що набрало законної сили рішення суду ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, в частині позовних вимог про стягнення основної суми боргу у розмірі 84 363,74 грн., а також заборгованості за простроченими процентами за кредитом у розмірі 2 188,88 грн.

На це також звертає увага Велика Палата Верховного Суду у п.75 постанови від 31 жовтня 2018 року у даній справі.

Вимоги за пенею у даному позові нараховані за інший період, а отже не охоплені постановленим рішенням від 26 грудня 2008 року у справі №2-7108/2008.

З наведених вище мотивів, суд ухвалою від 17 березня 2020 року закрив провадження у справі в частині позовних вимог про солідарне стягнення основної суми боргу у розмірі 84 363,74 грн., а також заборгованості за простроченими процентами за кредитом у розмірі 2 188,88 грн.

Надаючи правову оцінку вимогам про стягнення решти заборгованості, а саме за процентами за кредитом, пені та 3% річних на основну суму боргу та проценти, суд зазначає наступне.

У пунктах 48-55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, яка полягає в тому, що з дня закінчення строку дії кредитного договору відносини між банком та відповідачем за своєю суттю перейшли з кредитних правовідносин, які передбачають правомірне користування чужими грошовими коштами зі сплатою відповідних процентів визначених у договорі, у відносини незаконного користування чужими грошовими коштами, тобто перейшли в охоронні правовідносини, права та інтереси позивача за якими забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

В даному випадку, як було встановлено судом, банк скористався своїм правом на дострокове повернення всієї суми позики, яке передбачено у ч.2 ст.1050 ЦК України, а отже з 20 жовтня 2008 року, строк дії кредитного договору вважається достроково закінченим, а відносини між позивачем та відповідачами за своєю суттю перейшли з кредитних правовідносин, які передбачають правомірне користування чужими грошовими коштами зі сплатою відповідних процентів визначених у договорі, у відносини незаконного користування чужими грошовими коштами, тобто перейшли в охоронні правовідносини, права та інтереси позивача за якими забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

На це звертає увагу і Велика Палата Верховного Суду у п.74 постанови від 31 жовтня 2018 року у цій справі.

Отже, з 20 жовтня 2008 року у позивача відсутні будь-які правові підстави для нарахування процентів за користування кредитом, а також пені за договором, а отже у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Одночасно, позивач окремо пред`явив вимогу про стягнення, на підставі ст.625 ЦК України, 3% річних нарахованих на основну суму боргу (84 363,74 грн.) за період з 23 січня 2015 року по 24 липня 2015 року, у розмірі 1 268,92 грн., і ці вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі, оскільки виконаний позивачем розрахунок в цій частині перевірений судом та є правильним (т.1 а.с.10 зворот).

Що стосується вимоги про стягнення 3% річних за період з 23 січня 2015 року по 24 липня 2015 року, які нараховані на заборгованості по процентам, суд зауважує, що виконаний позивачем розрахунок в цій частині є невірним, оскільки ним взяті для обрахунку невірні вихідні дані стосовно розміру заборгованості за процентами за кредитом (т.1 а.с.10 зворот).

Як вже зазначав суд, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 грудня 2008 року у справі № 2-7108/2008 стягнуто з позичальника і поручителя солідарно на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованість за кредитним договором станом на 20 жовтня 2008 року, в тому числі 2 188,88 грн. - заборгованість за простроченими процентами за кредитом.

Позивач після 20 жовтня 2008 року не мав права нараховувати проценти за кредитом з мотивів, що наводилися судом вище.

Отже, саме на 2 188,88 грн. заборгованості за простроченими процентами за кредитом позивач має право нараховувати 3% річних у порядку ст.625 ЦК України.

Зважаючи на те, що проведений позивачем розрахунок є невірним, суд його здійснює самостійно таким чином:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 2188.88 23.01.2015 - 24.07.2015 183 3 % 32.92

Отже, розмір 3% річних за період з 23 січня 2015 року по 24 липня 2015 року на суму заборгованості за процентами за кредитом, відповідно до проведеного судом розрахунку, становить 32,92 грн., а за основною сумою боргу - 1 268,92 грн., що разом становить 1301,84 грн. і суд задовольняє позовні вимоги лише в цій частині. В задоволенні решти вимог слід відмовити за безпідставністю.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 265, 280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства Вена-Л , ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Горизонт суму 3% річних нараховану за період з 23 січня 2015 року по 24 липня 2015 року на основну суму боргу та заборгованість за процентами за кредитом у загальному розмірі 1 301,84 грн. (одна тисяча триста одна гривня вісімдесят чотири копійки).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачем у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Горизонт , м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 44, офіс 104, код ЄДРПОУ 39013897.

Відповідачами у справі є:

1) Приватне підприємство Вена-Л , м. Луцьк, пр. Волі, 50, кв.49, код ЄДРПОУ 35123725;

2) ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено та підписано 27 березня 2020 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Ф. Кирилюк