Рішення

від 31.03.2020 по справі 910/18963/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.03.2020Справа № 910/18963/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Комунального підприємства Міський магазин виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Свіжі сільськогосподарські продукти , м. Київ

про стягнення 141 758,12 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Міський магазин виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (далі - КП Міський магазин /позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Свіжі сільськогосподарські продукти (далі - ТзОВ Свіжі сільськогосподарські продукти /відповідач) про стягнення 141 758,12 грн, у тому числі: 118 317,73 грн - основного боргу, 937,36 грн - інфляційних втрат, 2 295,00 грн - 3 % річних та 20 208,03 грн - пені, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором з проведення сезонних ярмарків у місті Києві №28/12/2019-2 від 28.12.2018.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 28.12.2019 позовну заяву КП Міський магазин залишив без руху, встановив позивачу спосіб та строк усунення недоліків поданої позовної заяви.

10.01.2020 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. Зважаючи на викладені в заяві обставини та долучені докази, суд дійшов висновку про усунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений строк.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.01.2020 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.

Положеннями статті 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.12.2018 між Комунальним підприємством Міський магазин виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (далі - організатор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Свіжі сільськогосподарські продукти (далі - оператор) укладено договір №28/12/2019-2 з проведення сезонних ярмарків у місті Києві, предметом якого є право на проведення оператором сезонних ярмарків за адресами: м. Київ, Лук`янівська площа, 1А; м. Київ, просп. Перемоги, 50; м. Київ, вул. Салютна, 9-21 в порядку та на умовах, визначених цим договором, які будуть відбуватися згідно з адресним переліком сезонних ярмарків у місті Києві на І півріччя 2019 року, затвердженим заступником голови Київської міської державної адміністрації, починаючи з 02.01.2019 до 30.06.2019.

13.02.2019 між сторонами підписана додаткова угода № 1 до цього договору, якою визначено місцем проведення сезонних ярмарків: м. Київ, Лук`янівська площа, 1А; м. Київ, просп. Перемоги, 50.

Згідно п. 3.1. договору з урахуванням додаткової угоди № 1, загальна вартість проведення ярмарків становить суму в розмірі: 251 136,58 грн, в тому числі ПДВ 41 856,10 грн.

У відповідності до п. 3.2. договору з урахуванням додаткової угоди № 1, вартість проведення ярмарків визначена в п. 3.1. пункту 3 цього договору, сплачується оператором на поточний рахунок організатора в наступному порядку:

Оператор в строк до 10 робочих днів з дня укладення договору сплачує організатору вартість проведення ярмарку за періоди з 14.02.2019 по 28.02.2019 та з 01.06.2019 по 30.06.2019 в розмірі 85 733,99 грн, в тому числі ПДВ 14 289,00 грн (п. 3.2.1.).

Кожен наступний платіж здійснюється оператором щомісячно на умовах попередньої оплати в строк не пізніше 20 числа місяця, що передує розрахунковому періоду, в розмірі 55 134,19 грн, в тому числі ПДВ 9 189,03 грн (п. 3.2.2.).

Пунктом 4.2. договору передбачено, що за несвоєчасну сплату платежів за проведення ярмарків оператор сплачує на користь організатора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення сплати платежу.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання, але не раніше дня затвердження заступником голови Київської міської державної адміністрації адресного переліку сезонних ярмарків у місті Києві, та діє до 30.06.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 8.1. договору).

На виконання умов договору, між позивачем та відповідачем підписані акти надання послуг з обслуговування ярмаркових заходів № 175 від 27.01.2019, № 433 від 31.03.2019 та № 978 від 30.04.2019 на загальну суму 128 317,73 грн.

Відповідач, в свою чергу, за надані послуги розрахувався частково в сумі 10 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 128 від 25.03.2019 та № 131 від 29.03.2019, копії яких містяться в матеріалах справи.

20.12.2019 позивач направив на адресу відповідача претензію № 1/28/12/2019-2 за вих. № 295-2317 від 17.12.2019, в якій просив погасити суму боргу. Проте, відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не погасив.

Отже, станом на день розгляду справи у відповідача існує заборгованість перед позивачем за надані послуги в розмірі 118 317,73 грн, у зв`язку з чим позивач також нараховує на суму боргу пеню в розмірі 20 208,03 грн, 3% річних в сумі 2 295,00 грн та інфляційні втрати в розмірі 937,36 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір №28/12/2019-2 з проведення сезонних ярмарків у місті Києві, відповідно до якого позивачем надані, а відповідачем прийняті відповідні послуги на загальну суму 128 317,73 грн, проте відповідач розрахувався частково в сумі 10 000,00 грн, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в сумі 118 317,73 грн.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Судом встановлено, що у відповідності до п. 3.2. договору з урахуванням додаткової угоди №1, вартість проведення ярмарків визначена в п. 3.1. пункту 3 цього договору, сплачується оператором на поточний рахунок організатора в наступному порядку:

Оператор в строк до 10 робочих днів з дня укладення договору сплачує організатору вартість проведення ярмарку за періоди з 14.02.2019 по 28.02.2019 та з 01.06.2019 по 30.06.2019 в розмірі 85 733,99 грн, в тому числі ПДВ 14 289,00 грн (п. 3.2.1.).

Кожен наступний платіж здійснюється оператором щомісячно на умовах попередньої оплати в строк не пізніше 20 числа місяця, що передує розрахунковому періоду, в розмірі 55 134,19 грн, в тому числі ПДВ 9 189,03 грн (п. 3.2.2.).

Таким чином, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати наданих послуг у повному обсязі, суд дійшов висновку, що ТзОВ Свіжі сільськогосподарські продукти порушено умови договору №28/12/2019-2 з проведення сезонних ярмарків у місті Києві від 28.12.2018 та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 118 317,73 грн.

Отже, враховуючи невиконання відповідачем свого зобов`язання щодо оплати наданих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 20 208,03 грн, нараховану на суму боргу за період з 01.05.2019 по 31.10.2019, а також 3% річних в сумі 2 295,00 грн та інфляційні втрати в розмірі 937,36 грн, нараховані на суму боргу за період з 01.05.2019 по 31.12.2019.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Так, судом встановлено, що згідно п. 4.2. договору, за несвоєчасну сплату платежів за проведення ярмарків оператор сплачує на користь організатора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення сплати платежу.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 ГК України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат від простроченої суми, і встановив, що в останньому допущено арифметичну помилку. Так, за розрахунком суду обґрунтованими є вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 20 208,03 грн, 3% річних в сумі 2 295,00 грн та інфляційних втрат в розмірі 698,85 грн.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства Міський магазин виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Свіжі сільськогосподарські продукти (01135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 16; ідентифікаційний код 42063969) на користь Комунального підприємства Міський магазин виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (01004, місто Київ, вулиця Басейна, будинок 1/2-а; ідентифікаційний код 36927573) 118 317 (сто вісімнадцять тисяч триста сімнадцять) грн 73 коп - заборгованості, 20 208 (двадцять тисяч двісті вісім) грн 03 коп - пені, 2 295 (дві тисячі двісті дев`яносто п`ять) грн 00 коп - 3% річних, 698 (шістсот дев`яносто вісім) грн 85 коп - інфляційних втрат та 2 193 ( дві тисячі сто дев`яносто три) грн 32 коп - судового збору.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук