ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"01" квітня 2020 р. м. Київ Справа № 911/729/20
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М. , розглянувши заяву акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Київоблгаз від 17.03.2020 про забезпечення позову, без виклику (повідомлення) учасників справи, у справі за позовом
акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Київоблгаз (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Боярка, вулиця Шевченка, будинок 178, код 20578072)
до
Білоцерківської міської ради (09100, Київська обл., місто Біла Церква, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 15, код 26376300)
про визнання недійсним та скасування рішення та визнання недійсним договору оренди
ВСТАНОВИВ:
25.03.2020 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Київоблгаз від 17.03.2020 до Білоцерківської міської ради, в якій позивач просить суд:
- визнати недійсним та скасувати рішення Білоцерківської міської ради від 29.08.2019 № 4210-75-VII про передачу земельної ділянки комунальної власності в оренду фізичній особі-підприємцю Навроцькому Віктору Івановичу;
- визнати недійсним договір оренди землі від 05.11.2019 № 46, зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, укладений між Білоцерківською міською радою та фізичною особою-підприємцем Навроцьким Віктором Івановичем;
- скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 05.11.2019 № 46, реєстраційний номер 423835532103, кадастровий номер земельної ділянки 3210300000:06:011:0011, номер запису 34157736;
- зобов`язати фізичну особу-підприємця Навроцького Віктора Івановича повернути Білоцерківській міській раді земельну ділянку площею 0,4573 га, за адресою: вул. Київська, 37, м. Біла Церква, кадастровий номер: 3210300000:06:011:0011.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач без погодження з АТ Київоблгаз та всупереч вимог протокольного рішення комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 15.03.2017 № 6, прийняв рішення № 4210-75-VII про передачу земельної ділянки комунальної власності ФОП Навроцькому Віктору Івановичу, в подальшому, на підставі вказаного рішення, 05.11.2019 між Білоцерківською міською радою та ФОП Навроцьким Віктором Івановичем укладено договір оренди землі № 46.
Позивач вказує на те, що ФОП Навроцьким Віктором Івановичем на орендованій земельній ділянці розпочато земляні роботи, що призвело до погіршення стану надземного газопроводу середнього тиску.
Разом із тим, за доводами позивача, відповідач надавши в оренду ФОП Навроцькому Віктору Івановичу земельну ділянку без погодження з АТ Київоблгаз , на якій проходить газопровід середнього тиску по вул. Київська, 37, м. Біла Церква, створив передумови для небезпечної ситуації для громадян - абонентів, що споживають природний газ із даної мережі та подальшої експлуатації вказаного газопроводу. Наслідком чого є те, що позивач не може забезпечити надійну та безпечну експлуатацію газопроводу, забезпечити гарантований рівень надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій, зокрема для перевірки, локалізації, і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій.
Одночасно, із пред`явленням позову, позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3210300000:06:011:0011 площею 0,4573 га за адресою: АДРЕСА_1 область;
- заборони Білоцерківській міській раді та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам вчиняти дії, укладати договори, вчиняти будь-які інші правочини стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:06:011:0011 площею 0,4573 га за адресою: АДРЕСА_1 .
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що після пред`явлення позову Білоцерківською міською радою готуються документи для відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:06:011:0011 площею 0,4573 га за адресою: АДРЕСА_1 , з метою набуття права власності вказаної земельної ділянки добросовісним набувачем, а саме родичем ОСОБА_1 . А тому з урахуванням того, що до ухвалення у справі судового рішення Білоцерківською міською радою чи іншими особами можуть вчинятися дії щодо відчуження або передачі у користування земельної ділянки, що зробить неможливим виконання рішення суду існує необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову.
Розглянувши подану заявником заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: - розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; - наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; - імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; - запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є дослідження таких підстав вжиття заходів до забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
Дослідивши матеріали та обставини справи, зміст позовних вимог, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Тобто, у даному випадку, саме на заявника покладено обов`язок доведення, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Однак, звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, заявником не наведено, а також не надано доказів існування, фактичних обставин, з якими пов`язується необхідність вжиття заходів до забезпечення позову. Подана заява ґрунтується лише на припущеннях заявника, які не підтверджені відповідними доказами, що не є безумовною підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Окрім того, суд зазначає, що позивач звернувся до суду із позовними вимогами немайнового характеру, тобто судове рішення у разі задоволення позову не вимагатиме його примусового виконання, отже невжиття судом заходів забезпечення не може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Оцінивши наведені у заяві обґрунтування, суд дійшов висновку, що заявником не доведено суду наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, не надано доказів, які свідчать про позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову та не надано на підтвердження своєї позиції належних та допустимих доказів щодо наявності фактичних обставин, з якими процесуальний закон пов`язує застосування забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Київоблгаз від 17.03.2020 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала складена та підписана 01.04.2020, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до статей 255, 256 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI Перехідні положення цього Кодексу.
Суддя Р.М. Колесник
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 01.04.2020 |
Оприлюднено | 02.04.2020 |
Номер документу | 88533712 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Колесник Р.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні