Ухвала

від 01.04.2020 по справі 918/200/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

УХВАЛА

"01" квітня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/200/20

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ОЛС"

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"

про стягнення заборгованості 40 073,75 грн.

Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.

Представники сторін:

від позивача не з`явився

від відповідача Гуз С.Б.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма ОЛС" звернулося до господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" про стягнення заборгованості 40 073,75 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови укладеного Договору поставки від 27.05.2019 р. №UA20-2019-00690/000, а саме не розрахувався за отриманий товар - господарчі та миючі засоби.

Також ТзОВ "Фірма ОЛС" подала попередній (орієнтовний) розрахунок розміру судових витрат, та просить покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору 2 102,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7251,00 грн.

Ухвалою від 04.03.2020 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено спір до слухання на 01.04.2020 р.

17 березня 2020 року відповідач подав відзив на позов та додаткові докази у його обгрунтування. У відзиві зазначає, що 03 березня 2020 року відповідач повністю погасив борг у сумі 40 073,75 грн., який існував перед позивачем. На підтвердження даної обставини надав копії платіжних доручень від 03.03.2020 р. : №2004347322, №2004347315, №2004347321, №2004347324, №2004347317, №2004347329, №2004347318, №2004347316, №2004347327, №2004347329, №2004347330, №2004347320, №2004347323, №2004347328, №2004347314, №2004347313, №2004347312, № 2004347326 , №2004347325. Всього на суму 40 073,75 грн. Тому ПрАТ "Рівнеобленерго" просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору. Також відповідач вказує, що визначений в позовній заяві розмір витрат на правничу допомогу є надмірно великим у порівнянні із заявленою сумою позовних вимог, а обсяг та зміст наданих послуг адвокатом не відповідає дійсній їх вартості, та на переконання відповідача вартість адвокатських послуг суттєво завищена. Представник ПрАТ "Рівнеобленерго" не визнає вимоги щодо стягнення на користь позивача усієї суми оплачених ним витрат на правову допомогу.

У судове засідання представник позивача не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Однак, 01 квітня 2020 року від представника ТзОВ "Фірма ОЛС" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. У клопотанні посилається на той факт, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", прийнятою відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", установлено на усій території України карантин з 12 березня до 3 квітня 2020 року, який у подальшому продовжено до 24.04.2020 р. Тому представник позивача просить відкласти розгляд справи на строк до закінчення терміну карантину.

Представник відповідача у засіданні заперечив проти відкладення розгляду справи та зауважив, що оскільки борг , що заявлений до стягнення у цій справі оплачений боржником, та є всі підстави для закриття провадження у справі, тому немає необхідності відкладати слухання спору на іншу дату, оскільки станом на 01.04.2020 р. спір взагалі відсутній.

Суд розглянув клопотання про відкладення розгляду справи, заслухав думку присутнього представника відповідача, та без виходу до нарадчої кімнати ухвалив - відмовити у задоволенні клопотання позивача. Слід звернути увагу, що у даному випадку не є доцільним відкладати розгляд справи на іншу дату, оскільки докази подані учасниками спору надають можливість суду вирішити справу та прийняти за результатами вирішення відповідний процесуальний документ.

У судовому засіданні 01.04.2020 р. представник відповідача підтримав поданий відзив, просив закрити провадження у справі на підставі п.2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, та не покладати на відповідача судові витрати, які поніс позивач, у заявленому останнім розмірі, оскільки вважає їх надмірними у порівнянні із сумою основного боргу, що існував.

Судом встановлено, що згідно платіжних доручень від 03.03.2020 р. : №2004347322, №2004347315, №2004347321, №2004347324, №2004347317, №2004347329, №2004347318, №2004347316, №2004347327, №2004347329, №2004347330, №2004347320, №2004347323, №2004347328, №2004347314, №2004347313, №2004347312, №2004347326, №2004347325 - відповідач сплатив борг перед позивачем у розмірі 40 073,75 грн. Копії платіжних документів містяться у матеріалах справи.

Таким чином відсутній предмет спору у справі №918/200/20.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до частини 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Враховуючи наведене та зважаючи на відсутність предмету спору провадження у справі №918/200/20 підлягає закриттю.

У частині 4 статті 231 ГПК України зазначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Пунктом 5 статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи , яка його сплатила за ухвалою суду, у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Враховуючи викладене, позивач має право звернутися до господарського суду з клопотанням щодо повернення із бюджету сплаченого судового збору.

Що стосується витрат на правову допомогу, то суд при винесенні ухвали керувався таким.

Одночасно із поданням даного позову позивач надав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, за яким останні складають 2 102,00 грн. оплаченого судового збору та 7251,00 грн. - на оплату професійної правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача у цьому судовому провадженні представляв адвокат Мартинов Олексій Юрійович, що підтверджено Договором про надання правової допомоги від 25.02.2020 р., що укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Рівненська правозахисна група" (арк.с. 99), Ордером серія РН -956 №031 від 28.02.2020 р. на надання правової допомоги (арк.с. 108), витягом із сайту Національної Асоціації Адвокатів України (арк.с. 109).

Відповідно до Договору на правову допомогу Об`єднання приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу щодо: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складання звернень та інших документів правового характеру; складання процесуальних документів; представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах.

Згідно Додаткової угоди №1 до Договору сторони погодили вартість послуг правничої допомоги (арк.с. 102-103).

Також у справі наявний Акт від 26.02.2020 р. приймання-передачі наданих послуг до Договору від 25.02.2020 р., за яким загальна ціна фактично наданих послуг склала 7 251,00 грн. А саме: правовий аналіз договору поставки від 27.05.2019 р. №UA20-2019-00690/000 - 1 000,00 грн.; вивчення товаро-супровідних документів - 3 години х 400,00 грн. - 1 200,00 грн.; вивчення товаро-супровідних документів поза межами робочого місця адвоката - 50% прожиткового мінімуму працездатних осіб= 1051,00 грн.; складання позовної заяви , додатків до неї, завірення копій та направлення матеріалів на адресу відповідача та підготовку подачі до господарського суду.

Відповідно до платіжного доручення №383 від 16.02.2020 р. було сплачено адвокатському об`єднанню 7 251,00 грн. (арк.с. 106).

Відповідач просить суд не покладати на нього таку велику суму витрат на правову допомогу, посилаючись на те, що визначений в заяві розмір витрат на правничу допомогу є надмірно великим у порівнянні із заявленою сумою позовних вимог, а обсяг та зміст наданих послуг не відповідає дійсній вартості, на переконання відповідача вартість суттєво завищена.

Згідно п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п`ятою статті 49 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

В силу частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи, а відтак до судових витрат. Порядок відшкодування витрат на правничу допомогу врегульовано статтею 126 Господарського процесуального кодексу України. Так, частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 4 та 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У даному випадку суд приймає до уваги, ті обставини, що справа є малозначимою та не є складною, не має публічого інтересу, сума основного боргу становила 40 073,75 грн., та сплачена відповідачем у повному обсязі 03.03.2020 р. після подання позову до суду (проте до відкриття провадження у справі). Крім того, під час її розгляду відбулося лише одне судове засідання, у якому адвокат позивача участі не брав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розподіляючи витрати за послуги адвоката суд вказує, що наявні в матеріалах справи Договір про надання правової допомоги від 25.02.2020 р., Ордер серія РН -956 №031 від 28.02.2020 р. на надання правової допомоги, Додаткова угода №1 до Договору сторони погодили вартість послуг правничої допомоги, Акт від 26.02.2020 р. приймання-передачі наданих послуг до Договору від 25.02.2020 р., платіжне доручення №383 від 16.02.2020 р. на суму 7 251,00 грн. - не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі за рахунок іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

На переконання суду, розумним розміром витрат на послуги адвоката в цьому випадку є сума 3 000,00 грн., інші заявлені витрати на послуги адвоката є надмірно високими та становитимуть значний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу витрат.

За наведеного у сукупності, суд констатує, що витрати на правничу допомогу не є співмірними із ціною позову, та не відповідають категорії та складності справи. Відтак, суд вважає можливим задовольнити клопотання відповідача та не покладати на нього судові витрати на професійну правничу допомогу у всій заявленій позивачем сумі, а лише частково. Заявлена позивачем вимога, відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково, в розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 130, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 233,234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі №918/200/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ОЛС" до відповідача Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" про стягнення заборгованості 40 073,75 грн.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (33000, м. Рівне, вул.Князя Володимира, 71, код ЄДРПОУ 05424874) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ОЛС" (33013, м.Рівне, вул.Кавказька, 15/18, код ЄДРПОУ 38212440) - 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 01.04.2020 р. та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду України в порядку ст.ст. 254-259 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Бережнюк В.В.