Постанова

від 07.07.2020 по справі 918/200/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року Справа № 918/200/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Новосельська О.В. ,

представники учасників справи:

позивача- Мартинов О.Ю.;

відповідача- Гуз С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Позивача-Товариства з обмеже-ною відповідальністю Фірма ОЛС на ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.04. 2020 про закриття провадження у справі №918/200/20 (суддя Бережнюк В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ОЛС м.Рівне

до Приватного акціонерного товариства Рівнеобленерго м.Рівне

про стягнення 40 073 грн. 75 коп. заборгованості за договором поставки,-

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 01.04.2020 закрито провадження у справі №918/200/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ОЛС до При-ватного акціонерного товариства Рівнеобленерго про стягнення 40 073 грн. 75 коп. заборгова-ності по розрахунках за договором поставки. Крім того, вирішено питання щодо відшкодування судових витрат, частково задоволено заяву Позивача та присуджено до стягнення з Відповідача 3 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.(арк.справи 154-156).

Не погоджуючись з ухвалою, Позивач звернувся до апеляційного господарського суду із скаргою, в якій просить змінити резолютивну частину ухвали господарського суду Рівненської об-ласті від 01.04.2020р. в частині зменшення розміру відшкодування витрат на професійну правни-чу допомогу та стягнути на користь Позивача 7 251 грн. таких витрат. Крім того, просить стягнути з Відповідача понесені судові витрати. При цьому, в частині закриття провадження у справі Пози-вач погоджується із висновком суду першої інстанції.(арк.справи 165-168).

Обґрунтовуючи скаргу, Позивач зазначає, що господарський суд першої інстанції неповно з'ясував всі обставини справи, прийнявши рішення з порушенням норм процесуального права. Наголошує, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про часткове задово-лення вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Апелянт наголошує, що у судовому засіданні участі не приймав. 01.04.2020 до початку розгляду справи подав клопотання, яким просив суд відкласти розгляд справи. Подане клопотання судом було відхилене і справу розглянуто без участі представника Позивача. Отже, відмовивши у перенесенні розгляду справи під час обмежувальних заходів, введеними Кабінетом міністрів України, місцевий господарський суд позбавив позивача права на участь у справі. Зменшуючи розмір витрат на професійну правни-чу допомогу до 3 000 грн. суд першої інстанції вважав клопотання Відповідача обґрунтованим та таким, що підтверджене належними та допустимими доказами. Натомість, матеріали справи не містять доказів, які вказують на те, що обсяг та зміст наданих послуг не відповідає дійсній вар-тості і їх вартість є суттєво завищеною. Фактичні витрати на професійну правничу допомогу, які було понесено позивачем становлять 7 251 грн., які сплачено Позивачем Адвокатському об'єднан-ню Рівненська правозахисна група у безготівковій формі у повному обсязі. В обґрунтування фактично понесених судових витрат Позивачем до матеріалів справи долучено: копію тарифів адвокатського гонорару, затвердженого рішенням Адвокатського об'єднання Рівненська правоза-хисна група №3 від 01.11.2019; копію рішення Адвокатського об'єднання Рівненська правоза-хисна група №3 від 01.11.2019, копію платіжного доручення про сплату вартості послуг з надан-ня правничої допомоги; копію проміжного акту прийому-передачі виконаних робіт від 26.02.2020. Встановивши, що сума 7 251 грн. є нерозумним розміром витрат, а розумним розміром витрат на послуги адвоката в даній справі є лише сума 3 000 грн., суд першої інстанції не навів жодних обґрунтувань, що сума фактично понесених судових витрат є необґрунтованою, значно завище-ною, а відтак становитимуть значний тягар для Відповідача, який є монополістом на ринку надан-ня даного виду послуг. Заявляючи клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допо-могу, Відповідач не надав суду жодних доказів неспівмірності витрат на оплату правничої допомо-ги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Отже, зменшуючи розмір судових витрат на надання професійної правничої допомоги судом першої інстанції було порушено ст.86 ГПК Украї-ни, висновок суду не ґрунтується доказах, а відтак не відповідає положенням частини 5 ст.236 ГПК України. Крім того, Позивач наголошує, що будучи позбавленим права на участь у судовому засіданні не міг подати свої заперечення щодо клопотання Відповідача про зменшення вартості судових витрат, тому долучає до матеріалів справи Рекомендації щодо застосування рекомендо-ваних (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджених Рішенням Ради адвокатів Хар-ківської області №17 від 21.03.2018 та Рекомендації щодо застосування рекомендованих (мі німа-льних) ставок адвокатського гонорару, затверджених Рішенням Ради адвокатів Чернігівської об-ласті №57 від 16.02.2018.(арк.справи 165-172).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 відкрито апе-ляційне провадження у справі №918/200/20.(арк.справи 188).

03.07.2020р. через канцелярію суду надійшов відзив Відповідача, у якому він просить зали-шити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Також заува-жує, що вже оплатив на користь Позивача присуджену суму витрат на професійну правничу допо-могу, що підтверджено платіжним дорученням від 16.04.2020.(арк.справи 194-199).

У судовому засіданні апеляційної інстанції 07.07.2020 представник Позивача підтримав свою скаргу в повному обсязі та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Наголошував, що Від-повідач не подав доказів на підтвердження завищеного розміру вартості послуг адвоката.

Відповідач заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, а також зауважив, що спір був завідомо безпідставним, а Відповідач сплатив заборгованість добровільно. При цьому, деякі послуги за актом взагалі не надавались.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інс-танції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарсь-кий суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 02 березня 2020 року від Товариства з обмеженою від-повідальністю Фірма ОЛС до господарського суду Рівненської області надійшла позовна заява до про стягнення з Приватного акціонерного товариства Рівнеобленерго заборгованості в сумі 40 073 грн. 75 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов укладеного Договору поставки від 27.05.2019 №UA20-2019-00690/000 - Відповідач не розрахувався за отриманий товар - господарчі та миючі засоби.(арк.справи 1-5).

Також ТзОВ Фірма ОЛС подала попередній (орієнтовний) розрахунок розміру судових витрат, та просить покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору 2 102 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7251 грн.(арк.справи 100).

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 04.03.2020 відкрито провадження у справі №918/200/20, вирішено розглядати спір за правилами спрощеного позовного провадження, призначено до слухання на 01.04.2020.(арк.справи 113).

Матеріалами справи стверджено, що 17 березня 2020 року Відповідач подав відзив на позов, у якому зазначає, що 03.03.2020 повністю погасив борг у сумі 40 073 грн. 75 коп. На підтверджен-ня надав копії платіжних доручень від 03.03.2020: №№2004347322, 2004347315, 2004347321, 2004347324, 2004347317, 2004347329, 2004347318, 2004347316, 2004347327, 2004347329, 2004347330, 2004347320, 2004347323, 2004347328, 2004347314, 2004347313, №2004347312, 2004347326, 2004347325. Тому ПрАТ Рівнеобленерго просить закрити провад-ження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору. Також Відповідач вказує, що визначений в позовній заяві розмір витрат на правничу допомогу є надмірно великим у порівнянні із заявленою сумою позовних вимог, а обсяг та зміст наданих послуг адвокатом не відповідає дійсній їх вар-тості, та на переконання Відповідача вартість адвокатських послуг суттєво завищена. ПрАТ Рів-необленерго не визнає вимоги щодо стягнення на користь Позивача усієї суми оплачених ним витрат на правову допомогу.(арк.справи 118-145).

Відзив з додатками направлено Позивачу листом з описом вкладення.(арк.справи 147-149).

Крім того, у день судового засідання 01.04.2020 Позивач подав через канцелярію суду кло-потання про відкладення розгляду справи у зв'язку із введенням на території України карантину. (арк.справи 150).

Як вже зазначалось, господарський суд першої інстанції хвалою від 01.04.2020 закрив про-вадження у справі та вирішено питання щодо відшкодування судових витрат, частково задоволено заяву Позивача та присуджено до стягнення з Відповідача 3 000 грн. витрат на професійну правни-чу допомогу.(арк.справи 154-156).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга безпідставна та не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до п.п.1,2,4 ст.269 Господарського процесуального кодексу України (надалі в тексті - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено пору-шення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або не-правильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції мо-жуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про закриття провадження у справі. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в поряд-ку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуван-ням особливостей, визначених цією статтею.(ст.271 ГПК України).

При цьому, зважаючи на межі перегляду рішення суду першої інстанції з урахуванням дово-дів та вимог апеляційної скарги - колегія суддів перевіряє правомірність ухвали лише щодо частко-вого, а не повного задоволення вимоги про стягнення із Відповідача витрат на професійну прав-ничу допомогу.

Позивач наголошує, на безпідставності часткової відмови у стягнення з Відповідача витрат на послуги адвоката. Так, сторони обумовили у Додатковій угоді №1 до Договору про надання пра-вової допомоги вартість та вид послуг. При цьому, за актом приймання-передачі клієнт прийняв надані послуги, а платіжним дорученням від 26.02.2020 сплатив їх вартість.

Натомість, на думку Позивача, жодних доказів на обґрунтування неспівмірності вартості наданих послуг із складністю справи Відповідач не подав. Крім того, зважаючи на відмову у від-кладенні розгляду справи апелянт наголошує, що був позбавлений можливості надати свої запе-речення щодо доводів Відповідача про зменшення розміру судових витрат.

Переглядаючи оскаржувану ухвалу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на позбавлення його участі у розгляді справи через відмову у задоволенні клопотання про відкладення.

Колегія суддів враховує, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК Ук-раїни одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням стат-ті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі Шульга проти України ).

Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі Скордіно проти Італії ). Держави-учас-ниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кож-ного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов'язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах Скордіно проти Італії , Сюрмелі про-ти Німеччини ).

Постановою Кабінету міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 в редакція від 31.03.2020 на усій території України введено карантин.

Натомість зазначена постанова не містить жодних застережень щодо роботи судових та пра-воохоронних органів.

Крім того, всі учасники справи, зокрема і Адвокатське об'єднання, яке здійснює представ-ництво інтересів Позивача та господарський суд Рівненської області територіально знаходяться у місті Рівному.

Колегія суддів зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учас-ників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

У даному випадку участь представників сторін в судовому засіданні, призначеному ухва-лою суду від 04.03.2020 на 01.04.2020 обов'язковою не визнавалась.

Наведене свідчить про відсутність перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесу-льних прав.

При цьому, матеріалами справи стверджено, що 03.03.2020 Відповідачем погашено заборго-ваність, яка є предметом даного спору.(арк.справи 123-145).

Пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

З огляду на підтвердження матеріалами справи, а саме платіжними дорученнями від 03.03. 2020, відсутності предмету спору станом на час ухвалення оскаржуваної ухвали від 01.04.2020, а також враховуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, у якій Позивач не заперечує правильності висновку щодо закриття провадження, колегія суддів вважає вірним відмову суду першої інстанції у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, Позивач посилається на неможливість надати свої заперечення щодо клопотання Відповідача про зменшення суми судових витрат.

Розглядаючи дані вимоги колегія суддів, звертає увагу, що підпунктом в) пункту 5 ухвали про відкриття провадження від 04.03.2020 запропоновано позивачу (на розсуд позивача): відповідно до ст.166 ГПК України подати відповідь на відзив у 5-денний строк з дня отримання відзиву.(арк.справи 113-зворот).

17 березня 2020 року відповідач подав відзив, у якому і наголошує, що визначений в позов-ній заяві розмір витрат на правничу допомогу є надмірно великим у порівнянні із заявленою су-мою позовних вимог, а обсяг та зміст наданих послуг адвокатом не відповідає дійсній їх вартості, та на переконання Відповідача вартість адвокатських послуг суттєво завищена. ПрАТ Рівнеобл-енерго не визнає вимоги щодо стягнення на користь позивача усієї суми оплачених ним витрат на правову допомогу.(арк.справи 118-145).

Відзив з додатками направлено Позивачу листом з описом вкладення.(арк.справи 147-149).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відзив отримано Позивачем 20.03.2020. (арк. справи 204).

Тому, враховуючи, що викладені Відповідачем у відзиві доводи щодо неспівмірності роз-міру витрат на професійну правничу допомогу - отримані Позивачем 20.03.2020, тобто за 10 днів до призначеного судового засідання, колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на відсутність у нього можливості подати свої заперечення.

Переглядаючи оскаржувану ухвалу в межах вимог апеляційної скарги, колегія суддів звер-тає увагу, що відповідно до приписів статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судо-вого збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допо-могу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експер-тизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, за-безпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з приписами статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою ад-воката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За резу-льтатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподі-лу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу ад-воката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу до-помогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правни-чої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правни-чої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на під-ставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судо-вих витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відпо-відних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репута-цію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивача у справі №918/200/20 представляв адвокат Мартинов Олексій Юрійович, що стверджується Договором про надання правової допомоги від 25.02.2020, укладеного Позивачем та Адвокатським об'єднанням Рівненська правозахисна група ордером серія РН-956 №031 від 28.02.2020 на надання правової допомоги, витягом із сайту Націо-нальної Асоціації Адвокатів України.(арк.справи 99, 101, 108, 109).

Відповідно до Договору на правову допомогу Об'єднання приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов'язання надати Клієнту правову допомогу щодо: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складання звернень та інших документів правового характеру; складання процесуальних документів; представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм влас-ності та підпорядкування, а також у судах.

До Договору сторони уклали Додаткову угоду №1, якою погодили вартість послуг правни-чої допомоги.(арк.справи 102-103).

Також матеріали справи містять Акт від 26.02.2020 приймання-передачі наданих послуг до Договору від 25.02.2020 (проміжний), з якого вбачається, що Об'єднання надало Клієнту наступні послуги: правовий аналіз договору поставки від 27.05.2019р. №UA20-2019-00690/000; поза робо-чим місцем адвоката вивчено товаро-супровідні документи; складання позовної заяви, додатків до неї, завірення копій та направлення матеріалів на адресу відповідача та підготовку подачі до гос-подарського суду.(арк.справи 107).

За надані послуги нараховано: правовий аналіз договору поставки від 27.05.2019 р. №UA20-2019-00690/000 - 1 000,00 грн.; вивчення товаро-супровідних документів - 3 години х 400,00 грн. - 1 200,00 грн.; вивчення товаро-супровідних документів поза межами робочого місця адвоката - 50% прожиткового мінімуму працездатних осіб - 1051,00 грн.; складання позовної заяви, додатків до неї, завірення копій та направлення матеріалів на адресу Відповідача та підготовку подачі до господарського суду.

Платіжним дорученням №383 від 16.02.2020 адвокатському об'єднанню сплачено 7 251 грн. (арк.справи 106).

Відповідач просить суд не покладати на нього таку велику суму витрат на правову допомо-гу, вважаючи, що визначений в заяві розмір витрат на правничу допомогу є надмірно великим у порівнянні із заявленою сумою позовних вимог, а обсяг та зміст наданих послуг не відповідає дійсній вартості, на переконання Відповідача, з чим погодився суд першої інстанції, вартість сут-тєво завищена.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність дого-вір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для вико-нання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяль-ність при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та вразо-вувати витрачений адвокатом час.

Частинами 5, 6 статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог части-ни четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на про-фесійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок дове-дення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення вит-рат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивач наголошує, що Відповідач не подав доказів недотримання вимог частини 4 статі 126 ГПК України Позивачем.

Натомість, стаття 126 ГПК України не передбачає необхідності надання доказів, а покладає доведення неспівмірності витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оп-лату правничої допомоги адвоката.

При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа Гімайдуліна і інші проти України від 10.12.2009, справа Баришевський проти України від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: East/West Alliance Limited проти України від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; Ла-вентс проти Латвії від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодову-ються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08. 2019 у справі №915/237/18.

Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрун-тованою.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 звернув увагу на необхідність оцінки дій адвоката (щодо вивчення апеляційної скарги, підготовки до судового засідання, відзиву на апеляційну скаргу, клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції тощо) за критерієм обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розу-мінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України з огляду на вимоги, які ставляться до адвоката, а саме наявності у такої особи повної вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права, у зв'язку з чим такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і тех-нічної роботи.

Враховуючи, що справа є малозначимою та не є складною, не має публічного інтересу, сума основного боргу становила 40 073 грн. 75 коп., та сплачена Відповідачем у повному обсязі 03.03. 2020 після подання позову до суду (проте до відкриття провадження у справі). Крім того, під час її розгляду відбулося лише одне судове засідання, у якому адвокат позивача участі не брав, а також те, що наявні в матеріалах справи Договір про надання правової допомоги від 25.02.2020, Ордер серія РН-956 №031 від 28.02.2020 на надання правової допомоги, Додаткова угода №1 до Договору, якою сторони погодили вартість послуг правничої допомоги, Акт від 26.02.2020 приймання-пере-дачі наданих послуг до Договору від 25.02.2020, платіжне доручення №383 від 16.02.2020 на суму 7 251 грн. - не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі за рахунок іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

З огляду на всі викладені обставини, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що витрати на правничу допомогу не є співмірними із ціною позову, та не відповідають категорії та складності справи. Відтак, заявлена Позивачем вимога, відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України про стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволен-ню частково, в розмірі 3000 грн.

З огляду на викладене, апеляційна скарга Позивача не підлягає задоволенню, тому ухвалу суду першої інстанції належить залишити без змін.

Розглянуто всі доводи та вимоги апеляційної скарги, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов'язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпо-середньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни ос-каржуванї ухвали, тому суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст.34, 86, 129, 232, 233, 240, 275, 276, 282, 284, 287 Господарського процесуа-льного кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ОЛС на ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.04.2020 у справі №918/200/20 залишити без задо-волення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховно-го Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

3. Матеріали справи №918/200/20 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Мельник О.В.