Рішення

від 26.03.2020 по справі 923/34/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2020 року, м. Херсон, справа № 923/34/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОТРЕЙД ЛТД", м. Красноград Харківської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна-Строй", м. Херсон,

про стягнення 153 982,53 грн.

за участю секретаря судового засідання Лупи Т.С.

представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув.

у с т а н о в и в:

Позиція та докази позивача

Правовими підставами позову ТОВ "БІОТРЕЙД ЛТД" (позивач) з вимогами про стягнення з ТОВ "Фортуна-Строй" (відповідач) 145000,00грн основного боргу, 791,10грн річних (3%), 145,00грн інфляційних втрат та 8046,43грн пені, а всього 153982,53грн вказано ст.ст.525, 526, 530, 610-612, 625, 629, 837, 843, 849 Цивільного та ст.ст.193, 232 Господарського кодексів України, а в якості обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги зазначено про порушення відповідачем договірних зобов`язань за укладеним між цими суб`єктами господарювання договором підряду від 12.07.2019 № 11/07/19, а саме про невиконання будівельних робіт згідно з цим договором у встановлений договором строк, та, поряд з цим, про неповернення відповідачем позивачеві 145000,00грн здійсненого позивачем авансового платежу за вказані роботи, через що позивачем, в силу закону та договору, нараховані відповідачеві суми річних (3%), інфляційних втрат та пені, що заявлені до стягнення.

На підтвердження вказаних у позовній заяві обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги, у позовній заяві зазначено та подано разом з нею: договір підряду від 12.07.2019 №11/07/19 (а.с.18-23); платіжні доручення від 12.07.2019 № 250, від 18.07.2019 № 250, від 23.07.2019 № 261, від 09.08.2019 № 294, від 20.08.2019 № 301 на загальну суму 294000,00грн на оплату робіт за вказаним договором підряду (а.с.24-26); акт звірки взаєморозрахунків між сторонами за період 01.07.2019-25.11.2019 (а.с.27); виписки по банківському рахунку позивача (а.с.28-35); докази направлення 11.12.2019 поштою відповідачеві претензії позивача з вимогою про повернення сплачених позивачем коштів на оплату робіт за вказаним договором підряду, а також відомості з Інтернет-ресурсу "Укрпошта: онлайн-сервіс відстеження поштових відправлень" про статус цього поштового відправлення (а.с.36-37).

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою суду від 09.01.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням учасників справи, судове засідання у справі призначено на 06.02.2020, встановлено строки, 29.01.2020 відповідачу для надання відзиву на позов та 05.02.2020 позивачу для надання відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 06.02.2020 судове засідання відкладено на 25.02.2020.

Ухвалою суду від 25.02.2020 судове засідання відкладено на 26.03.2020.

Згідно з ч.1-ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною України, застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Згідно ч.1,ч.5 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, керує ходом судового процесу, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, та, поряд з цим, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини по застосуванню п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992). Приймаючи до уваги клопотання позивача про відкладення розгляду справи від 27.01.2020, розгляд справи здійснюється судом у розумні строки з урахуванням приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейської конвенції з прав людини).

Відповідач свого відношення до позову не проявив: відзиву на позов не надав, заяв та клопотань процесуального характеру не подав, в жодне з судових засідань по справі представник відповідача не прибув. Поряд з цим, відповідач належним чином повідомлений судом про місце, дату та час розгляду справи: всі ухвали суду у справі надіслано за вказаною у позовній заяві адресою відповідача, яка співпадає з зареєстрованим місцезнаходженням відповідача в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань згідно даних вчиненого судом витягу з цього реєстру (а.с.42-44). Однак всі листи з зазначеними ухвалами повернуто до суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачеві із зазначенням однієї причини: "за спливом строку зберігання, адресат не з`явився".

17.02.2020 до суду надійшло, зокрема, клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи копії претензії позивача від 11.12.2019 з вимогою про повернення відповідачем сплачених позивачем коштів на оплату робіт за договором підряду від 12.07.2019 № 11/07/19, з доказами надсилання цієї претензії відповідачу. Поряд з цим, докази надсилання відповідачеві зазначеної претензії раніше надано суду разом з позовною заявою, а за текстом клопотання не вказано про будь-які обставини, які перешкоджали поданню до суду зазначеної претензії від 11.12.2019 у встановленому ч.2 ст.80 ГПК України порядку, разом з позовною заявою. Відповідно, вказане клопотання не підлягає задоволенню.

Письмові докази, які подано позивачем до суду разом з позовною заявою, прийнято судом до розгляду. У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву на позов розгляд справи, у відповідності до ч.9 ст.165 ГПК України, здійснений за наявними матеріалами справи.

Обставини, які встановлено судом

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІОТРЕЙД ЛТД" (надалі - позивач), як замовник, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортуна-Строй" (надалі - відповідач), як підрядник, 12.07.2019 уклали між собою договір підряду № 11/07/19, за яким позивач доручив відповідачеві, а відповідач, в свою чергу, зобов`язався виконати за плату, з власних матеріалів, за дорученням та згідно з проектною документацією позивача, а також здати позивачу протягом шістдесяти календарних днів з моменту підписання договору, отримання авансового платежу, роботи на об`єкті з місцезнаходженням Харківська область, м.Красноград, вул. Шиндлера, 143 з виготовлення та монтажу елементів вентиляційного фасаду з оздобленням його плиткою керамограніт 600x600x10мм, з допоміжними роботами з виконання монтажу та демонтажу будівельних риштувань, з загальною вартістю робіт 572340,00грн, з урахуванням податку на додану вартість (надалі - ПДВ) (п.1.1.-п.2.1., п.5.2.).

Основними умовами цього договору, які впливають на взаємовідносини сторін в межах даного спору між ними, є наступні:

- після закінчення виконання робіт підрядник зобов`язаний письмово повідомити замовника про готовність робіт до здачі протягом двох днів та передати фактично виконані роботи замовнику за актом здачі-приймання виконаних робіт протягом двох днів з моменту надання замовникові вказаного повідомлення (п.5.4., п.8.1.);

- протягом п`яти банківських днів з моменту підписання договору замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 247 540,00грн (п.6.5.1.);

- у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони договору несуть відповідальність, згідно даного договору та чинного законодавства (п.10.1);

- за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує на користь замовника штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення виконання робіт (п.10.2).

На виконання умов даного договору підряду від 12.07.2019 № 11/07/19 позивач за станом на 20.08.2019 сплатив відповідачеві у загальній сумі 294 000,00грн (з ПДВ), за платіжними дорученнями № 250 від 12.07.2019 на суму 50000,00грн, № 250 від 18.07.2019 на суму 27000,00грн, № 261 від 23.07.2019 на суму 140000,00грн, № 294 від 09.08.2019 року на суму 10000,00грн, № 301 від 20.08.2019 на суму 67000,00грн.

Проте, а ні у строк, що встановлений договором підряду № 11/07/19 від 12.07.2019, а ні за станом на час звернення позивача з позовом до господарського суду про стягнення з відповідача заборгованості за вказаним договором відповідачем не повідомлено позивача про виконання будь-яких з передбачених цим договором робіт та не передано їх, повністю або частково, за актом позивачеві.

Поряд з цим, відповідач повернув позивачеві 149 000,00грн з зазначених 294 000,00грн здійсненого позивачем авансового платежу за роботи за зазначеним договором підряду: 70000,00грн 09.10.2019, 54000,00грн 11.10.2019, 25000,00грн 28.10.2019.

11.12.2019 позивач надіслав відповідачеві претензію про повернення сплачених позивачем коштів за договором підряду, яка залишилася без задоволення.

У зв`язку із невиконанням відповідачем робіт, що передбачені договором підряду від 12.07.2019 № 11/07/19 у встановлений цим договором строк та, поряд з цим, у зв`язку з неповерненням відповідачем позивачеві 145000,00грн здійсненого позивачем авансового платежу за вказані роботи позивач нарахував відповідачеві на вказану суму залишку неповернутого відповідачем авансового платежу позивача пеню, річні (3 %) та інфляційні втрати з 20.10.2019 по 23.12.2019.

Правові норми, що підлягають застосуванню

Щодо підстав виникнення та загального порядку виконання зобов`язань

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Згідно з ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.7 ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Поряд з цим, відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України:

- якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (за ч.1 цієї статті);

- якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (за ч.2 цієї статті).

Щодо виконання договорів підряду у будівництві

Відповідно до ч.1 ст.318 Господарського кодексу України та ч.1 ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовнику у встановлений строк визначений договором об`єкт, відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти та оплатити їх.

Відповідно ж до ч.1 ст.317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються нормами Цивільного кодексу України про договір підряду.

Відповідно ж до ст.321 Господарського кодексу України:

- якщо договором не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або її окремих етапів, замовник зобов`язаний сплатити підряднику зумовлену договором ціну після остаточної здачі об`єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином та в погоджений сторонами строк (за ч.5 цієї статті);.

- підрядник має право вимагати виплати йому авансу, якщо така виплата та розмір авансу передбачені договором (за ч.6 цієї статті).

Поряд з цим, відповідно до ч.1 ст.846 Цивільного кодексу України строки виконання робіт або їх окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Щодо наслідків прострочення виконання зобов`язань

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3%) від простроченої суми, якщо інший розмір річних не встановлено договором.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

За ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за ч.1 та ч.2 ст.217 Господарського кодексу України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання тощо.

Оцінка судом встановлених обставин, з урахуванням положень правових норм, що підлягають застосуванню при вирішенні спору

1. Щодо виконання сторонами своїх зобов`язань за договором

Наявність укладеного між сторонами справи договору підряду від 12.07.2019 № 11/07/19 свідчить на користь виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, в силу яких, як-то встановлено приписами ст.ст.173-175 Господарського кодексу України, одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За результатами проведеного судом аналізу положень вказаного договору суд дійшов висновку про те, що за своєю правовою природою даний договір є, фактично, договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст.875-886 Цивільного кодексу України.

Грошовим, за змістом ст.ст.524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити кошти на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто, в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Відповідно, встановлене для відповідача зазначеним договором підряду зобов`язання щодо виконання будівельних робіт згідно з цим договором у встановлений договором строк не є грошовим зобов`язанням. За своєю суттю це негрошове зобов`язання відповідача.

Позивач, як замовник робіт, на виконання своїх зобов`язань за даним договором підряду (згідно (п.6.5.1.) та приписів закону (ст.318 Господарського та ст.875 Цивільного кодексів України), здійснив, хоча й неналежним чином (з простроченням), на користь відповідача попередню оплату за роботи, що передбачені договором, у сумі 247 540грн.

Поряд з цим, відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень було прийняте вказане неналежне виконання позивачем його грошового зобов`язання з сплати 247 540грн авансового платежу за роботи. Докази іншого у справі відсутні.

Проте, відповідач, як підрядник, всупереч положень даного договору підряду (п.1.1., п.5.2., п.5.4., п.8.1.) та приписів закону (ст.318 Господарського та ст.875 Цивільного кодексів України), не виконав свої зобов`язання щодо виконання будівельних робіт згідно з цим договором у встановлений договором строк. Виконання вказаного негрошового зобов`язання є простроченим відповідачем з 20.10.2019. Докази іншого у справі відсутні. Актів щодо здачі-приймання будь-якого виду та будь-якого обсягу робіт за договором підряду від 12.07.2019 № 11/07/19 не складено.

Грошового зобов`язання щодо повернення позивачеві невикористаних грошових коштів здійсненого позивачем авансового платежу за роботи, у разі їх невиконання (або прострочення виконання), не встановлено для відповідача за умовами укладеного між позивачем та відповідачем договору підряду від 12.07.2019 № 11/07/19.

У зв`язку із цим, підставами виникнення у відповідача грошового зобов`язання щодо повернення позивачеві невикористаних грошових коштів здійсненого позивачем авансового платежу за роботи, у разі їх невиконання (прострочення виконання), є ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України (юридична (правова) підстава) та відповідна вимога позивача, що пред`явлена відповідачеві (а не укладений між сторонами договір підряду від 12.07.2019 №11/07/19). У даному випадку вимогою позивача щодо повернення відповідачем вказаних грошових коштів виступає претензія позивача від 11.12.2019, що надсилалася поштою за належною адресою відповідача, листом з описом вкладення. Даного листа було доставлено поштою за адресою відповідача 16.12.2019, проте не вручено відповідачеві з причини, які вказано підприємством поштового зв`язку як "інші причини".

Виходячи з того, що позивачем, за оцінкою суду, було вжито усі належні заходи щодо направлення відповідачеві цієї претензії, то у відповідача на підставі ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України виникло грошове зобов`язання перед позивачем з повернення позивачеві невикористаних грошових коштів здійсненого позивачем авансового платежу за роботи. Це грошове зобов`язання, в силу положень ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був виконати протягом семи днів від 16.12.2019 - дати у яку мала місце спроба вручення підприємством поштового зв`язку листа з цією претензією за належною адресою відповідача. Тобто, це грошове зобов`язання є простроченим відповідачем з 23.12.2019.

2. Щодо нарахування річних та інфляційних втрат

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо іншій розмір процентів річних не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічну правову позицію містить у собі п.3.1. та п.4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань". Порядок розрахунку (нарахування) інфляційних втрат детально роз`яснено листом Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

Розрахунки заявлених до стягнення з відповідача 145,00грн інфляційних втрат та 791,10грн річних (3%), які нараховані з 20.10.2019 по 23.12.2019, судом перевірено. Ці розрахунки не містять арифметичних помилок, проте виконані без урахування змісту положень ст.ст.524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, положень укладеного між сторонами даної справи договору підряду від 12.07.2019 № 11/07/19 та фактичних встановлених судом обставин правовідносин між сторонами даної справи за цим договором.

За раніше наведеного за текстом даного рішення висновку суду про прострочення з 23.12.2019 відповідачем виконання грошового зобов`язання щодо повернення позивачеві невикористаних грошових коштів здійсненого позивачем авансового платежу за роботи, а також з урахуванням визначеної позивачем у позовній заяві граничної дати часових періодів нарахування заявлених до стягнення інфляційних втрат та річних (3%), наявні підстави для нарахування позивачеві таких втрат та річних лише за один день, а саме за 23.12.2019.

Нарахування інфляційних втрат на суму заборгованості за один день існування заборгованості протягом певного календарного місяця суперечить положенням листа Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р. Відповідна ж сума річних, у зв`язку з існуванням 23.12.2019 (1 день) заборгованості в розмірі 145000грн, складає 11,92грн., а саме 11,92грн = ((145000грн. х 1 х 3 %) /100 %) / 365

3. Щодо нарахування пені

Неустойка (штраф, пеня) має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов`язання; за допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов`язання; неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов`язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності.

Розрахунок заявленої до стягнення з відповідача 8046,43грн пені, що нарахована на підставі п.10.2. укладеного між сторонами даної справи договору підряду від 12.07.2019 №11/07/19 в межах часового періоду з 20.10.2019 по 23.12.2019, судом перевірено.

Даний розрахунок не містить арифметичних помилок, проте виконаний без додержанням положень п.10.2. вказаного договору підряду, й, відповідно, з порушенням приписів ч.2 ст.193, ст.ст.230-231 Господарського кодексу України, що поряд з цим не спричинило заявлення до стягнення з відповідача завищеної за розміром пені за порушення строку виконання робіт. Обґрунтування - всупереч узгодженому між сторонами договору підряду від 12.07.2019 №11/07/19 за пунктом 10.2. цього договору базису нарахування неустойки "від вартості невиконаних робіт" (тобто, у даному випадку за п.2.2. даного договору - це 572340,00грн (у т.ч. ПДВ), за базис нарахування неустойки позивачем узято суму залишку в розмірі 145000,00грн неповернутого відповідачем позивачеві здійсненого позивачем авансового платежу за будівельні роботи за цим договором, що не були виконані. Поряд, з цим застосування позивачем при розрахунку неустойки базису для її нарахування, що є майже у чотири рази меншим за належний базис (згідно умов договору) нарахування неустойки, об`єктивно, не може спричинити нарахування необґрунтовано завищеної за розміром неустойки, й тому, не може спричинити порушення прав та інтересів відповідача.

Суд констатує, що 1) передбачена сторонами договору підряду від 12.07.2019 №11/07/19 за п.10.2. цього договору неустойка за своєю природою є пенею, 2) нарахування пені за порушення негрошового зобов`язання узгоджується з приписами господарського та цивільного законодавства, 3) визначення сторонами договору підряду від 12.07.2019 №11/07/19 розміру та порядку нарахування зазначеної пені відповідає, з урахуванням положень ст.6 Цивільного кодексу України, встановленому ст.627 цього ж Кодексу принципу свободи договору.

Висновки суду

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 145000грн основного боргу та 8046,43грн пені, у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за договором підряду від 12.07.2019 №11/07/19, підлягають задоволенню в повному обсязі. В іншій частині позовних вимог має бути відмовлено в повному обсязі.

Суд не має правових підстав для стягнення з позивача на користь позивача 11,92грн. річних (3 %), у зв`язку з існуванням 23.12.2019 заборгованості в розмірі 145000грн, оскільки позовні вимоги про стягнення річних, зокрема, й за 23.12.2019, заявлено з підстав порушення відповідачем встановленого для нього договором грошового зобов`язання з повернення позивачу невикористаних грошових коштів здійсненого позивачем авансового платежу за роботи, у разі їх невиконання. Проте, за результатами розгляду справи встановлено, що дане грошове зобов`язання виникло у відповідача не на підставі договору, а на іншій підставі - внаслідок пред`явлення позивачем вимоги (у формі письмової претензії від 11.12.2019) до відповідача про повернення цих грошових коштів. Проте, позовні вимоги не може бути задоволено з інших підстав, ніж ті підстави, які вказав у позові позивач.

Розподіл судових витрат

1. Судовий збір

За подання до господарського суду позовної заяви з вимогами про стягнення 153982,53грн з відповідача позивачем сплачений судовий збір в розмірі 2309,74грн за платіжним дорученням від 24.12.2019 № 454 (а.с.6).

У відповідності до положень п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, а саме "у спорах, що виникають при виконанні договорів, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог", 2295,65грн судового збору підлягають стягненню з відповідача, а інші відносяться на позивача, у зв`язку з задоволенням позову на 99,39%

99,39%=153046,43грн(розмір задоволених вимог)/153982,53грн(розмір заявлених вимог)

2295,65грн = (2309,74грн/100%) х 99,39%

2. Витрати на правову допомогу

Відповідно до клопотання від 18.02.2020 про розподіл судових витрат позивач просить стягнути з відповідача 20000грн витрат з оплати послуг адвоката з правової допомоги.

Відповідно до ч.1 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою діяльністю адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану із справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно ж до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторін, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.5 ст.126 ГПК України у разі недотримання вказаних вимог частини четвертої цієї ж статті, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.6 ст.126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути, зокрема: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер. Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрати часу адвоката.

Позивач, ТОВ "БІОТРЕЙД ЛТД", уклав 28.11.2019 з Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Фелікс" договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого позивач, як клієнт, доручив, а вказане адвокатське об`єднання, як виконавець, прийняло на себе зобов`язання надати замовнику юридичні послуги загальною вартістю 50000грн (без урахування податку на додану вартість), а саме послуги з правової допомоги, зокрема, з надання консультацій та роз`яснень з правових питань, підготовки та подання від імені клієнта документів, звернень, позовів, інших процесуальних документів (заяв, клопотань, пояснень), доказів та представництва інтересів клієнта в судах всіх юрисдикцій та всіх інстанцій, в тому числі в господарських судах, у всіх категоріях справ, що розглядаються цими судами у зв`язку з правовідносинами, що виникли між клієнтом та ТОВ "Фортуна-Строй" (ідентифікаційний код юридичної особи 41471740) на підставі договору підряду від 12.07.2019 № 11/07/19. Згідно з п.1.2. даного договору про надання правової допомоги Адвокатське об`єднання "Юридична фірма "Фелікс", як виконавець, доручає здійснення дій з виконання цього договору адвокату/адвокатам вказаного об`єднання, який/які діятимуть на підставі ордерів. Згідно з п.1.6. та п.4.3. даного договору про надання правової допомоги

Згідно з п.4.2. даного договору про надання правової допомоги перша частина вартості послуг за цим договором, а саме 20000,00грн, клієнт сплачує виконавцеві протягом трьох календарних днів від дати виставлення рахунку. Відповідно до акту здачі-приймання наданих послуг від 18.02.2020 до даного договору про надання правової допомоги загальна вартість наданих послуг з правової допомоги складає суму в розмірі 20000,00грн, які клієнт (позивач) сплатив 19.12.2019 на користь виконавця (адвокатського об`єднання) на підставі рахунку від 18.12.2019 згідно з випискою по банківському рахунку позивача.

У відповідності до положень ч.4 ст.129 ГПК України, а саме "судові витрати, що пов`язані з розглядом справи (крім судового збору), покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог" 19878,00грн витрат на оплату правової допомоги підлягають стягненню з відповідача, а інші відносяться на позивача, у зв`язку з задоволенням позову на 99,39%.

Керуючись ст. ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна-Строй" (місцезнаходження: 73003, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Торгова, буд.37, кімната 600; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 41471740) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОТРЕЙД ЛТД" (місцезнаходження: 63304, Харківська обл., Красноградський район, м. Красноград, вул. Пушкіна, буд.177, кв.7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 39757523) 145000,00грн основного боргу, 8046,43грн пені, 2295,65грн компенсації витрат по сплаті судового збору та 19878,00грн компенсації витрат на оплату правової допомоги.

3. Відмовити у стягненні 791,10грн річних (3%) та 145,00грн інфляційних втрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 31.03.2020

Суддя К.В. Соловйов