Постанова

від 31.03.2020 по справі 824/434/15-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 березня 2020 року

Київ

справа №824/434/15-а

адміністративне провадження №К/9901/25055/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства Міський торгівельний комплекс Калинівський ринок на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 (судді: Матохнюк Д.Б. (головуючий), Боровицький О.А., Сапальова Т.В.) у справі № 824/434/15-а за позовом Комунального підприємства Міський торгівельний комплекс Калинівський ринок до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Комунальне підприємство Міський торгівельний комплекс Калинівський ринок (далі - позивач, Підприємство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.03.2015:

- №0000652201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 402 597,50 грн, в тому числі за основним платежем 322 078,00 грн та 80 519,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 0012461701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 455 579,36 грн, в тому числі за основним платежем 260 296,09 грн та 195 283,27 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 0000662201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) на суму 11 643,75 грн, в тому числі за основним платежем 9 315,00 грн та 2 328,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки акту перевірки про допущені Підприємством порушення вимог податкового законодавства є не обґрунтованими, базуються на припущеннях, натомість Підприємство має первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентом та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.02.2015 (суддя Маренич І.В.) позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення -рішення від 13.03.2015 №0000652201 та №0012461701, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В частині задоволених позовних вимог суд дійшов висновку, що позивачем документально підтверджено реальність господарських операцій із ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 щодо вивезення снігу та ФОП ОСОБА_3 щодо здійснення комплексу робіт з поточного ремонту асфальтобетонного покриття, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами, а відтак податкові повідомлення-рішення від 13.03.2015 №0000652201 та №0012461701 прийняті не обґрунтовано.

4. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову Комунального підприємства "Міський торгівельний комплекс "Калинівський ринок" відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що операції між позивачем та контрагентами ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 не мали реального характеру, оскільки надані позивачем документи в своїй сукупності не підтверджують фактичного їх здійснення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 та залишити в силі постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.02.2015.

6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, податок з доходів фізичних осіб та ПДВ, згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з приводу правомірності якого виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 26.12.2014 №2546/24-12-22-01/22849693, оформленого за результатами проведеної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2013, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 15 264,00 грн;

- пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134, п.п.138.1.1 п. 138.8 ст.138, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 322 078,00 грн;

- пп. а) п.171.2 ст.171, пп. а) п. 176.2 ст.176 Податкового Кодексу України, а саме податковим агентом не нараховано, не утримано та не сплачено (перераховано) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платників податку фізичних осіб ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб за 2012-2013 в загальній сумі 260 296,09 грн.

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентами ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що надані первинні документи не підтверджують фактичного здійснення господарських операцій, за якими позивачем було сформовано дані податкового обліку, а у вказаних контрагентів відсутні трудові та матеріальні ресурси, зокрема транспортні засоби, для надання відповідних робіт (послуг). Крім того, первинні документи, які надані позивачем в підтвердження реальності господарських операцій, містять недоліки в заповненні, які не дають можливості стверджувати, що такі складені саме за спірними господарськими операціи.

На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Судами встановлено, що між КП МТК Калинівський ринок та фізичними особами-підприємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договори про надання послуг з прибирання території.

Відповідно до вказаних договорів фізичним особами-підприємці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зобов`язувалися надати послуги з експлуатації механізмів та спеціальної техніки для виконання робіт з прибирання снігу, льоду, глину та іншого сміття на території КП МТК Калинівський ринок , а позивач приймає виконані послуги та оплачує їх вартість на умовах договору.

27.05.2013 між КП МТК Калинівський ринок та фізичною особою особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено договір підряду №120д.

Згідно вказаного договору підрядник зобов`язується на свій ризик власними і залученими силами та засобами виконати комплекс робіт з поточного ремонту асфальтобетонного покриття на території КП МТК Калинівський ринок за адресою : Україна, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Калинівська, 13-а, відповідно до затвердженої кошторисної документації. Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

В підтвердження реальності господарських операцій за вказаними договорами позивачем було надано копії наступних документів: договори, подорожні листи, розрахунки калькуляції вартості машино-годин експлуатації задіяної техніки, акти виконаних робіт, кошторис.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги Підприємство посилається на невідповідність висновків суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи. В касаційній скарзі інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в позовній заяві Підприємством не вказано, в чому саме полягає порушення (неправильне застосування) судами норм матеріального права позивач в касаційній скарзі не наводить.

9. Контролюючим органом надано заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на необґрунтованість доводів касаційної скарги та просить залишити таку без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.2. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.

Об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

10.3. Пункт 138.2 статті 138.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

10.4. Підпункт 139.1.9 пункту 139 статті 139.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

10.5. Підпункт а) пункту 171.2 статті 171.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

10.6. Пункт 177.1 статті 177.

Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

10.7. Пункт 177.5 статті 177.

Фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

10.8. Пункт 177.8 статті 177.

Під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб`єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

11. Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні :

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

11.3. Частина 2 статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

13. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

14. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

15. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування витрат.

16. При цьому про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, недоліки в їх заповненні, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, та інші обставини, які в можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави.

При цьому Суд зазначає, що кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

17. Під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб`єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності. Такий дохід фізична особа - підприємець у відповідності до норм Податкового кодексу України має сама задекларувати та оподаткувати в поряду визначеному вказаним Кодексом.

18. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору), обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

19. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Підприємство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

20. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

21. Розв`язуючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанцій, враховуючи встановлені контролюючим органом під час проведення перевірки обставини щодо не підтвердження фактичного проведення господарських операцій з контрагентами ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 , а відповідно і неправомірність формування позивачем витрат за такими операціями, надав належну оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності з дотриманням норм ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішення) та дійшов обґрунтованого висновку про недостовірність задекларованих позивачем даних податкового обліку, що, відповідно, виключає право позивача формувати витрати за такими операціями, з огляду на наступне:

21.1. у подорожніх листах відсутні завдання водіям окрім зазначеного в розпорядження Калинівського ринку , не зазначено хто саме давав таке розпорядження, диспетчером у графі Завдання водієві подорожнього листа б/н не зазначено звідки взяти (прибрати) вантаж, куди відвезти, найменування вантажу, маршрут слідування, кількість їздок з вантажем, відстань, кількість тон. Крім того, подорожні листи вказаними суб`єктами господарювання (контрагентами) не виписувались про, що свідчить відсутність підписів осіб - підприємців на них, також даних первинних документах відсутні будь-які відомості, які вказують на приналежність осіб - підприємців до складання таких первинних документів;

21.2. у розрахунках калькуляції вартості машино-годин експлуатації задіяної техніки, відсутні відомості щодо дати складання; щодо основних ідентифікаційних реквізитів техніки (зокрема державний реєстраційний номер, номер кузова (шасі)), підстави складання, тобто, не можливо встановити до яких саме операцій, до використання якої саме техніки відносяться наявні в матеріалах справи калькуляції, до яких договорів, за який період, термін часу, що свідчить про відсутність логічної прив`язки подорожніх листів до розрахунків калькуляцій вартості машино-годин експлуатації задіяної техніки;

21.3. в актах виконаних робіт відсутнє посилання на договір, в межах якого такі складено, відсутня інформація з приводу того, яким саме автотранспортними засобами надавались послуги, відсутні їх ідентифікаційні ознаки, як то державний реєстраційний номер, номер кузова (шасі) тощо.

21.4. згідно листа УДАІ УМВС України в Чернівецькій області від 21.10.2015 № 8/3467 за даними Єдиного державного реєстру Державтоінспекції МВС України та НАІСДДАІ МВС України стосовно реєстрації, перереєстрації та належності (за ким зареєстровано власність) транспортних засобів за державними номерами ХОВО СЕ2537АТ, ХОВО СЕ2534АТ; КАМАЗ СЕ6546АС; КАМАЗ СЕ6542АС; КРАЗ НОМЕР_1 вбачається, що:

- транспортні засоби ХОВО СЕ2534АТ; ХОВО СЕ2537АТ належали юридичній особі - приватному підприємству Карвацький -БУД , яке згідно даних ЄДР діяльність за КВЕД 49.41 надання в оренду вантажного автотранспорту не здійснює, що ставить під сумнів використання вказаного автотранспорту для вивозу снігу з території КП МТК 'Калинівський ринок";

- транспортні засоби КАМАЗ СЕ6546АС; КАМАЗ НОМЕР_2 ; КРАЗ НОМЕР_1 належали ОСОБА_5 . У ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 ) КВЕД 49.41 надання в оренду вантажного автотранспорту згідно даних ЄДР відсутній. Договори на вивезення снігу з ФОП ОСОБА_5 , який міг надати вказану послугу КП МТК 'Калинівський ринок" не підписувались. Разом з тим у ФОП ОСОБА_6 не було можливості для надання послуг прибирання та вивезення снігу позивачу, у зв`язку із відсутністю транспортних засобів, про що вказано у листі УДЛІ УМВС України в Чернівецькій області №8/4365 від 12 грудня 2014 року, зокрема за ОСОБА_1 транспортних засобів не зареєстровано;

24.5. згідно із відповіді ТУ Держгірпромнагляду №12560/02-2/14 від 26 грудня 2014 року встановлено, що реєстрація та зняття з обліку технологічних транспортних засобів за ПП ОСОБА_2 , ПП ОСОБА_1 , ПП ОСОБА_3 у період з 2010 по 2014 року не здійснювалась, проте в територіальному управлінні зареєстровано технологічні транспортні засоби за КП МТК "Калинівський ринок , а саме: автонавантажувач РО та- автогрейдер ДЗ-143-1.

Крім того, контролюючим органом на підставі наданих позивачем для перевірки первинних документів, регістрів синтетичного і аналітичного обліку, договорів, журналів-ордерів по рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" КП МТК "Калинівський ринок", підприємством в грудні 2012 року придбано автонавантажувачі JCB 160 в кількості 2 штук та снігозбиральники в кількості 2 штук.

25. Також судом апеляційної інстанції встановлено, що у спірний період згідно даних бухгалтерського та податкового обліку КП МТК "Калинівський ринок" в грудні 2012 року - лютому 2013 року були придбані послуги по вивозу снігу в інших суб`єктів господарювання:

- ПП "Грейп 2002" код ЄДРПОУ 31964191 в грудні 2012 року на загальну суму 88260,00 грн, (послуги автомобіля KPA3 - 188 машино-годин., послуги автомобіля КАМАЗ - 116 машино- годин., послуги екскаватора-навантажувача САТ-438 - 90 машино-годин), в лютому 2013 року на загальну суму 12060,00 грн (послуги автомобіля KPA3 - 28 машино-годин., послуги екскаватора- навантажувача САТ-438 - 24 машино-годин);

- ПП "Санталіс" код 31887107 в грудні 2012 року на загальну суму 24390,00 грн (в т.ч. ПДВ) (роботи автомобіля КАМАЗ - 72,5 машино-годин, роботи екскаватора БОРЕКС 2201-63 машино- годин);

- ДІ НВП "Влабовіт" код ЄДРПОУ 32137431 в грудні 2012 року на загальну суму 38950,00 грн (зачистка снігу, погрузка на самоскиди фронтальним навантажувачем ТО-30 - 74,5 годин, вивіз снігу автомобілем самоскид МАЗ-64229 - 75,5 годин) - на загальну суму 38950,02 грн.;

- ТДВ "Чернівецьке АТП 2401 код в грудні 2012 року на загальну суму 29500 грн. (послуги автотехніки для прибирання снігу), в лютому 2013 року на загальну суму 13200,00 грн. (послуги автотехніки для прибирання снігу).

26. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що по питанню ремонту асфальтобетонного покриття кошторисна документація на виконання робіт не погоджувалось фінансовим управлінням міської ради та не була надана позивачем. При цьому, КП МТК "Калинівський ринок" не були надані накладні на матеріали, що підтверджують їх кількість та вартість, товарно-транспортні накладні і акти на виконані роботи. У кошторисах та актах виконаних робіт виявлено розбіжності в найменуванні робіт. Виявлено невідповідність актів виконаних робіт затвердженому кошторису (включені окремі роботи не є передбачені кошторисом).

27. Також судом апеляційної інстанції враховано, що не надано доказів того, що контрагенти позивача мали адміністративно-господарські можливості для виконання спірних господарських зобов`язань (згідно звітності фізичних осіб - підприємців (контрагентів), а саме податкових декларацій платників єдиного податку, працівники у відповідних спірних періодах відсутні), що також свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань та відсутність у позивача наміру при укладенні договорів із зазначеними контрагентами на створення правових наслідків.

28. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що встановлені обставини в сукупності свідчать про відсутність реальних правових наслідків за договорами позивача з контрагентами ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 , а відповідно прийняте контролюючим органом податкове повідомлення - рішення від 13.03.2015 №0000652201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем 322 078,00 грн та 80 519,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) є правомірним.

29. Проте колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції в частині правомірності податкового повідомлення - рішення від 13.03.2015 №0012461701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем 260 296,09 грн та 195 283,27 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), оскільки вказане грошове зобов`язання хоча і донараховане позивачу за господарськими операціями з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 , які фактично не були реальними, проте судом не було взято до уваги, що вказані особи контрагенти є фізичними особами - підприємцями, що не заперечувалось контролюючим органом, а відповідно оподатковувати дохід, який ними отримано від позивача в межах власної господарської діяльності, вказані підприємці мають декларувати та оподатковувати самостійно в порядку визначеному нормами Податкового кодексу України. Вказане вбачається з пункту 177.8 статті 177 Податкового кодексу України. З зазначеного правила є винятки, зокрема у разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, проте контролюючим органом не було доведено та надано докази того, що відносини за договорами з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 фактично є трудовими, а сторони таких договорів и прирівняні до працівника чи роботодавця.

Таким чином збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за спірними правовідносинами є безпідставним, а податкове повідомлення - рішення від 13.03.2015 №0012461701 є протиправним.

30. Щодо податкового повідомлення - рішення від 13.03.2015 № 0000662201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) на суму 11 643,75 грн, в тому числі за основним платежем 9 315,00 грн та 2 328,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) то касаційна скарга в зазначеній частині будь - яких вимог та обґрунтувань не містить, а відтак судом касаційної інстанції не переглядається.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

31. Судом апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та досліджено господарські операції позивача з вищезазначеними контрагентами, за якими Підприємством було сформовано витрати, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених як позивачем так і контролюючим органом, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно.

32. Колегія суддів зазначає, що позивачем в касаційній скарзі не наведено доводів, які б спростовували встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи щодо відсутності реальних правових наслідків за договорами укладених позивачем з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 та як наслідок обґрунтованого донарахування податку на прибуток.

Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності на підставі оцінених доказів, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивачем з огляду на приписи процесуального закону (ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України) належними та допустимими доказами не підтверджено свої заперечення проти наданих контролюючим органом та зібраних судом на підставі ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України доказів щодо неправомірного формування витрат за господарськими операціями з контрагентами ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 .

Проте колегія суддів вважає обґрунтованими доводи Підприємства в частині безпідставності визначення останньому податку на доходи фізичних осіб.

33. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи, правильність застосування норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулює спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення в частині податкових повідомлень - рішень від 13.03.2015 №0000652201 та № 0000662201, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення в цій частині, проте при ухваленні оскаржуваного судового рішення в частині податкового повідомлення - рішення від 13.03.2015 №0012461701 суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до неправильного вирішення справи в зазначеній частині та скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, а тому касаційна скарга Комунального підприємства Міський торгівельний комплекс Калинівський ринок на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 підлягає частковому задоволенню.

34. Відповідно до п. 4 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

35. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (частина перша ст. 352 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Комунального підприємства Міський торгівельний комплекс Калинівський ринок задовольнити частково.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 у справі №824/434/15-а в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 13.03.2015 №0012461701 скасувати та в цій частині залишити в силі постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.02.2015.

В решті постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 у справі №824/434/15-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду