Ухвала

від 01.04.2020 по справі 182/1546/20

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/1546/20

Провадження № 2/0182/1492/2020

У Х В А Л А

Іменем України

01.04.2020 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Рунчева О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Дряблов Олександр Володимирович про визнання недійсним договору дарування , -

В С Т А Н О В И В:

13.03.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Дряблов Олександр Володимирович про визнання недійсним договору дарування.

Одночасно з поданням позову, позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок, що розташований за адресою : АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що відповідачу на підставі договору дарування № 1367, виданого 10.11.2016 року приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Дрябловим Олександром Володимировичем належить Ѕ частина житлового будинку, розташованого за адресою : АДРЕСА_1 . Інші Ѕ частини спірного житлового будинку належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування № 1365, виданого 10.11.2016 року приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Дрябловим Олександром Володимировичем. Але, позивач зазначає, що укладення вищезазначених договорів нею не здійснювалося, тому просить визнати вищезазначені договори недійсними. Зазначає, що є ймовірність, що відповідач може здійснити відчуження спірного майна на користь третіх осіб, що може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду та поновлення її порушених прав, за захистом яких вона звернувся до суду.

Застосування зустрічного забезпечення вважає недоцільним.

У зв`язку з наведеними обставинами, позивач просив суд задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України ,суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності з п. 1 ч. 1ст. 150 ЦПК України , позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України , заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Проаналізувавши доводи заяви про забезпечення позову, дослідивши додані до заяви та позову копії письмових матеріалів, суд вважає, що заява про накладення арешту на належне відповідачеві майно обґрунтована належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, спір виник з приводу договорів дарування № 1365, 1367, виданих 10.11.2016 року приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Дрябловим Олександром Володимировичем, житлового будинку, розташованого за адресою : АДРЕСА_1 .

Суд погоджується з доводами позивача, що у разі не вжиття заходів забезпечення позову існує ризик відчуження ОСОБА_2 належного їй нерухомого майна до вирішення справи в суді, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, внаслідок чого права та законні інтереси позивача будуть порушені.

З метою виконання обов`язку Держави щодо ефективного захисту та забезпечення відновлення порушених прав її громадян, суд вважає можливим задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_2 нерухоме майно.

Підстав для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення позову, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України , судом не встановлено.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України , суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме:

- житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою : АДРЕСА_1 .

Копію ухвали направити учасникам справи та відповідному відділу державної виконавчої служби для відома та негайного виконання.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_3 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Термін пред`явлення даної ухвали до виконання три роки.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О. В. Рунчева