Рішення

від 27.02.2020 по справі 160/12920/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року Справа № 160/12920/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ПРАВДА 10 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

20 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ПРАВДА 10 , в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ПРАВДА 10 (ЄДРПОУ: 40676322; адреса: 49081, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 10) щодо ненадання відповіді на запит на інформацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 04.12.2019 року про надання публічної інформації щодо фінансово-господарської діяльності ОСББ ПРАВДА 10 у строк, визначений ч. 1 ст. 20 Закону України Про доступ до публічної інформації ;

- зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ПРАВДА 10 (ЄДРПОУ: 40676322; адреса: 49081, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 10) розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 04.12.2019 року про надання публічної інформації щодо фінансово-господарської діяльності ОСББ ПРАВДА 10 та надати відповідь на запит у порядку, визначеному Законом України Про доступ до публічної інформації .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.12.2019 ОСОБА_1 звернулась до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ПРАВДА 10 із запитом на публічну інформацію, в якому просила на підставі статті 34 Конституції України, статей 5, 19, 20 Закону України Про доступ до публічної інформації надати публічну інформацію. Вищевказаний запит отримано головою правління відповідача - Астаф`євою Наталією Віталіївною 09.12.2019, однак відповідач інформації на запит не надав, чим порушив вимоги статті 20 Закону України Про доступ до публічної інформації .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвала суду від 26.12.2019 про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем 11.02.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, залученим до матеріалів справи. Правом подання відзиву на позов відповідач не скористався, будь-яких доказів до суду не подавав.

Частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив (частини 2, 3 статті 263 КАС України).

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Оскільки на момент закінчення строку розгляду справи (27.01.2020) в матеріалах справи були відсутні відомості про отримання відповідачем копії ухвали суду від 26.12.2019 про відкриття провадження у справі, рішення по справі прийнято 27.02.2020 після закінчення п`ятнадцятиденного строку на подання відзиву.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 звернулась до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ПРАВДА 10 із запитом від 04.12.2019 на публічну інформацію, в якому на підставі статті 34 Конституції України, статей 5, 19, 20 Закону України Про доступ до публічної інформації просила надати:

1) завірену належним чином копія Статуту ОСББ ПРАВДА 10 ;

2) завірені належним чином копії протоколів всіх проведених загальних зборів співвласників ОСББ ПРАВДА 10 за період з 01.07.2016 по теперішній час;

3) завірені належним чином копії фінансових звітів за попередні роки господарсько-економічної діяльності ОСББ ПРАВДА 10 , а також за поточний рік, про витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання правлінням ОСББ;

4) завірені належним чином копії звітів про виконані роботи за період з 2016 року по 2019 рік;

5) завірені належним чином копії актів ревізійної комісії за період з 2016 року по 2019 рік;

6) інформацію про те, хто обслуговує загальнобудинкові мережі будинку. Чи є в ОСББ наймані працівники (електрик, сантехнік тощо)? Якщо, є, то надати інформацію щодо їх графіку роботи, наявності (відсутності) трудового договору, розмір заробітної плати. У випадку якщо послуги надаються суб`єктами господарювання (юридичними особами), то надати інформацію про наявні договори з такими суб`єктами, акти виконаних робіт (наданих послуг);

7) акт звірки по квартирі АДРЕСА_1 (власником якої є позивач) за період з 2016 2019 рік;

8) список всіх членів ОСББ ПРАВДА 10 , членів правління, а також відомості про осіб, які входять до ревізійної комісії;

9) для ознайомлення кошторис витрат ОСББ на утримання будинку;

10) роз`яснення щодо розміру членського внеску (що входить в суму 1 грн. 83 коп. за 1 м.кв.);

11) інформацію щодо промивки опалювальної системи, зокрема надати для ознайомлення акт готовності будинку до опалювального сезону 2019-2020 року.

Вищевказаний запит було направлено голові правління ОСББ ПРАВДА 10 на адресу: 49081, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 10 та отримано одержувачем 09.12.2019, що підтверджується листом Дніпропетровської дирекції АТ Укрпошта № 39-К-02-2019121210365 від 12.12.2019, однак відповіді на запит позивач не отримала.

Вважаючи протиправною бездіяльність Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ПРАВДА 10 щодо ненадання відповіді на інформаційний запит про надання публічної інформації, позивач звернулась до суду для захисту своїх прав, свобод та законних інтересів.

Стаття 34 Конституції України закріплює, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

У статті 1 Закону України Про інформацію від 02.10.1992 № 2657-XII (далі - Закон № 2657-XII) визначено, що інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до частин першої, другої статті 7 Закону № 2657-XII право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.

Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України Про доступ до публічної інформації від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).

За приписами статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак (стаття 4 Закону № 2939-VI).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 12 Закону № 2939-VI визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Згідно зі статтею 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Відповідно до статті 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29.11.2001 № 2866-III наведено визначення терміну об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, яким юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Отже, у розумінні вищенаведених приписів законодавства Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ПРАВДА 10 є розпорядником інформації, пов`язаної з виконанням своїх повноважень.

У пункті 6 частини першої статті 14 Закону № 2939-VI визначено, що розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

За змістом статті 19 Закону № 2939-VI, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Перевіривши запит на отримання публічної інформації від 04.12.2019, суд встановив, що він відповідає формі та змісту запиту, що визначені статтею 19 Закону № 2939-VI.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Положеннями статті 23 Закону № 2939-VI передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, право особи на доступ до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а й право на своєчасність її отримання.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 19 березня 2019 року у справі № 800/369/17 (провадження № 11-1471заі18).

Запит від 04.12.2019 отримано відповідачем 09.12.2019, однак станом на момент вирішення даного спору доказів надання відповіді на запит матеріали справи не містять. Також, відповідачем не надано до суду доказів продовження строку розгляду запиту.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 4 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що у даному випадку наявна бездіяльність відповідача у ненаданні відповіді у строк, передбачений статтею 20 Закону №2939-VI, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення судових витрат у розмірі 10 626,09 грн., які складаються з судового збору - 768,40 грн.; витрат на прибуття до суду - 5 931,79 грн. (не менше 10 % від вказаної суми); витрат на професійну правничу допомогу - 2 250 грн.; інших витрат - 1 675,90 грн., суд зазначає, що статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За приписами частини 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, вимогами статті 134 КАС України передбачено відшкодування витрат на професійну правничу допомогу виключно адвокатам; окрім того, заявлена до стягнення сума витрат має бути співмірною з наданими послугами.

Частиною 9 статті 139 КАС України закріплено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд зауважує, що на підтвердження понесених витрат позивач повинен надати договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16.

На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано квитанцію про сплату судового збору №0.0.1560663846.1 від 20.12.2019; довідку ТОВ ЮРИСТИ БЕЗПРОБЛЕМ №2019/1141 від 30.08.2019; акт приймання-передачі наданих послуг до угоди про надання правової допомоги №06/09/19 від 06.09.2019, який підписано ОСОБА_5 та Адвокатом Орел В.Ю.; квитанцію ФОП ОСОБА_2 від 18.12.2019; товарні чеки ФОП ОСОБА_3 від 04.12.2019, від 26.12.2019; товарні чеки ФОП ОСОБА_4 № 67 від 13.12.2019, № 02 від 27.12.2019, № 01 від 16.12.2019; копії квитанцій про оплату поштових послуг, описи вкладень; фіскальні чеки № НОМЕР_1 від 10.12.2019, № 159246 від 23.12.2019; чеки від 23.08.2019, від 18.10.2019, від 25.11.2019, від 10.09.2019.

Суд наголошує, що позивачем до матеріалів справи не було додано угоду про надання правової допомоги №06/09/19 від 06.09.2019, при цьому з акту приймання-передачі наданих послуг до угоди про надання правової допомоги №06/09/19 від 06.09.2019 вбачається, що вказана угода підписана між Адвокатом Орел Вадимом Юрійовичем та ОСОБА_5, який не є стороною у даній справі.

Крім того, позивачем не надано доказів, які підтверджують оплату наданих адвокатом послуг, а також жодного доказу, який би свідчив, що адвокатом Орел В.Ю. здійснено збір будь-яких доказів в межах представництва інтересів ОСОБА_1 в рамках виконання договору про надання правничої допомоги саме по справі № 160/12920/19. Між тим, позов та заяву про стягнення судових витрат підписано безпосередньо позивачем.

Таким чином, на підставі аналізу наданих позивачем доказів на підтвердження витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд дійшов висновку, що наведені документи не можуть слугувати належними та допустимими доказами для підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, а тому, суд не знаходить підстав для їх відшкодування.

Також, не підлягають відшкодуванню витрати на прибуття до суду, оскільки дана справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, тобто без участі позивача чи адвоката у судових засіданнях, а визначення суми витрат на прибуття до суду у розмірі 5931,79 грн. є неспівмірним зі складністю справи, оскільки позивач проживає у місті Дніпро, де і знаходиться суд.

Окрім цього суд зазначає, що витрати, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи, можуть бути понесені лише після відкриття провадження у справі, а тому, витрати щодо здійснення ксерокопіювання та друку відповідних документів, а також оплата позивачем поштових відправлень на адресу відповідача з копіями документів, доданих до позовної заяви, не можуть бути покладені на відповідача.

З огляду на викладене, суд відмовляє у стягненні з відповідача витрат на суму 9857,69 грн.

В той же час, з огляду на приписи частини 1 статті 139 КАС України сплачений позивачем на підставі квитанції про сплату судового збору №0.0.1560663846.1 від 20.12.2019 судовий збір за подачу даної позовної заяви до суду в сумі 768,40 грн., підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ПРАВДА 10 (49081, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 10; код ЄДРПОУ 40676322) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ПРАВДА 10 щодо ненадання відповіді на запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 04.12.2019.

Зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ПРАВДА 10 розглянути запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 04.12.2019 та надати відповідь на запит у порядку, визначеному Законом України Про доступ до публічної інформації .

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ПРАВДА 10 судові витрати у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) на користь ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева