Рішення

від 20.03.2020 по справі 280/5850/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 березня 2020 року Справа № 280/5850/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянув у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Кам`янсько-Дніпровської районної державної адміністрації Запорізької області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Управління соціального захисту населення Кам`янсько-Дніпровської районної державної адміністрації Запорізької області (далі - відповідач), в якому позивач ( з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог вх.№2081 від 15.01.2020) просить:

-визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати та не нарахування невиплаченої компенсації за невикористану відпустку та матеріальної допомоги;

-зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу суму невиплаченої компенсації за один день невикористаної відпустки за 2018-2019 роки; суму середнього заробітку за весь час затримки у розрахунку з 10.07.2019 по день фактичного розрахунку;

-зобов`язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу матеріальну допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати;

Стягнути з відповідача витрати на правову допомогу та судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач (у позовній заяві, заяві про збільшення позовних вимог, відповіді на відзив) вказує, що при звільненні позивача на підставі п.2 ст. 36 КЗпП, відповідачем було порушено розрахунок щодо компенсації одного дня невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 31.03.2018 по 30.03.2019 та не виплачено матеріальну допомогу, у зв`язку з чим просить задовольнити позовну заяву.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у поданому до суду відзиві (вх. №47885 від 14.11.2019), та запереченнях на відповідь на відзив (вх. №4868 від 30.01.2020) зазначивши, що позивач невірно розраховує кількість днів невикористаної відпустки. До того ж звертає увагу, що позивач не наводить нормативного обґрунтування свого розрахунку. Щодо заяви позивачки від 02.07.2019 про надання частини щорічної відпустки 1 день та виплати матеріальної допомоги, вказує, що її було повернуто позивача на доопрацювання оскільки в заяві була виправлена дата календарного дня відпустки та вказано про надання матеріальної допомоги на оздоровлення , а не грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати. 03.07.2019 позивач була присутня на робочому місці, та до дня звільнення , а саме до 10.07.2019 ОСОБА_1 повторно не зверталася з доопрацьованою заявою. З огляду на викладене, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою судді від 02.12.2019 позовну заяву було залишено без руху, та наданий позивачу час для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді від 28.12.2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та згідно ст.ст. 257, 263 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Судом з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на посаді головного спеціаліста відділу з питань фінансів, бухгалтерського обліку та звітності управління соціального захисту населення райдержадміністрації.

Як стверджує позивач протягом 2019 року нею було подано до відповідача наступні заяви:

-06.05.2019 про надання 14 календарних днів щорічної відпустки;

-02.07.2019 про надання частини щорічної відпустки один день та виплати матеріальної допомоги;

-09.07.2019 про звільнення з 10.07.2019 згідно з п.2 ст. 36 КЗпП України.

Наказом управління соціального захисту населення Кам`янсько-Дніпровської районної державної адміністрації Запорізької області від 10.07.2019 № 41 - К Про звільнення ОСОБА_1 позивача було звільнено на підставі особисто поданої заяви від 09.07.2019 відповідно до ч. 2 ст.86 Закону України Про державну службу та п.2 ст. 36 Кодексу законів про працю України (а.с.41-42).

Пунктом 2 цього наказу зобов`язано відділ з питань фінансів, бухгалтерського обліку та звітності управління соціального захисту населення райдержадміністрації провести кінцевий розрахунок з ОСОБА_1 , виплатити компенсацію за 15 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи 31.03.2019 по 30.03.2019, компенсацію за 9 днів щорічної відпустки за період роботи з 31.03.2019 по 10.07.2019, та компенсацію за 09 календарних днів щорічної додаткової відпустки за 2019 рік (стаж державної служби понад 13 років).

Наказом від 12.08.2019 №44-К Про внесення змін до п.2 наказу №41 від 10.07.2019 пункт другий викладено в наступній редакції: відділу з питань фінансів, бухгалтерського обліку та звітності управління соціального захисту населення райдержадміністрації провести кінцевий розрахунок з ОСОБА_1 , виплатити компенсацію за 16 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи 31.03.2019 по 30.03.2019, компенсацію за 8 днів щорічної відпустки за період роботи з 31.03.2019 по 10.07.2019, та компенсацію за 09 календарних днів щорічної додаткової відпустки за 2019 рік (стаж державної служби понад 13 років).

Вважаючи що відповідачем було порушено розрахунок щодо компенсації одного дня невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 31.03.2018 по 30.03.2019 та невиплачено матеріальну допомогу відповідно до поданої заяви від 02.07.2019, позивач звернулась до суду із цим позовом.

Законом України Про державну службу N 889-VIIІ від 10 грудня 2015 року (далі - Закон №889) визначено принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Відповідно до статті 57 Закону №889 Державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Статею 24 Закону України Про відпустки передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Щодо розрахунку кількості днів невикористаної основної відпустки за період роботи позивача з 31.03.2018 по 10.07.2019.

Відповідно до статті 73 КЗпП на підприємствах, в установах, організаціях робота не проводиться у такі святкові дні:

1 січня - Новий рік

8 березня - Міжнародний жіночий день

1 травня - День праці

9 травня - День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День

перемоги)

28 червня - День Конституції України

24 серпня - День незалежності України

14 жовтня - День захисника України.

Робота також не проводиться в дні релігійних свят:

7 січня і 25 грудня - Різдво Христове

один день (неділя) - Пасха (Великдень)

один день (неділя) - Трійця.

Згідно з частиною третьою статті 67 КЗпП, у випадку, коли святковий або неробочий день (ст.73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тому за графіком п`ятиденного робочого тижня з вихідними днями у суботу та неділю у 2019 році вихідний день у неділю 28 квітня має бути перенесений на понеділок 29 квітня, вихідний день у неділю 16 червня має бути перенесений на понеділок 17 червня, вихідний день у суботу 24 серпня - на понеділок 26 серпня.

Тому, кількість неробочих днів Управління соціального захисту населення Кам`янсько- Дніпровської райдержадміністрації, в тому числі і ОСОБА_1 за період роботи з 31.03.2019 по 10.07.2019 складає 5 днів:

-29.04.2019 -переноситься з вихідного 28.04.2019 (Пасха (Великдень);

-01.05.2019-День праці;

-09.05.2019- День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День

перемоги);

-17.06.2019-переноситься з 16.06.2019 (Трійця);

-28.06.2019 - День Конституції України.

Отже, позивачем помилково розрахована кількість робочих днів - 102 дні, не беручи до уваги норми КЗпП, а саме 5 неробочих днів.

Суд погоджується із розрахунком відповідача, за яким кількість робочих днів за вказаний період складає - 97.

Для розрахунку компенсації за невикористану відпустку враховується період роботи з 31.03.2018 по 30.03.2019.

Спочатку визначено кількість днів розрахункового періоду, 31.03.2018 по 30.03.2019 - друга частина щорічної відпустки 16 к.дн (частину щорічної відпустки було надано з 20.05.2019 по 02.06.2019 тривалістю 14 к.дн. за період роботи 31.03.2018 по 30.03.2019)

В даному випадку робочий рік, за який надається компенсація за невикористану відпустку за фактично відпрацьований час, починається з 31.03.2019 і закінчується датою звільнення з роботи 10.07.2019 (останній день роботи 10.07.2019), тобто позивач відпрацювала 97 календарних днів.

Кількість днів невикористаної щорічної відпустки, які припадають на один календарний день без врахування святкових і неробочих днів в цілому за рік (30 к. дн. відпустки: (365 - 11). Одержаний результат множимо на кількість календарних днів без врахування святкових і неробочих днів, відпрацьованих працівником у робочому періоді з 31.03.2019 р. по 10.07.2019 р. включно.

Кількість днів невикористаної щорічної відпустки за фактично відпрацьований час в цьому випадку становитиме (з урахуванням правил округлення) 8 календарних днів (97x30:354= 8,22).

Кількість днів щорічної додаткової відпустки за 2019 рік ( стаж державної служби понад 13 років) становить 09 календарних днів.

Таким чином, суд вважає, що компенсація за невикористані відпустки при звільненні виплачена за 33 календарні дні (16 + 8 +9) вірно.

Виявлення технічної помилки та видання наказу управління соціального захисту населення Кам`янсько - Дніпровської районної державної адміністрації Запорізької області від 12.08.2019 № 44 - К Про внесення змін до пункту 2 наказу № 41 від 10.07.2019 Про звільнення ОСОБА_1 не змінило загальної кількості днів невикористаних щорічних відпусток, які підлягали до компенсації - 33 календарних дні.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити матеріальну допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати , слід зазначити наступне.

Так відповідач визнає, що позивачка дійсно звернулась із заявою 02.07.2019 про надання частини щорічної відпустки та матеріальної допомоги на оздоровлення.

Однак, відповідач стверджує, що вказану заяву повернуто на доопрацювання у зв`язку з тим, що заява не відповідала ст. 57 Закону України Про державну службу , а саме містила виправлену дату календарного дня відпустки та помилково було зазначено про надання матеріальної допомоги на оздоровлення, а не грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.

При цьому 03 липня 2019 року ОСОБА_1 була присутня на робочому місці у відділі з питань фінансів, бухгалтерського обліку та звітності управління, що не заперечується і позивачем.

З моменту повернення заяви до дня звільнення, а саме до 10 липня 2019 року ОСОБА_1 повторно з питання надання частини щорічної відпустки з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати не зверталася. Доопрацьована та погоджена заява до сектору організаційно - правового та кадрового забезпечення управління не надходила.

Позивачем не спростовано вказане вище твердження відповідача. Також суд звертає увагу що позивачем надана суду не завірена копія заяви від 02.07.2019 у якій дійсно дата дня відпустки зазначена з виправленням та перекреслено слово "матеріальної" та пропущені слова (а.с. 29).

Отже за умови нереалізації заяви позивачки про надання їй частини основної щорічної відпустки відстуні і підстави для нарахування та виплати їй матеріальної допомоги.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність бездіяльності Управління соціального захисту населення Кам`янсько-Дніпровської районної державної адміністрації Запорізької області щодо нарахування та сплати позивачці компенсації за невикористану відпустку. А доводи позивачки про наявність підстав для виплати їй матеріальної допомоги спростовані відповідачем

Отже, відповідач діяв в межах повноважень, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Статтею 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Кам`янсько-Дніпровської районної державної адміністрації Запорізької області (71300, Запорізька область, м Кам`янка-Дніпровська, вул. Центральна, 6, код ЄДРПОУ 03193100) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В.Стрельнікова