Рішення

від 03.03.2020 по справі 480/4135/19

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2020 р. Справа № 480/4135/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,

представника позивача - адвоката Талденко О.В.,

представника відповідача - Савченко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "ГЛАВ БУД ЛЮКС" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

15 жовтня 2019 року позивач звернувся до суду з позовом, який його представник підтримав в судовому засіданні, мотивуючи позовні вимоги тим, що позивачем протягом липня 2019 року направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні у кількості 237 од. відповідно до вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

За результатами направлення на реєстрацію цих накладних отримані квитанції, з яких вбачається, що документи прийняті, реєстрація податкових накладних зупинена, ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Підставою зупинення реєстрації податкових накладних стало рішення Комісії Головного управління ДФС у Сумській області, яким позивач включений до переліку ризикових платників податку, викладене у протоколі засідання Комісії від 04.07.2019 № 212/2019.

Це рішення позивач вважає протиправним і просить скасувати, зобов`язавши відповідача виключити його із переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості зазначаючи, що позивач віднесений до переліку ризикових платників на підставі п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку відповідно до листа Державної фіскальної служби України. Однак, даний лист не є регуляторним актом, не затверджений наказом ДФС України, не погоджений з Міністерством фінансів, не зареєстрований Мінюстом.

Відповідач, Головне управління Державної податкової служби у Сумській області, подав відзив на позов, в якому проти його задоволення заперечив, його представник в судовому засіданні пояснив, що Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, передбачено автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків.

Відповідно до п.10. цього Порядку критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС . У листі ДФС України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 неведені критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій.

Позивач був уключений до переліку ризикових платників за рішенням Комісії ГУ ДФС у Сумській області у зв`язку з тим, що відповідає одному із критеріїв ризиковості, а саме наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником , ця інформація внесена до системи АІС Податковий блок .

Зазначене рішення Комісії не є рішенням контролюючого орану в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, не породжує у платника податку зміну прав та обов`язків, є діяльністю органу, направленого на виконання завдань та функцій, передбачених Податковим кодексом України.

Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд не вбачає підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 04 липня 2019 № 212/2019, викладеному у протоколі засідання комісії ( а.с.201) товариство з обмеженою відповідальністю Комерційна фірма ГЛАВ БУД ЛЮКС віднесено до переліку ризикових платників у зв`язку з тим, що відповідає одному із критеріїв ризиковості, а саме наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником , зазначена інформація внесена до системи АІС Податковий блок .

Надаючи правову оцінку зазначеним діям та рішенню, суд виходить з такого.

Приписами пункту 61.1 статті 61 ПК України визначено, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Водночас, відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72, 73 ПК України.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. На час існування існування спірних відносин Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок №117).

Пунктом 2 Порядку №117 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні:

моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» /«б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» /«б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Отже, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС. Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Відтак, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що обов`язковою ознакою дій та рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії та рішення контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства та встановлені судом обставини у справі, суд вважає, що рішення Комісії про включення позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості та внесення до системи АІС "Податковий блок" податкової інформації, щодо відповідності позивача критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Таким чином, рішення комісії ГУ ДФС у Сумській області, викладене у протоколі засідання від 04 липня 2019 не є рішенням контролюючого органу, та не породжує зміну прав та обов`язків платника податків, а є діяльністю контролюючого органу направлена виконання завдань та функцій передбачених ПК України. В даному випадку, рішенням контролюючого органу, що породжує зміну прав та обов`язків є рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права також була висловлена Верховного Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 826/1902/15, від 18 вересня 2018 року у справі № 818/398/15, від 20 листопада 2019 року у справі №840/4006/18.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "ГЛАВ БУД ЛЮКС" ( код ЄДРПОУ 42753225, вул.Шевченка,18, м.Суми, 40004) до Головного управління ДПС у Сумській області ( код ЄДРПОУ 43144399, вул.Іллінська,13, м.Суми, 40009) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 13 березня 2019 року.

Суддя Л.М. Опімах