Рішення

від 31.03.2020 по справі 640/2352/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2020 року м. Київ № 640/2352/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблов Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві доКиївського професійного ліцею будівництва і комунального господарства прозастосування заходів реагування, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі по тексту - позивач, ГУ ДСУНС у м. Києві) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київського професійного ліцею будівництва і комунального господарства (далі по тексту - відповідач КПЛБКГ), в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації соціально - побутового корпусу Київського професійного ліцею будівництва і комунального господарства за адресою: вул. Клавдіївська, 21 у Святошинському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладення печаток на головний електрощит та вхідні двері соціально - побутового корпусу Київського професійного ліцею будівництва і комунального господарства.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що під час перевірки відповідача встановлено експлуатація останнього з порушенням правил та норм пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

Відповідач 27 лютого 2020 року подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що порушення, які викладені в приписі від 26 грудня 2019 року, відповідачем в повній мірі виконані, відтак відсутні підстави для застосування заходів реагування у спосіб, визначений у позові. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УСТАНОВИВ:

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", наказу МВС України від 17 січня 2019 року № 22, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 січня 2019 року за №73/33044, Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04 лютого 2013 року №3, доручення Прем`єр-міністра України від 11 грудня 2019 року №44205/1/1-19, протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2019 року та доручення ДСНС України від 11 грудня 2019 року №02-17767/261, позивачем видано наказ від 12 грудня 2019 року №1068 "Про проведення позапланових перевірок" (далі по тексту - Наказ № 1068).

Згідно Наказу № 1068 державним інспекторам у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту доручено у період з 16 грудня 2019 року по 27 грудня 2019 року провести позапланову перевірку приміщень Київського професійного ліцею будівництва і комунального господарства (код ЄДРПОУ: 03069699), розташованого за адресою: вул. Клавдіївська, 21 в Святошинському районі м. Києва, щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

На підставі наказу № 1068, видано посвідчення від 13 грудня 2019 року № 7698 на проведення перевірки приміщень та території Київського професійного ліцею будівництва і комунального господарства, розташованого за адресою: вул. Клавдіївська, 21 в Святошинському районі м. Києва.

Перед початком здійснення перевірки державним інспектором надано/пред`явлено посвідчення на проведення перевірки від 16 грудня 2019 року № 7698 та службове посвідчення, яке засвідчує особу перевіряючого.

Копію посвідчення отримав завідувач господарством Київського професійного ліцею будівництва і комунального господарства - Іутін О.В., про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні №8077.

Під час здійснення перевірки встановлено, що об`єкт перевірки - Київський професійний ліцей будівництва і комунального господарства експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

у порушення вимог пункту 1.1, пункту 1.4 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 (далі по тексту - Правила) - не надано договір на обслуговування та спостереження за системою автоматичної пожежної сигналізації;

у порушення вимог пункту 1.2 розділу V Правил - приміщення соціально-побутового корпусу не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН 13.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";

у порушення вимог пункту 1.2 розділу V Правил - будівлю гаражу не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";

у порушення вимог пункту 3.10 розділу V Правил - не всі переносні вогнегасники розмішені шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника;

у порушення вимог пункту 3.11 розділу V Правил - наявні пожежні щити не доукомплектовані засобами пожежогасіння згідно норм;

у порушення вимог пункту 2.2 розділу V Правил - пожежні кран-комплекти, розміщені в коридорі першого поверху та підсобному приміщенні третього поверху соціально-побутового корпусу не укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом;

у порушення вимог пункту 2.2 розділу V Правил - пожежні кран-комплекти в соціально-побутовому корпусі не розміщуються у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання;

у порушення вимог пункту 1.21 розділу ІV Правил - відсутній захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

у порушення вимог пункту 1.18 розділу ІV Правил - в підсобному приміщенні соціально-побутового корпусу використовуються пошкоджені вимикачі;

у порушення вимог пункту 1.17 розділу ІV Правил - в приміщенні електрощитової (учбовий корпус) встановлено електровимикач на горючі основи (конструкції) без підкладання під нього суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м;

у порушення вимог пункту 1.17 розділу ІV Правил - в соціально-побутовому корпусі (фойє актової зали, актова зала) встановлено електророзетки на горючі основи (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м;

у порушення вимог пункту 1.17 розділу ІV Правил - в підсобному приміщенні учбового корпусу встановлено електророзетки на горючі основи (конструкції) без підкладання під неї суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м;

у порушення вимог пункту 1.16 розділу ІV Правил - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів в складському приміщенні соціально-побутового корпусу не виконані за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

у порушення вимог пункту 2.17 розділу ІІІ Правил - опорядження (облицювання) стін в соціально-побутовому корпусі (фойє актової зали, актова зала) виконано з матеріалів з невизначеною пожежною небезпекою;

у порушення вимог пункту 2.3 розділу ІІІ Правил - знижено клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (двері електрощитових в учбовому корпусі, соціально-побутовому корпусі та майстерні не виконані протипожежними);

у порушення вимог пункту 2.37 розділу ІІІ Правил - під сходовою кліткою учбового корпусу улаштовано приміщення;

у порушення вимог пункту 2.37 розділу ІІІ Правил - дозволяється замикати на замки та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах в соціально-побутовому корпусі, учбовому корпусі та майстерні;

у порушення вимог пункту 2.12 розділу ІІІ Правил - в соціально-побутовому корпусі та майстерні, біля виходів на покрівлю не вказано місце зберігання ключів;

у порушення вимог пункту 2.31 розділу ІІІ Правил - внутрішні сходи в учбовому корпусі не забезпечені евакуаційним освітленням;

у порушення вимог пункту 2.31 розділу ІІІ Правил - внутрішні сходи, коридори та інші шляхи евакуації в соціально-побутовому корпусі не забезпечені евакуаційним освітленням;

у порушення вимог пункту 2.37 розділу ІІІ Правил - в соціально-побутовому корпусі шляхи евакуації захаращені різними матеріалами;

у порушення вимог пункту 2.12 розділу ІІІ Правил - приміщення електрощитової в соціально-побутовому корпусі та в майстерні захаращено сторонніми предметами;

у порушення вимог пункту 2.28 розділу ІІІ Правил - не визначено рівень небезпеки покриття підлоги в бібліотеці учбового корпусу щодо токсичності продуктів горіння, димоутворювальної здатності та відповідності групам поширення полум`я РП1, РП2;

у порушення вимог пункту 2.16 розділу ІІІ Правил - на вікнах приміщень бібліотеки та майстерні встановлено глухі грати;

у порушення вимог пункту 1.10 розділу ІІІ Правил - на території об`єкта не забезпечено освітлення зовнішніх пожежних драбин.

За результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки позивачем складено акт від 26 грудня 2019 року № 925 (далі по тексту - Акт).

Примірник Акту отримано завідувачем господарства Київського професійного ліцею будівництва і комунального господарства - Іутіним О.В., про що зроблено відповідну відмітку в Акті.

Вважаючи, що виявлені під час перевірки відповідача порушення правил техногенної і пожежної безпеки, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно з частинами першою, другою та сьомою статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Абзацом третім частини першої статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов`язкової звітності, поданих суб`єктом господарювання; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Згідно зі статтею 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Натомість, наведені положення Кодексу цивільного захисту України одночасно визначають два різні та самостійні за своєю правовою природою наслідки у разі виявлення порушень при проведенні перевірки суб`єкта господарювання, а саме: винесення припису та/або заборона, зупинення, припинення, обмеження роботи такого суб`єкта. При цьому, застосування одного з таких заходів не є перешкодою для застосування іншого.

Приписами частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналогічні положення викладено у приписах частини п`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

З огляду на викладене, слід зазначити, що заявлений предмет позову - зупинення експлуатації приміщень - цілком відповідає наведеним положенням статті 70 Кодексу цивільного захисту України та частини п`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Разом з тим, згідно зі статтею 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

Таким чином, статті 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Так, у відповідності до пункту 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд приймає до уваги те, що поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Відповідач стосовно порушень зазначених в акті перевірки зазначив, що кожного року на адресу начальника Святошинського РУ ГУ ДСНС України в м.Києві направляється лист з проханням надання висновку щодо протипожежного стану приміщень та готовності навчального закладу до навчального року.

Також зазначив, що станом на 27 січня 2020 року ним усунуто встановлені позивачем порушення шляхом:

- розміщення переносних вогнегасників шляхом навішування згідно з норами;

- доукомплектованання пожежних щитів засобами пожежогасіння згідно з нормами;

- укомплектовання пожежними рукавами пожежних кранів-комплектів;

- розміщеннням пожежного крану-комплекту у соціально-побутовому корпусі у вбудованій шафі;

- частковим встановленням блискавкозахисту;

- заміненою пошкоджених вимикачів;

- встановлення електровимикачів із підкладання під нього суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж 0,01 м у приміщенні електрощитової;

- встановлення електророзетки з відкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж 0,01 м у суспільно-побутовому корпусі;

- встановлення електророзетки з підкладання під них суцільно негорючого матеріалу, що виступає за габарит підсобному приміщенні учбового корпусу;

- виконання з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів за допомогою опресування, зварювання в складському приміщенні суспільно-побутового корпусу;

- проведення демонтаж облицювання стін у суспільно-побутовому корпусі;

- очищення приміщення від горючих матеріалів;

- встановлення запорів, що легко відчиняються зсередини, на двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах у суспільно-побутовому корпусі, учбовому корпусі та майстерні;

- виконання написів про місце збереження ключів;

- розчищення евакуаційних шляхів в суспільно-побутовому корпусі;

- розчищенням захаращених сторонніми предметами приміщень електрощитової в суспільно-побутовому корпусі та в майстерні;

- забезпечення освітлення зовнішніх пожежних драбин території ліцею.

Також, 20 лютого 2020 року підписано договір на обслуговування системи автоматичної пожежної сигналізації та спостереження за нею.

З відзиву відповідача на позов крім іншого вбачається, що у 2020 році виділено кошти для обладнання системами протипожежного захисту суспільно-побутового корпусу (евакуаційне освітлення передбачено разом із встановленням системи протипожежного захисту). Розміщено на майданчик РrоZоrrо придбання та встановлення протипожежних дверей у електрощитові учбового, суспільно-побутового корпусів та майстерні. Будівля гаража на сьогодні не експлуатується. Приміщення бібліотеки розраховано та обладнано для одночасного перебування не більше ніж 40 осіб, тому рівень безпеки покриття підлоги не визначається.

Суд звертає увагу на те, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

При прийнятті даного суд враховує не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення даного судового рішення. У протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.

За своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові № 826/12258/18 від 18.09.2018 року.

Вищевикладене свідчить про виконання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки та приписів контролюючого органу, у зв`язку із чим підстави для застосування заходів реагування відсутні.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Київського професійного ліцею будівництва і комунального господарства про застосування заходів реагування відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов

Позивач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (код ЄДРПОУ 38620155, адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13).

Відповідач: Київський професійний ліцей будівництва і комунального господарства (код ЄДРПОУ 03069699, адреса: 03164, м. Київ, вул. Клавдіївська, 21)