Постанова

від 14.09.2020 по справі 640/2352/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2352/20 Головуючий у І інстанції - Аблов Є.В.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2020 року у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Київського професійного ліцею будівництва і комунального господарства про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И Л А :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київського професійного ліцею будівництва і комунального господарства, в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації соціально - побутового корпусу Київського професійного ліцею будівництва і комунального господарства за адресою: вул. Клавдіївська, 21 у Святошинському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладення печаток на головний електрощит та вхідні двері соціально - побутового корпусу Київського професійного ліцею будівництва і комунального господарства.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначав, що під час перевірки Відповідача встановлено експлуатація останнього з порушенням правил та норм пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим рішенням, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов повністю.

В апеляційній скарзі Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві зазначає, що на момент винесення оскаржуваного рішення суду, строки, визначені приписом, вичерпані, Відповідач на проведення позапланової перевірки не звертався, а згідно з документами, наданими Київським професійним ліцеєм будівництва і комунального господарства, порушення у повній мірі не усунуті.

Київський професійний ліцей будівництва і комунального господарства подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.

Також, Відповідач вказує на те, що він виконав та виконує вимоги припису, а саме: встановлено протипожежні двері у електрощитовій учбового, суспільно-побутового корпусів та майстерні; підписано договір на обслуговування системи автоматичної пожежної сигналізації та спостереження за нею; 06.07.2020 року підписано договір на обладнання системами протипожежного захисту суспільно-побутового корпусу та ведуться роботи по встановленню системи пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління про евакуацію людей, які будуть закінчено гідно календарного графіку до 10.08.2020 року.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", наказу МВС України від 17 січня 2019 року № 22, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 січня 2019 року за № 73/33044, Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04 лютого 2013 року №3, доручення Прем`єр-міністра України від 11 грудня 2019 року № 44205/1/1-19, протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2019 року та доручення ДСНС України від 11 грудня 2019 року № 02-17767/261, Позивачем видано наказ від 12 грудня 2019 року № 1068 "Про проведення позапланових перевірок" (далі по тексту - Наказ № 1068).

Згідно Наказу № 1068 державним інспекторам у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту доручено у період з 16 грудня 2019 року по 27 грудня 2019 року провести позапланову перевірку приміщень Київського професійного ліцею будівництва і комунального господарства (код ЄДРПОУ: 03069699), розташованого за адресою: вул. Клавдіївська, 21 в Святошинському районі м. Києва, щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

На підставі наказу № 1068, видано посвідчення від 13 грудня 2019 року № 7698 на проведення перевірки приміщень та території Київського професійного ліцею будівництва і комунального господарства, розташованого за адресою: вул. Клавдіївська, 21 в Святошинському районі м. Києва.

Перед початком здійснення перевірки державним інспектором надано/пред`явлено посвідчення на проведення перевірки від 16 грудня 2019 року № 7698 та службове посвідчення, яке засвідчує особу перевіряючого.

Копію посвідчення отримав завідувач господарством Київського професійного ліцею будівництва і комунального господарства - ОСОБА_1 , про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні № 8077.

Під час здійснення перевірки встановлено, що об`єкт перевірки - Київський професійний ліцей будівництва і комунального господарства експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- порушення вимог пункту 1.1, пункту 1.4 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 (далі по тексту - Правила) - не надано договір на обслуговування та спостереження за системою автоматичної пожежної сигналізації;

- порушення вимог пункту 1.2 розділу V Правил - приміщення соціально-побутового корпусу не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН 13.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";

- порушення вимог пункту 1.2 розділу V Правил - будівлю гаражу не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";

- порушення вимог пункту 3.10 розділу V Правил - не всі переносні вогнегасники розмішені шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника;

- порушення вимог пункту 3.11 розділу V Правил - наявні пожежні щити не доукомплектовані засобами пожежогасіння згідно норм;

- порушення вимог пункту 2.2 розділу V Правил - пожежні кран-комплекти, розміщені в коридорі першого поверху та підсобному приміщенні третього поверху соціально-побутового корпусу не укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом;

- порушення вимог пункту 2.2 розділу V Правил - пожежні кран-комплекти в соціально-побутовому корпусі не розміщуються у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання;

- порушення вимог пункту 1.21 розділу ІV Правил - відсутній захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

- порушення вимог пункту 1.18 розділу ІV Правил - в підсобному приміщенні соціально-побутового корпусу використовуються пошкоджені вимикачі;

- порушення вимог пункту 1.17 розділу ІV Правил - в приміщенні електрощитової (учбовий корпус) встановлено електровимикач на горючі основи (конструкції) без підкладання під нього суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м;

- порушення вимог пункту 1.17 розділу ІV Правил - в соціально-побутовому корпусі (фойє актової зали, актова зала) встановлено електророзетки на горючі основи (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м;

- порушення вимог пункту 1.17 розділу ІV Правил - в підсобному приміщенні учбового корпусу встановлено електророзетки на горючі основи (конструкції) без підкладання під неї суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м;

- порушення вимог пункту 1.16 розділу ІV Правил - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів в складському приміщенні соціально-побутового корпусу не виконані за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- порушення вимог пункту 2.17 розділу ІІІ Правил - опорядження (облицювання) стін в соціально-побутовому корпусі (фойє актової зали, актова зала) виконано з матеріалів з невизначеною пожежною небезпекою;

- порушення вимог пункту 2.3 розділу ІІІ Правил - знижено клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (двері електрощитових в учбовому корпусі, соціально-побутовому корпусі та майстерні не виконані протипожежними);

- порушення вимог пункту 2.37 розділу ІІІ Правил - під сходовою кліткою учбового корпусу улаштовано приміщення;

- порушення вимог пункту 2.37 розділу ІІІ Правил - дозволяється замикати на замки та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах в соціально-побутовому корпусі, учбовому корпусі та майстерні;

- порушення вимог пункту 2.12 розділу ІІІ Правил - в соціально-побутовому корпусі та майстерні, біля виходів на покрівлю не вказано місце зберігання ключів;

- порушення вимог пункту 2.31 розділу ІІІ Правил - внутрішні сходи в учбовому корпусі не забезпечені евакуаційним освітленням;

- порушення вимог пункту 2.31 розділу ІІІ Правил - внутрішні сходи, коридори та інші шляхи евакуації в соціально-побутовому корпусі не забезпечені евакуаційним освітленням;

- порушення вимог пункту 2.37 розділу ІІІ Правил - в соціально-побутовому корпусі шляхи евакуації захаращені різними матеріалами;

- порушення вимог пункту 2.12 розділу ІІІ Правил - приміщення електрощитової в соціально-побутовому корпусі та в майстерні захаращено сторонніми предметами;

- порушення вимог пункту 2.28 розділу ІІІ Правил - не визначено рівень небезпеки покриття підлоги в бібліотеці учбового корпусу щодо токсичності продуктів горіння, димоутворювальної здатності та відповідності групам поширення полум`я РП1, РП2;

- порушення вимог пункту 2.16 розділу ІІІ Правил - на вікнах приміщень бібліотеки та майстерні встановлено глухі грати;

- порушення вимог пункту 1.10 розділу ІІІ Правил - на території об`єкта не забезпечено освітлення зовнішніх пожежних драбин.

За результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки Позивачем складено акт від 26 грудня 2019 року № 925 (далі по тексту - Акт).

Примірник Акту отримано завідувачем господарства Київського професійного ліцею будівництва і комунального господарства - ОСОБА_1 , про що зроблено відповідну відмітку в Акті.

Вважаючи, що виявлені під час перевірки Відповідача порушення правил техногенної і пожежної безпеки, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, Позивач звернувся з даним адміністративними позовом до адміністративного суду.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, проте з матеріалів справи вбачається виконання Відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки та приписів контролюючого органу, у зв`язку із чим підстави для застосування заходів реагування відсутні.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно з частинами першою, другою та сьомою статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Абзацом третім частини першої статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов`язкової звітності, поданих суб`єктом господарювання; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України № 5403 від 02.10.2012 року.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно зі статтею 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Натомість, наведені положення Кодексу цивільного захисту України одночасно визначають два різні та самостійні за своєю правовою природою наслідки у разі виявлення порушень при проведенні перевірки суб`єкта господарювання, а саме: винесення припису та/або заборона, зупинення, припинення, обмеження роботи такого суб`єкта. При цьому, застосування одного з таких заходів не є перешкодою для застосування іншого.

Приписами частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналогічні положення викладено у приписах частини п`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

З огляду на викладене, слід зазначити, що заявлений предмет позову - зупинення експлуатації приміщень - цілком відповідає наведеним положенням статті 70 Кодексу цивільного захисту України та частини п`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Разом з тим, згідно зі статтею 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

Таким чином, статті 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Так, у відповідності до пункту 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів зазначає, що поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям.

Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

В акті від 26 грудня 2019 року № 925 встановлено 25 окремих порушень Відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідач, стосовно порушень зазначених в акті перевірки зазначив, що кожного року на адресу начальника Святошинського РУ ГУ ДСНС України в м.Києві направляється лист з проханням надання висновку щодо протипожежного стану приміщень та готовності навчального закладу до навчального року.

Також зазначив, що станом на 27 січня 2020 року ним усунуто встановлені позивачем порушення шляхом:

- розміщення переносних вогнегасників шляхом навішування згідно з норами;

- доукомплектованання пожежних щитів засобами пожежогасіння згідно з нормами;

- укомплектовання пожежними рукавами пожежних кранів-комплектів;

- розміщеннням пожежного крану-комплекту у соціально-побутовому корпусі у вбудованій шафі;

- частковим встановленням блискавкозахисту;

- заміненою пошкоджених вимикачів;

- встановлення електровимикачів із підкладання під нього суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж 0,01 м у приміщенні електрощитової;

- встановлення електророзетки з відкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж 0,01 м у суспільно-побутовому корпусі;

- встановлення електророзетки з підкладання під них суцільно негорючого матеріалу, що виступає за габарит підсобному приміщенні учбового корпусу;

- виконання з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів за допомогою опресування, зварювання в складському приміщенні суспільно-побутового корпусу;

- проведення демонтаж облицювання стін у суспільно-побутовому корпусі;

- очищення приміщення від горючих матеріалів;

- встановлення запорів, що легко відчиняються зсередини, на двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах у суспільно-побутовому корпусі, учбовому корпусі та майстерні;

- виконання написів про місце збереження ключів;

- розчищення евакуаційних шляхів в суспільно-побутовому корпусі;

- розчищенням захаращених сторонніми предметами приміщень електрощитової в суспільно-побутовому корпусі та в майстерні;

- забезпечення освітлення зовнішніх пожежних драбин території ліцею.

Також, 20 лютого 2020 року підписано договір на обслуговування системи автоматичної пожежної сигналізації та спостереження за нею.

Як встановлено судом першої інстанції, у 2020 році виділено кошти для обладнання системами протипожежного захисту суспільно-побутового корпусу (евакуаційне освітлення передбачено разом із встановленням системи протипожежного захисту). Розміщено на майданчик РrоZоrrо придбання та встановлення протипожежних дверей у електрощитові учбового, суспільно-побутового корпусів та майстерні. Будівля гаража на сьогодні не експлуатується. Приміщення бібліотеки розраховано та обладнано для одночасного перебування не більше ніж 40 осіб, тому рівень безпеки покриття підлоги не визначається.

Окрім того, як зазначено Відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу, станом на липень 2020 року, було встановлено протипожежні двері у електрощитовій учбового, суспільно-побутового корпусів та майстерні; підписано договір на обслуговування системи автоматичної пожежної сигналізації та спостереження за нею; 06.07.2020 року підписано договір на обладнання системами протипожежного захисту суспільно-побутового корпусу та ведуться роботи по встановленню системи пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління про евакуацію людей, які будуть закінчено гідно календарного графіку до 10.08.2020 року, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями документів.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що Відповідачем вчиняються дії, які спрямовані на усунення виявлених порушень.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції Відповідачем усунуто лише частину порушень зазначених в акті перевірки, що свідчить про існування загрози життю та здоров`ю людей.

Верховний Суд у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/5849/18 зазначив, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 84899742).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2019 у справі № 826/7292/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 84987953).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що на день розгляду даної справи по суті, відповідні порушення залишаються не усуненими.

Колегія суддів зазначає, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, Позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами Відповідача і публічними інтересами.

За своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові № 826/12258/18 від 18.09.2018 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що встановлені під час перевірки Відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про порушення Відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, мають системний та триваючий характер і фактично не усунуті Відповідачем в повній мірі.

При цьому, колегія суддів зазначає, що дотримання протипожежних вимог є обов`язком особи, яка здійснює експлуатацію відповідного об`єкта.

Так, відповідно до частин 1-3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно з пунктом 5 Розділу І Правил № 1417 особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об`єктах, їх права та обов`язки визначаються відповідно до законодавства.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів (п. 1 Розділу ІІ Правил № 1417).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що забезпечення пожежної безпеки об`єкта є обов`язком, який покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що Відповідач не усунув всіх порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації соціально - побутового корпусу Київського професійного ліцею будівництва і комунального господарства за адресою: вул. Клавдіївська, 21 у Святошинському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 26 грудня 2019 року № 925, шляхом знеструмлення та накладення печаток на головний електрощит та вхідні двері соціально - побутового корпусу Київського професійного ліцею будівництва і комунального господарства.

Колегія суддів звертає увагу на те, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення Відповідачем виявленого порушення.

Крім того, застосований до Відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення Відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

При цьому, доводи Відповідача про те, що ним було усунуто частину виявлених порушень та вжито ряд заходів, спрямованих на усунення тих, які залишились, що на думку Відповідача виключає необхідність застосування заходів реагування, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки зазначені обставини не виключають, а навпаки підтверджують наявність порушень вимог пожежної і техногенної безпеки, допущених Відповідачем, на момент проведення перевірки та, відповідно, існування підстав для застосування заходів реагування з метою усунення небезпеки заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей.

Згідно частини 1 статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності підставами для здійснення позапланових заходів є подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Ураховуючи те, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві є спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, колегія суддів зазначає, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки.

Однак, матеріали справи не містять такої заяви та не містять висновку Позивача про усунення Відповідачем зафіксованих в акті перевірки порушень, а тому колегія суддів вважає, що доводи Відповідача про відсутність порушень не підтверджені належними доказами.

Крім того, Відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач, як суб`єкт владних повноважень навів переконливі доводи та надав докази на підтвердження необхідності застосування крайнього заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації соціально - побутового корпусу Київського професійного ліцею будівництва і комунального господарства до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві задовольнити.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2020 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації соціально - побутового корпусу Київського професійного ліцею будівництва і комунального господарства (код ЄДРПОК 03069699) за адресою: м. Київ, вул. Клавдіївська, 21 у Святошинському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 26 грудня 2019 року № 925, шляхом знеструмлення та накладення печаток на головний електрощит та вхідні двері соціально - побутового корпусу Київського професійного ліцею будівництва і комунального господарства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

О.М. Оксененко