Рішення

від 11.03.2020 по справі 910/12745/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.03.2020Справа № 910/12745/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М. , розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС

до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант

про стягнення 13 678,89 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явилися.

від відповідача: Стасів І.В. - довіреність № 02/822-54 від 02.01.2020 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія АРКС звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант про стягнення 13 678,89 грн. страхового відшкодування.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на той факт, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну страхувальника позивача завдано матеріальної шкоди, яка відшкодована позивачем в якості страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспортну від 16.07.2018 № л207611а8н, у зв`язку з чим на підставі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України Про страхування до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу марки Mazda, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з вини якого трапилась дорожньо-транспортна пригода, була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант , позивач просить стягнути з останнього в порядку суброгації страхове відшкодування в сумі 13 678,89 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/12745/19 та приймаючи до уваги малозначність справи у розумінні ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, за відсутності клопотань будь - якої із сторін про інше та підстав для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з ініціативи суду, господарським судом на підставі ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України вирішено розгляд справи № 910/12745/19 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Окрім того, вказаною ухвалою суду також витребувано у Моторного (транспортного) страхового бюро України (02002, м. Київ-2, а/с 272) інформацію щодо Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АМ № 4938974.

Так, на виконання вимог ухвали суду від 26.09.2019 року від позивача 10.10.2019 через відділ діловодства суду надійшло клопотання від 10.10.2019 № СУ/6202/6 про долучення до матеріалів справи виписки банківської установи на підтвердження здійснення відповідачем страхового відшкодування на суму 13 678,89 грн. Клопотання з додатковими доказами судом долучено до матеріалів справи.

Крім того, на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 26.09.2019 у справі № 910/12745/19 через відділ діловодства господарського суду 15.10.2019 від Моторного (транспортного) страхового бюро надійшла інформація від 10.10.2019 № 9-09/33091 щодо Полісу серії АМ № 4938974, яка судом долучена до матеріалів справи.

Також, 21.10.2019 через відділ діловодства господарського суду відповідачем подано відзив б/н від 17.10.2019 на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та незаконними, посилаючись на факт проведення відповідачем розслідування дорожньо-транспортної події для встановлення розміру заподіяної шкоди у зв`язку зі зверненням позивача із заявою про виплату страхового відшкодування. Як стверджує відповідач, згідно даних функцій Audahistory ПК Audatex (ліцензований програмний комплекс, створений, зокрема, для визначення вартості відновлювального ремонту пошкоджених транспортних засобів, авторизованими користувачами (експертами, оцінювачами, аварійними комісарами), складові частини кузова, кабіни, рами транспортного засобу КІА, реєстраційний номер НОМЕР_2 , відновлювались ремонтом 5 разів до настання 14.11.2018 дорожньо-транспортної пригоди.

За результатами консультації від 29.03.2019 № ЦВ/18/3290, складеної на замовлення відповідача, фізичний знос транспортного засобу КІА, реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 44,47%. Таким чином вартість запасних частин з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідно до ремонтної калькуляції від 21.11.2018 № 1.003.18.0, становитиме 13 243,40 грн., а загальний розмір вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу та ПДВ становитиме 18 079,49 грн. Крім того, відповідно до звіту від 24.01.2019 № 314 про результати автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу розмір матеріального збитку складає 26 955,01 грн. з урахуванням ПДВ. При цьому відповідач зазначає, що виконавець відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля ФОП Атрощенко П.І. згідно рахунку на оплату від 21.11.2018 № СФ-0000438 не є платником податку на додану вартість. Отже, враховуючи визначений коефіцієнт зносу, відповідачем було складено страховий акт з відповідним розрахунком страхового відшкодування, на підставі якого було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 13 276,12 грн. (вартість ремонту за вирахуванням суми податку на додану вартість в розмірі 4 776,37 грн. та зносу деталей в сумі 10605,70 грн. (44,47%)) на користь позивача, що, на думку відповідача, свідчить про належне та в повному обсязі виконання зобов`язань відповідно до норм чинного законодавства України. Відзив разом з доданим до нього доказами судом долучено до матеріалів справи.

Також через відділ діловодства 28.11.2019 року від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів б/н від 26.11.2019 року у позивача, а саме копії всіх наявних протоколів (актів) огляду (дефектних відомостей) транспортного засобу "КІА", реєстраційний № НОМЕР_2 ; копії всіх наявних калькуляцій відновлювального ремонту транспортного засобу "КІА", реєстраційний № НОМЕР_2 ; копії всіх наявних рахунків, актів виконаних робіт (заказ-нарядів, тощо) відносно транспортного засобу "КІА", реєстраційний № НОМЕР_2 ; інформацію про точну дату (день, місяць, рік) участі транспортного засобу "КІА", реєстраційний № НОМЕР_2 , у будь-яких дорожньо-транспортних пригодах та/або інших подіях пов`язаних з його пошкодженням. Клопотання судом долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 року на підставі ч. 5 ст. 252 ГПК України з метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду судом всіх обставин, які мають істотне значення для вирішення спору, та надання сторонам можливості реалізувати право на доведення своєї правової позиції у спорі, в тому числі шляхом подання додаткових доказів по справі, суд дійшов до висновку про необхідність здійснення розгляду справи № 910/12745/19 у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом учасників справи, судове засідання по розгляду справи по суті призначено на 24.12.2019 року.

У судове засіданні 24.12.2019 року з`явився уповноважений представник відповідача, уповноважений представник позивача в судове засідання не з`явився.

Про дату, час і місце розгляду даної справи позивач повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103052564569.

Про поважні причини неявки представника позивача суд не повідомлено.

До початку судового засідання 24.12.2019 року через канцелярію суду від відповідача 17.12.2019 року надійшли додаткові пояснення (до клопотання про витребування доказів) б/н від 16.12.2019 року, а також 23.12.2019 року надійшло клопотання відповідача б/н від 20.12.2019 року про долучення додаткових доказів та клопотання згідно ст. 81 ГПК України про витребування у позивача та адвоката Адвокатського об`єднання "Статніком, Катрушин та Партнери" Деревицького В.В доказів, а саме копії всіх наявних протоколів (актів) огляду (дефектних відомостей) транспортного засобу "КІА", реєстраційний № НОМЕР_2 , зокрема, щодо його пошкодження в ДТП 23.01.2016 року; копії всіх наявних калькуляцій відновлювального ремонту транспортного засобу "КІА", реєстраційний № НОМЕР_2 , зокрема, щодо його пошкодження в ДТП 23.01.2016 року; копії всіх наявних рахунків, актів виконаних робіт (заказ-нарядів, тощо) відносно транспортного засобу "КІА", реєстраційний № НОМЕР_2 , зокрема, щодо його пошкодження в ДТП 23.01.2016 року; інформацію про точну дату (день, місяць, рік) участі транспортного засобу "КІА", реєстраційний № НОМЕР_2 , у будь-яких дорожньо-транспортних пригодах та/або інших подіях пов`язаних з його пошкодженням.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 року, з урахуванням наданих відповідачем заяв по суті справи та доказів, з метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду судом всіх обставин, які мають істотне значення для вирішення спору, та надання сторонам можливості реалізувати право на доведення своєї правової позиції у спорі, в тому числі шляхом подання додаткових доказів по справі, що унеможливлює вирішення даної справи в межах спрощеного позовного провадження, суд, на підставі ч. 6 ст. 250 ГПК України дійшов висновку про необхідність здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, призначивши підготовче засідання у справі на 16.01.2020 року та встановивши сторонам строки для подання ними документів на підтвердження своєї правової позиції в даному спорі.

До початку судового засідання 16.01.2020 року через канцелярію суду від відповідача надійшли пояснення б/н від 15.01.2020 року щодо визначення показника коефіцієнта фізичного зносу. Пояснення судом долучені до матеріалів справи.

У судове засідання 16.01.2020 року з`явились уповноважені представники позивача та відповідача.

У підготовчому засіданні 16.01.2020 року судом протокольно ухвалено про відмову в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, оголошено перерву у судовому засіданні на 30.01.2020 року.

У судове засідання 30.01.2020 року з`явився уповноважений представник відповідача, уповноважений представник позивача не з`явився.

Про дату, час і місце проведення судового засідання позивач повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою уповноваженого представника ПАТ СК АРКС б/н від 16.01.2020 року про оголошення перерви в судовому засіданні.

Судом повідомлено, що до початку судового засідання 30.01.2020 року від позивача 29.01.2020 року надійшло клопотання № СУ/6202/6-2 від 29.01.2020 року про розгляд справи без участі представника ПАТ СК АРКС , в якому позивач також підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Окрім цього, 29.01.2020 року від відповідача надійшло клопотання б/н від 29.01.2020 року про долучення документів до матеріалів справи. Документи судом долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 30.01.2020 року протокольно оголошено перерву у підготовчому засіданні на 13.02.2020 року.

У підготовче засідання 13.02.2020 року з`явився представник відповідача, уповноважений представник позивача в судове засідання не з`явився.

Про дату, час і місце розгляду даної справи позивач повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103053866453.

Про поважні причини неявки представника позивача суд не повідомлено.

В судовому засіданні 13.02.2020 року, враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі № 910/12745/19 та початок розгляду справи по суті, судове засідання призначено на 26.02.2020 року.

У судове засідання по розгляду справи по суті 26.02.2020 уповноважені представники позивача та відповідача не з`явилися.

Про дату, час і місце розгляду даної справи позивач та відповідач повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103053866801 та № 0103053866810.

Так, через канцелярію суду 24.02.2020 року від відповідача надійшло клопотання, разом з доказами надсилання копії даного клопотання на адресу позивача, про поновлення строку для подання та приєднання до матеріалів справи раніше не поданих доказів, а саме листа ТОВ Aудатекс Україна за вих. № 013 від 10.02.2020 року з інформацією про ремонті впливи на автомобілі в минулому на підставі унікального номеру кузова автомобіля та статистичної бази Аудтекс про виконані розрахунки та листа за вих. № 14 від 12.02.2020 року, відповідно до якого складові частини транспортного засобу КІА вже відновлювались ремонтом 5 разів; 26.02.2020 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача № СУ/6202/6-3 від 26.02.2020 року. Подані клопотання долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 року розгляд справи по суті відкладено на 11.03.2020 року.

У судове засідання 11.03.2020 року з`явився уповноважений представник відповідача, уповноважений представник позивача не з`явився.

Про дату, час і місце розгляду даної справи позивач повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103053751834.

Судом повідомлено, що до початку судового засідання 11.03.2020 року через канцелярію суду 26.02.2020 року надійшло клопотання № СУ/6202/6-3 від 26.02.2020 року, в якому позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд здійснювати розгляд справи без участі уповноваженого представника позивача. Клопотання судом долучено до матеріалів справи.

Інших доказів на підтвердження своїх та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру від сторін на час розгляду справи 11.03.2020 року до суду не надходило.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.03.2020 року проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 11.03.2020 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з визначенням статті 1 Закону України Про страхування страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до статті 6 Закону України Про страхування добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. В силу пункту 6 частини 4 наведеної статті одним із видів добровільного страхування є страхування наземного транспорту.

Як встановлено судом за матеріалами справи, 16 липня 2017 року між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія АХА Страхування (страховик за договором) та гр. ОСОБА_1 (страхувальник за договором) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" № л207611а8н (далі - Договір страхування), предметом якого є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом та іншим майном.

Відповідно до цього договору забезпечений транспортний засіб марки Kia Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2013 року випуску; страхова сума - 470 000,00 грн.

Пунктом 10.2. пункту 10.2.2 Договору страхування сторонами визначено, що страховик за ризиком "Збитки внаслідок ДТП" застосовує франшизу в розмірі 2,5% від страхової суми, але не менше ніж 5 000,00 грн.

Строк дії Договору страхування визначений з 21.07.2018 по 20.07.2019 включно.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором страхування, який підпадає під правове регулювання параграфу 2 глави 35 Господарського кодексу України, глави 67 Цивільного кодексу України та Закону України Про страхування .

Статтею 16 Закону України Про страхування визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Аналогічні визначення поняття договір страхування містяться в ст. 354 Господарського кодексу України та ст. 979 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень статті 981 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 18 Закону України Про страхування договір страхування укладається в письмовій формі, а також може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

За визначенням статті 8 Закону України Про страхування страховим ризиком є певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

За даними довідки № 3018324608028401, сформованої Управлінням патрульної поліції у місті Києві, 14.11.2018 об 11 год. 10 хв. у м. Києві по вул. Казиміра Малевіча, буд. 86-Д сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Mazda CX5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з транспортним засобом Kia Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зупинився попереду, в результаті чого автомобілі отримали механічні ушкодження.

Таким чином, в результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований у Приватному акціонерному товаристві Страхова компанія АХА Страхування транспортний засіб марки Kia Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

За умовами пункту 25.1. Договору страхування страховик бере на себе зобов`язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, які носять ознаки ймовірності та випадковості, а також зобов`язується компенсувати понесені страхувальником додаткові витрати в результаті настання страхового випадку.

Відповідно до підпункту 25.2.2. пункту 25.2 Договору страхування до страхових ризиків належать, зокрема, "Збитки внаслідок ДТП" - це будь-яке пошкодження або знищення транспортного засобу, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 20 Закону України Про страхування до обов`язків страховика, зокрема, належить при настанні страхового випадку у передбачений договором строк виплата страхового відшкодування, яке частиною 16 статті 9 даного Закону визначено як страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України Про страхування виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Аналогічні приписи містяться в частинах 1, 2 статті 990 Цивільного кодексу України, згідно яких страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката); страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до умов Договору страхування в разі настання передбаченої у пункті 25.2 цього договору події страхувальник зобов`язаний, зокрема протягом 3 (трьох) днів з моменту настання події сповістити про це страховика шляхом надання повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку (підпункт 27.1.3. пункту 27.1. Договору страхування).

При настанні страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та строк згідно Договору (підпункт 26.1.3 пункту 26.1. Договору страхування).

Згідно Договору страхування страхове відшкодування виплачується страховиком згідно з договором на підставі повідомлення про подію , письмової заяви страхувальника (його правонаступника, вигодонабувача) на виплату страхового відшкодування і страхового акта, який складається страховиком (пункт 29.1. Договору страхування).

У відповідності до умов Договору страхування страхувальник - гр. ОСОБА_1 14.11.2018 звернувся до страховика - Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АХА Страхування із повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу, копія якої наявна в матеріалах справи.

Згідно з рахунком від 21.11.2018 № СФ-0000438, копія якого наявна в матеріалах справи, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Kia Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 , визначена ремонтним підприємством - Фізичною особою-підприємцем Атрощенко Павло Івановичем у розмірі 28 658,19 грн. без ПДВ.

Додатково, з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки Kia Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження у дорожньо-транспортній пригоді, Приватним акціонерним товариством Страхова компанія АХА Страхування було замовлено автотоварознавче дослідження зазначеного колісного транспортного засобу, проведення якого доручено суб`єкту оціночної діяльності Громовому А.М. (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності Фонду державного майна України від 07.12.2018 № 949/18; свідоцтво Фонду державного майна України про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів за напрямом оцінки дорожніх транспортних засобів № 4862 від 12.09.2006).

Відповідно до звіту № 314 про результати автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу, складеного 21.01.2019, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки Kia Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 , необхідного для усунення пошкоджень, отриманих 14.11.2018 у дорожньо-транспортній пригоді, з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу його складників та з урахуванням суми ПДВ у вартості складників та ремонтних матеріалів, станом на дату оцінки - 14.11.2018, складає 26 955,01 грн. Копія вказаного звіту наявна в матеріалах справи.

Згідно з визначенням статті 9 Закону України Про страхування франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до умов підпункту 10.2.2. пункту 10.2. Договору страхування франшиза (безумовна) за ризиком Збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди визначена в розмірі 2,5% від страхової суми (470 000,00 грн.).

Разом з тим страховик не застосовує франшизу за ризиком Збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди , вказану у підпункті 10.2.2. пункту 10.2. Договору страхування, у випадку зіткнення (контакту) застрахованого транспортного засобу з іншим транспортним засобом-учасником дорожньо-транспортної пригоди, яке сталося за відсутності вини страхувальника або особи допущеної до керування застрахованим транспортним засобом. Умови даного пункту застосовуються виключно у разі виклику на місце дорожньо-транспортної пригоди працівників Національної поліції України та встановлення особи іншого учасника такої події (підпункт 10.2.5. пункту 10.2. Договору страхування).

При цьому Договором страхування визначено умови виплати страхового відшкодування: "на базі авторизованої СТО за вибором страховика" (пункт 15.3. Договору страхування).

Як свідчать матеріали справи, страховиком - Приватним акціонерним товариством Страхова компанія АХА Страхування складено страховий акт від 22.11.2018 № АХА2428808, відповідно до якого вищевказана дорожньо-транспортна пригода згідно Договору страхування кваліфікована як страховий випадок та прийнято рішення про виплату страхувальнику за Договором страхування - ОСОБА_1 страхового відшкодування в розмірі 28 658,19 грн., що становить різницю між визначеною у рахунку ФОП Атрощенко П.І. від 21.11.2018 № СФ-0000438 вартістю відновлювальних ремонтних робіт у розмірі 28 658,19 грн. та франшизою за Договором страхування - 0,00 грн.

Таким чином, позивачем у відповідності до умов Договору та страхового акту сума страхового відшкодування в розмірі 28 658,19 грн. була виплачена безпосередньому виконавцю відновлювального ремонту пошкодженого колісного транспортного засобу Kia Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 , - ФОП Атрощенко П.І. , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення від 23.11.2018 № 516317 на вказану суму.

Заперечень щодо факту здійсненої позивачем виплати страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспортну від 16.07.2018 № л207611а8н, а також перебування отриманих транспортним засобом марки Kia Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкоджень у причинно-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, що сталася 14.11.2018, відповідачем суду не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується виконання Приватним акціонерним товариством Страхова компанія АХА Страхування умов Договору страхування, а саме виплати страхового відшкодування в розмірі 28 658,19 грн., у зв`язку із настанням страхового випадку страхувальнику шляхом перерахування вартості запчастин та відновлювального ремонту транспортного засобу марки Kia Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на розрахунковий рахунок ФОП Атрощенко П.І., яким безпосередньо здійснювався ремонт вказаного пошкодженого транспортного засобу.

Суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 1.6. Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, відновлювальний ремонт - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісних транспортних засобів чи його складника (-ів) та відновлення їхніх ресурсів, а вартість відновлювального ремонту дорожнього транспортного засобу, відповідно до пункту 2.3. Методики, це грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісного транспортного засобу.

Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Системне тлумачення наведених вище положень чинного законодавства дає підстави вважати, що в разі пошкодження транспортного засобу розмір шкоди, завданої транспортному засобу, що підлягає відшкодуванню страховиком, визначається виходячи з оцінки вартості витрат, які несе власник пошкодженого транспортного засобу при здійсненні його відновлювального ремонту.

Водночас, як зазначено в прийнятих за результатами перегляду справ даної категорії постановах Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 922/4013/17, від 20.03.2018 у справі № 911/482/17, від 03.07.2019 у справі № 910/12722/18, звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати. Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Отже, наявність рахунку ФОП Атрощенко П.І. від 21.11.2018 № СФ-0000438, а також платіжного доручення від 23.11.2018 № 516317 є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Як зазначалось судом вище, дорожньо-транспортна пригода, яка відбулась 14.11.2018 за участю застрахованого позивачем транспортного засобу марки Kia Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 , визначена сторонами як страховий ризик, на випадок якого здійснювалось страхування, та майнова шкода, завдана страхувальникові позивача, була відшкодована позивачем відповідно до умов Договору страхування.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 10.01.2019 № 752/24977/18 винним у вказаній дорожньо-транспортній пригоді, зокрема, у порушенні Правил дорожнього руху та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визнано гр. ОСОБА_2 , якого притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу в розмірі 340,00 грн.

При цьому, оскільки станом на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди 14.11.2018 цивільно-правова відповідальність осіб за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, що користуються транспортним засобом марки Mazda CX5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" відповідно до полісу серії АМ № 4938974 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Поліс), що підтверджується наявною у матеріалах інформацією з бази МТСБУ, за наступними умовами: франшиза - 0,00 грн.; ліміт відповідальності по майну - 100 000,00 грн.; забезпечений транспортний засіб марки Mazda CX5, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; строк дії Полісу: 31.07.2018 - 30.07.2019, тобто станом на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди 14.11.2018 був чинний.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України Про страхування , Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 993 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України Про страхування до страховика потерпілого переходить право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування.

Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого.

Отже, страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 Цивільного кодексу України та 27 Закону України Про страхування , шляхом звернення з позовом до страховика, в якого заподіювач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до витягу зі статуту позивача Приватне акціонерне товариство Страхова компанія АРКС є правонаступником за всім майном, правами та обов`язками Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АХА України (ідентифікаційний код 31235110, зареєстроване Подільською районною у місті Києві державної адміністрації 07.06.2001), яке було припинено шляхом приєднання до позивача.

З огляду на вищевикладене, до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС , як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором страхування, в межах виплаченої суми перейшло право вимоги до відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант", як до особи, відповідальної за заподіяну винуватцем дорожньо-транспортної пригоди шкоду, в межах ліміту відповідальності, визначеному Полісом.

Цивільним кодексом України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України). Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Наразі, вина особи, яка керувала під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди, транспортним засобом марки Mazda CX5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , встановлена у судовому порядку.

При цьому з урахуванням наявності Полісу відповідача, договірних зобов`язань між власником транспортного засобу, водій якого є винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, та страховою компанією відповідача, відповідальною особою є саме Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант", до якого правомірно заявлено позов.

Отже, ураховуючи норми ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України Про страхування , якими регулюються правовідносини між сторонами у справі позивач - Приватне акціонерне товариство Страхова компанія АРКС , виплативши страхове відшкодування потерпілому за Договором страхування, отримав від останнього права кредитора до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант", яке застрахувало цивільно-правову відповідальність власника автомобіля Mazda CX5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перед третіми особами за шкоду, завдану внаслідок експлуатації цього транспортного засобу, та, відповідно, в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну винуватцем дорожньо-транспортної пригоди шкоду, в межах ліміту, встановленого Полісом.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За приписами статті 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Підпунктом 12.1 ст.12 Закону України Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Таким чином, виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Зокрема, позивачем реалізовано своє право кредитора шляхом пред`явлення до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант заяви - вимоги від 06.02.2019 № СУ/006202/3 про виплату страхового відшкодування в розмірі 28 658,19 грн., копія якої наявна в матеріалах справи. Факт отримання заяви-вимоги відповідачем 13.02.2019 підтверджується витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку Укрпошта щодо відстеження пересилання поштового відправлення № 0221706261199.

Однак, відповідач задовольнив вимогу позивача частково, сплативши позивачу лише суму боргу в розмірі 13 276,12 грн., а в іншій частині вимогу позивача залишив без задоволення.

Факт часткової виплати відповідачем страхового відшкодування у вказаній сумі підтверджується матеріалами справи та сторонами не заперечувався.

У зв`язку з неповною сплатою відповідачем вартості заподіяних збитків, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом до відповідача про стягнення невиплаченої частини страхового відшкодування у розмірі 13 678,89 грн.

У відповідності до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства, зокрема, є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Доказів визнання недійсними чи розірвання Договору добровільного страхування наземного транспортну від 16.07.2018 № л207611а8н та/або Полісу серії АМ № 4938974 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та/або їх окремих положень суду не надано.

Судом встановлено за матеріалами справи, що заперечуючи проти позовних вимог відповідач наголошує на необхідності при визначенні розміру витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом застрахованого позивачем транспортного засобу, та відповідно, належного до відшкодування розміру страхового відшкодування застосування коефіцієнту фізичного зносу, адже, застрахований за Договором страхування у позивача автомобіль Kia Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2013 року випуску, до настання вказаної дорожньо-транспортної пригоди відновлювався ремонтом 5 разів, що відповідно до пункту 7.39. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, є підставою для нарахування коефіцієнту фізичного зносу.

Також, посилаючись на правову позицію висловлену Верховним Судом у постанові від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17, відповідач зазначив, що у зв`язку з настанням страхового випадку (ДТП) у останнього виник обов`язок відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком (50 000,00 грн.) і в межах суми фактичних затрат, право на вимогу якої перейшло до позивача у зв`язку з виплатою страхового відшкодування, але виходячи з вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, з урахуванням коефіцієнта зносу деталей та без врахування, у даному випадку, податку на додану вартість.

Страховик - Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є особою, відповідальною за завдані збитки, обсяг відповідальності якої за Полісом обмежений нормами Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Отже, відповідач, як страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Полісу серії АМ № 4938974, відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена у порядку, встановленому цим Законом.

Господарський суд зазначає, що спеціальні норми Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлюють певні умови для визначення розміру шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, а саме: відшкодовується оцінена шкода, розмір шкоди обмежується лімітом відповідальності, встановленим в полісі (пункт 22.1. статті 22 Закону); розмір шкоди обмежується вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29 Закону); розмір шкоди зменшується на суму франшизи, встановленої в полісі (статті 9, 12 Закону).

Як зазначалось судом вище, страховик винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 9 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Згідно п. 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №142/5/2092(далі - Методика), вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Як визначено пунктом 3.9 Методики фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану КТЗ унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості КТЗ, що виникає в процесі його експлуатації.

Фізичний знос може розраховуватись у вигляді коефіцієнта фізичного зносу складників залежно від технічного стану КТЗ, який відображає взаємозв`язок умов експлуатації і технічного стану КТЗ з вартістю його складників.

Фізичний знос може також визначатись шляхом урахування погіршення технічного стану КТЗ унаслідок отриманих і усунених пошкоджень залежно від вартості їх усунення.

При цьому відповідно до розділу VIII Методики щодо визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Відповідно до п. 7.38 Методики значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових колісних транспортних засобів.

Як свідчать матеріали справи, значення коефіцієнту фізичного зносу (ЕЗ) застрахованого позивачем автомобілем марки Kia Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2013 року випуску, позивачем при визначенні розміру страхового відшкодування прийнято таким, що дорівнює нулю, оскільки на момент настання дорожньо-транспортної пригоди 14.11.2018 строк експлуатації вказаного транспортного засобу не перевищував визначених п. 7.38 Методики строків. Зокрема, відповідно до звіту №314 про результати автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу від 24.01.2019 року, наданого позивачем на підтвердження своїх позовних вимог, коефіцієнт фізичного зносу відновлювального автомобіля Ез довірнює нулю.

Згідно п. 7.39 Методики винятком стосовно використання зазначених вище вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувався в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Судом встановлено за матеріалами справи, зокрема, згідно наданих відповідачем даних ПК "Аudatex" функція "Аudahistory", а саме листа ТОВ Aудатекс Україна за вих. № 013 від 10.02.2020 року про можливість отримання інформації про ремонті впливи на автомобілі в минулому на підставі унікального номеру кузова автомобіля та статистичної бази "Аудатекс" про виконані розрахунки та листа за вих. № 14 від 12.02.2020 року, відповідно до яких складові частини кузова, кабіни, рами транспортного засобу Kia Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 до настання вищезазначеної ДТП від 14.11.2018 року відновлювались ремонтом 5 разів.

Так, як зазначено ТОВ "Аудатекс Україна" в листі № 013 від 10.02.2020 року, програмно - технічний комплекс АudaNet компанії Аудатекс призначено для розрахунку вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з використанням нормативів заводів виробників та/або незалежних технічних центрів та рекомендованих імпортерами роздрібних цін на запасні частини, та вказані програмні комплекси включені до переліку комп`ютерних баз даних з програмним забезпеченням відповідно до додатку № 8 до Методики.

За змістом листа ТОВ "Аудатекс Україна" № 14 від 12.02.2020 року судом встановлено, що відновлювальний ремонт складових частин рами, кузова, кабіни транспортного засобу Kia Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 до настання вказаної ДТП 14.11.2018 року здійснювався 5 разів, загалом було проведено 6 ремонтів вказаного транспортного засобу. При цьому замовником розрахунку калькуляцій ремонту по транспортному засобу у всіх вказаних випадках виступало ПАТ "СК "АРКС", тобто позивач у справі.

Будь - яких доказів на спростування зазначеної в листах ТОВ "Аудатекс Україна" інформації щодо попереднього ремонтного впливу на забезпечений позивачем транспортний засіб Kia Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 , позивачем суду не надано.

Окрім цього, в матеріалах справи наявні докази проведення відновлювальних ремонтів транспортного засобу Kia Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 , надані безпосередніми виконавцями (СТО) зазначених в даних Аудатекс ремонтів, зокрема, ТОВ "Автосервіс Корея Моторс" 18.02.2016 року (копія замовлення - наряду № АС00026597 від 18.02.2016 року, Акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 26597 від 18.02.2016 року).

Також судом взято до уваги, що за результатами консультації Аварійного комісара Дудки О.С. (сертифікат аварійного комісара за спеціаліазцією "автотрансопрт" АК-АЗ № 3347 від 16.03.2017 року, свідоцтво аварійного комісара №АК-ТЗ №3347) від 29.03.2019 № ЦВ/18/3290, складеної на замовлення відповідача, фізичний знос транспортного засобу Kia Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 44,47%. Таким чином вартість запасних частин з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідно до ремонтної калькуляції від 21.11.2018 № 1.003.18.0, становитиме 13 243,40 грн., а загальний розмір вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу та ПДВ становитиме 18 052,49 грн.

При цьому суд звертає увагу, що у наданому позивачем на підтвердження розміру заявлених позовних вимог звіті № 314 від 24.01.2019 року зазначена інформація щодо здійснення попередніх ремонтних робіт застрахованого транспортного засобу не відображена та, відповідно, на підставі пунктів 7.38,.7.39 Методики коефіцієнт фізичного зносу не застосований, отже вартість відновлювального ремонту визначена в сумі 26 955,01 грн., з посиланням на відсутність факту встановлення експертом Громовим А .М. , який проводив оцінку вартості майнової шкоди та огляд пошкодженого транспортного засобу, попереднього відновлення ремонтом складових частин транспортного засобу Kia Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

В свою чергу, відповідно до складеного відповідачем страхового акту від 23.05.2019 року визначено розмір належного до виплати позивачеві страхового відшкодування в сумі 13276,12 грн., яке і було перераховано відповідачем. Факт виплати відповідачем страхового відшкодування у вказаній сумі позивачем не заперечувався.

Таким чином, враховуючи наведені законодавчі приписи та правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №910/3867/16, від 01.02.2018 у справі № 910/22886/16, від 12.03.2018 у справі №910/5001/17, суд зазначає, що у разі, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Отже, виходячи з фактичних обставин справи та наданих доказів, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування у даному випадку коефіцієнту фізичного зносу з огляду на наявність доказів щодо наявності передбачених п.7.39 Методики винятків щодо застосування коефіцієнту зносу до складників автомобіля, пошкоджених вищевказаною ДТП та, відповідно, обґрунтованість заперечень відповідача проти позовних вимог в цій частині.

З огляду на викладене обсяг відповідальності відповідача, як страховика винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди особи, виник за Полісом та є обмеженим лімітом відповідальності, розміром франшизи, зазначеними в Полісі, і розраховується з урахуванням зносу деталей, замінених у процесі відновлення транспортного засобу, у зв`язку з чим під час визначення розміру матеріального збитку правильно врахував фізичний знос транспортного засобу, пошкодженого його страхувальником під час ДТП.

В свою чергу суд зазначає, що предметом позову є матеріально - правова вимога про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу до відповідача, що кореспондується зі способами захисту цього права чи інтересу, передбаченими ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем було здійснено розрахунок страхового відшкодування на підставі результатів саме звіту суб`єкта оціночної діяльності Громового А.М. № 314 про результати автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу від 24.01.2019 року, згідно якого вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Kia Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням ПДВ та коефіцієнтом фізичного зносу його складників що дорівнює 0, складає 26955,01 грн., та саме виходячи з вказаної суми позивач визначив свої вимоги в сумі 13 678,89 грн. (26955,01 грн.-13276,12 грн. (сума, відшкодована добровільно відповідачем).

Окрім цього, відповідно до результатів зазначеного звіту № 314 від 24.01.2019 року, вартість відновлювального ремонту визначена з урахуванням суми ПДВ у вартості складників та ремонтних матеріалів, станом на дату оцінки.

Тобто, вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією винної сторони або стягується судом після дослідження обставин чи є надавач послуг з ремонту автомобіля, який був пошкоджений під час ДТП з вини іншої особи, платником податку на додану вартість.

Суд звертає увагу, що відповідно до ремонтної калькуляції, яка є додатком до звіту від 24.01.2019 № 314 про результати автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу, вартість ремонтно-відновлювальних робіт та запасних частин, та які бралися за основу при визначені страхового відшкодування, розраховані в розмірі 26 955,01 грн., з них: вартість запасних частин - 21 724,14 грн.; коефіцієнт фізичного зносу - 0,0; вартість ремонтно-відновлювальних робіт - 1 352,40 грн.; вартість витратних матеріалів - 3 539,97 грн.; додаткові витрати - 338,50 грн.

За приписами Закону України Про страхування страховиками, які мають право здійснювати страхову діяльність на території України, є, зокрема, фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно із Законом України "Про господарські товариства", з урахуванням того, що учасників кожної з таких фінансових установ повинно бути не менше трьох, та інших особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Згідно з пп. 196.1.3 ПКУ не є об`єктом оподаткування операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов`язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Виходячи з системного аналізу змісту вищенаведених норм законодавства, всі операції з надання послуг із страхування, в тому числі пов`язані з оплатою страхових послуг страхувальником на користь страховика та компенсацією останнім збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об`єктом оподаткування ПДВ, в зв`язку з чим, за загальним правилом, як при визначенні розміру страхових платежів, так і при визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, підлягаючої до відшкодування страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі (п. 36.4 ст. 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ), податок на додану вартість не нараховується, окремим рядком не виділяється та страховики не є платниками ПДВ по таких операціях.

Таким чином, у разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілому (позивачу), а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах.

Водночас, у разі якщо придбання послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту, здійснюється у неплатника податку на додану вартість, то розрахунок сум виплати здійснюється без урахування сум ПДВ.

Відтак, в силу приписів ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України страховик не може бути примушений до виплати ПДВ у складі суми страхового відшкодування за винятком випадку, коли сума ПДВ нарахована та сплачена на користь виконавця послуг з ремонту пошкодженого транспортного засобу, який (виконавець), в свою чергу, має бути платником ПДВ.

Отже, виходячи з даних вказаного звіту, як правової підстави позовних вимог позивача, та враховуючи відсутність у ФОП Атрощенко П.І., яким безпосередньо здійснювався ремонт транспортного засобу, статусу платника ПДВ, відповідачем було виокремлено зазначену суму ПДВ та правомірно визначено розмір страхового відшкодування за її вирахуванням.

Таким чином, розмір шкоди у спірних правовідносинах у даній справі, який підлягає стягненню з відповідача, має визначатися виходячи з вартості запасних частин, які підлягають заміні під час відновлювального ремонту автомобіля, без урахування ПДВ але з урахуванням коефіцієнту їх зносу, з додаванням до визначеної суми вартості ремонтно-відновлювальних робіт та витратних матеріалів та за вирахуванням з отриманого значення суми, яка була сплачена відповідачем.

З огляду на вищезазначене, враховуючи заявлений предмет та підстави позову, зважаючи на наявні в матеріали справи, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. 74 ГПК України на підтвердження наявності правових підстав для покладення обов`язку із виплати позивачеві суми страхового відшкодування в порядку суброгації в розмірі 13678,89 грн. на Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант , за висновками суду позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі Гарсія Руїз проти Іспанії , від 22 лютого 2007 року в справі Красуля проти Росії , від 5 травня 2011 року в справі Ільяді проти Росії , від 28 жовтня 2010 року в справі Трофимчук проти України , від 9 грудня 1994 року в справі Хіро Балані проти Іспанії , від 1 липня 2003 року в справі Суомінен проти Фінляндії , від 7 червня 2008 року в справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян ( MESROP MOVSESYAN ) проти Вірменії ) свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що позивач не довів в розумінні ст. 74 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позову повністю з огляду на його необґрунтованість та недоведеність.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються судом на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 73-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.04.2020.

Суддя А.М. Селівон