Ухвала

від 02.04.2020 по справі 808/1270/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 квітня 2020 року

Київ

справа №808/1270/18

адміністративне провадження №К/9901/8446/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21.03.2019 у справі №808/1270/18 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги, рішення ,

ВСТАНОВИВ:

23.03.2020 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС) на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21.03.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.08.2018.

З касаційної скарги вбачається, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.02.2019 визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне провадження, апеляційну скаргу ГУ ДФС у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших обґрунтованих причин для такого поновлення або доказів своєчасного звернення до суду із апеляційною скаргою. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що повний текст рішення суду першої інстанції у цій справі складено та підписано 10.09.2018, проте, апеляційну скаргу подано лише 01.02.2019, що свідчить про звернення до суду з апеляційною скаргою поза межами строку встановленого статтею 295 КАС України. При цьому, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 вперше подану апеляційну скаргу повернуто скаржнику у зв`язку з тим, що вона була підписана особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо підписання такої апеляційної скарги.

У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що вперше апеляційну скаргу було подано в строки, проте через неналежне оформлення копії довіреності на підтвердження повноважень представника, апеляційну скаргу було повернуто.

Апеляційний суд дійшов висновку, що своєчасне звернення до суду з вперше поданою апеляційною скаргою та повернення цієї скарги судом скаржнику не може бути поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та не впливає на перебіг даного строку. Інших причин поновлення строку звернення до суду відповідачем не зазначено. У зв`язку з чим суд запропонувув такі зазначити.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 21.03.2019 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції 27.02.2019 ГУ ДФС подало клопотання, в якому просило поновити строк у зв`язку з що ним вжито всіх заходів для реалізації права на оскарження рішення суду першої. В той же час, пояснень та доказів щодо причин пропуску строку звернення до суду не надано.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику апеляційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Суд апеляційної інстанції зауважив, що обов`язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до статті 296 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, тобто з дати отримання копії судового рішення - 14.09.2018, який, враховуючи дату повторного звернення до суду з апеляційною скаргою - 01.02.2019 є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку є поважними, а судом не враховано, що ГУ ДФС не мав можливості сплатити судовий збір. Зазначає, що повернення скарги не позбавляє його права повторного звернення до суду. В період з вересня по грудень 2018 скаржник був позбавлений можливості здійснити сплату судового збору у зв`язку з зупинення операції з бюджетними коштами. Разом з тим, ним вживалися всі необхідні заходи та залежні від нього дії щодо здійснення сплати судового збору у цій справі, і звертаючись до суду з апеляційною скаргою повторно, судовий збір сплачено, що підтверджується платіжним дорученням № 34 від 18.01.2019. Таким чином, ГУ ДФС усунуто ті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для її повернення. Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки вперше подану апеляційну скаргу було повернуто у зв`язку з тим, що до апеляційної скарги не додано оригінал довіреності на останнього або належним чином завіреної її копії.

Колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21.03.2019 у справі №808/1270/18.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду