Рішення

від 02.04.2020 по справі 521/3268/20

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/3268/20

Провадження №2-а 521/88/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2020 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого судді - Леонова О.С.,

при секретарі судового засідання - Шабалдак О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил та закриття провадження в адміністративній справі, -

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог та заперечень на позов

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся представник Кропивницького С.М., адвокат Ткаченко О.В. (який діє на підставі ордеру серії ОД №409217 від 02.03.2020 року) з позовом до Одеської митниці Держмитслужби, в якому просить суд скасувати постанову Одеської митниці ДФС № 2595/50000/19 від 10.10.2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 73707,96 грн. та закрити провадження в справі про порушення митних правил.

В позові позивач також просив суд поновити йому строк на оскарження постанови та навів причини пропущення строків оскарження.

Свій позов обґрунтував наступними фактичними обставинами справи. 10.10.2019 року Одеською митницею ДФС винесено постанову в справі про порушення митних правил № 2595/50000/19, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України (далі МК України) .

З Постанови митниці вбачається, що ОСОБА_1 під час декларування товару в митній декларації від №UA500090/2019/016637 вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів, шляхом заявлення неправдивих відомостей щодо ваги товару, чим скоїв порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України.

ОСОБА_1 , як директором ТОВ ВАНДЕРБУД 21.09.2019 року заповнювалась та подавалась до Одеської митниці ДФС митна декларація типу ІМ 40 ДЕ №UA500090/2019/016637 на сім найменувань товарів (далі - Товари №1-№7), які було ввезено в Україну у контейнері №MEDU6704545. Серед зазначених товарів переміщувались Товар №1- вироби з чорних металів: карабін , Товар № 2- вироби з чорних металів: трос з корозійностійкою нержавіючої сталі без покриття та без електричної ізоляції .

В митній декларації вагу нетто Товару № 1 зазначено у розмірі 10190 кг, вагу нетто Товару №2 - 12390 кг.

Під час проведення митного огляду 23.09.2019 року було встановлено, що вага нетто Товару № 1 складає не 10190 кг., як зазначено в митній декларації, а 11340 кг, що на 1150 кг. більше. Вага нетто Товару № 2 становить не 12390 кг., як зазначено в митній декларації, а 13647 кг, що на 1257 кг. більше.

Відповідно до листа митного поста Чорноморський Одеської митниці ДФС від 24.09.2019 №2629/15-70-62-01, різниця в розмірі митних платежів складає 24569,32 грн.

У зв`язку з тим, що вага Товару № 1 та Товару № 2 перевищувала заявлену в митній декларації № UA500090/2019/016637 вагу, митницею було зроблено висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, складено протокол про порушення митних правил № 2595.

Позивач вважає, що митницею не доведено наявність у ОСОБА_1 умислу на вчинення правопорушення, відповідальність за яке встановлена ст. 485 МК України.

ОСОБА_1 не вчиняв жодних протиправних дій і не заявляв в митну декларацію жодних неправдивих відомостей.

Вказану постанову позивач вважає незаконною, необґрунтованою, оскільки декларування товарів відбувалось в рамках діючого законодавства та на підставі товаросупровідних документів, а відповідачем не вірно було визначено розмір недонарахованих митних платежі та розмір штрафу і притягнуто до адміністративної відповідальності за відсутності суб`єктивної сторони правопорушення у формі умислу.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 04.03.2020 року позивачу поновлено процесуальний строк для оскарження постанови, відкрито провадження по справі та визначено проводити розгляд справи в порядку позовного провадження з особливостями, передбаченими параграфом 2 глави 11 розділу2 КАС України.

11.03.2020 року від представника відповідача по справі надійшов відзив на позов (вхід.№11322) в якому зазначив, що адміністративний позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, оскільки матеріалами справи по порушення митних правил №2595/50000/19 доведена вина громадянина ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. З огляду на наступне. 21.09.2019 року директором ТОВ Вандербуд ОСОБА_1 було подано декларацію типу ІМ40ДЕ від 21.09.2019 року №UA500090/2019/016637 на товари вироби з чорних металів: карабіни, троси; клеї, вироби для фокусів та жартів: лизуни; засоби для макіяжу тощо . Вказаний вантаж прибув до Одеської митниці ДФС на судні MCS MASHA 3 у контейнері № НОМЕР_1 . Разом з митною декларацією в якості підстави для митного оформлення до Одеської митниці ДФС надано наступні документи: інвойси від 25.08.2019 року № MV.UA-0847, від 20.09.2019 року №MV.UA-0847/l, пакувальний лист від 20.09.2019 року № MV.UA-0847/1/PL, контракт від 19.08.2019 року № MV-08/19 тощо.

Згідно поданих документів відправником товарів виступає компанія YIWU ZUOZHUANG IMPORT & EXPORT CO. LTD (Китай), одержувачем товару виступає ТОВ ВАНДЕРБУД (04073, м. Київ, вул.. Вишгородська, буд. 4, офіс 3, код ЄДРПОУ 41497156).

Співробітниками Одеської митниці ДФС з 10:41 23.09.2019 року до 12.30 24.09.2019 року проведено повний митний огляд товарів за МД типу ІМ40ДЕ від 21.09.2019 року №ЦА500090/2019/016637, за результатами якого встановлено, що в контейнері МЕОиб704545 вага нетто товарів №№ 1,2 не відповідає заявленій в графі 3 8 МД, а саме: вага нетто товару № 1 Вироби з чорних металів: карабін становить 11340 кг, що на 1150 кг більше, ніж заявлено в МД; вага нетто товару №2 Вироби з чорних металів: трос з корозійностійкої нержавіючої сталі без покриття та без електричної ізоляції становить 13647 кг, що на 1257 кг більше, ніж заявлено в МД.

Таким чином, відповідно до службової записки митного поста Чорноморський Одеської митниці ДФС №2629/15-70-62-01 від 24.09.19 року, різниця сум митних платежів, що підлягають сплаті, враховуючи встановлені невідповідності, викладеш в Акті по проведення огляду товарів, наявні товаросупровідні документи, складає 24 569,32 грн.

Відповідно до графи № 54 митної декларації типу ІМ40ДЕ від 21.09.2019 року №ТІА500090/2019/016637 відповідальною особою за заявлення в ній відомостей про товари є директор ТОВ ВАНДЕРБУД (04073, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 4, офіс 3, код ЄДРПОУ 41497156) Кропивницький С.М., який відповідно до вимог ст. 266 Митного кодексу України несе відповідальність, передбачену Митним кодексом України, у повному обсязі.

Відповідач вважає, що директор ТОВ ВАНДЕРБУД (04073, м. Київ, вул.. Вишгородська, буд. 4, офіс 3, код ЄДРПОУ 41497156) Кропивницький С.М. під час декларування товару в митній декларації типу ІМ40ДЕ від 21.09.2019 року №UA500090/2019/016637 вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів шляхом заявления неправдивих відомостей щодо ваги товару, чим вчинене порушення митних правил, передбачене ст. 485 Митного кодексу України.

У призначене судове засідання сторони по справі, які повідомлялися про дату та час судового засідання відповідно до вимог КАС України, не з`явилися.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності (вхід.№11455 від 12.03.2020 року).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання Одеська митниця Держмитслужби повідомлялася відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалася.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Постановою Одеської митниці ДФС № 2595/50000/19 від 10.10.2019 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 73707,96 грн.

Як вбачається із вказаної постанови, 21.09.2019 року позивачем ОСОБА_1 , як директором ТОВ ВАНДЕРБУД , заповнювалась та подавалась до Одеської митниці ДФС митна декларація №UA500090/2019/016637 від 21.09.2019 року, типу ІМ 40 ДЕ на сім найменувань товарів, які було ввезено в Україну у контейнері №MEDU6704545. Серед зазначених товарів переміщувались Товар №1- вироби з чорних металів: карабін , Товар № 2- вироби з чорних металів: трос з корозійностійкою нержавіючої сталі без покриття та без електричної ізоляції.

В митній декларації вагу нетто Товару № 1 зазначено у розмірі 10190 кг, вагу нетто Товару №2 - 12390 кг.

Під час проведення митного огляду 23.09.2019 року було встановлено, що вага нетто Товару № 1 складає не 10190 кг., як зазначено в митній декларації, а 11340 кг, що на 1150 кг. більше. Вага нетто Товару № 2 становить не 12390 кг., як зазначено в митній декларації, а 13647 кг, що на 1257 кг. більше.

Відповідно до листа митного поста Чорноморський Одеської митниці ДФС від 24.09.2019 року №2629/15-70-62-01, різниця в розмірі митних платежів становить 24569,32 грн.

У зв`язку з тим, що вага Товару № 1 та Товару № 2 перевищувала заявлену в митній декларації № UA500090/2019/016637 вагу, митницею було зроблено висновок про наявність в діях позивача складу порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, складено протокол про порушення митних правил № 2595/50000/19 та позивача притягнуто до адміністративної відповідальності.

Позов мотивовано тим, що відповідальність за порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України може наступити тільки у разі вчинення саме протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів та заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а позивач діяв виключно в рамках своїх повноважень та законодавства, яке регулює порядок декларування товарів, при цьому не вчиняв жодних протиправних дій.

Так, відповідно до ч.3 ст. 335 МК України та п. 2.1 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа , затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 року № 653 позивач, виконуючи свої обов`язки декларанта, на підставі отриманих від продавця документів (зокрема, зовнішньо-економічного контракту від 19.08.2019 року №MV-08/19, інвойсу від 25.08.2019 року №MV.UA-0847, пакувального листа від 20.09.2019 року №UA-0847/1/PL заповнював та подавав до Одеської митниці ДФС митну декларацію та документи на товари. Саме така інформація про товари була вказана в митній декларації, яка зазначена в інвойсі та пакувальному листі. В графі 31 митної декларації №UA500090/2019/016637, яка разом з документами подавалась у електронному вигляді, зазначено найменування та кількість товару з посиланням саме на інвойс: див. електронний інвойс .

ОСОБА_1 у позовній заяві вказує, з метою щоб переконатися, що в контейнері знаходиться саме замовлений товар, а не інший, позивач перед початком декларування подав заявку до митниці на проведення фізичного огляду і 20.09.2019 року провів такий огляд. Переконавшись в тому, що в контейнері знаходяться ті товари, які вказані в товаросупровідних документах, відомості про ці товари він вніс в графи митної декларації № UA500090/2019/016637. Тобто, всі дії позивача були законними і в митній декларації №UA500090/2019/016637 позивачем заявлено наявні у нього відомості.

Позивачем зазначено, що загальна вага Товарів №1-№7 була вказана в товаросупровідних документах та підтверджена зважуванням товару перед початком декларування. Так, відповідно до пакувального листа вага Товарів №1-№7 складає 26 600 кг. Відповідно до міжнародної товаротранспортної накладної СМR №4545 вага Товарів №1-№7 складає 26 600 кг. За результатами зважування встановлено, що вага Товарів №1-№7 становить 26 600 кг., що підтверджується звітом про зважування від 18.09.2019.

Митним оглядом, який проведено митницею 20.09.2019, підтверджується фактична вага Товарів №1-№7 - 26 600 кг, що зафіксовано актом про проведення огляду .

В ході митного огляду, який проводився з 10.40 23.09.2019 по 14.11 24.09.2019 (тривалість проведення більше доби), встановлена невідповідність ваги Товару № 1 та Товару № 2 в більшу сторону на 1150 кг. та на 1257 кг. відповідно, це зафіксовано в акті митного огляду .

Позивач звертає увагу суду на те, що вага інших товарів (Товарів №3 -№7) є фактично меншою, ніж заявлено в митній декларації, оскільки загальна вага залишилась не змінною, а вага Товарів №1-№2 є більшою. За Товари №3-№7 митні платежі було переплачено декларантом, однак митницею не перевірялася вага Товарів №3-№7, розмір переплати митних платежів за ці товари митницею не досліджувався та не враховувався при визначенні розміру штрафу.

Крім того позивач вказує на відсутність умислу на вчинення порушення митних правил та на те, що 27.09.2019 на Товари №1-№7 позивачем до митниці було подано іншу митну декларацію №UA500090/2019/017225, яку в цей же день митницею було оформлено у митному відношенні і товар було випущено у вільний обіг. В митній декларації №UA500090/2019/017225 кількість Товарів №1-№7 було заявлено з урахуванням, встановленої під час митного огляду ваги. У вказаній декларації позивачем було дораховано та сплачено митні платежі у відповідності до встановленої митниці ваги товарів. Тобто, дії позивача не призвели до зменшення розміру митних платежів та до будь яких збитків державі , що взагалі виключає наявність подій порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена ст. 485 МК України.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Порядок провадження у справах про порушення митних правил, процесуальні дії та порядок їх проведення, оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено розділом ХІХ Митним кодексом України.

Відповідно до частини першої статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно зі статтею 485 Митного кодексу України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Статтею 485 Митного кодексу України передбачено, що склад вказаного вище правопорушення обумовлює наявність у діях декларанта особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу. Диспозиція цієї статті передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі митної декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.

Відповідно до статті 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотримання вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

За положеннями статті 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте всупереч вимогам вищенаведеної норми відповідач не встановив у діях позивача наявність спеціальної протиправної мети щодо заявлення неправдивих відомостей у митній декларації. Про наявність такої мети не свідчать і подані декларантом під час митного оформлення документи, з яких вбачається, що імпортувався верстат шліфувальний для холодної обробки листового скла (чистової обробки крайок), що був у використанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.

Згідно ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить достатніх підстав для визнання відповідачем особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, за кваліфікуючими ознаками: вчинення протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів або заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо ваги товарів, виходячи з наступного.

Як зазначено в постанові, позивача притягнуто до відповідальності за вчинення дій, спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів шляхом заявлення неправдивих відомостей щодо ваги товару.

Суд вважає, що дії позивача не можуть класифікуватися як порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена ст. 485 МК України, оскільки перелік ознак в ст. 485 МК України є вичерпаний і відповідальність за цією статтею передбачена за вчинення не будь яких дій, а саме протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів та заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей. Позивач не вчиняв жодних протиправних дій. Він діяв в рамках своїх повноважень та у законний спосіб

Сам факт того, що вага Товару №1 та Товару №2 перевищує вагу, яка зазначена в товаросупровідних документах, не може свідчити про те, що у позивача наявний склад порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена ст. 485 МК України.

Для того, щоб дії позивача можна було кваліфікувати як порушення митних правил, відповідачу необхідно поза сумнівом встановити вину позивача у вчиненні ним порушення митних правил.

Згідно з ст. 485 МК України, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

З диспозиції даної статті вбачається, що дане правопорушення може бути вчинено лише умисно, оскільки повинна бути спеціальна мита - неправомірне звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру.

Статтею 10, КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Митницею не доведено наявність у позивача умислу на вчинення правопорушення, відповідальність за яке встановлена ст. 485 МК України.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усi сумнiви щодо доведеностi вини особи тлумачаться на її користь.

З матеріалів справи вбачається, що позивач заявляв в митну декларацію відомості на підставі товаросупровідних документів, в яких містилися відомості про вагу товарів та використовував дані щодо ваги, отримані за результатами зважування та зазначені у акті зважування, які співпадали з відомостями, що зазначені в документах.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність доказів наявності в діях позивача визначеного законом обов`язкового елемента суб`єктивної сторони даного правопорушення- мети неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Крім того, судом при дослідженні письмового доказу - акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу встановлено, що в графі 8.3.4 акту зазначено про невідповідність ваги нетто Товарів №1-№2 на 1150 кг. та 1257 кг. відповідно. Про відповідність або невідповідність ваги інших товарів в цій графі не йдеться. Однак в графах 8.3.1, 8.3.2, 8.3.3 акту вказано, що вага нетто товарів не відповідає заявленим даним, а вага брутто товарів залишилася не змінною, тобто відповідає заявленим даним. Такі обставини вказують на те, що вага нетто Товарів №3-№7 не встановлювалась митницею та є нижчою, ніж заявлена позивачем вага, а це вказує на те, що за Товари №3-№7 митні платежі позивачем сплачено у більшому розмірі, ніж підлягають сплаті. Зазначені обставини свідчать про невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи та необ`єктивність розгляду цієї справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил є, зокрема, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил, необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду, невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад порушення митних правил, передбачений статтею 485 Митного кодексу України, тому оскаржувана постанова № 2595/50000/19 від 10.10.2019 року прийнята відповідачем протиправно. Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про порушення митних правил - закриттю.

Керуючись ст. 458, 485, 351 МК України, ст. ст. 33, 122, 293 КпАП України, ст. ст. 5, 8, 9, 72-74, 77, 90, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_2 ) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21-А, ЄДРПОУ 43333459) про скасування постанови у справі про порушення митних правил та закриття провадження в адміністративній справі - задовольнити.

Постанову виконуючого обов`язки заступника начальника митниці - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС Фонарюк А.О. в справі про порушення митних правил № 2595/50000/19 від 10.10.2019 року - скасувати, справу про порушення митних правил - закрити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення суду складено 02.04.2020 року.

Головуючий суддя О.С. Леонов

02.04.20