Рішення

від 04.03.2020 по справі 766/7445/19

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/7445/19

н/п 2/766/4374/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2020 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Єпішина Ю.М.,

секретар Капітонова А.Ф.,

за участі представників позивача адвоката Іванова С.С., ОСОБА_7

представника відповідача Завірюхи К. О .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою адвоката Іванова Сергія Сергійовича в інтересах ОСОБА_3 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сенявіна 26 , про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивач адвоката Іванов С.С. звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 20.12.2016 року ОСОБА_3 було звільнено з посади майстра ОСББ Сенявіна 26 . Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 10.04.2018 року позивача поновлено на посаді майстра ОСББ Сенявіна 26 з 20.12.2016 року. Фактично ОСОБА_3 поновлено на роботі наказом №26 від 27.10.2018 року із вказівкою про допущення до виконання обов`язків з 05.11.2018 року. В наступному позивачем адресовано відповідачу вимогу про необхідність виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яку відповідачем ігноровано. Оскільки вимушений прогул фактично тривав з 20.12.2016 року по 04.11.2018 року року просив суд з стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 26398 грн. 13 коп., а також моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 20.07.2019 року справу прийнято до провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 15).

28.11.2019 року від представника відповідача Завірюхою К.О. до суду надано відзив на позовну заяву, яким частково визнано позовні вимоги (а.с. 37-40).

Представники позивача Іванов С. С . та ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав зазначених у наданому до суду позові, просили їх задовольнити.

Представник відповідача Завірюха К.О. в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у наданому до суду відзиві.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Наказом № 10 від 20.12.2016 року позивача ОСОБА_3 було звільнено з посади майстра Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сенявіна 26 .

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 10.04.2018 року у цивільній справі №766/11308/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСББ Сенявіна 26 позивача ОСОБА_3 поновлено на посаді майстра ОСББ Сенявіна 26 з 20.12.2016 року. Виконання рішення в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання (а.с. 5-6).

Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 18.09.2018 року вказане рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 15.06.2018 року за позовом ОСОБА_3 до ОСББ Сенявіна 26 , залишено без змін (а.с. 7-8).

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими для виконання на всій території України.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником наказу про це, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків (пункт 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів ).

Відповідно п. 1 наказу ОСББ Сенявіна 26 від 27.10.2018 року № 26 ОСОБА_3 поновлено посаді на посаді майстра ОСББ Сенявіна 26 з 20.12.2016 року. Пунктом 3 цього ж наказу визначено допустити ОСОБА_3 з 05.11.2018 року до виконання роботи майстра ОСББ Сенявіна 26 . (а.с. 9).

Таким чином, незважаючи на наявність судового рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 10.04.2018 року, яке допущено до негайного виконання наказ про поновлення позивача на посаді виданий відповідачем лише 27.10.2018 року та фактично позивача допущено до роботи 05.11.2018 року

Відповідно до ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Враховуючи лексичне значення (тлумачення) поняття затримка як зволікання , затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі необхідно вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення. У разі невиконання цього обов`язку добровільно рішення суду підлягає виконанню у примусовому порядку.

Такий правовий висновок сформульований у постановах Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-435цс15 та Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі 569/10189/16-ц.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 .

Відповідно до пункту 5 розділу ІV вказаного Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Верховний Суд у своїй постанові від 31.10.2018 року у справі 569/10189/16-ц зазначив, що для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного для після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Останніми двома місяцями, що передують звільненню позивача є жовтень 2016 року та листопад 2016 року.

З наданої довідки від 21.11.2019 року № 1 вбачається, що заробітна плата позивача за останніми двома місяцями, що передують звільненню, тобто за жовтень 2016 року та листопад 2016 року складає 600,00 грн. та 1200,00 грн. відповідно (а.с. 41).

Таким чином середньоденна заробітна плата складає: 600,00 грн. + 1200,00 грн.: 32 робочі дні = 56,25 грн.

При визначені розрахунку належних до стягнення сум за встановлений період суд виходить з наступного.

За період з 21.12.2016 року по 04.11.2018 року тривалість вимушеного прогулу становить: грудень 2016 року - 8 робочих днів; у 2017 році - 248 робочих днів; у 2018 році з 01 січня по 03.11.2018 року - 210 робочих днів усього 466 робочі дні.

Таким чином, сума за час вимушеного прогулу за період з 01.02.2018 року по31.08.2018 року складає 26212,50 грн. (466 робочі дні * 56,25 грн.), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Вказана сума підлягає стягненню з відрахуванням суми обов`язкових платежів та зборів виходячи з наступного.

Згідно ст.18 Податкового кодексу України особа, яка нараховує та виплачує доходи на користь фізичної особи називається податковим агентом, тобто відповідач є відповідальним за нарахування та сплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб, який утримується з нарахованої виплати.

Зазначене відповідає висновкам Верхового Суду, що викладені у постанові у справі № 359/10023/16-ц (касаційне провадження № 61-14794св18). Крім того, Верховний Суд вказав, відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, з якої також відраховувались би податки і збори.

Верховний Суд у справі № 359/10023/16-ц дійшов правового висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, розраховуються без віднімання сум податків і зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку повинен нарахувати роботодавець під час виконання відповідного судового рішення. Тобто сума, призначена судом як виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зменшується на суму податків і зборів. Незважаючи на те, що призначена судом сума зменшується на суму податкових відрахувань, цей факт в жодному разі не погіршує становище працівника. Адже якби працівник просто отримував зарплату, а вимушено був відсутній на роботі, то таку зарплату він отримував би також з урахуванням утримання обов`язкових податкових платежів.

Статтею 23 ЦК України визначено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно роз`яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст.237-1 Кодексу законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач та виходить при цьому із засад розумності, виваженості та справедливості.

При цьому судом враховано тривалість часу, впродовж якого позивач вчиняв дії, необхідні для відновлення свого порушеного права та поведінку відповідача. У суду не виникає жодних сумнівів щодо заподіяння моральної шкоди, внаслідок дій відповідача, викликано також необхідністю докладати додаткових зусиль для відстоювання своїх прав, в тому числі шляхом звернення до суду.

Визначаючи розмір відшкодування, суд враховує наведені обставини, характер та тривалість страждань, ступінь їх доведеності в суді та визначає розмір завданої шкоду у розмірі 5000,00 грн. Вказаний розмір відшкодування буде відповідати засадам розумності, виваженості й справедливості.

Таким чином, проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами докази, в їх сукупності, суд дійшов до висновку про наявність достатніх підстав для часткового задоволення позову.

Крім того, згідно ст. 141 ЦПК України , з відповідача у дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1147,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України , ст. 235-236 КЗпП України , ст.ст. 76-82 , 89 , 141 , 178 , 258 , 259 , 263-265 , 268 , 273 , 275 , 279-281 , 354 , 355 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву адвоката Іванова Сергія Сергійовича в інтересах ОСОБА_3 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сенявіна 26 , про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сенявіна 26 (місце знаходження: м. Херсон, просп. Адмірала Сенявіна, 26, код юридичної особи в ЄДРПОУ 39483537) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 26212 (двадцять шість тисяч двісті дванадцять) грн. 50 коп., що визначена без вирахування податків, обов`язкових внесків і платежів, що підлягають відрахуванню.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сенявіна 26 (місце знаходження: м. Херсон, просп. Адмірала Сенявіна, 26, код юридичної особи в ЄДРПОУ 39483537) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) моральну шкоду у розмірі 5000 (пять тисяч) грн. 00 коп.

В частині інших вимог відмовити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сенявіна 26 (місце знаходження: м. Херсон, просп.Адмірала Сенявіна, 26, код юридичної особи в ЄДРПОУ 39483537) на користь держави судовий збір в розмірі 1147,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 384,20 грн.

Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції на протязі тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції до Херсонського апеляційного суду.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Херсонський міський суд Херсонської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Ю.М.Єпішин