Рішення

від 04.03.2020 по справі 646/5250/18

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/5250/18

№ провадження 2/646/219/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.03.2020 м.Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

головуючий суддя Єжов В.А.

при секретарі Літвяковій І.О.

за участі:

представників позивача Симоненка Р.В.,

Дворницького В.В.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі місцевого суду цивільну справу за позовом РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ РЕЛІГІЙНЕ УПРАВЛІННЯ СХІДНО-ДНІПРОВСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ ЦЕРКВИ АДВЕНТИСТІВ СЬОМОГО ДНЯ В УКРАЇНІ до ОСОБА_1 , треті особи: П`ята Харківська державна нотаріальна контора, комунальне підприємство Харківське міське бюро технічної інвентаризації про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом, яким, з урахуванням уточнень, просить визнати за релігійною організацією Регіональне управління Східно-Дніпровська конференція церкви адвентистів сьомого дня в Україні право власності на Ѕ частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку літ. А-1 площею 36,8 кв.м. з надвірними спорудами (сарай літ. Е , льох літ. Д , вбиральня літ. В , огорожа №1-3, замощення № 4) у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь сплачений судовий збір у розмірі 1762, 00 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_3 є власником житлового будинку з надвірними будівлями - Ѕ частина будинку належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 28.06.1991 № 2-2369; Ѕ - частина будинку належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 06.04.1981 № 2-ДН-396. 10 жовтня 2011 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким все своє майно заповіла сторонам по справі - ОСОБА_1 та релігійній організації Регіональне управління Східно-Дніпровська конференція церкви адвентистів сьомого дня в Україні . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, після її смерті відкрилася спадщина, що складається з житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 . Позивач у встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, надав правовстановлюючі документи на спадкове майно. Проте, у в правовстановлюючих документах на спадкове майно зазначено різні площі житлового будинку, так - у дублікаті свідоцтва про право на спадщину, виданого 28.06.1991 року № 2-2369 зазначена площа будинку 36,8 кв.м.; у дублікаті свідоцтва про право на спадщину, виданого 06.04.1981 № 2-ДН-396 зазначена площа будинку 37,1 кв.м. Технічне обстеження спірного житлового будинку та складення технічного паспорту виявилось неможливим, оскільки відповідач ОСОБА_1 перешкоджає у доступі до домоволодіння. Внаслідок відсутності інформації про площу успадкованого житлового будинку, державним нотаріусом П`ятої Харківської нотаріальної контори Волохіної О.В. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 серпня 2018 року провадження по справі було відкрито.

У наданий судом строк представник відповідача надав відзив на позовну заяву, яким заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що позовну заяву подано не уповноваженою особою, оскільки відомості про керівника Східно-Дніпровської конференції церкви адвентистів сьомого дня в України, що зазначені позові, не відповідають відомостям, зазначеним у довіреності на ім`я представника позивача та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Представник відповідача зазначає, що позивачем не доведено легітимність дублікату заповіту від імені ОСОБА_3 , не доведений факт своєчасного звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Відповідач задовго до смерті спадкодавця ОСОБА_3 разом проживав з нею по АДРЕСА_1 . 23.06.2011 ОСОБА_3 залишила заповіт, яким все своє майн заповіла відповідачу ОСОБА_1 , який спадщину прийняв, оскільки постійно проживає та зареєстрований у спірному домоволодінні.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06 серпня 2019 року підготовче провадження закрито.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити, викликавши обставини, зазначені в позовній заяві.

Відповідач і його представник у судовому засіданні заперечували проти позовних вимог.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, від імені завідуючої П`ятої Харківської державної нотаріальної контори подано заяву про розгляд справи у їхню відсутність.

Суд, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та надані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Спірне домоволодіння по АДРЕСА_1 зареєстровано на праві власності за ОСОБА_3 в Ѕ частині - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Першою Харківською державною нотаріальною конторою 16 квітня 1981 року № 2-ДН-396; в Ѕ частині - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Першою Харківською державною нотаріальною конторою 28 червня 1991 року № 2-2369. Станом на 28 червня 1991 року до складу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , входили наступні будівлі та споруди: житловий будинок літ. А-1 , сарай літ. Е , льох літ. Д , вбиральня літ. В , огорожа №1-3, замощення № 4.

Право власності зареєстровано КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації , відомості про зареєстроване право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не переносились.

23 червня 2011 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бєсєда О.Д. та зареєстрований в реєстрі № 814, яким заповіла все своє майно ОСОБА_1 .

10 жовтня 2011 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жовнір Л.П. та зареєстрований в реєстрі № 2628, яким заповіла все своє майно ОСОБА_1 та Східно-Дніпровській конференції церкви адвентистів сьомого дня в Україні, в рівних частках.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції зроблено актовий запис № 3806 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, що складається з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку літ. А-1 площею 36,8 кв.м. з надвірними спорудами - сарай літ. Е , льох літ. Д , вбиральня літ. В , огорожа №1-3, замощення № 4.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Згідно положень ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до вимог ст. 1254 ЦК України, заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.

Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

При таких обставинах, заповіт, складений ОСОБА_3 23 червня 2011 року на користь ОСОБА_1 був скасований шляхом складення нового заповіту на користь сторін.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що представник релігійної організації Регіональне управління Східно-Дніпровська конференція церкви адвентистів сьомого дня в Україні Симоненка Р.В. у встановлений ст. 1272 ЦК України, звернувся до П`ятої Харківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

На прохання представника спадкоємця Харківським обласним державним нотаріальним архівом було видано дублікати правовстановлюючих документів на спадкове майна. За дублікатом свідоцтва про право на спадщину, виданого 28.06.1991 № 2-2369 житлова площа будинку АДРЕСА_1 складає 36,8 кв.м.; за дублікатом свідоцтва про право на спадщину, виданого 16.04.1981 № 2-ДН-396, житлова площа будинку АДРЕСА_1 складає 37,1 кв.м.

Згідно відповіді КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації від 15.01.2018 № 1024884, висновку Основ`янського ВП ГУ НП в Харківській області від 07.11.2017, до житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 відсутній доступ, виготовлення технічного паспорту на домоволодіння без проведення обстеження об`єкту нерухомого майна не передбачено. У спірному домоволодінні проживає ОСОБА_1 , дільничний офіцер поліції неодноразово виходив за вказаною адресою, двері домоволодіння зачинені, у зв`язку з чим опитати ОСОБА_1 не представилося можливим.

Постановою від 13 лютого 2018 року державним нотаріусом П`ятої Харківської державної нотаріальної контори Волохіною О.В. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 у зв`язку з розбіжностями в правових документах в розмірі житлової площі та неможливістю встановити дійсний розмір житловою площі спадкового майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

При таких обставинах, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині визнання за релігійною організацією Регіональне управління Східно-Дніпровська конференція церкви адвентистів сьомого дня в Україні право власності на Ѕ частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що складається житлового будинку літ. А-1 та надвірних споруд - сараю літ. Е , льох літ. Д , вбиральня літ. В , огорожа №1-3, замощення № 4.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, а саме - стягує з відповідача на користь позивача суму сплаченого та документально підтвердженого судового збору в розмірі 1762 грн.

Представник позивача просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

Дослідивши надані представником відповідача письмові документи на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 1 ст.133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як передбачено п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави

Згідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

За правилами п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.

Відповідно до судової практики у питанні стягнення витрат на правову допомогу, заявник має довести, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (п.95 рішення Європейського суду з прав людини від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України справа № 71660/11).

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, представником позивача надано договір про надання правової допомоги, де зазначено розмір гонорару адвоката. Одночасно з цим, суду не надано акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат.

Враховуючи викладене, клопотання представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає, як не доведене належними та допустимими доказами.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 78, 80, 81, 141, 263-265, 280 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ РЕЛІГІЙНЕ УПРАВЛІННЯ СХІДНО-ДНІПРОВСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ ЦЕРКВИ АДВЕНТИСТІВ СЬОМОГО ДНЯ В УКРАЇНІ - задовільнити частково.

Визнати за РЕЛІГІЙНОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ РЕЛІГІЙНЕ УПРАВЛІННЯ СХІДНО-ДНІПРОВСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ ЦЕРКВИ АДВЕНТИСТІВ СЬОМОГО ДНЯ В УКРАЇНІ право власності на 1/2 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з: житлового будинку літ. А-1 з надвірними спорудами (сарай літ. Е , льох літ. Д , вбиральня літ. В , огорожа №1-3, замощення №4), в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ РЕЛІГІЙНЕ УПРАВЛІННЯ СХІДНО-ДНІПРОВСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ ЦЕРКВИ АДВЕНТИСТІВ СЬОМОГО ДНЯ В УКРАЇНІ сплачений судовий збір в сумі 1762 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017): до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України: апеляційна скарга подається апеляційному суду (Харківський апеляційний суд) через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення (Червонозаводський районний суд м.Харкова).

Позивач: РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ РЕЛІГІЙНЕ УПРАВЛІННЯ СХІДНО-ДНІПРОВСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ ЦЕРКВИ АДВЕНТИСТІВ СЬОМОГО ДНЯ В УКРАЇНІ , адреса: місто Дніпро, вулиця Наримська, будинок №46, ЄДРПОУ 25182580.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_2 .

Третя особа:П`ята Харківська державна нотаріальна контора, адреса: 61003, м.Харків, майдан Павлівський, будинок №2.

Третя особа:комунальне підприємство Харківське міське бюро технічної інвентаризації , адреса: 61003, м.Харків, майдан Павлівський, будинок №4.

Повне рішення складено 13.03.2020.

Суддя: В.А. Єжов