Рішення

від 19.03.2020 по справі 910/23198/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.03.2020Справа № 910/23198/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Броварський алюмінієвий завод

До Товариства з обмеженою відповідальністю Кунец Ес Сі Джі

Про стягнення 236877,00 грн.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кунец Ес Сі Джі

До Товариства з обмеженою відповідальністю Броварський алюмінієвий завод

Про стягнення 516242,75 грн.

Суддя Пінчук В.І.

Секретар судового засідання Дімітрова Ю.Ю.

Представники сторін:

Від позивача ( відповідача за зустрічним позовом ) Теплюк В.С. - адвокат

Від відповідача ( позивача за зустрічним позовом ) Швець В.В. - адвокат

Обставини справи

Позивач ( за первісним позовом ) - товариство з обмеженою відповідальністю Броварський алюмінієвий завод звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача ( за первісним позовом ) - товариства з обмеженою відповідальністю Кунец Ес Сі Джі 236877,00 грн., з яких: 172000,00 грн. передоплата за договором на виконання робіт № 16-413 від 20.01.2016 р., 4324,00 грн. - 3% річних, 45331,00 грн. пеня та 15222,00 грн. збитки від інфляції.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.12.2016 р. було порушено провадження у справі № 910/23198/16 ( суддя Отрош І.М. ) та прийнято позовну заяву до розгляду.

01.02.2017 р. через канцелярію суду представником позивача за первісним позовом подана заява про уточнення позовних вимог.

У вказаній заяві останній просив суд стягнути з відповідача за первісним позовом 172000,00 грн. передоплати, 65735,31 грн. пені, 5295,03 грн. - 3% річних та 20307,15 грн. збитки від інфляції, а всього 263337,49 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.05.2017 р. була призначена судова експертиза, проведення якої було доручено судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

30.07.2019 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від Київської незалежної судово-експертної установи надійшли матеріали справи № 910/23198/16 разом із висновком експертів за результатами проведення судово - товарознавчої експертизи №2840 від 15.07.2019 р.

Ухвалою господарського суду від 07.08.2019 р. ( суддя Алєєва І.В. ) було поновлене провадження у справі, судом було вирішене питання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання на 02.09.2019 р.

У межах розгляду справи №910/23198/16 неодноразово були проведені та відкладені ряд підготовчих засідань.

28.08.2019 р. через канцелярію суду представником товариства з обмеженою відповідальністю Кунец Ес Сі Джі подана зустрічна позовна про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Броварський алюмінієвий завод 516242,75 грн., з яких: 367384,69 грн. основний борг, 28172,74 грн. - 3% річних та 120685,32 грн. збитки від інфляції.

30.08.2019 р. через канцелярію суду позивачем за первісним позовом - товариством з обмеженою відповідальністю Броварський алюмінієвий завод подана заява про уточнення позовних вимог.

У вказаній заяві останній просить суд стягнути з відповідача 309966,48 грн., з яких: 172000,00 грн. предоплата, 40471,88 грн. пеня, 22158,60 грн. 3% річних та 75336,00 грн. збитки від інфляції.

Ухвалою від 02.09.2019 р. зустрічна позовна заява прийнята до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднана в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою від 15.10.2019 р. підготовче засідання було відкладене до 28.10.2019 р.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 18.11.2019 р. № 05-23/2822 призначений повторний автоматизований розподіл судових справ, за результатами якого справу №910/23198/16 передано на розгляд судді Пінчуку В.І., у зв`язку із лікарняним судді Алєєвої І.В.

Ухвалою від 26.11.2019 р. справа № 910/23198/16 прийнята суддею Пінчуком В.І. до свого провадження та призначене підготовче засідання на 19.12.2019 р.

Ухвалою від 19.12.2019 р. підготовче провадження було закрите і справа призначена до судового розгляду по суті на 23.01.2020 р.

23.01.2020 р. представником позивача за первісним позовом подане клопотання про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду, оскільки вказаний позов взаємно не пов`язаний з первісним.

Суд у задоволені вказаного клопотання відмовляє, оскільки первісний та зустрічний позови виникли з одних правовідносин - договору № 16-413 від 20.01.2016 р.

У судових засіданнях 23.01.2020 р. та 13.02.2020 р. оголошувались перерви.

13.02.2020 р. у судовому засіданні представником позивача за первісним позовом подані пояснення

У вказаних поясненнях останній зазначає про те, що у зв`язку з невиконанням відповідачем за первісним позовом своїх зобов`язань за договором № 16-413 від 20.01.2016 р., останньому був направлений лист № 007-001/2017 р. від 03.02.2017 р. про розірвання вказаного договору в односторонньому порядку.

У запереченнях від 26.02.2020 р. на вказані пояснення представник відповідача за первісним позовом вказує на те, що неможливо розірвати договір, строк дії якого закінчився на день складення вказаного листа.

Ухвалою від 27.02.2020 р. розгляд справи був відкладений до 19.03.2020 р.

Представник відповідача ( за первісним позовом ) у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволені позову відмовити посилаючись на те, що роботи передбачені договором № 16-413 від 20.01.2016 р., а також додатковими угодами від 02.02.2016 р. № 1, від 22.09.2016 р. № 2 та від 02.12.2016 р. № 3 виконані своєчасно та в повному обсязі на загальну суму 569451,49 грн.

Представник відповідача ( за зустрічним позовом ) у відзиві на зустрічну позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволені позову відмовити посилаючись на неналежність доказів на які посилається позивач за зустрічним позовом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В:

20.01.2016 р. між позивачем за первісним позовом ( замовником ) та відповідачем за первісним позовом ( виконавцем ) був укладений договір на виконання робіт № 16-413.

Відповідно до умов вказаного договору відповідач за первісним позовом зобов`язався виконати комплекс робіт по заміні шафи керування і установки автоматичної лінії подачі профілю на кривошипний прес серії КД у кількості 1 ( одна ) одиниця, згідно технічного завдання, яке є невід`ємною частиною даного договору, а позивач за первісним позовом зобов`язався оплатити вказані роботи на умовах передбачених цим договором.

Згідно п. 1.5 договору № 16-413 від 20.01.2016 р. відповідач за первісним позовом зобов`язався виконати всі роботи, передбачені договором протягом 40 календарних днів від дати отримання передоплати ( п. 3.2.1 договору )

Пунктом 3.2.1 вказаного договору передбачено, що передоплата в розмірі 80% від вартості робіт має бути виплачена протягом 5 ( п`яти ) банківських днів від дати підписання сторонами даного договору.

Загальна вартість робіт складає 179166,67 грн., ПДВ 20% - 35833,33 грн., разом з ПДВ 215000,00 грн. ( п. 3.1 договору ).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що перерахував на рахунок відповідача передплату в розмірі 172000,00 грн., що становить 80% від загальної вартості робіт.

Факт оплати вказаної суми підтверджується платіжним дорученням від 21.01.2016 р. № 1491.

Натомість, роботи передбачені договором № 16-413 від 20.01.2016 р. у встановлений п. 1.5 договору строк не виконані.

У вересні 2016 р. відповідачу за первісним позовом направлена претензія з вимогою виконати свої зобов`язання за договором № 16-413 від 20.01.2016 р. або повернути перераховані кошти.

На день розгляду судом справи комплекс робіт по заміні шафи керування і установки автоматичної лінії подачі профілю на кривошипний прес серії КД відповідачем за первісним позовом не виконані і кошти не повернути.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення відповідачем за первісним позовом своїх зобов`язань останньому нараховані пеня в розмірі 40471,88 грн. ( на підставі п. 5.1 договору ), а також на підставі ст. 625 ЦК України нараховані 3% річних в розмірі 22158,60 грн. та збитки від інфляції в розмірі 75336,00 грн. ( з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог від 30.08.2019 р.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. ( ст. 901 ЦК України )

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання ( неналежне виконання ). ( ст. 610 ЦК України ).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). ( ст. 530 ЦК України )

Згідно ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. ( ст. 525 ЦК України ).

Відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що роботи передбачені договором № 16-413 від 20.01.2016 р. виконані своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується актом від 01.04.2016 р. № 117, а також висновком експертів від 15.07.2019 р. № 2840.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, відповідач за первісним позовом не надав суду належних доказів виконання своїх зобов`язань за договором № 16-413 від 20.01.2016 р., оскільки акт на який посилається останній з боку позивача за первісним позовом не підписаний, що є порушенням п.2.2 та п.2.3 вказаного договору, якими передбачено, що приймання та передача виконаних робіт здійснюється в присутності належним чином уповноважених представників сторін, а факт виконання робіт засвідчується підписаним сторонами актом прийому - передачі виконаних робіт.

Крім того, у висновку експертів Київської незалежної судово - експертної установи від 15.07.2019 р. № 2840 на який посилається відповідач за первісним позовом зазначено, що роботи, які передбачені договором № 16-413 від 20.01.2016 р. в повному обсязі не виконані, якість виконаних робіт не відповідає вимогам договору, а отже є не придатними для використання результати виконаних робіт відповідно до договору № 16-413 від 20.01.2016 р. та технічного завдання на встановлення лінії автоматичної подачі профілю, у роботах, які виконані за договором № 16-413 від 20.01.2016 р. наявні недоліки і такі недоліки належать до істотних.

Статтею 857 Цивільного кодексу України передбачено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Відповідно до п. 6.1 договору № 16-413 від 20.01.2016 р. договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 20.03.2016 р., але в будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Дострокове розірвання договору за ініціативою замовника можливе у випадках передбачених чинним законодавством України.

Частиною 2 ст. 849 ЦК України передбачено, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

У вересні 2016 р. позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом з претензією № 007-2/2016 від 19.08.2016 р. щодо виконання своїх зобов`язань за договором № 16-413 від 20.01.2016 р. у семиденний строк від дати отримання претензії, а також було попереджено про те, що у випадку невиконання умов претензії після завершення призначеного строку, вказаний договір буде розірваний відповідно до ст. 849 ЦК України.

Таким чином, оскільки відповідач за первісним позовом свої зобов`язання за умовами договору № 16-413 від 20.01.2016 р. зобов`язаний був виконати у строк до 03.03.2016 р., але останнім зобов`язання так і не були виконані, суд вважає, що перераховані позивачем за первісним позовом кошти в розмірі 172000,00 грн. набуті відповідачем за первісним позовом безпідставно.

Частиною 1 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача за первісним позовом такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача предоплата в розмірі 172000,00 грн., 3% річних в розмірі 22158,60 грн. та збитків від інфляції в розмірі 75336,00 грн.

В частині стягнення з відповідача пені в розмірі 40471,88 грн., суд у задоволені позовних вимог відмовляє, оскільки пеня не передбачена договором № 16-413 від 20.01.2016 р.

Обґрунтовуючи свої зустрічні позовні вимоги позивач за зустрічним позовом посилається на те, що свої зобов`язання за договором № 16-413 від 20.01.2016 р. та додатковими угодами № 1 від 02.02.2016 р., № 2 від 22.09.2016 р. та № 3 від 02.12.2016 р. до вказаного договору виконав в повному обсязі на загальну суму 569451,49 грн.

Факт виконання робіт на вказану суму на думку позивача за зустрічним позовом підтверджується актами приймання - передачі виконаних робіт: № 16/09/3 від 26.09.2016 р., № 117 від 01.04.2016 р., № 394 від 01.12.2016 р., № 395 від 08.12.2016 р. та видатковими накладними: № 272 від 16.09.2016 р., № 273 від 16.09.2016 р., № 393 від 01.12.2016 р.

Крім того, виконання робіт підтверджується висновком експертів від 15.07.2019 р. № 2840.

Натомість, відповідач за зустрічним позовом виконані роботи оплатив лише частково, а саме в розмірі 202066,80 грн. ( 22.01.2016 р., згідно виставленого рахунку - фактури № СФ-012 від 20.01.2015 р. було сплачено 172000,00 грн., 12.03.2016 р., згідно виставленого рахунку - фактури № СФ-090 від 11.03.2016 р. було сплачено 7592,00 грн., 01.06.2016 р., згідно виставленого рахунку - фактури №СФ - 189 було сплачено 22474,80 грн. ), що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків.

Залишок несплачених коштів становить 367384,69 грн.

За неналежне виконання відповідачем за зустрічним позовом своїх зобов`язань, останньому нараховані на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних в розмірі 28172,74 грн. та збитки від інфляції в розмірі 120685,32 грн.

Разом з тим, суд вважає позовні вимоги за зустрічним позовом такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Відповідно до п. 1. ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 зазначеного кодексу, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 вказаного кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов договору № 16-413 від 20.01.2016 р. позивач за зустрічним позовом ( виконавець ) зобов`язався виконати роботи по заміні шафи керування і установки автоматичної лінії подачі профілю на кривошипний прес серії КД у кількості 1 ( одна ) одиниця, згідно технічного завдання, яке є невід`ємною частиною даного договору.

Пунктом 1.6 вказаного договору передбачено, що інші роботи, необхідність в яких може виникнути в ході виконання робіт та які не передбачені договором, виконуються виконавцем після підписання додаткової угоди із замовником.

Після завершення виконання відповідних робіт, передбачених цим договором виконавець надсилає замовнику письмове повідомлення про готовність до передачі виконаних робіт. ( п. 2.1 договору ).

Приймання та передача виконаних робіт здійснюється в присутності належним чином уповноважених представників сторін ( п. 2.2 договору ).

Факт виконання робіт засвідчується підписаним сторонами акта прийому - передачі виконаних робіт. ( п. 2.3 договору ).

Загальна вартість робіт складає: 215000,00 грн. разом з ПДВ ( п. 3.1 договору )

Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 20.03.2016 р., але в будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. ( п. 6.1 договору ).

Пунктом 6.2 вказаного договору передбачено, що зміни та доповнення до договору здійснюються за згодою сторін, якщо інше не встановлено цим договором або законом України. Внесення змін та доповнень до договору оформлюється додатковою угодою.

Додатки, зміни та доповнення до цього договору підписуються сторонами, скріплюються печатками та становлять невід`ємну частину цього договору ( п. 6.4 договору ).

Натомість, додані до зустрічної позовної заяви копії додаткових угод № 1 від 02.02.2016 р., № 2 від 22.09.2016 р., № 3 від 02.12.2016 р. та актів приймання - передачі робіт за вказаними додатковими угодами від 01.04.2016 р. № 117, від 26.09.2016 р. № 16/09/3, від 01.12.2016 р. № 394, від 08.12.2016 р. № 395, а також видаткової накладної № 393 від 01.12.2016 р. не підписані уповноваженим представником відповідача за зустрічним позовом, не скріплений його печаткою, а тому не становлять невід`ємну частину укладеного між сторонами договору та не є належними доказами у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 76 зазначеного кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. ( ч. 2 ст. 76 ГПК України ).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. ( ч. 1 ст. 77 ГПК України )

Таким чином, твердження представника позивача за первісним позовом про погодження із замовником ( відповідачем за зустрічним позовом ) додаткових робіт, які зазначені у додаткових угодах на які посилається позивач за зустрічним позовом та актах приймання - передачі до них є безпідставними.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 129, ст. ст. 232, 233, ст.ст. 236 - 238, ст. 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю Кунец Ес Сі Джі ( 04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 39 літ. А, кв. 119, код 36924090 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Броварський алюмінієвий завод ( 07400, Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, 30, код 38108144 ) 172000 ( сто сімдесят дві тисячі ) грн. 00 коп. передплати, 22158 ( двадцять дві тисячі сто п`ятдесят вісім ) грн. 60 коп. 3% річних, 75336 ( сімдесят п`ять тисяч триста тридцять шість ) грн. 00 коп. збитків від інфляції, 4042 ( чотири тисячі сорок дві ) грн. 43 коп. судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

дата повного підписання тексту рішення 02.04.2020 р.

Суддя В.І.Пінчук