РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" березня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/177/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Науково-виробничого приватного підприємства "Метиз" (м. Харків) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Полімер" (м. Харків) про стягнення 24168,05 грн за участю представників:
позивача - не з`явився;
відповідача - не з`явився;
ВСТАНОВИВ:
ННауково-виробниче приватне підприємство "Метиз" (позивач) надало Господарському суду Харківської області позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Полімер" (відповідач), в якій просить стягнути з відповідача заборгованість перед позивачем у розмірі 24168,05 грн, в тому числі: 23229,72 грн заборгованості за договором поставки №10/17 від 03.01.2017; пеня - 846,79 грн; 3% річних - 91,54 грн та інфляційні - 0,00 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №10/17 від 03.01.2017 щодо оплати отриманого товару.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.01.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 10.02.2020 о 14:00 год, про що повідомлено учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.02.2020 учасників справи повідомлено про відкладення підготовчого засідання на 26.02.2020 об 11:00 год.
24.02.2020 відповідач надав відзив, в якому просить визнати причини пропуску терміну для подачі відзиву поважними та поновити термін для подачі відзиву, а також закрити провадження у справі в частині стягнення суми боргу у розмірі 23229,72 грн по договору поставки №10/17 від 03.01.2017. До відзиву відповідач додав засвідчену копію платіжного доручення №334 від 29.01.2010 на суму 23229,72 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.02.2020 у задоволенні клопотання ТОВ "Виробнича фірма "Полімер" про визнання причин пропуску терміну для подачі відзиву поважними та поновлення строку для подання відзиву на позов відмовлено.
26.02.2020 протокольною ухвалою суду відкладено підготовче засідання на 16.03.2020 о 12:30.
05.03.2020 позивач надав клопотання про розподіл судових витрат. До вказаного клопотання відповідачем подано копію договору про надання правової допомоги б/н від 14.01.2020; копію акту здачі-приймання наданих послуг від 05.03.2020 до договору про надання правової допомоги від 14.01.2020; банківську виписку по рахунку позивача за період з 22.01.2020 по 22.01.2020 та докази надіслання вказаних документів на адресу відповідача.
16.03.2020 позивач надав клопотання про приєднання до матеріалів справи копії письмової вимоги про сплату заборгованості, 3% річних та інфляційних та копії доказів направлення письмової вимоги про сплату заборгованості, 3% річних та інфляції.
16.03.2020 протокольною ухвалою суду відхилено клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи копії письмової вимоги про сплату заборгованості, 3% річних та інфляційних та копії доказів направлення цієї вимоги.
Протокольною ухвалою суду від 16.03.2020 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.03.2020 о 12:00 год, про що ухвалою суду від 16.03.2020 було повідомлено відповідача.
16.03.2020 позивач надав клопотання про приєднання документів до матеріалів справи.
Також позивач надав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача.
30.03.2020 протокольною ухвалою суду клопотання позивача про приєднання документів до матеріалів справи та заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача задоволено.
Представник позивача у судове засідання не з`явився.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи під розпис, а відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи за адресою, вказаною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 03.02.2020 за №1006279401, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на судовий захист своїх прав та інтересів.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
03.01.2017 між науково-виробничим приватним підприємством "Метиз" (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Полімер" (покупцем) укладений договір поставки №10/17 (надалі - договір), за яким постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати (поставити) покупцеві картонно-паперову продукцію (товар), а покупець зобов`язався прийняти та оплатити визначений товар в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі.
Відповідно до п. 1.2 договору найменування, розмір кількість, загальна вартість товару що підлягає поставці за цим договором, вказується в видаткових накладних, які є невід`ємними частинами договору та підписується сторонами.
Згідно з п. 2.1 договору поставки загальна сума даного договору складатиметься із загальної суми (вартості) поставленого постачальником покупцю товару по всіх накладних протягом строку дії даного договору.
Відповідно до п. 2.2 цього ж договору ціни кожної партії визначаються у видаткових накладних, є остаточним і узгодженими сторонами відповідно до цього договору. Ціна товару включає в себе: фактичну ціну товару, податок на додану вартість (ПДВ), тару, витрати з підготовки, пакування, маркування, вантажних робіт. Ціни встановлюються у національній валюті України.
Пунктом п. 2.3 договору визначено, що покупець зобов`язаний сплатити повну ціну партію товару, встановлену в накладній, протягом 21 календарних днів з дати здійснення поставки (передачі товару покупцю).
Згідно з п. 3.2 договору термін поставки товару 14 календарних днів з моменту отримання заявки постачальником в порядку, вказаному в п. 3.1 договору.
28.12.2018 сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору, відповідно до п. 1 якої договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2019.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 23229,72 грн, про що свідчать наявні у матеріалах справи: видаткова накладна №РН-00792 від 12.11.2019 на суму 23229,72 грн, підписана сторонами без зауважень; рахунок-фактура №СФ-00780 від 12.11.2019; товарно-транспортна накладна №360 від 12.11.2019; генеральна довіреність на одержання ТМЦ від НВПП "Метиз".
У позові позивачем зазначено, що відповідач товар на суму 23229,72 грн від позивача отримав, натомість його оплату у встановлені договором строки не здійснив.
Таким чином заборгованість відповідача за товар, отриманий за видатковою накладною №РН-00792 від 12.11.2019 склала 23229,72 грн.
У зв`язку із наявною заборгованістю та з метою досудового врегулювання спору, позивачем було надіслано відповідачу претензію за вих. №16-01/20 від 16.01.2020 з вимогою про сплату заборгованості.
Вимоги цієї претензії не були добровільно виконані відповідачем.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 ЦК України встановлює обов`язковість договору для виконання сторонами.
Згідно з ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Після звернення позивача з позовом до господарського суду (22.01.2020 - згідно штампу суду на позовній заяві), відповідач сплатив позивачу основної заборгованості у сумі 23229,72 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №334 від 29.01.2020 на суму 23229,72 грн (а.с. 94).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Оскільки спір врегульовано самими сторонами після звернення позивача з позовом (22.02.2020), суд вважає за необхідне закрити провадження у справі №922/177/20 в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 10/7 від 03.01.2017 в сумі 23229,72 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом п. 7.2 договору сторони передбачили, що у разі порушення покупцем термінів оплати товару, передбачених цим договором, покупець, на першу письмову вимогу постачальника, сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми заборгованості за кожний день прострочення.
Позивач на підставі п. 7.2 договору нарахував відповідачу пеню за порушення строків виконання зобов`язання (оплати вартості поставленого товару) за період з 04.12.2019 по 20.01.2020 у сумі 846,79 грн.
Здійснивши перевірку нарахованої позивачем пені на відповідність вимог ст. 232 ГК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» , п. 7.2 договору за період з 04.12.2019 по 20.01.2020 на суму 846,79 грн, суд визнає обґрунтованими та підлягаючими задоволенню вимоги позивача про стягнення пені в сумі 846,79 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач також нарахував відповідачу 3% річних за період з 04.12.2019 по 20.01.2020 в сумі 91,54 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач не надав суду доказів сплати пені в сумі 846,79 грн та 3% річних в сумі 91,54 грн або будь-яких заперечень.
За таких обставин, суд вважає решту позовних вимог про стягнення пені в сумі 846,79 грн та 3% річних в сумі 91,54 грн обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню повністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір у сумі 2102,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Докази на підтвердження понесених судових витрат подані позивачем в межах строків, визначених ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Зокрема, позивачем надано до суду договір про надання правової допомоги, укладений між позивачем (замовником) і адвокатським об`єднанням "Юдирична фірма Фелікс" (виконавцем) від 14.01.2020.
Згідно з п. 1.1 договору про надання правової допомоги замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати замовникові юридичні послуги в обсязі та на умовах, визначених цим договором, а замовник зобов`язується своєчасно оплатити вартість послуг у розмірі, визначеному договором, та відшкодувати понесені замовником витрати, пов`язані з наданням послуг. Сторони домовились, що послуги за цим договором вважаються наданими з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання наданих послуг (п. 1.6 договору).
До матеріалів справи також надано акт здачі-приймання наданих послуг від 05.03.2020 за договором про надання правової допомоги від 14.01.2020, відповідно до якого адвокат виконавця передав, а замовник прийняв такі послуги:
- 1500,00 грн - надання консультації щодо можливості стягнення заборгованості за наданими клієнтом документами: оцінка правових підстав позову, перспектив стягнення, отримання інформації щодо майнового стану боржника, правовий аналіз наданих клієнтом документів, визначення стратегії поведінки в судовому процесі;
- 3500,00 грн - підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості за договором поставки №10/17 від 03.01.2017 до Господарського суду Харківської області. Підготовка додатків до позову: розрахунку ціни позову до позову про стягнення заборгованості за договором поставки №10/17 від 03.01.2017;
- 300,00 грн - поштове відправлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача та інших процесуальних документів;
- 200,00 грн - отримання інформації щодо надходження відправлень;
- 500,00 грн - отримання інформації щодо руху справи;
- 3000,00 грн - участь представника позивача при розгляді справи №922/177/20 у Господарському суді Харківської області;
- 1000,00 грн - підготовка процесуальних документів (заяв/клопотань) щодо виконання вимог ухвали суду від 24.01.2020 розподілу судових витрат, що попередньо були зазначені в позові.
На підтвердження понесення таких витрат до матеріалів справи також подано заключну банківську виписку по рахунку позивача за період з 22.01.2020 по 22.01.2020.
Статтею 123 ГПК України визначено, що до судових витрат належать виключно витрати пов`язані з розглядом справи (судовий збір; витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду).
З урахуванням наведеного, витрати на поштові відправлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача та інших процесуальних документів у сумі 300,00 грн є не підтвердженими в цій сумі, а витрати на отримання інформації щодо надходження відправлень у сумі 200,00 грн, витрати на отримання інформації щодо руху справи у сумі 500,00 грн та отримання виписок банку і платіжних доручень про сплату коштів за надану правову допомогу, підготовку акту здачі-приймання наданих послуг та клопотання про розподіл судових витрат, заяви на виконання вимог ухвали суду від 24.01.2020 у сумі 1000,00 грн, не є обов`язковими, а відтак не можуть відноситись до судових витрат, пов`язаних з розглядом справи в розумінні ст. 123 ГПК України.
За таких обставин, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), враховуючи вимоги ст. 123 ГПК України в загальній кількості об`єктивними і підтвердженими є витрати позивача на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.
Керуючись ст. 193 ГК України, ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 692, 712 ЦК України, ст. 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 129, 165, 178, 202, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. 232, 233, 236 - 238, 240, 241 ГПК України,
ВИРІШИВ:
Закрити провадження у справі №922/177/20 в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №10/7 від 03.01.2017 в сумі 23229,72 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору.
В решті позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Полімер" (61125, м. Харків, пров. Райрадівський, 1. Код ЄДРПОУ 32335155) на користь Науково-виробничого приватного підприємства "Метиз" (61016, м. Харків, пров. Глухий, 3. Код ЄДРПОУ 32339144) пеню у сумі 846,79 грн, 3% річних у сумі 91,54 грн, судовий збір у сумі 2102,00 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 8000,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційного скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено "02" квітня 2020 р.
Суддя В.І. Ольшанченко
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua/.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 30.03.2020 |
Оприлюднено | 06.04.2020 |
Номер документу | 88572182 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Ольшанченко В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні