Рішення

від 01.04.2020 по справі 120/334/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2020 р. Справа № 120/334/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІНОВЕРС ГРУП" до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

29.01.2020 до суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "ІНОВЕРС ГРУП" (далі - ТОВ "ІНОВЕРС ГРУП"), поданий до Державної податкової служби України (відповідач 1) та Головного управління ДПС у м. Києві (відповідач 2), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування або відмову в такій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1364132/42934080 від 19.12.2019, № 1364133/40934080 від 19.12.2019, № 1364134/42934080 від 19.12.2019, № 1364135/42934080 від 19.12.2019 та № 1364136/42934080 від 19.12.2019;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем на реєстрацію податкові накладні № 1 від 27.06.2019, № 1 від 03.07.2019, № 2 від 03.07.2019, № 3 від 05.07.2019, № 4 від 11.07.2019.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на виконання вимог п. 201.10 ст. 201 ПК позивач склав податкові накладні № 1 від 27.06.2019, № 1 від 03.07.2019, № 2 від 03.07.2019, № 3 від 05.07.2019 та № 4 від 11.07.2019 і за допомогою електронного документообігу направив їх до податкового органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Водночас реєстрація вказаних податкових накладних була зупинена. На виконання вказівок контролюючого органу товариство направило повідомлення, а також всі необхідні первинні документи, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій. Разом з тим, спірними рішеннями було відмовлено у реєстрації вищезазначених податкових накладених. Тому за захистом своїх прав та інтересів позивач звертається до суду.

Ухвалою суду від 03.02.2020 відкрито провадження у справі за позовом ТОВ "ІНОВЕРС ГРУП" та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Також вказаною ухвалою відповідачам встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву з дотриманням вимог, передбачених ст. 162 КАС України.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 2100106050408 копію ухвали суду від 03.02.2020 разом з копією позовної заяви та доданими до неї матеріалами відповідачу 1 вручено 14.02.2020, а відповідачу 2 - 13.02.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 2100106050394.

Наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013 "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень" встановлено нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів, в тому числі рекомендованої письмової кореспонденції.

Так, відповідно до пункту 1 розділу ІІ вказаних Нормативів нормативний строк пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) становить: пп. 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначений нормативний строк пересилання збільшуються на один день (пункт 2 Розділу ІІ Нормативів).

Отже, граничним днем отримання судом відзиву на позовну заяву від відповідача 2 слід вважати 04.03.2020 (у випадку якщо б відповідач направив його до суду поштовими засобами зв`язку за адресою свого місцезнаходження: вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116), а від відповідача 1 - 06.03.2020 (у випадку якщо б відповідач направив його до суду поштовими засобами зв`язку за адресою свого місцезнаходження: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053).

Втім, як у зазначений строк, так і станом на дату постановлення судом рішення у справі, на адресу суду не надходили відзиви відповідачів на позовну заяву.

Відтак суд, керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною другою статті 262 КАС України визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

В силу положень ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені позивачем доводи, суд встановив, що відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивач склав податкові накладні: № 1 від 27.06.2019, № 1 від 03.07.2019, № 1 від 31.07.2019, № 3 від 05.07.2019, № 4 від 11.07.2019 та за допомогою програми електронного документообігу направив їх до податкового органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Вітм, комісією Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, реєстрацію вказаних накладених зупинено.

На виконання вимог пп. 201.16.2 п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України та з метою підтвердження реальності здійснення операцій по вищезазначеним податковим накладним, позивач за допомогою програми електронного документообігу направив на адресу ДФС документальне підтвердження реальності здійснення операцій по податковим накладним, реєстрація яких була зупинена:

1) щодо податкової накладної № 1 від 27.06.2019, сума ПДВ 166666,67 грн:

- загальна інформація про підприємство від 27.11.2019;

- договір підряду про виготовлення продукції з матеріалів замовника на давальницьких умовах № 614-01 від 14.06.2019;

- договір підряду про виготовлення продукції з матеріалів замовника на давальницьких умовах № 614-01 від 14.06.2019;

- договір оренди приміщення № 614-02 від 14.06.2019;

- договір оренди приміщення № 07/08/139 від 05.04.2019;

- договір оренди транспортних засобів № 614-03 від 14.06.2019;

- накладна № 4 від 03.07.2019;

- товарно-транспортна накладна № Р4 від 03.07.2019;

- договір поставки № 2019-002 від 20.06.2019;

- виписка банку за 27.06.2019;

- розрахункова - платіжна відомість за період 16-30.06.2019 (в кількості 19 штук).

Проте рішенням Комісії ГУ ДФС у м. Києві № 1364136/42934080 від 19.12.2019 відмовлено в реєстрації податкової накладної № 1 від 27.06.2019 в ЄРПН.

2) щодо податкової накладної № 1 від 03.07.2019, сума ПДВ 186408,27 грн:

- загальна інформація про підприємство від 27.11.2019;

- договір підряду про виготовлення продукції з матеріалів замовника на давальницьких умовах № 614-01 від 14.06.2019;

- договір підряду про виготовлення продукції з матеріалів замовника на давальницьких умовах № 614-01 від 14.06.2019;

- договір оренди приміщення № 614-02 від 14.06.2019;

- договір оренди приміщення № 7/08/139 від 05.04.2019;

- договір оренди транспортних засобів № 614-03 від 14.06.2019;

- видаткова накладна № 4 від 03.07.2019;

- товарно-транспортна накладна № Р4 від 03.07.2019;

- договір поставки № 2019-002 від 20.06.2019;

- виписка банку за 27.06.2019;

- розрахункова-платіжна відомість за період 16-30.06.2019 ( в кількості 19 штук).

Разом з тим, рішенням Комісії ГУ ДФС в м. Києві № 1364134/42934080 від 19.12.2019 відмовлено в реєстрації податкової накладної № 1 від 03.07.2019 в ЄРПН.

3) щодо податкової накладної № 2 від 03.07.2019, сума ПДВ 440000,00 грн:

- загальна інформація про підприємство від 27.11.2019;

- договір підряду про виготовлення продукції з матеріалів замовника на давальницьких умовах № 614-01 від 14.06.2019;

- договір підряду про виготовлення продукції з матеріалів замовника на давальницьких умовах № 614-01 від 14.06.2019;

- договір оренди приміщення № 614-02 від 14.06.2019;

- договір оренди приміщення № 07/08/139 від 05.04.2019;

- договір оренди транспортних засобів №614-03 від 14.06.2019;

- видаткова накладна № 3 від 03.07.2019;

- товарно-транспортна накладна № РЗ від 03.07.2019;

- договір поставки № 1906-19 від 19.06.2019;

- виписка банку за 17.09.2019, 19.09.2019, 17.10.2019;

- розрахункова-платіжна відомість за період 16-30.06.2019 (в кількості 19 штук);

- виписка банку за 18.09.2019,09.10.2019,16.10.2019;

- прибуткова/податкова накладна від постачальника (в кількості 5 штук).

Рішенням Комісії ГУ ДФС в м. Києві № 1364132/42934080 від 19.12.2019 відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 03.07.2019 в ЄРПН.

4) щодо податкової накладної № 3 від 05.07.2019, сума ПДВ 416680,00 грн:

- загальна інформація про підприємство від 27.11.2019;

- договір підряду про виготовлення продукції з матеріалів замовника на давальницьких умовах № 614-01 від 14.06.2019;

- договір підряду про виготовлення продукції з матеріалів замовника на давальницьких умовах № 614-01 від 14.06.2019;

- договір оренди приміщення № 614-02 від 14.06.2019;

- договір оренди приміщення № 07/08/139 від 05.04.2019;

- договір оренди транспортних засобів № 614-03 від 14.06.2019;

- видаткова накладна № 3 від 03.07.2019;

- товарно-транспортна накладна № РЗ від 03.07.2019;

- договір поставки № 1906-19 від 19.06.2019;

- виписка банку за 05.07.2019;

- розрахункова-платіжна відомість за період 16-30.06.2019 (в кількості 19 штук);

- довіреність № ТБ0ТФД-653 від 05.07.2019;

- виписка банку за 18.09.2019, 09.10.2019, 16.10.2019;

- прибуткова/податкова накладна від постачальника (в кількості 4 штук);

- специфікація № 2 від 05.07.2019 до Договору поставки № 1906-19 від 19.06.2019.

Однак рішенням Комісії ГУ ДФС в м. Києві № 1364133/42934080 від 19.12.2019 відмовлено в реєстрації податкової накладної № 3 від 03.007.2019 в ЄРПН.

5) щодо податкової накладної № 4 від 2811.07.2019, сума ПДВ 208340,00 грн:

- загальна інформація про підприємство від 27.11.2019;

- договір підряду про виготовлення продукції з матеріалів замовника на давальницьких умовах № 14-01 від 14.06.2019;

- договір підряду про виготовлення продукції з матеріалів замовника на давальницьких умовах №614-01 від 14.06.2019;

- договір оренди приміщення № 614-02 від 14.06.2019;

- договір оренди приміщення № 07/08/139 від 05.04.2019;

- договір оренди транспортних засобів № 614-03 від 14.06.2019;

- видаткова накладна № 6 від 11.07.2019;

- товарно-транспортна накладна № Р6 від 11.07.2019;

- договір поставки № 1906-19 від 19.06.2019;

- виписка банку за 11.07.2019;

- розрахункова-платіжна відомість за період 16-30.06.2019 (в кількості 19 штук);

- довіреність № ТГ0ТФД-667 від 11.07.2019;

- прибуткова/податкова накладна від постачальника (в кількості 5 штук).

Проте рішенням Комісії ГУ ДФС в м. Києві № 1364135/42934080 від 19.12.2019 відмовлено в реєстрації податкової накладної № 4 від 11.07.2019в ЄРПН.

28.12.2019 TOB "ІНОВЕРС ГРУП" змінило адресу місцезнаходження юридичної особи (за основним місцем здійснення діяльності) та зареєструвалось за адресою: вул . Максимовича, 10, м. Вінниця, Вінницька область , що підтверджується відомотсями з ЄДРПОУ. Відповідно, змінився податковий орган обліку позивача, як платника податків, на Головне управління ДПС у Вінницькій області.

Не погодившись з рішеннями Комісії ГУ ДФС в м. Києві щодо відмови у реєстрації податкових накладних № 1 від 27.06.2019, № 1 від 03.07.2019, № 2 від 03.07.2019, № 3 від 05.07.2019 та № 4 від 11.07.2019, позивач за захистом своїх законних прав та інтересів звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є, зокрема, постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Згідно з вимогами п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Вказана постанова втратила чинність 01.02.2020 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019. Отже, на момент виникнення спірних правовідносин цей нормативно-правовий акт був чинним та підлягав застосуванню.

Згідно з вимогами п. 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 177) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 177 передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з пп. 6 та 7 Порядку № 177 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Згідно документа Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 року, пп. 1.6 п.1 "Критерії ризиковості платника податку і здійснення операцій", комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України;

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з п. 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Зупиняючи реєстрацію податкових накладних позивача, відповідач не вказав, якому саме критерію ризикованості платника податку відповідає позивач та не зазначив, за якою саме підставою позивача із вказаних у пп. 1.6 п. 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників.

Разом з тим, як вбачається зі змісту квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, які надіслані в електронний кабінет позивача, відповідач у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних лише запропонував надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Суд зауважує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Водночас пунктом 7 Порядку № 117 визначено умови зупинення реєстрації ПН/РК, це: відповідність критеріям (а не критерію) ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку. Тобто, повинна мати місце сукупність ризикових умов, ступені ризиків мають бути достатніми для зупинення реєстрації.

Крім того, згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди при розгляді справ застосовують рішення та практику Європейського суду з прав людини як джерело право.

Так, у справі "Рисовський проти України" Суд зазначив про особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.comS.r.l. проти Молдови", заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Натомість у спорі між сторонами суд встановлено недотримання відповідачем принципу "належного урядування" у розумінні практики Європейського суду з прав людини. Зокрема, надсилаючи позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, відповідач не діяв у належний, чіткий та якомога послідовніший спосіб. Про це свідчить та обставина, що пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних, носить загальний характер, а з їх змісту неможливо встановити, які саме документи платнику необхідно надати.

Водночас невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії свідчить про його протиправність. Відтак допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Крім того, відповідно до п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з п. 15 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором, або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з вимогами пп. 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Судом встановлено, що з метою реєстрації податкових накладних у ЄРПН позивач надіслав всі наявні у нього документи, що стосуються відповідних господарських операцій, оскільки в квитанціях про зупинення реєстрації була відсутня інформація, які саме пояснення та документи потрібно подати для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Перелік таких документів наведено вище. Водночас їх сукупність, на думку суду, давала відповідачу 2 правові підстави для реєстрації спірних накладених в ЄРПН.

В цьому контексті суд зазначає, що відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з п. 22 Порядку № 117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Пунктом 23 Порядку № 117 визначено, що таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Водночас рішення відповідача 2 про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування, як і квитанції про зупинення реєстрації накладних позивача не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття таких рішень, а причиною їх прийняття стало ненаданням платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.

Водночас аналіз наданих позивачем документів вказує на те, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарських операцій позивача та є достатніми для прийняття відповідачем рішень про реєстрацію податкових накладних.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також враховуючи те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд доходить висновку, що у відповідача 2 не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкових накладних позивача.

Також суд наголошує, що у цій справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, на підставі яких складено спірні податкові накладні, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

З огляду на викладене суд визнає протиправними і такими, що підлягають скасуванню рішення відповідача 2 про відмову у реєстрації спірних податкових накладних, складених позивачем.

Крім того, є підставними та підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання відповідача 1 вчинити дії щодо реєстрації таких накладних в ЄРПН.

Так, відповідно до п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Водночас зазначена норма закону розрахована на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Зокрема, пунктом 28 Порядку № 117 визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що згідно з вимогами пп. 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, належить до повноважень ДПС України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства та були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак суд доходить висновку про наявність підстав для покладення обов`язку з реєстрації усіх спірних накладних ТОВ "ІНОВЕРС ГРУП", а саме за № 1 від 27.06.2019, № 1 від 03.07.2019, № 2 від 03.07.2019, № 3 від 05.07.2019, та № 4 від 11.07.2019, на ДПС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Частиною другою статті 6 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною, зокрема, у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції", заява № 36985/97, рішення від 23 липня 2002 року, п. 110, адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Перевіривши обґрунтованість доводів позивача, оцінивши надані позивачем докази на підтримку заявлених позовних вимог, суд приходить до переконання, що позов є підставним та підлягає задоволенню.

При цьому суд враховує, що згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак відповідачі, будучи суб`єктами владних повноважень, відзиву на позовну заяву не подали, належними та допустимими доказами правомірності своїх рішень та дій не обґрунтували, доводів позивача не спростували.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відтак, враховуючи з`ясовані обставини справи, в цьому випадку відсутність відзиву на позовну заяву та невиконання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України суд оцінює як визнання відповідачами заявленого позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа

Таким чином, у зв`язку з повним задоволенням позову, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 10510,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів у справі (порівну).

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування або відмову в такій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, за № 1364132/42934080 від 19.12.2019, № 1364133/40934080 від 19.12.2019, № 1364134/42934080 від 19.12.2019, № 1364135/42934080 від 19.12.2019 та № 1364136/42934080 від 19.12.2019 про відмову у реєстрації податкових накладних товариства з обмеженою відповідальністю "ІНОВЕРС ГРУП" № 1 від 27.06.2019, № 1 від 03.07.2019, № 2 від 03.07.2019, № 3 від 05.07.2019 та № 4 від 11.07.2019.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані товариством з обмеженою відповідальністю "ІНОВЕРС ГРУП" на реєстрацію податкові накладні № 1 від 27.06.2019, № 1 від 03.07.2019, № 2 від 03.07.2019, № 3 від 05.07.2019, № 4 від 11.07.2019.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІНОВЕРС ГРУП" судовий збір в розмірі 5255,00 грн (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІНОВЕРС ГРУП" судовий збір в розмірі 5255,00 грн (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "ІНОВЕРС ГРУП" (код ЄДРПОУ 42934080, місцезнаходження (юридична адреса): вул. Максимовича, 10, м. Вінниця, 21036);

2) відповідач 1: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053);

3) відповідач 2: Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, місцезнаходження: вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116).

Повне судове рішення складено 01.04.2020.

Суддя Сало Павло Ігорович