Рішення

від 03.04.2020 по справі 200/2376/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2020 р. Справа№200/2376/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом приватного підприємства Нова контора-5 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

У лютому 2020 року приватне підприємство Нова контора-5 (далі - ПП Нова контора-5 ) звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 19 листопада 2019 року №0001413201 та від 19 листопада 2019 року №0001423201.

Позов обґрунтовувало тим, що фактична перевірка не відбулася, оскільки посадові (службові) особи відповідача в магазин Маркетант , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , 166а, який належить суб`єкту господарювання - ПП Нова контора-5 , допущені не були, оскільки замість службових посвідчень, що видані Головним управлінням ДПС у Донецькій області вони, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які представилися працівниками Головного управління ДПС у Донецькій області, пред`явили службові посвідчення, що видані Головним управлінням ДФС у Донецькій області. При цьому акт про не допуск на перевірку посадові (службові) особи відповідача не складали.

Тому відображені в акті перевірки обставин, що перевірку розпочато о 14 год. 52 хв. 23 жовтня 2019 року та завершено 30 жовтня 2019 року о 18 год. 00 хв. не відповідають дійсності; акт перевірки і податкові повідомлення-рішення складені неправомірно.

Крім того, в акті перевірки йдеться про пояснення громадянина ОСОБА_3 , який начебто придбав горілку за ціною 75 грн., а чек йому надано на суму 89,50 грн. При цьому податковий орган не вказав на якій підставі пояснення вказаної особи мають більше доказове значення, ніж чек, виданий продавцем під час оформлення купівлі-продажу.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, зокрема, що Головним управлінням ДПС у Донецькій області проведено фактичну перевірку магазину позивача, за результатами якої складено відповідний акт перевірки. Перевіркою встановлено здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за ціною, нижчою від встановленої мінімальної роздрібної ціни на алкогольні напої, а саме: встановлено факт продажу алкогольного напою - пляшки горілки ОСОБА_4 об`ємом 0,5 л., міцністю 40,0 % за ціною 75 грн. громадянину ОСОБА_3 , чим порушено вимоги п. 1 постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв від 30 жовтня 2008 року №957. ОСОБА_3 надані пояснення щодо придбання пляшки горілки ОСОБА_4 об`ємом 0,5 л., міцністю 40,0 % за ціною 75 грн. та пачки цигарок Київ за ціною 27,5 грн. Після пред`явлення посвідчень, направлень та наказу на проведення фактичної перевірки продавець ОСОБА_5 роздрукувала фіскальний чек від 23 жовтня 2019 року №0001 о 14 год. 52 хв. на загальну суму 117 грн. (де горілка 0,5 л продана по ціні 89,50 грн., сигарети з фільтром - по ціні 27,50 грн.). Громадянин ОСОБА_3 підтвердив, що виданий фіскальний чек не відповідає сумі коштів, яку він сплатив за товар. Також, у акті відображено, що на полицях торгового залу магазину знаходиться у реалізації зазначена горілка по ціні 75 грн. з написом Акція .

В акті перевірки вчинено запис про ненадання посадовим особам контролюючого органу до перевірки документів, пов`язаних з предметом перевірки, а саме: розрахункових квитанцій, супровідних документів на товар, що реалізується, який відображено у додатку 1 до акта перевірки, чим порушено п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки винесені оскаржені податкові повідомлення-рішення, якими до суб`єкта господарювання застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу.

Вважав, що оскаржені податкові повідомлення-рішення відповідали вимогам законодавства і винесені в межах повноважень, що надані органу доходів і зборів.

Щодо твердження позивача про недопущення фахівців контролюючого органу до проведення перевірки, то при пред`явленні службових посвідчень, направлень на перевірку та наказу на проведення перевірки, продавець магазину ОСОБА_6 підписала направлення та отримала копію наказу на проведення фактичної перевірки. Вона особисто надала посадовим особам контролюючого органу для перевірки наступні документи: ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями; ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами; свідоцтво про державну реєстрацію; книгу обліку розрахункових операцій.

Вважав, що фактична перевірка магазину Маркетант проведена згідно з вимогами законодавства, і висновки, викладені в акті перевірки, є обґрунтованими і законними.

Просив в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що 30 жовтня 2019 року службовими особами Головного управління ДПС у Донецькій області складено акт перевірки від 30 жовтня 2019 року №0054/05/99/19/32/36319556, в якому відображено, що 23 жовтня 2019 року службовими особами Головного управління ДПС у Донецькій області на підставі наказу Головного управління ДПС у Донецькій області на проведення перевірки від 21 жовтня 2019 року №400 (про проведення перевірки з 01 січня 2018 року по 31 жовтня 2019 року), направлень на проведення фактичної перевірки від 22 жовтня 2019 року №№410, 411 в присутності представника суб`єкта господарювання ОСОБА_5 проведено фактичну перевірку магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ПП Нова контора-5 , з питань додержання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та/або пального.

Вказаним актом встановлені наступні порушення:

1) факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, а саме встановлено факт продажу алкогольного напою - пляшки горілки ОСОБА_4 об`ємом 0,5 л, міцністю 40,0 % за ціною 75 грн. громадянину ОСОБА_3 , чим порушено п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957 Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв .

В акті відображено, що ОСОБА_3 пояснив, що придбав пляшку горілки Первак Домашній Пшеничний об`ємом 0,5 л., міцністю 40,0 % за ціною 75 грн. та пачку цигарок Київ за ціною 27,50 грн., що відбулося до початку фактичної перевірки, а чек йому був виданий на іншу суму покупки.

Також відображено, що подавець ОСОБА_5 роздрукувала фіскальний чек від 23 жовтня 2019 року №0001 (о 14 год. 52 хв.) на загальну суму 117 грн. із проданими товарами: горілка 0,5 л по ціні 89,50 грн., сигарети з фільтром по ціні 27,50 грн.

Також відображено, що на полицях торгового залу магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходилася у реалізації зазначена горілка об`ємом 0,5 л міцністю 40% за ціною 75 грн. з написом Акція ;

2) ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених Податковим кодексом України, чи порушено п. 85.2 ст. 85 вказаного Кодексу, а саме не надання розрахункових квитанцій, супровідних документів на товар, що реалізується.

До акту перевірки додані:

- чек РРО (фіскальний чек);

- пояснення продавця ОСОБА_5 , в яких зазначено, що посадовими особами, які пред`явили наказ та направлення на проведення перевірки магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 , де вона працює продавцем, службові посвідчення, які б були видані органом, що видав наказ на проведення перевірки, пред`явлені не були. У зв`язку з наведеним ці посадові особи до перевірки допущені не були;

- довідка про алкогольні напої, які знаходяться в реалізації у позивача (в якій відображена, зокрема горілка ОСОБА_4 об`ємом 0,5 л., міцністю 40,0 %, ціною 75 грн., кількістю 14 пляшок), яка складена службовими особами відповідача.

Перед початком проведення фактичної перевірки особі, яка фактично здійснювала розрахункові операції - продавцю ОСОБА_5 були пред`явлені наказ та направлення на перевірку, яка після ознайомлення із зазначеними документами розписалася в направленнях на перевірку.

В кожному з направлень на перевірку міститься відмітка про не пред`явлення службових посвідчень особами, які зазначені в направленнях на проведення перевірки ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ).

30 жовтня 2020 року відповідачем складено акт №459/05/99/19/32/36319556 відмови від надання документів до перевірки, в якому відображено, що до перевірки не надані: прибуткові накладні, товарно-транспортні накладні на товар, що реалізується.

30 жовтня 2020 року відповідачем складено акт відмови від підписання та отримання акту перевірки, у зв`язку з чим акт перевірки позивачу надісланий по пошті.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийняті податкові повідомлення-рішення:

від 19 листопада 2019 року №0001413201, яким за порушення п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957 Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв та п. 12 ст. 18 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та абз. 17 ч. 2 ст.17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до суб`єкта господарювання застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу (за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів ) в сумі 10000 грн.;

від 19 листопада 2019 року №0001423201, яким за порушення п. 85.2 ст. 85 Податковим кодексом України на підставі п. 121.1 ст. 121 вказаного кодексу до суб`єкта господарювання застосовані штрафні (фінансові) санкції у вигляді штрафу в сумі 510 грн.

Позивач скористався правом на оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби України від 03 лютого 2020 року №4186/6/99-00-0805-06-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення - без змін.

Судом також встановлено, що факт роздруківки позивачем 23 жовтня 2019 року о 14 год. 52 хв. фіскального чеку від 23 жовтня 2019 року №0001 на загальну суму 117 грн., до якої входила горілка Первак Домашній ОСОБА_7 об`ємом 0,5 л, міцністю 40,0 % за ціною 89,50 грн., сторонами не оспорюється, та не є спірним в даній справі.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 191.1 ст. 191 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, як, зокрема:

здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері (пп. 191.1.14 п. 191.1 ст. 191);

здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (пп.191.1.16 п. 191.1 ст. 191);

проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (пп.191.1.17 п. 191.1 ст. 191);

забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. (пп.191.1.34 п. 191.1 ст. 191).

Згідно зі п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (75.1.3 п. 75.1 ст. 75 вказаного Кодексу).

Відповідно до п.п. 80.1, 80.2 ст.80 вказаного Кодексу фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, що передбачені вказаним пунктом ст. 80 Кодексу.

Згідно з п. 80.2.5 ст. 80 Кодексу така перевірка проводиться у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Контролюючим органом фактична перевірка мала проводитися на підставі п. 80.2.5 ст. 80 Податкового кодексу України, а саме для здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, що відповідало вимогам законодавства.

Згідно з п. 81.1 ст. 81 Кодексу посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п. 81.2 ст. 81 Кодексу у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з п. 121.1 ст. 121 вказаного Кодексу незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлена відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 17 вказаного Закону до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Частиною 10 ст. 18 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів надано Кабінету Міністрів України право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв установлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком.

Так, додатком до вказаної Постанови є установлений нею розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв.

Згідно з ним мінімальна роздрібна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту становила: для горілки - 447 грн.

В розділі Примітки до вказаної Постанови зазначено механізм розрахунку мінімальної ціни, а саме: мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, віскі, рому та інших спиртових дистилятів та спиртних напоїв, одержаних шляхом перегонки зброджених продуктів з цукрової тростини, джину та ялівцевої настоянки, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п`ять зірочок, інших спиртових дистилятів та спиртових напоїв, у тому числі бренді ординарного, горілки виноградної, інших зброджених напоїв, сумішей із зброджених напоїв та сумішей зброджених напоїв з безалкогольними напоями різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об`ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.

Верховний Суд в постанові від 06 березня 2020 року в справі №823/5064/15 висловив правову позицію, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Позивач обґрунтовував позов тим, що посадові (службові) особи відповідача діяли неправомірно, оскільки замість службових посвідчень, що видані Головним управлінням ДПС у Донецькій області, вони, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які представилися працівниками Головного управління ДПС у Донецькій області, пред`явили службові посвідчення, що видані Головним управлінням ДФС у Донецькій області. При цьому акт про не допуск на перевірку посадові (службові) особи відповідача не складали.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року у Головного управління ДПС у Донецькій області витребувані докази, зокрема завірені копії всіх службових посвідчень, виданих на ім`я службових осіб, які проводили перевірку позивача та які були чинними на час проведення такої перевірки - 23 жовтня 2019 року; додатки до вказаного акту перевірки, а також всі інші документи, акти, які складалися та використовувалися під час перевірки позивача та подальшому винесенні оскаржених податкових повідомлень-рішень.

На виконання ухвали суду відповідачем надані докази.

Також надані письмові пояснення (відображені у відзиві), в яких зазначено, що надати копії всіх службових посвідчень, виданих на ім`я службових осіб, які проводили перевірку позивача та які були чинними на час перевірки, на теперішній час не є можливим, оскільки вони були вилучені у зв`язку з реорганізацією Головного управління ДФС у Донецькій області на Головне управління ДПС у Донецькій області.

Разом з тим, такі посилання відповідача є неприйнятними, оскільки наказ на проведення перевірки позивача був прийнятий Головним управлінням ДПС у Донецькій області. На підставі вказаного наказу Головним управлінням ДПС у Донецькій області його службовим особам видані направлення на перевірку.

Отже, службові особи відповідача зобов`язані були пред`явити суб`єкту господарювання службові посвідчення, що видані Головним управлінням ДПС у Донецькій області,

Адже пред`явлення службових посвідчень є однією з умов виникнення у службових осіб контролюючого органу права приступити до проведення, зокрема, фактичної перевірки (п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України).

Вказана умова службовими особами відповідача дотримана не була, про що свідчить факт не надання відповідачем на вимогу суду завірених копій службових посвідчень.

Обставини щодо не пред`явлення службових посвідчень особами, які зазначені в направленнях на проведення перевірки ( ОСОБА_8 Євгеном Анатолійовичем та Федотовим Миколою Миколайовичем), підтверджені відмітками про не пред`явлення ними службових посвідчень, які містяться в кожному направленні на перевірку.

Також вказані обставини підтверджені письмовими поясненнями продавця ОСОБА_5 , що адресовані контролюючому органу, в яких зазначено, що посадовими особами, які пред`явили наказ та направлення на проведення перевірки магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 , де вона працює, службові посвідчення, які б були видані органом, що видав наказ на проведення перевірки, пред`явлені не були.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем надані суду належні докази в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його вимоги.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду доказів дотримання його службовими особами такої умови виникнення права приступити до проведення фактичної перевірки як пред`явлення службових посвідчень.

За відсутності факту пред`явлення належних службових посвідчень вони не мали права приступити до проведення фактичної перевірки та складати за її наслідками акт перевірки.

Проведена з такими порушеннями перевірка та складений за результатом такої перевірки акт не можуть бути законними підставами для винесення податкових повідомлень-рішень.

Отже, прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення не можна вважати законними і обґрунтованими.

З огляду на наведене для ефективного захисту прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України і визнати такі дії контролюючого органу неправомірними, а також визнати неправомірними та скасувати оскаржені податкові повідомлення-рішення.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов приватного підприємства Нова контора-5 (87592, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лафазана, 42б, код ЄДРПОУ 36319556) до Головного управління ДПС у Донецькій області (87500, Донецька обл., м.Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати неправомірними дії Головного управління ДПС у Донецькій області щодо проведення фактичної перевірки приватного підприємства Нова контора-5 , за результатами якої складено акт від 30 жовтня 2019 року №0054/05/99/19/32/36319556.

Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 19 листопада 2019 року №0001413201 та від 19 листопада 2019 року №0001423201.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (87500, Донецька обл., м.Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) на користь приватного підприємства Нова контора-5 (87592, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лафазана, 42б, код ЄДРПОУ 36319556) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 03 квітня 2020 року.

Суддя Т.В. Логойда