Справа № 420/647/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.
Розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Марін-Транс (код ЄДРПОУ 36108928; адреса: вул. Жуковського, 2, поверх 3, офіс 1, м. Одеса, 65014) до Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
29 січня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Марін-Транс до Головного управління ДФС в Одеській області, у якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 20.08.2019 року №0129355006 про застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму 105 656 грн. 03 коп.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа №420/647/20 о 11:31:50 розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно ч.5 ст.262 КАС України.
24.02.2020 року за вх.№8156/20 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
10.03.2020 року за вх.№10886/20 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
В обґрунтування позову представник позивача вказує, що за результатом проведеної Головним управлінням ДФС в Одеській області документальної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість було встановлено порушення граничних термінів реєстрації низки податкових накладних, у зв`язку із чим прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке Товариство вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню. В основу правової позиції позивачем покладено ту обставину, що всі податкові накладні за переліком, визначені у Акті перевірки, не надаються контрагенту, адже складені на виконання господарських операцій з контрагентом, який не є платником податку на додану вартість. Вказане обґрунтування зазначалось Товариством і при оскарженні висновків Акту перевірки в адміністративному порядку, так і при оскарженні податкового повідомлення-рішення до ДФС України. Натомість, доводи позивача не були прийняті до уваги, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено в силі.
У відзиві на позовну заяву (від 24.02.2020 року за вх.№8156/20) представник Головного управління підтримав викладену в Акті перевірки позицію щодо того, що фактично порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних мало місце, а це і є єдиною підставою для застосування штрафу, визначеного податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС в Одеській області від 20.08.2019 року №0129355006.
У відповіді на відзив (вх.№10886/20) представник позивача звернув увагу на те, що аналізу доводів позивача, наведених у позові, відповідачем не проведено та ніяким чином не спростовано, а тому на підставі ст.120 ПК України застосування штрафу у спірних правовідносинах є необґрунтованим.
Розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи суд дійшов наступного.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Марін-Транс є господарюючим суб`єктом, основними видами діяльності якого згідно єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є Код КВЕД 82.30 Організування конгресів і торговельних виставок; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 52.10 Складське господарство; Код КВЕД 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; Код КВЕД 52.24 Транспортне оброблення вантажів (основний); Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.
17.05.2019 року було проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ Марін-Транс , за результатами якої складено Акт перевірки за №2438/15-32-80-06/36108928 (Т.1 а.с.12-14).
Висновками Акту перевірки встановлено, що 113 податкових накладних з податку на додану вартість були зареєстровані позивачем з порушенням граничного терміну реєстрації (Т.1 а.с.14).
09.07.2019 року позивачем складено та надано до Головного управління ДФС в Одеській області Заперечення на Акт перевірки (Т.1 а.с.15-16), у відповідь на що 18.08.2019 року за №15316/10/15-32-50-06-07 відповідачем повідомлено, що Заперечення позивача залишено без задоволення (Т.1 а.с.17-20).
20.08.2019 року Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято повідомлення-рішення від 20.08.2019 року №0129355006 про застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму 105 656 грн. 03 коп. (Т.1 а.с.11).
11.09.2019 року за вих.№1109-01/19 на адресу Державної фіскальної служби України направлено Скаргу на вказане податкове повідомлення-рішення (Т.1 а.с.21-24).
13.11.2019 року за №9283/6/99-00-08-05-05 Державною податковою службою України прийнято Рішення про результати розгляду справи, яким скаргу позивача залишено без задоволення (Т.1 а.с.26-28).
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.
Відповідно до ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Так, статтею 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.
У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.
Відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.
Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.
У разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим цього пункту та пунктом 120-1.1 цієї статті, не застосовуються.
Допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, виявлених контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця, - тягне за собою накладення на платника податку - продавця штрафу в розмірі 170 гривень та зобов`язання виправити такі помилки.
Невиконання податкового повідомлення-рішення контролюючого органу з попередженням про необхідність виправлення платником податків - продавцем зазначених в абзаці першому цього пункту помилок протягом 10 календарних днів, наступних за днем його отримання, - тягне за собою накладення на такого платника податку штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок протягом 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок у строк від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок у строк від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок у строк від 61 до 90 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок у строк від 91 до 120 календарних днів;
60 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок у строк від 121 до 150 календарних днів;
70 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок у строк від 151 до 180 календарних днів;
100 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок після спливу 181 календарного дня.
Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Матеріалами справи встановлено, що позивачем під час здійснення господарської діяльності було укладено такі договори:
Договір на організацію перевезення та ТЕО №12102015-02 від 12.10.2015 року (Т.1 а.с.29-50), контрагентом виступає нерезидент України SOVTRANAVTO Deutschland GmbH Internationale Spedition;
Договір на організацію перевезення та ТЕО №20102016-1 від 20.10.2016 року (Т.1 а.с.51-72), контрагентом виступає нерезидент України Interser NV;
Договір на організацію перевезення та ТЕО №08042016 від 08.04.2016 року (Т.1 а.с.73-94), контрагентом виступає нерезидент України Baltic Shipping Centre, UAB;
Договір на організацію перевезення та ТЕО №02052018-01 від 02.05.2018 року (Т.1 а.с.95-116), контрагентом виступає нерезидент України SKY STAR GROUP LLC;
Договір на організацію перевезення та ТЕО №10052016 від 10.05.2016 року (Т.1 а.с.117-138), контрагентом виступає нерезидент України Gulf Agency Co. Dubai LLC;
Договір на організацію перевезення та ТЕО №16052016 від 16.05.2016 року (Т.1 а.с.139-160), контрагентом виступає нерезидент України LIMO ICE COMPANY LIMITED;
Договір на організацію перевезення та ТЕО №20102016 від 20.10.2016 року (Т.1 а.с.161-182), контрагентом виступає нерезидент України MAKEASY OVERSEAS LIMITED;
Договір на організацію перевезення та ТЕО №26122016-1 від 26.12.2016 року (Т.1 а.с.183-204), контрагентом виступає нерезидент України SAIGON AIR SEA CARGO SERVICE JOINT STOCK COMPANY;
Договір на організацію перевезення та ТЕО №31012018 від 31.01.2018 року (Т.1 а.с.205-226), контрагентом виступає нерезидент України NANTONG BEILAIDE INTERNATIONAL TRADE CO., LTD;
Договір на організацію перевезення та ТЕО №20112016-1 від 20.11.2016 року (Т.1 а.с.227-248), контрагентом виступає нерезидент України MLC ITL LOGISTICS COMPANY, LTD;
Договір №05012015-01 від 05.01.2015 року (Т.1 а.с.249-253), контрагентом виступає нерезидент України SEAGOD GLOBAL LOGISTICS (SHENZEN) CO., LTD;
Договір на організацію перевезення та ТЕО №20102016-1 від 20.12.2016 року (Т.2 а.с.1-22), контрагентом виступає нерезидент України LIGHT SHIPPING LINES;
Договір на організацію перевезення та ТЕО №03092018 від 03.09.2018 року (Т.2 а.с.23-44), контрагентом виступає нерезидент України Ningbo Port Southeast Logistics Group Co., Ltd.
За результатами операцій, проведених на виконання наведених вище договорів, були складені податкові накладні з податку на додану вартість (Т.2 а.с.45-102, 132-229, Т.3 а.с.1-16).
Згідно квитанцій про реєстрацію податкової накладної всі вказані накладні були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних (Т.2 а.с.103-131, Т.3 а.с.17-74).
Дослідженням податкових накладних встановлено, що у верхньому лівому куті кожної із зазначених накладних визначено, що вона не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини 02 , а у графі Отримувач (покупець) визначено Неплатник , індивідуальний податковий номер - 100000000000.
Порядок заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267) в редакції на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно Пункту 8 Порядку №1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини:
01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);
02 - Складена на постачання неплатнику податку;
03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;
04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;
05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;
06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;
07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;
08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість;
09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;
10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;
11 - Складена за щоденними підсумками операцій;
12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);
13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;
14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;
15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.
В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).
Пункт 12 Порядку №1307 визначає, що у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі "Отримувач (покупець)" зазначається "Неплатник", а у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "100000000000".
Норма пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України встановлює юридичну відповідальність за порушення платником податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної. При цьому законодавець окреслює ряд виключень, а саме окреслює коло різновидів податкових накладних, за несвоєчасну реєстрацію яких, платник податків не підлягатиме юридичній відповідальності у порядку цієї норми.
Так, диспозиція пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України передбачає, що штраф не застосовується за порушення граничних строків для реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
При цьому, для звільнення від відповідальності необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).
Вказана правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду по справах №816/1488/17, №807/68/18, №808/3250/17.
Визначені пунктом 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України виключення не підпадають під правовідносини, в межах яких до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням було застосовано штрафні санкції, оскільки такі податкові накладні виписані на постачання товарів/послуг неплатникам податку.
Суд зазначає, вказані обставини жодним чином не впливають на обов`язок по реєстрації постачальником товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та не звільняє від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію відповідних податкових накладних у вказаному реєстрі.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у Постанові від 10.12.2019 року у справі №540/830/19, який суд застосовує на підставі ч.5 ст.242 КАС України.
Суд також критично ставиться до доводів позивача стосовно неможливості розгляду його скарги на податкове повідомлення рішення, винесене Головним управлінням ДФС в Одеській області, Державною податковою службою України, адже рішення за результатом розгляду скарги не є предметом спору та не впливає на покладені в основу оскаржуваного рішення доводи.
За сукупністю вищевикладеного суд дійшов висновку, що норми чинного податкового законодавства не передбачають звільнення від відповідальності особи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних з податку на додану вартість у разі, якщо контрагентом є неплатник податку.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У п. 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 року у справі Компанія Вестберга таксі Актіеболаг та Вуліч проти Швеції визначено, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податного управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасовувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами для призначення податкових штрафів (санкцій), має саме податкове управління.
Позивачем допущено невірне трактування норм чинного податкового законодавства, що призвело до помилкових висновків про необґрунтованість та незаконність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а його позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати не стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
Керуючись ст. ст. 9, 241-246, 250, 255, 260-262, 295, 297 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Марін-Транс (код ЄДРПОУ 36108928; адреса: вул. Жуковського, 2, поверх 3, офіс 1, м. Одеса, 65014) до Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя М.М. Аракелян
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2020 |
Оприлюднено | 06.04.2020 |
Номер документу | 88573751 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Аракелян М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні