Постанова

від 29.09.2020 по справі 420/647/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/647/20 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного товариства з обмеженою відповідальністю "Марін-Транс" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 по справі № 420/647/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Марін-Транс" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.08.2019 № 0129355006, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У січні 2020 року ТОВ "Марін-Транс" звернулось з вищевказаним адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 20.08.2019 № 0129355006 про застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму 105 656, 03 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що за результатом проведеної Головним управлінням ДФС в Одеській області документальної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість було встановлено порушення граничних термінів реєстрації низки податкових накладних, у зв`язку із чим прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке Товариство вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню. В основу правової позиції позивачем покладено ту обставину, що всі податкові накладні за переліком, визначені у Акті перевірки, не надаються контрагенту, адже складені на виконання господарських операцій з контрагентом, який не є платником податку на додану вартість. Вказане обґрунтування зазначалось Товариством і при оскарженні висновків Акту перевірки в адміністративному порядку, так і при оскарженні податкового повідомлення-рішення до ДФС України. Натомість, доводи позивача не були прийняті до уваги, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено в силі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву у якому зазначив, що фактично порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних мало місце, а це і є єдиною підставою для застосування штрафу, визначеного податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС в Одеській області від 20.08.2019 року №0129355006.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 03 квітня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ТОВ "Марін-Транс" подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- судом першої інстанції не правильно застосовані норми матеріального права, а саме, статті 120-1, 201 ПК України, оскільки податкові накладні за 2017, 2018, 2019 роки (а.с.45-102,132-229,т.2; а.с.1- 16,т.з), які зазначені суб`єктом владних повноважень в Акті перевірки за № 2438/15-32-80- 06/36108928 (а.с.12-14, т.1) зареєстровані Позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, містять у верхній лівій частині у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" помітка X та зазначено тип причини 02 , 07 .;

- судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідно до абзацу а підпункту 195.1.1, абзацу а підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України, за нульовою ставкою оподатковуються операції з: вивезення товарів за межі митної території України; операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом;

- судом першої інстанції не взято до уваги, що обов`язок реєстрації податкових накладних протягом 15 календарних днів наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних, виникає лише в разі, якщо за цими податковими накладними виникають податкові зобов`язання, а за податковими накладними за 2017, 2018 , 2019 роки, що були відображені в Акті перевірки за № 2438/15-32-80-06/36108928 (а.с.12-14,т.1) та покладенні в основу рішення, що оскаржується, відповідних податкових зобов`язань у позивача не виникало, внаслідок відсутності господарської операції, оскільки в даному випадку мала місце лише фактична помилка, яка виправлена позивачем шляхом складення відповідних розрахунків коригування сум ПДВ на підставі прямо передбаченої спеціальної норми п. 192.1 статті 192 ПК України;

- суд першої інстанції розглянув справу та прийняв рішення без участі належного відповідача та, враховуючи порівняльний аналіз відзиву на позовну заяву з рішенням, поклав в основу свого рішення письмові документи особи, яка у позові не заявлялася та до участі у справі не залучалася.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що позивач є господарюючим суб`єктом, основними видами діяльності якого згідно єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є Код КВЕД 82.30 Організування конгресів і торговельних виставок; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 52.10 Складське господарство; Код КВЕД 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; Код КВЕД 52.24 Транспортне оброблення вантажів (основний); Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

17.05.2019 було проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ «Марін-Транс» , за результатами якої складено Акт перевірки за № 2438/15-32-80-06/36108928 (а.с.12-14, т.1).

Висновками Акту перевірки встановлено, що 113 податкових накладних з податку на додану вартість були зареєстровані позивачем з порушенням граничного терміну реєстрації (а.с.14, т.1).

09.07.2019 позивачем складено та надано до Головного управління ДФС в Одеській області Заперечення на Акт перевірки (а.с.15-16,т.1), у відповідь на що 18.08.2019 за № 15316/10/15-32-50-06-07 відповідачем повідомлено, що Заперечення позивача залишено без задоволення (а.с.17-20,т.1).

20.08.2019 Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято повідомлення-рішення від 20.08.2019 № 0129355006 про застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму 105 656 , 03грн (а.с.11.т.1).

11.09.2019 за вих. №1109-01/19 на адресу Державної фіскальної служби України направлено Скаргу на вказане податкове повідомлення-рішення (а.с.21-24.т.1).

13.11.2019 за № 9283/6/99-00-08-05-05 Державною податковою службою України прийнято Рішення про результати розгляду справи, яким скаргу позивача залишено без задоволення (а.с.26-28,т.1).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся суду із даним позовом.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем допущено невірне трактування норм чинного податкового законодавства, що призвело до помилкових висновків про необґрунтованість та незаконність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Проте з вказаним висновком погодитись не можна з огляду на наступне.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Для правильного вирішення справи важливим є два ключових правових питання, а саме : 1) чи повинен позивач реєструвати зведені податкові накладні з огляду на особливості відображення в них господарських операцій; 2) чи несе позивач відповідальність за фактом нереєстрації таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За змістом пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, та складені за операціями з постачання товарів послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманим продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200.1.3 статті 200.1 цього Кодексу.

Відповідно до абзаців 1, 4 пункту 201.10. статі 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі пункту 120-2.1 ст. 120-2 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення па платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування. - у разі порушення строку (реєстрації] до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування. - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування. - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Отже порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2018 року по справі №816/1488/17 та від 11 грудня 2018 року по справі №820/2298/18.

З обставин справи вбачається, що оформлені зведені податкові накладні ТОВ "Марін-Транс" не надавались покупцям та іншим отримувачам товарів, а відтак товариство відповідно до приписів абзацу 4 пункту 201.10. статі 201 Податкового кодексу України повинно було зареєструвати зведені податкові накладні у встановлені пунктом 210.10 статті 201 Податкового кодексу України строки без будь - яких виключень.

При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що з оспорюваних зведених податкові накладних: за 2017, 2018, 2019 роки (а.с.45-102, 132-229, т.2; а.с.1- 16, т.з), вбачається, що вони не підлягають наданню отримувачу (покупцю), про що зазначено в верхньому лівому куті цих накладних.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307 затверджено форму податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної (далі Порядок).

Згідно пункту 8 Порядку при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини, зокрема, 02 - Складена на постачання неплатнику податку;

Відповідно до пункту 12 Порядку у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, у графі Отримувач (покупець) зазначається Неплатник , а у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставляється умовний ІПН 100000000000 , рядок Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта не заповнюється.

Так, з аналізу Податкових накладних вбачається зазначення в них позивачем типу причини « 02» , з огляду на яку такі накладні не підлягають наданню покупцеві, що у відповідності до пункту 8 Порядку свідчить про складення відповідної зведеної податкової накладної на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Наведені висновки також підтверджуються тією обставиною, що позивачем у графі Податкових накладних "Отримувач (покупець)" зазначено Неплатник , а у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставлено умовний ІПН "100000000000".

Стосовно обставини наявності реалізації первинних господарських відносин, які звільнені від оподаткування колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до абзацу а підпункту 195.1.1, абзацу а підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України, за нульовою ставкою оподатковуються операції з: вивезення товарів за межі митної території України; операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що позивачем під час здійснення господарської діяльності було укладено такі договори:

Договір на організацію перевезення та ТЕО №12102015-02 від 12.10.2015 року (Т.1 а.с.29-50), контрагентом виступає нерезидент України SOVTRANAVTO Deutschland GmbH Internationale Spedition;

Договір на організацію перевезення та ТЕО №20102016-1 від 20.10.2016 року (Т.1 а.с.51-72), контрагентом виступає нерезидент України Interser NV;

Договір на організацію перевезення та ТЕО №08042016 від 08.04.2016 року (Т.1 а.с.73-94), контрагентом виступає нерезидент України Baltic Shipping Centre, UAB;

Договір на організацію перевезення та ТЕО №02052018-01 від 02.05.2018 року (Т.1 а.с.95-116), контрагентом виступає нерезидент України SKY STAR GROUP LLC;

Договір на організацію перевезення та ТЕО №10052016 від 10.05.2016 року (Т.1 а.с.117-138), контрагентом виступає нерезидент України Gulf Agency Co. Dubai LLC;

Договір на організацію перевезення та ТЕО №16052016 від 16.05.2016 року (Т.1 а.с.139-160), контрагентом виступає нерезидент України LIMO ICE COMPANY LIMITED;

Договір на організацію перевезення та ТЕО №20102016 від 20.10.2016 року (Т.1 а.с.161-182), контрагентом виступає нерезидент України MAKEASY OVERSEAS LIMITED;

Договір на організацію перевезення та ТЕО №26122016-1 від 26.12.2016 року (Т.1 а.с.183-204), контрагентом виступає нерезидент України SAIGON AIR SEA CARGO SERVICE JOINT STOCK COMPANY;

Договір на організацію перевезення та ТЕО №31012018 від 31.01.2018 року (Т.1 а.с.205-226), контрагентом виступає нерезидент України NANTONG BEILAIDE INTERNATIONAL TRADE CO., LTD;

Договір на організацію перевезення та ТЕО №20112016-1 від 20.11.2016 року (Т.1 а.с.227-248), контрагентом виступає нерезидент України MLC ITL LOGISTICS COMPANY, LTD;

Договір №05012015-01 від 05.01.2015 року (Т.1 а.с.249-253), контрагентом виступає нерезидент України SEAGOD GLOBAL LOGISTICS (SHENZEN) CO., LTD;

Договір на організацію перевезення та ТЕО №20102016-1 від 20.12.2016 року (Т.2 а.с.1-22), контрагентом виступає нерезидент України LIGHT SHIPPING LINES;

Договір на організацію перевезення та ТЕО №03092018 від 03.09.2018 року (Т.2 а.с.23-44), контрагентом виступає нерезидент України Ningbo Port Southeast Logistics Group Co., Ltd.

Предметом вказаних договорів є міжнародне перевезення вантажів.

Тому, операції за цими договорами оподатковуються за нульовою ставкою.

За результатами операцій, проведених на виконання наведених вище договорів, були складені податкові накладні з податку на додану вартість (а.с.45-102, 132-229, т.2; а.с.1-16, т.3).

Згідно квитанцій про реєстрацію податкової накладної всі вказані накладні були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.103-131, т.2; а.с.17-74, т.3).

Отже, враховуючи все вищезазначене у сукупності колегія суддів приходить до висновку про наявність двох обов`язкових складових для звільнення від відповідальності за реєстрацію Податкових накладних з пропуском строку, а саме: Податкові накладні не надавалась отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою, що, на думку колегії суддів, у відповідності до статті 120-1 ПК України виключає можливість накладення на позивача штрафних фінансових санкцій за порушення строку реєстрації вказаних Податкових накладних.

Наведені висновки також узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 11 лютого 2020 року справа № 520/8489/19, в пункиті 20-22 якої зазначено, що «Так, диспозиція пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України передбачає, що штраф не застосовується за порушення граничних строків для реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

При цьому, для звільнення від відповідальності необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Вказана правова позиція висловлена і у постановах Верховного Суду по справах №816/1488/17, № 807/68/18, № 808/3250/17.

Суди попередніх інстанцій встановили, що всі зазначені в акті камеральної перевірки податкові накладні є зведеними та складені Товариством з дотриманням положень пункту 11 Порядку, а у верхній лівій частині цих ПН зазначено, що вони не підлягають наданню отримувачу (покупцю), тип причини "09" - складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

В цих справах Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про те, що в межах спірних правовідносин Товариство в силу положень пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України звільнено від відповідальності за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що обумовлює протиправність спірного податкового повідомлення-рішення» .

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що нарахування позивачу штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію вказаних вище Податкових накладних на загальну суму 105 656, 03 грн є безпідставним, у зв`язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення 20.08.2019 № 0129355006 підлягає скасуванню в цій частині.

Також суд, при вирішені спору, враховує праву позицію Міністерства фінансів України, викладену у Листі від 14.04.2017 року № 11310-09-10/10306, яка спростовує доводи податкового органу.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ Марін- Транс є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

З приводу доводів апелянта стосовно неможливості розгляду його скарги на податкове повідомлення рішення, винесене Головним управлінням ДФС в Одеській області, Державною податковою службою України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення за результатом розгляду скарги не є предметом спору та не впливає на покладені в основу оскаржуваного рішення доводи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 317 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким адміністративний позов слід задовольнити.

З огляду на скасування рішення суду першої інстанції, відповідно до приписів статті 139 КАС України, існують підстави для перерозподілу судових витрат , зокрема, з податкового орану слід стягнути судові витрати за сплату судового збору позивачем в розмірі 3 153,00 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Марін-Транс" задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 по справі № 420/647/20 - скасувати.

Ухвалити у справі № 420/647/20 - нову постанову , якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Марін-Транс" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 20.08.2019 № 0129355006.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код 39398646) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Марін-Транс"(вул.Жуковського,2, пов.3, оф.1, м.Одеса, 65014, код 36108928) судові витраті в розмірі 3 153,00 (три тисячі сто п`ятдесят три) гривні.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Шляхтицький О.І. Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.