Рішення

від 02.04.2020 по справі 140/679/20

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2020 року ЛуцькСправа № 140/679/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Волинь Бізнес Ресурс до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Волинь Бізнес Ресурс (далі - ТОВ ТД Волинь Бізнес Ресурс ) звернулося з позовом до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 28.12.2019 №UA204000/2019/300029/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ ТД Волинь Бізнес Ресурс придбано у товариства з обмеженою відповідальністю Гайський завод з обробки кольорових металів (Російська Федерація) відповідно до контракту №1870-19 від 14.08.2019 товар (листи латунні не в рулонах у відповідності з EN1652 вартістю 1 271 079,00 російських рублів; листи мідні не в рулонах марки МІ з містом міді 99,90% вартістю 1 219 075,00 російських рублів) всього на загальну суму 2 490 154,00 російських рублів.

З метою митного оформлення вказаного товару декларантом в інтересах позивача подано до Поліської митниці Держмитслужби митну декларацію (далі - МД) від 27.12.2019 №UA204120/2019/307731 та документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), із заявленою митною вартістю за ціною договору. Проте відповідачем було безпідставно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 28.12.2019 №UA204000/2019/300029/2 щодо товару - листи латунні не в рулонах у відповідності з EN1652 за заявленою вартістю 1 271 079,00 російських рублів.

Позивач вважає зазначене рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки декларантом надано всі необхідні документи, що дають можливість відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (за основним методом).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що під час опрацювання поданих декларантом документів встановлено, що відповідно до пункту 4.2 контракту від 14.08.2019 №1870-19 покупець повинен здійснити попередню оплату товару у розмірі не менше 50% від вартості товару впродовж 5 робочих днів з моменту виставлення рахунку, остаточний розрахунок за товар повинен бути здійснений впродовж 5 робочих днів з моменту письмового повідомлення постачальника про готовність товару. Однак до митного оформлення надано платіжні доручення банку від 18.10.2019 №7 та від 30.10.2019 №8 про здійснення оплати у сумі 850 800,00 російських рублів, при цьому комерційні рахунки виставлені 13.12.2019 на партію товару у сумі 2 490 154,00 російських рублів. Подані до митного оформлення документи стосовно здійснення оплати за партію товару свідчать про не виконання імпортером у повній мірі умов контракту від 14.08.2019 №1870-19. Крім того, до митного оформлення для підтвердження фактично понесених транспортно-експедиційних витрат не надано документів, передбачених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599.

За результатами опрацювання документів, долучених до МД, декларанту направлено письмове повідомлення про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, передбачених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599; виписку з бухгалтерської документації стосовно формування вартості імпортованої партії товару на заявлених комерційних умовах поставки; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи виробника товарів. Декларантом на електронне повідомлення митниці стосовно необхідності надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів надіслано: копію митної декларації країни відправлення, договір транспортно-експедиційного обслуговування, банківські платіжні доручення, довідка про показники біржові, метали, лист продавця, лист декларанта, рахунки на оплату.

Під час аналізу додатково поданих до митного документів встановлено наступне: додатково надано рахунки на оплату від 17.10.2019 №2110, від 28.10.2019 №2189, від 11.11.2019 №2305, від 11.12.2019 №2479 у якості, що не дозволяє здійснити візуальний контроль згідно статті 337 Митного кодексу України; додатково надана довідка про показники біржі, метали ТзОВ Торговий дім Волинь Бізнес Ресурс від 27.12.2019 №084 не містить фактичного джерела відомостей стосовно ціни на метали та не може бути калькуляцією вартості товару, оскільки не є бухгалтерським документом продавця товару.

Враховуючи вищевказані обставини, а також лист декларанта від 28.12.2019 б/н, де наявне прохання прийняти рішення без врахування термінів статті 53 МК України, Поліською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості транспортного засобу від 28.12.2019 №UA204000/2019/300029/2. Митну вартість товару Листи латунні не в рулонах у відповідності з EN1652 (з вмістом міді 63%, цинку - 37%) визначено на підставі відомостей про вартість товарів, митне оформлення яких здійснено у зоні діяльності іншої митниці - митна декларація від 05.11.2019 №UA100010/2019/359630.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТОВ ТД Волинь Бізнес Ресурс відповідно до контракту №1870-19 від 14.08.2019 та додатків до контракту №2 від 17.10.2019, №3 від 28.10.2019, №4 від 11.11.2019, №5 від 11.12.2019 придбано у товариства з обмеженою відповідальністю Гайський завод з обробки кольорових металів (Російська Федерація) товар (листи латунні не в рулонах у відповідності з EN1652 вартістю 1 271 079,00 російських рублів; листи мідні не в рулонах марки МІ з містом міді 99,90% вартістю 1 219 075,00 російських рублів) всього на загальну суму 2 490 154,00 російських рублів (а.с.15-22).

З метою митного оформлення товару декларантом в інтересах позивача подано до Поліської митниці Держмитслужби митну декларацію від 27.12.2019 №UA204120/2019/0307731, у якій вартість товару була визначена за основним методом (фактурною вартістю) в сумі 2 490 154,00 російських рублів, що становить 954 061,97 грн. (а.с.11-12). Додатково до митної вартості товару було включено витрати на транспортування в розмірі 15 000,00 грн. (а.с.35).

До митної декларації декларантом додано, зокрема: контракт №1870-19 від 14.08.2019; додатки до вказаного контракту №2 від 17.10.2019, №3 від 28.10.2019, №4 від 11.11.2019, №5 від 11.12.2019, на підставі яких здійснювалося замовлення товару; рахунки-фактури від 13.12.2019 №00001312 -00001, №00001312-00002, №00001312-00003, №00001312-00004; договір перевезення товару від 10.12.2019 №10/12/2019; довідку про вартість перевезення від 27.12.2019, автотранспортну накладну А№744842 від 16.12.2019, платіжні документи, що підтверджують вартість товару від 18.10.2019 №7 та від 30.10.2019 №8.

27.12.2019 посадовою особою митниці вручено декларанту електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; документів що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, передбачених наказом МФУ від 24.05.2012 №599; виписки з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованої партії товару на заявлених комерційних умовах поставки; висновків про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; каталогів, специфікацій, прейскурантів, прайс-листів виробника товарів.

Декларантом на електронне повідомлення митниці стосовно необхідності надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів надіслано: копію митної декларації країни відправлення від 16.12.2019 №10418010/161219/0343415, договір транспортно-експедиційного обслуговування, банківські платіжні доручення від 18.10.2019, від 30.10.2019, від 12.11.2019, від 11.12.2019, довідка про показники біржові, метали, лист продавця, лист декларанта, рахунки на оплату від 17.10.2019 №2110, від 28.10.2019 №2189, від 11.11.2019 №2305, від 11.12.2019 №2479 (а.с.27-34).

28.12.2019 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/300029/2 щодо товару - листи латунні не в рулонах у відповідності з EN1652 за заявленою вартістю 1 271 079,00 російських рублів (а.с.9).

Як вбачається із зазначеного рішення, підставою для його прийняття слугувало те, що

митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем визначеним декларантом, оскільки: декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею; до митного оформлення для підтвердження фактично понесених транспортно-експедиційних витрат не надано документів, передбачених наказом МФУ від 24.05.2012 №599; додатково надано рахунки на оплату від 17.10.2019 №2110, від 28.10.2019 №2189, від 11.11.2019 №2305, від 11.12.2019 №2479 у якості, що не дозволяє здійснити візуальний контроль; додатково надана довідка про показники біржі, метали ТОВ ТД Волинь Бізнес Ресурс від 27.12.2019 №084 не містить фактичного джерела відомостей стосовно ціни на метали, та не може бути калькуляцією вартості товару, оскільки не є бухгалтерським документом продавця товару. Митну вартість товару визначено на підставі відомостей про вартість товарів, митне оформлення яких здійснено у зоні діяльності іншої митниці-митна декларація від 05.11.2019 №UA100010/2019/359630 нарівні 6,715 дол. США/кг. Числове значення митної вартості товару у валюті контракту становить 1 480 708,15 російських рублів, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 558 389,85 грн.

28.12.2019 декларантом позивача подано митну декларацію №UA204120/2019/308133, за якою імпортований товар випущено у вільний обіг у зв`язку із сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України (а.с.13-14).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - листів латунних не в рулонах у відповідності з EN1652 за фактурною вартістю та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

При цьому позиція відповідача полягає у тому, що до митного контролю декларантом не було подано усі необхідні документи для підтвердження митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи та оскільки декларантом надано не усі документи для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці.

Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо: використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Представник відповідача у відзиві зазначає, що подані до митного оформлення документи щодо здійснення оплати за товар свідчать про не виконання імпортером у повній мірі умов контракту від 14.08.2019 №1870-19.

Однак із такими доводами суд не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 4.2 контракту від 14.08.2019 №1870-19 Покупець повинен здійснити попередню оплату товару у розмірі не менше 50% від вартості товару впродовж 5 робочих днів з моменту виставлення рахунку. Остаточний розрахунок за товар повинен бути здійснений впродовж 5 робочих днів з моменту письмового повідомлення постачальника про готовність товару.

Як вбачається із матеріалів справи, Постачальником виставлено позивачу рахунки на оплату від 17.10.2019 №2110, від 28.10.2019 №2189, від 11.11.2019 №2305, від 11.12.2019 №2479 та позивачем здійснено оплату у розмірі не менше 50% від вартості товару у строк до 5 робочих днів з моменту виставлення рахунку, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті від 18.10.2019, від 30.10.2019, від 12.11.2019, від 11.12.2019. Крім того, згідно із платіжним дорученням від 11.12.2019 позивачем здійснено остаточний розрахунок за товар відповідно до зазначених рахунків на оплату.

Таким чином, ТОВ ТД Волинь Бізнес Ресурс повністю виконано вимоги контракту від 14.08.2019 №1870-19, а відтак наданні митному органу банківські платіжні документи щодо здійснення оплати підтверджують ціну, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар.

Твердження відповідача про те, що декларантом не надано транспортних (перевізних) документів та документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів також є безпідставним, оскільки позивачем митному органу було надано: договір (контракт) про перевезення від 10.12.2019 №10/12/2019, укладений між позивачем та ТОВ Транспортно-експедиційна компанія Еліттранссервіс ; автотранспортну накладну від 16.12.2019 А№744842; довідку ТОВ Транспортно-експедиційна компанія Еліттранссервіс від 27.12.2019, відповідно до якої транспортні витрати при перевезенні вантажу з м. Гай (Російська Федерація) до митного переходу Гоптівка - Нехотєєвка становлять 15 000 грн.

Крім того, оскільки в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, вимога митного органу щодо надання висновків про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлених спеціалізованими експертними установами є безпідставною. Відтак, відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю.

Також суд звертає увагу, що відповідно до митної декларації від 27.12.2019 №UA204120/2019/307731 здійснювалося митне оформлення двох товарів: листів латунних не в рулонах у відповідності з EN1652 вартістю 1 271 079,00 російських рублів (товар 1) та листів мідних не в рулонах марки МІ з містом міді 99,90% вартістю 1 219 075,00 російських рублів (товар 2), які придбані за одним контрактом і щодо яких митному органу надавався спільний пакет документів. Разом з тим, із вартістю товару 2, визначеною декларантом за основним методом, митний орган погодився.

Суд не заперечує права органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відтак, згідно із статтею 55 МК України орган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

витрати на страхування цих товарів.

Разом з тим, в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації; не зазначив які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах; які саме складові митної вартості не підтверджені документально.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом - товариством з обмеженою відповідальністю Гайський завод з обробки кольорових металів (Російська Федерація) товару або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Разом з тим, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень суд дійшов висновку, що, виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України, можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п`яти.

Разом з тим, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб матеріли справи не містять. Саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.

Згідно із пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів); посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 28.12.2019 №UA204000/2019/300029/2, у ньому зазначено лише про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим.

Також суд звертає увагу, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Таким чином, вищенаведене не дає підстав вважати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 28.12.2019 №UA204000/2019/300029/2 обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у оскаржуваному рішенні внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом. Відтак, з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України рішення у спорі належить прийняти на користь позивача, а не суб`єкта владних повноважень.

Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 28.12.2019 №UA204000/2019/300029/2 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати, а відтак позов підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2102 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення №44 від 12.02.2020 (а.с.8).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 28 грудня 2019 року №UA204000/2019/300029/2.

Стягнути на користь приватного підприємства Імекс 2112 (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Садовського, будинок 4а, код ЄДРПОУ 43012501) за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, будинок 104, код ЄДРПОУ 43350097) судовий збір в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Дмитрук