Ухвала

від 01.04.2020 по справі 711/5812/16-ц

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5812/16-ц

Провадження 2-з/711/24/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2020 року м.Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді - Степаненка О.М.

за участю секретаря - Чмих І.С.,

розглянувши заяву представника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - адвоката Витріщак Т.І. про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,

в с т а н о в и в:

Представник позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - адвокат Витріщак Т.І. звернулася до суду із заявою про забезпечення позову.

Заяву мотивує тим, що 05.07.2016 ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси вжито заходи забезпечення позову, зокрема: заборонено вчиняти будь-які реєстраційні дії органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7121883000:03:001:0009, площею 0,2912 га.

Ця земельна ділянка є предметом спору у справі, оскільки набута у власність подружжям під час шлюбу на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.06.2005 за № 1463, виданого приватним нотаріусом Кам`янського районного нотаріального округу Бойко Л.В.

Незважаючи на те, що вищевказана земельна ділянка є спільною власністю подружжя і є предметом поділу у вказаній цивільній справі, всупереч забороні Придніпровського районного суду м. Черкаси про вчинення реєстраційних дій, ОСОБА_2 у серпні 2018 року провів поділ земельної ділянки кадастровий номер 7121883000:03:001:0009 та зареєстрував за собою право власності на дві земельні ділянки: кадастровий номер 7121883000:03:001:0033 (площею 0,0412 га) і кадастровий номер: 7121883000:03:001:0034 (площею 0,25 га).

Земельні ділянки кадастровий номер: 7121883000:03:001:0033 та 7121883000:03:001:0034 є спільною власністю колишнього подружжя Срібних та є предметом поділу у цивільній справі, відповідно до уточненої позовної заяви ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевказані події у ОСОБА_1 є реальні побоювання, що відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 відчужить або вчинить будь-які інші дії на користь третіх осіб щодо земельних ділянок кадастровий номер: 7121883000:03:001:0033 та 7121883000:03:001:0034, що в подальшому ускладнить поновлення її законних прав, а тому просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 , його довіреним особам, органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав щодо нерухомого майна, суб`єктам надання адміністративної послуги у сфері Державного земельного кадастру, державному кадастровому реєстратору, адміністратору центру надання адміністративних послуг, уповноваженій посадовій особі виконавчого органу місцевого самоврядування, нотаріусу вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок: кадастровий номер: 7121883000:03:001:0033 (площею 0,0412 га) і кадастровий номер: 7121883000:03:001:0034 (площею 0,25 га), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що заява представника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - адвоката Витріщак Т.І. про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, із аналізу вищевказаних норм вбачається, що забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Згідно з частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права .

У своїй правовій позиції висловленій у постанові від 13.01.2020 (справа № 922/2163/17) Верховний Суд зазначив, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

У заяві про вжиття заходів забезпечення позову представник ОСОБА_1 - адвокат Витріщак Т.І. в обґрунтування можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду, зазначає, що у серпні 2018 року ОСОБА_2 провів поділ земельної ділянкикадастровий номер 7121883000:03:001:0009, яка є предметом спору та зареєстрував за собою право власності на дві земельні ділянки: кадастровий номер 7121883000:03:001:0033 (площею 0,0412 га) і кадастровий номер: 7121883000:03:001:0034 (площею 0,25 га), через що у заявника є реальні побоювання, що останній може відчужити або вчинити будь-які дії на користь інших осіб щодо вищезазначених земельних ділянок.

Однак, заявником не надано доказів на підтвердження можливості вчинення ОСОБА_2 дій направлених на відчуження спірного майна, враховуючи, що відповідно до відомостям заяви поділ земельних ділянок був проведений відповідачем ще у серпні 2018 року, а справа перебуває в провадженні суду з липня 2016 року, а тому самі лише твердження заявника про можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення позову без надання відповідних доказів не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Крім того, звертаю увагу на те, що ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.07.2016 були застосовані заходи забезпечення позову стосовно земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 у виді заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, яка на даний час не скасована.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149-153, 260,261, 353-354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

У задоволенні заяви представника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - адвоката Витріщак Т.І. про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття ухвали судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Головуючий: О. М. Степаненко