Рішення

від 10.03.2020 по справі 755/20205/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/20205/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2020 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді - САВЛУК Т.В.

за участі секретаря Бурячек О.В.,

учасники справи:

представник позивача - ОСОБА_1,

представник відповідача - Кондратенко Я.І.,

представник відповідача - адвокат Черних Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Київської обласної ради, Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

16 грудня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачів - Київської обласної ради та Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф , з вимогами:

Визнати незаконними та скасувати розпорядження Київської обласної ради від 29 листопада 2019 року № 434 Про звільнення від виконання обов'язків головного лікаря Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф та розпорядження Київської обласної ради від 29 листопада 2019 року № 435 Про призначення виконуючого обов'язки головного лікаря Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф .

Зобов'язати Київську обласну раду поновити ОСОБА_2 на посаді виконуючого обов'язки головного лікаря Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф .

Стягнути з Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 24841,30 грн. та недоплачену суму допомоги по тимчасовій непрацездатності в сумі 20545,56 грн , що є предметом позову.

19 грудня 2019 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Київської обласної ради, Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

23 січня 2020 року відповідач - Київська обласна рада, в особі представника Я.І. Кондратенко, подали до суду відзив на позов, за змістом відзиву відповідач висловив свої заперечення проти позову, вважають звільнення позивача від виколаннян обовязків головного лікаря комунального закладу законним та проведеним з дотриманням норм трудового законодавства та інших чинних нормативних актів, які регулюють спірні правовідносини, долучивши до відзиву докази щодо підстав виникнення та припинення між сторонами трудових відносин, а також доведення обставин дотримання процедури звільнення позивача та проведення повного розрахунку при його звільненні. (а.с.81-89)

28 січня 2020 року позивач ОСОБА_2 подав до суду відповідь на відзив із викладенням своїх міркувань щодо наведених відповідачем доводів відносно дотримання норм чинного законодавства на час його звільнення від виконання обовязків головного лікаря комунального закладу, наголосив, що його звільнення відбулось в період тимчасової непрацездатності, що є безумовною підставою для поновлення на роботі. (а.с.112-115)

06 лютого 2020 року відповідач - Комунальний заклад Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф , в особі представника - адвоката Т.С. Черних, подав до суду відзив на позов, за змістом відзиву просили в позові відмовити в повному обсязі, вважають вимоги позивача про визнання незаконними та скасування розпорядження Київської обласної ради від 29 листопада 2019 року за №434 Про звільнення від виконання обов'язків головного лікаря Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф та розпорядження Київської обласної ради від 29 листопада 2019 року № 435 Про призначення виконуючого обов'язки головного лікаря Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф , надуманими та такими, що не відповідають дійсності і наявним у справі доказам, сама позовна заява не містить жодного належного обґрунтування порушення норм матеріального права чи інших доводів, які б давали підстави дійти висновків про незаконність оспорювавних розпоряджень і як наслідок їх скасування. Також, на думку представника, позивачем не визначено, які його права та інтереси порушенні з боку Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф , враховуючи, що комунальним закладом не приймалось жодного рішення відносно позивача, як працівника підприємтва.

25 лютого 2020 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу допустити процесуальне правонаступництво відповідача у цивільній справі - Комунальний заклад Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф на його правонаступника - Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф .

25 лютого 2020 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про залишення без розгляду заяви позивача ОСОБА_2 про збільшення розміру позовних вимог в частині вимог майнового характеру.

06 березня 2010 року позивач ОСОБА_2 подав до суду письмові пояснення із викладенням своєї позиції щодо заявлених вимог про виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 20545,56 гривень, зазначив, що визнає той факт, що під час розгляду справи з позивачем проведено повний розрахунок по виплатам на момент звільнення, в тому числі наприкінці грудня 2019 року виплачено допомогу по тимчасовій непрацездатності в сумі 20545,56 грн.

10 березня 2020 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відмову у задоволені заяви про поновлення строків для приєднання доказів та заяву про залучення доказів, яка подана представником відповідача - Київської обласної ради Я.І. Кондратенко, - залишено без розгляду.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Представник позивача - ОСОБА_1, в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, додатково пояснила, що позивач вважає незаконним рішення Київської обласної ради про його звільнення від виконання обов'язків головного лікаря комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф з 29 листопада 2019 року, прийнятим з порушенням норм трудового законодавства щодо визначення підстав для звільнення та дотримання процедури звільнення, на думку позивача, має місце невідповідність підстав звільнення та фактичного статусу працівника, оскільки за розпорядженням Київської обласної ради від 29 листопада 2019 року № 434 позивача звільнено від виконання обов'язків головного лікаря комунального підприємства відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 43-1 Кодексу законів про працю України з 29 листопада 2019 року, що передбачає звільнення з суміщуваної роботи у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв'язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством, однак відповідно до попередньо виданих розпоряджень позивач не суміщав, а виконував обов'язки тимчасово відсутнього працівника; розпорядження про звільнення позивача видано неуповноваженою особою, в даному випадку першим заступником голови Київської обласної ради, а не головою ради, що суперечить положенням ч.8 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та статей 30, 31 Регламенту Київської обласної ради VII скликання, затверджений рішенням Київської обласної ради 17 травня 2019 року за №532-27- VII, також розпорядження про звільнення видано в період тимчасової непрацездатності працівника ( в період з 29 листопада по 10 грудня 2019 року позивач перебував на лікарняному), тому за наведених обставин наявні підстави визнати незаконними та скасувати розпорядження Київської обласної ради від 29 листопада 2019 року № 434 Про звільнення від виконання обов'язків головного лікаря Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф та розпорядження Київської обласної ради від 29 листопада 2019 року № 435 Про призначення виконуючого обов'язки головного лікаря Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф , поновити позивача на роботі, стягнути з відповідача Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф середній заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 24841,30 грн. та недоплачену суму допомоги по тимчасовій непрацездатності в сумі 20545,56 грн.

Представник відповідача - Київської обласної ради, Кондратенко Я.І., в судовому засіданні просила в задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов, додатково пояснила, що 29 листопада 2019 року першим заступником голови ради Київської обласної ради ОСОБА_3 винесено розпорядження за №434 про звільнення ОСОБА_2 від виконання обов'язків головного лікаря Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф з 29 листопада 2019 року, відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 43-1 Кодексу законів про працю України, яке схвалене рішенням Київської обласної ради Сьомого скликання від 19 грудня 2019 року за №761-32-VII Про деякі питання щодо трудових відносин з керівником закладу охорони здоров'я, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області . Підставою для звільнення позивача слугувала інформація із ЗМІ, що керівник Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф в.о. головного лікаря ОСОБА_2, відповідно до декларації працює лікарем за сумісництвом в ТОВ Медейра , крім того, відповідно до даних Єдиного реєстру юридичних осіб ОСОБА_2 є керівником та одним з засновників ТОВ Клініка сучасної медицини ОПТІМАЛ ХЕЛС (код ЄДРПОУ 39970286).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій" від З квітня 1993 року N 245 і Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43, та роз'яснень, які викладено у листі Міністерства праці та соціальної політики від 16.09.2010 р. № 294/13/116-10 Про сумісництво посадових осіб державних і комунальних установ та соціальні гарантії інвалідів , керівники комунальних підприємств, установ і організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники не мають права працювати за сумісництвом (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності) , тому за встановлених обставин прийнято рішення про звільнення ОСОБА_2. від виконання обов'язків головного лікаря Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф з 29 листопада 2019 року відповідно до абз.4 ч.1 ст. 43-1 Кодексу законів про працю України. Представник наголосила, що звільнення позивача відбулось з дотримання вимог трудового законодавства, розпорядження про його звільнення прийнято уповноваженою особою та в межах повноважень колегіального органу, яким схвалене це рішення, тому з урахуванням позиції позивача та наявних у справі доказів відсутні підстави для поновлення позивача на займаній посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Представник відповідача - Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф - адвокат Черних Т.С., в судовому засіданні просила в задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов, додатково пояснила, що Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф є правонаступником майна, всіх прав та обов'язків Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф , комунальне підприємство перебуває в управлінні обласної ради, призначення керівника комунального закладу охорони здоров'я здійснюються на конкурсній основі шляхом укладання з ним контракту уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров'я. Представник наголосила, що на момент звільнення позивача від виконання обов'язків головного лікаря Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф підприємство перебувало в стадії реорганізації, позивач входив до складу ліквідаційної комісії, на дату звільнення з позивачем проведено повний розрахунок по виплаті заробітної плати та обов'язків платежів, після пред'явлення листка непрацездатності, в грудні 2019 року підприємство виплатило позивачу допомогу по тимчасовій непрацездатності, іншої кредиторської заборгованості за вимогами позивача на разі не існує, вважає, що звільнення позивача проведено з дотриманням норм трудового законодавства, тому відсутні підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Таким чином, розглянувши подані сторонами докази, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані сторонами докази та повідомлені ними обставини, на яких вони гуртуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом у судове засідання сторін, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом в судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Виходячи з положень частини 3-5 статті 140 Конституції України: місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. (ч. 2 ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування )

Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування. (ст. 17 Закону України Про місцеве самоврядування)

Комунальний заклад Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області.

Засновником закладу є Київська обласна рада.

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання щодо призначення і звільнення керівників об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з пунктом 2.1. розділу 2 Порядку призначення на посаду та звільнення із займаної посади керівників підприємств (їх об'єднань), закладів, установ та організацій спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, затвердженого рішенням Київської обласної ради від 21 квітня 2011 року № 092-06-VI (зі змінами) (далі - Порядок), керівники суб'єктів господарювання, що засновані на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, призначаються на посаду і звільняються з посади Київською обласною радою на її пленарних засіданнях за поданням управління з питань комунальної власності та житлово-комунального господарства виконавчого апарату Київської обласної ради.

Абзаци 2 та 3 пункту 2.4. розділу Порядку на підставі рішення Київської обласної ради виконавчий апарат Київської обласної ради готує проекти відповідних розпоряджень про призначення зазначених керівників. У подальшому виконавчим апаратом Київської обласної ради здійснюється погодження кадрових питань (відпустки, відрядження тощо) таких керівників.

Розпорядження голови Київської обласної ради щодо призначення керівника суб'єкту господарювання видається не пізніше ніж на 3-й день після пленарного засідання Київської обласної ради, якщо в рішенні не зазначено більш пізніший термін.

У випадку відсутності керівника (більш ніж у місячний термін) чи вакантної посади керівника суб'єкта господарювання головою Київської обласної ради призначається виконуючий його обов'язки за поданням управління з питань комунальної власності та житлово-комунального господарства виконавчого апарату Київської обласної ради.

Судом встановлено, що на підставі розпорядження Київської обласної ради від 10 жовтня 2016 року №176 ОСОБА_2 призначено виконуючим обов'язки головного лікаря комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (далі - Заклад) з 11 жовтня 2016 року на два місяці до призначення керівника даного Закладу.

Розпорядженням Київської обласної ради від 17 жовтня 2016 року № 182 внесено зміни до розпорядження Київської обласної ради від 10 жовтня 2016 року № 176, відповідно до яких слова та цифри 11 жовтня 2016 року замінено на слова та цифри 18 жовтня 2016 року .

Розпорядженням Київської обласної ради від 15 грудня 2016 року № 256 ОСОБА_2 увільнено від виконання обов'язків головного лікаря Закладу. Розпорядженням Київської обласної ради від 15 грудня 2016 року № 257 призначено виконуючим обов'язки головного лікаря Закладу з 19 грудня 2016 року до призначення керівника даного закладу терміном на два місяці.

Розпорядженням Київської обласної ради від 20 лютого 2017 року № 33 ОСОБА_2 увільнено від виконання обов'язків головного лікаря Закладу. Розпорядженням Київської обласної ради від 20 лютого 2017 року № 41 призначено виконуючим обов'язки головного лікаря Закладу з 21 лютого 2017 року до призначення керівника даного закладу терміном на два місяці.

Розпорядженням Київської обласної ради від 21 квітня 2017 року №100 ОСОБА_2 увільнено від виконання обов'язків головного лікаря Закладу. Розпорядженням Київської обласної ради від 21 квітня 2017 року № 101 призначено виконуючим обов'язки головного лікаря Закладу з 24 квітня 2017 року до призначення керівника даного закладу терміном на два місяці.

Розпорядженням Київської обласної ради від 15 червня 2017 року № 150 мене ОСОБА_2 від виконання обов'язків головного лікаря Закладу. Розпорядженням Київської обласної ради від 15 червня 2017 року № 151 призначено виконуючим обов'язки головного лікаря Закладу з 26 червня 2017 року до призначення керівника даного закладу терміном на два місяці.

Розпорядженням Київської обласної ради від 23 серпня 2017 року № 235 ОСОБА_2 увільнено від виконання обов'язків головного лікаря Закладу. Розпорядженням Київської обласної ради від 23 серпня 2017 року № 236 призначено виконуючим обов'язки головного лікаря Закладу з 28 серпня 2017 року до призначення керівника даного закладу терміном на два місяці.

Розпорядженням Київської обласної ради від 26 жовтня 2017 року № 322 ОСОБА_2 увільнено від виконання обов'язків головного лікаря Закладу. Розпорядженням Київської обласної ради від 26 жовтня 2017 року №323 призначено виконуючим обов'язки головного лікаря Закладу з 30 жовтня 2017 року до призначення керівника даного закладу терміном на два місяці.

Розпорядженням Київської обласної ради від 22 грудня 2017 року № 408 ОСОБА_2 увільнено від виконання обов'язків головного лікаря Закладу. Розпорядженням Київської обласної ради від 22 грудня 2017 року №409 призначено виконуючим обов'язки головного лікаря Закладу з 02 січня 2018 року до призначення керівника даного закладу терміном на два місяці.

Розпорядженням Київської обласної ради від 27 лютого 2018 року №75 ОСОБА_2 увільнено від виконання обов'язків головного лікаря Закладу. Розпорядженням Київської обласної ради від 27 лютого 2018 року №76 призначено виконуючим обов'язки головного лікаря Закладу з 02 березня 2018 року до призначення керівника даного закладу терміном на два місяці.

Розпорядженням Київської обласної ради від 19 червня 2018 року № 234 ОСОБА_2 увільнено від виконання обов'язків головного лікаря Закладу. Розпорядженням Київської обласної ради від 19 червня 2018 року №235 призначено виконуючим обов'язки головного лікаря Закладу з 27 червня 2018 року до призначення керівника даного закладу терміном на два місяці.

Розпорядженням Київської обласної ради від 21 серпня 2018 року № 313 ОСОБА_2 продовжено термін дії строкового трудового договору виконуючого обов'язки головного лікаря Закладу з 23 серпня 2018 року до призначення керівника даного закладу терміном на два місяці.

Розпорядженням Київської обласної ради від 10 жовтня 2018 року № 377 ОСОБА_2 продовжено термін дії строкового трудового договору виконуючого обов'язки головного лікаря Закладу з 23 жовтня 2018 року терміном на два місяці по 21 грудня 2018 року.

Розпорядженням Київської обласної ради від 07 грудня 2018 року № 448 ОСОБА_2 продовжено термін дії строкового трудового договору виконуючого обов'язки головного лікаря Закладу з 22 грудня 2018 року терміном на два місяці по 21 лютого 2019 року.

Розпорядженням Київської обласної ради від 15 лютого 2019 року № 48 ОСОБА_2 продовжено термін дії строкового трудового договору виконуючого обов'язки головного лікаря Закладу з 22 лютого 2019 року терміном на два місяці по 21 квітня 2019 року включно.

Розпорядженням Київської обласної ради від 11 квітня 2019 року № 113 ОСОБА_2 продовжено термін дії строкового трудового договору виконуючого обов'язки головного лікаря Закладу з 22 квітня 2019 року терміном на два місяці по 21 червня 2019 року включно.

Розпорядженням Київської обласної ради від 20 червня 2019 року № 200 ОСОБА_2 продовжено термін дії строкового трудового договору виконуючого обов'язки головного лікаря Закладу з 22 червня 2019 року до призначення керівника даного закладу терміном на два місяці по 21 серпня 2019 року включно.

Розпорядженням Київської обласної ради від 15 серпня 2019 року №283 ОСОБА_2 продовжено термін дії строкового трудового договору виконуючого обов'язки головного лікаря Закладу з 22 серпня 2019 року до призначення керівника даного закладу.

Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 43-1 Кодексу законів про працю України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках звільнення з суміщуваної роботи у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв'язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством.

29 листопада 2019 року першим заступником голови ради Київської обласної ради ОСОБА_3 винесено розпорядження за №434 про звільнення ОСОБА_2 від виконання обов'язків головного лікаря Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф з 29 листопада 2019 року, відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 43-1 Кодексу законів про працю України.

Підстава: службова записка начальника управління з питань комунальної власності та житлово-комунального господарства виконавчого апарату Київської обласної ради.

19 грудня 2019 року Київською обласною радою Сьомого скликання прийнято рішення за №761-32-VII Про деякі питання щодо трудових відносин з керівником закладу охорони здоров'я, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області , яким схвалено розпорядження першого заступника голови ради Київської обласної ради Т.М. Семенової від 29 листопада 2019 року №434 Про звільнення від обов'язків головного лікаря Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф ОСОБА_2, відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 43-1 Кодексу законів про працю України та про виключення останнього зі складу комісії з реорганізації Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф шляхом перетворення в Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф .

Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. (ч.1 ст. 21 КЗпП України)

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. (ст.23 КЗпП України)

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Сумісництво визначається як виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж чи на іншому підприємстві, в установі, організації чи у громадянина по найму.

Правове регулювання відносин, пов`язаних із призначенням працівника виконуючим обов`язки, здійснюється на підставі Кодексу законів про працю України, роз`яснень Держкомітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати і Секретаріату ВЦРПС Про порядок оплати тимчасового замісництва від 29 грудня 1965 року № 30/39 (у редакції від 11 грудня 1986 року), що діє в частині, яка не суперечить КЗпП України та іншим нормативно-правовим актам України.

За змістом норм, що містяться у зазначених актах, в їх системному зв`язку, виконання службових обов`язків за більш відповідальною посадою тимчасово відсутнього працівника, коли це пов`язане з розпорядчими функціями, працівником, який працює на тому ж підприємстві, в установі, організації, є тимчасовим замісництвом.

Тимчасове виконання обов`язків за посадою відсутнього працівника покладається на іншого працівника наказом (розпорядженням) на підприємстві. Працівник, який заміщує тимчасово відсутнього працівника, на період замісництва звільняється від виконання обов`язків, обумовлених трудовим договором за основним місцем роботи. Працівнику, що заміщує, виплачується різниця між фактичним окладом і посадовим окладом працівника, якого він заміщує.

Верховний Суд у постанові від 28.08.2019 у справі № 201/15850/17-ц., зауважив, що виконання тимчасовим замісником посадових обов'язків відсутнього працівника обмежується періодом замісництва, такі трудові відносини за своїм характером завжди є строковими, оскільки замісництво встановлюється на конкретний проміжок часу.

Як убачається з матеріалів справи, розпорядженням першого заступника Київської обласної ради від 15 серпня 2019 року № 283, ОСОБА_2 продовжено термін строкового трудового договору виконуючого обов'язки головного лікаря Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф з 22 серпня 2019 року до призначення керівника даного закладу.

Розпорядженням першого заступника голови Київської обласної ради ОСОБА_3 від 29.11.2019 р. № 434, ОСОБА_2. звільнено від виконання обов'язків головного лікаря Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та 5 медицини катастроф відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 43-1 Кодексу законів про працю України.

Розпорядженням першого заступника голови Київської обласної ради ОСОБА_3 від 29.11.2019 р. № 435 призначено ОСОБА_4 виконуючим обов'язки головного лікаря Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф з 02 грудня 2019 року до призначення керівника даного закладу, яке схвалене рішення Київської обласної ради від 19 грудня 2019 року № 761-32-VII Про деякі питання щодо трудових відносин з керівником закладу охорони здоров'я, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області .

Отже, виключною компетенцією Київської обласної ради є як призначення керівників комунальних підприємств, закладів, установ, засновником, яких виступає обласна рада, так і призначення тимчасово виконуючих обов'язків цих підприємств, в тому числі і головного лікаря або виконуючого обов'язки головного лікаря Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф .

Виходячи з підстав та предмету спору, суд приходить до висновку, що процедура звільнення позивача від виконання обов'язків головного лікаря Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф проведена з дотримання норм чинного законодавства, Київська обласна рада при прийняті оскаржуваних розпорядження та рішення колегіального органу діяла виключно в межах своїх повноважень, в той же час виконання тимчасовим замісником посадових обов'язків відсутнього працівника обмежується періодом замісництва, ці відносини за своїм характером є строковими, оскільки замісництво встановлюється на конкретний проміжок часу, звільнення працівника від виконання обовязків відсутнього керівника є правом роботодавця, серед іншого з підстав, визначених абз. 4 ч. 1 ст. 43-1 Кодексу законів про працю України,

В свою чергу позивач не скористався правом надати належні та допустимі докази на спростування наведених Київською обласною радою обставин, які слугували підставою для його звільнення від виконання обов'язків головного лікаря комунального закладу відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 43-1 Кодексу законів про працю України, обмежившись викладенням власних міркувань щодо правового аналізу трактування поняття суміщення та виконувач обов'язків тимчасово відсутнього працівника , та визначення статусу керівника комунального закладу як посадової особи юридичних осіб публічного права, з урахуванням положень пп. а пункту 2 ч.1 ст.3 Закону України Про запобігання корупції , на яких не поширюються обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, встановлені ст.25 Закону України Про запобігання корупції .

Відповідно до статті 81 Цивільного кодексу України, юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Згідно зі статтями 167 та 169 цього Кодексу, держава та територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, комунальні підприємства).

Таким чином, державні та комунальні підприємства та інші юридичні особи, які створенні розпорядчим актом Президента України, органу державної влади або органу місцевого самоврядування, є юридичними особами публічного права.

Водночас при визначені посадових осіб державних чи комунальних підприємств слід враховувати також положення Господарського кодексу України. Відповідно до частини третьої статті 65 Господарського кодексу, керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (ст. 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Органами місцевого самоврядування, через які здійснюється місцеве самоврядування є сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Отже, комунальна установа не є органом місцевого самоврядування, а тому працівники не можуть мати статусу посадової особи місцевого самоврядування.

Законом України від 06 квітня 2017 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров`я внесені окремі зміни до Основ законодавства України про охорону здоров`я. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень цього ж Закону, державні та комунальні заклади охорони здоров`я - бюджетні установи можуть реорганізовуватися в казенні підприємства або комунальні некомерційні підприємства.

Згідно п.п.3 п.3 Прикінцевих положень вказаного Закону звільнення працівників закладів, що реорганізуються відповідно до пункту 2 цього розділу, допускається лише у разі, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

Відповідно до Методичних рекомендацій з питань перетворення закладів охорони здоров'я з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства Міністерства охорони здоров'я України, схваленого Робочою групою з питань реформи фінансування сфери охорони здоров`я України, протокол від 14 квітня 2017 року №9, якщо в процесі перетворення власник (відповідна рада) прийняв рішення про припинення трудових відносин із керівником закладу охорони здоров'я то і призначення нового керівника має відбуватися з урахуванням особливостей, визначених Основами законодавства України про охорону здоров'я (конкурсна основа, контрактна форма). Трудові відносини не припиняються в тим керівником, який вже працював до моменту утворення комунального некомерційного підприємства на умовах контракту.

Відповідно до статті 16 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров'я , керівником закладу охорони здоров'я незалежно від форми власності може бути призначено лише особу, яка відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. Призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладу охорони здоров'я здійснюються відповідно до законодавства.

Керівники державних та комунальних закладів охорони здоров'я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров'я на конкурсній основі шляхом укладання з ними контракту на строк від трьох до п'яти років. Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров'я та порядок укладання контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я, а також типова форма такого контракту затверджуються Кабінетом Міністрів України.

25 липня 2019 року Київською обласною радою Сьомого скликання прийнято рішення за №610-29-VII Про реорганізацію Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф шляхом перетворення в Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф

Відповідно до пункту першого рішення, Київська обласна рада вирішила припинити у зв'язку з реорганізацією Комунальний заклад Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф шляхом перетворення в Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф .

У підпункті 3.1 пункту 3 рішення встановлено, що Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф є правонаступником майна, всіх прав та обов'язків Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф .

За правилами статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Тобто, при реорганізації юридична особа припиняється, але її права та обов'язки в порядку правонаступництва переходять до нової (іншої) юридичної особи. При цьому до правонаступника переходять обов'язки не тільки в частині майнових прав, а й трудових відносин, в тому числі обов'язок щодо працевлаштування працівника (переведення працівника на іншу роботу).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проведено державну реєстрацію юридичної особи - Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф шляхом перетворення 11 лютого 2020 року.

В силу ч. 3, 4 ст. 36 КЗпП України зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору.

У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Відповідно до п.1 ч.1 та ч.2 стаття 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників і звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1,2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Разом з тим, призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладу охорони здоров'я здійснюються відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених Основами законодавства України про охорону здоров'я.

Керівники державних та комунальних закладів охорони здоров'я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров'я на конкурсній основі шляхом укладання з ними контракту на строк від трьох до п'яти років. Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров'я та порядок укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я, а також типова форма такого контракту затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 38 Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров'я затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. №1094 встановлено, що за результатами заслуховування конкурсних пропозицій і проведених співбесід конкурсна комісія шляхом голосування відбирає з числа учасників конкурсу одну кандидатуру, яка відповідає встановленим вимогам, - переможця конкурсу, після чого вносить відповідне подання керівникові органу управління, що здійснює призначення переможця конкурсу на посаду керівника закладу.

Рішення про призначення на посаду та укладення контракту на строк від трьох до п'яти років, приймається протягом одного місяця з дня внесення конкурсною комісією відповідного подання. Зазначений строк може бути продовжено на період проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком (у випадках, передбачених законодавством), інших процедур, передбачених законодавством.

При вирішенні даного спору суд враховує наступне, що Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф є правонаступником майна, всіх прав та обов'язків Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф , комунальне підприємство перебуває в управлінні обласної ради, призначення керівника комунального закладу охорони здоров'я здійснюється на конкурсній основі шляхом укладання з ними контракту уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров'я.

З урахуванням вищенаведеного та враховуючи, що судом не встановлено порушень з боку відповідача - Київської обласної ради при звільненні позивача з посади, яку він обіймав за сумісництвом, звільнення позивача проведено з дотриманням порядку та у відповідності до норм чинного законодавства, крім того внаслідок припинення (шляхом реорганізації) юридичної особи - Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф формування керівного складу (призначення керівника комунального закладу охорони здоров'я) новоствореної юридичної особи відбувається виключно на конкурсній основі шляхом укладання з керівником контракту, тому у сукупності наведених обставин відсутні підстави для задоволення вимог щодо поновлення позивача на посаді виконуючого обов'язки головного лікаря Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф .

Відповідно до ч.3 статті 40 Кодексу законів про працю України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статі), а також у період перебування працівника у відпустці.

Правила про недопустимість звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (ч. 3 ст. 40 КЗпП України) стосуються як передбачених статтями 40, 41 КЗпП України, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів містяться роз'яснення про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (частина третя статті 40 КЗпП України), які стосуються як передбачених статтями 40, 41 КЗпП України випадків, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Разом з тим, зміст поняття розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу розкрито законодавцем у пункті 4 статті 36 КЗпП України, до якого віднесено лише звільнення з підстав, передбачених статтями 40, 41 КЗпП України. Це виключає охоплення змістом терміну розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу будь-якого іншого звільнення, підстава якого не зазначена у статтях 40, 41 КЗпП України, або яке законодавець спеціально не визначив як розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України викладеній у постановах: від 26 грудня 2012 року № 6-156 цс 12, від 23 січня 2013 року № 6-127 цс 12, про відсутність підстав для відходу від цієї правової позиції зазначено у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі №336/1352/16-ц.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач безпідставно посилається, як підставу порушення його трудових прав, проведення звільнення в період його тимчасової непрацездатності, тобто без дотримання вимог ч. 3 ст. 40 КЗпП України, оскільки в межах даного спору відповідачем проведено звільнення позивача із займаної посади відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 43-1 Кодексу Законів про працю України, що виключає можливість застосування положень норм трудного права, яке регулює порядок та підстави звільнення працівника за ініціативою власника або уповноваженого ним органу.

Підсумовуючи вищенаведене, з урахуванням встановленних судом обставини та правовідносини, що їх регулюють, суд приходить до висновку про відсутність визначених законом підстав для поновлення позивача на посаді виконуючого обов'язки головного лікаря Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф ,

як і для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням вимог ст. 235 КЗпП України, оскільки ці вимоги є похідними та залежать від вирішення судом спору про наявність підстав для поновлення працівника на роботі, тому позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Виходячи з положень ст.47 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Питання оплати тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми регулюється Порядком призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженим Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 22 червня 2007 року № 715/13982 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1.2 Порядку у разі настання страхового випадку управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення виконавчої дирекції Фонду в районах та містах обласного значення зобов'язані своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які мають на це право, зокрема, допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Згідно з п. 1.8 Порядку, доставка і переказ сум, що виплачуються потерпілим та особам, які мають на це право, проводяться за рахунок Фонду. Ці суми перераховуються на їх особові рахунки в банку або поштовими переказами.

Пунктом 2.1 Порядку передбачено, що підставою для оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та надання допомоги, пов'язаної з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, є виданий в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я від 13 листопада 2001 року № 455, зареєстрованою в Мін'юсті 04 грудня 2001 року за № 1005/6196, листок непрацездатності та наявність акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 або акта розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі - постанова КМУ № 1232).

Отже, обов'язок з оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця, і такі кошти відносяться до виплат працівнику при звільненні, у разі несплати яких настає відповідальність, передбачена ст. 117 КЗпП України.

У той же час, починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується Фондом.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільнені робітника, виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться у день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Право працівника на належну заробітну плату кореспондує обов'язок роботодавця нарахувати йому вказані виплати, гарантовані державою, і виплатити їх. При цьому, право працівника не залежить від нарахування йому відповідних грошових виплат. Тому незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, працівник, у разі порушення законодавства про оплату праці, має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.

Під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат. Допомога з тимчасової непрацездатності як раз і є однією з державних гарантій, яка включає право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.

За законом саме на роботодавця покладено оплата цієї допомоги у перші п'ять днів тимчасової непрацездатності.

Виходячи з предмету позову, позивачем окремо заявлено вимогу про відшкодування за рахунок Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф недоплаченої суми допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 20545,56 грн, розрахована позивачем за період перебування на лікарняному з 29 листопада 2019 року по 10 грудня 2019 року (включно), що підтверджується листком непрацездатності серії АДШ №292211, та не виплачена відповідачем на час звернення з цим позовом до суду.

Однак, під час розгляду справи по суті позивач визнав той факт, що в грудні 2019 року Комунальним закладом Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф виплачена позивачу допомогу по тимчасовій непрацездатності в розмірі 20545,56 грн, ці обставини викладені позивачем в письмових поясненнях, які подано до суду 06 березня 2020 року та приєднані до справи, заперечень щодо нарахованої та виплаченої суми допомоги по тимчасовій непрацездатності позивач не висував, тому з урахуванням визнаних позивачем обставин, які в силу положень ч.1 ст.82 Цивільного процесуального кодексу України не підлягають доказуванню, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині за відсутності спору між працівником та роботодавцем про розмір нарахованої та виплаченої суми допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках. (ч.1 ст.13 Цивільного процесуального кодексу України)

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст.89 ЦПК України)

З огляду на викладене, розглядаючи справу в межах позовних вимог, з викладених у позовній заяві підстав та на підставі наданих сторонами доказів, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 до Київської обласної ради, Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є необґрунтованим та не вбачає передбачених законом підстав для його задоволення.

Відповідно до положень ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору у відповідності до ст.5 Закону України Про судовий збір , суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок держави.

Враховуючи наведене та керуючись стос. 36, 47, 232-235, 241-1 КЗпП України, стос. 2-5, 12, 13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до Київської обласної ради, Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до положень ч.1 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ випробовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

С у д д я