Постанова

від 17.03.2020 по справі 761/48506/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/48506/19 Головуючий у суді І інстанції Пономаренко Н.В.

Провадження № 33/824/1328/2020 Доповідач: Капічон О.М.

Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

іменем України

17 березня 2020 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Капічон О.М. за участю водія ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу адвоката Федорова Д.С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14.02.2020 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови судді, 14.12.2019 року о 21 годині 30 хвилин в м. Києві, по вул. Дорогожицька, 9 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Logan державний номерний знак НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння: тремтіння пальців рук, блідість шкіри обличчя, не реагують зіниці очей на світло. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 14.02.2020 року було відмовлено задоволенні клопотання Дошкільного навчального закладу № 396 Сонечко про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та направлення матеріалів на розгляд трудового колективу до Дошкільному навчальному закладу для застосування заходів громадського впливу. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП інакладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік ; стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп.

На вказану постанову адвокатом Федоровим Д.С. в інтересах ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій він просить її скасувати та звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з передачею матеріалів на розгляд Дошкільного навчального закладу №396 Сонечко м. Києва, а провадження по справі щодо нього закрити. Вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції вказану справу було розглянуто поверхнево, не було здійснено повного, всебічного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи. Апелянт вказує, що судом першої інстанції не було допитано та не здійснено жодних заходів щодо виклику свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які могли пояснити наявні обставини справи, зокрема, що до наявності в препаратах, які вживав ОСОБА_1 , заборонених речовин. Апелянт вказує, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння була зумовлена порадою працівників поліції, тобто, вони фактично його на це підбурили. Однак, зазначені обставини провокації не були взяті до уваги судом першої інстанції, так які помилково не були взяті до уваги результати медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, який ОСОБА_1 пройшов самостійно, і за результатами якого ознак наркотичного сп`яніння виявлено не було. При цьому, апелянт звертає увагу на те, що як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , поліцейськими не встановлювалися в нього ознаки сп`яніння, а направлення на проходження огляду послідувало лише після того, як дізналися про те, що ОСОБА_1 лікується від гепатиту. Також апелянт вважає, що суд першої інстанції помилково не врахував положення ст. 21 КУпАП та характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , його відношення до скоєного та безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про звільнення від адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та передачу матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд трудовому колективу ДНЗ №396 Сонечко м. Києва.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 в підтримку поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та переглянувши запис з нагрудної відеокамери поліцейського, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При розгляді справи судом першої інстанції вказаних вимог чинного законодавства, спрямованих на своєчасний і об`єктивний розгляд справи , було дотримано.

Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто, відмова від проходження огляду на стан сп`яніння утворює собою закінчений склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, незалежно від того, чи перебувала особа, яка відмовилася від такого огляду, в стані сп`яніння.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року (далі - ПДР), водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №367507, 14.12.2019 року о 21 годині 30 хвилин в м. Києві, по вул. Дорогожицька, 9 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Logan державний номерний знак НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння: тремтіння пальців рук, блідість шкіри обличчя, не реагують зіниці очей на світло. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків .

Як убачається з відеофіксації зупинки ОСОБА_1 йому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, однак від проходження такого огляду він відмовився в присутності двох свідків.

Окрім того, в протоколі про адміністративне правопорушення в графі Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення ОСОБА_1 зазначив, що автомобіль він залишає за місцем зупинки /а. с. 2/, що свідчить про його відсторонення від керування транспортним засобом.

Посилання апелянта на неправомірні дії працівників поліції, а саме, що вони підбурили його відмовитися від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння не можуть бути взяті до уваги, оскільки в ході судового розгляду не було надано доказів підтвердження такого факту. Крім того, в матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.12.2019 року до КМКНЛ Соціотерапія /а.с.4/.

З приводу посилання апелянта на ту обставину, що ОСОБА_1 самостійно звернувся до медичного закладу, пройшов огляд в КМНКЛ Соціотерапія за результатами якого ознак наркотичного сп`яніння у нього виявлено не було, то слід зазначити, що в даному випадку протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 було складено саме за відмову від проходження такого огляду, а не за перебування останнього в стані наркотичного сп`яніння, тому акт медичного огляду від 15.12.2019 року не може бути взятий судом до уваги.

Що стосується аргументу апелянта на нездійснення судом першої інстанції жодних заходів для виклику в судове засідання свідка ОСОБА_3 , яка б змогла пояснити чи наявні в препаратах, які вживає ОСОБА_1 заборонені речовини та командира роти № 7 ОСОБА_4 , то судом неодноразово здійснювався виклик свідків, однак до суду вони не з`явилися / а.с.29 - 33/.

В апеляційній скарзі захисник, крім скасування постанови судді, також ставить питання про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з передачею матеріалів на розгляд Дошкільного навчального закладу №396 Сонечко м. Києва та закриття провадження по справі.

Вказане клопотання було заявлено і в суді першої інстанції, розглянувши яке суд прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність відмови в задоволенні такого клопотання, належним чином мотивувавши своє рішення. Нових аргументів апелянтом наведено не було, а тому апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з цього приводу та додатково зазначає наступне.

Положення ст.21 КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності. При цьому враховуються обставини вчинення порушення, особа порушника та його відношення до вчиненого. Оскільки ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, то звільнення його від адміністративної відповідальності не буде відповідати меті адміністративного стягнення.

Крім того, звільнення від адміністративної відповідальності - це право, а не обов`язок суб`єкта юрисдикції.

Враховуючи наведені обставини, наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується належними та допустимими доказами, які суд апеляційної інстанції проаналізував у їх сукупності, а тому приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Федорова Д.С. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14.02.2020 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Капічон