Постанова

від 06.04.2020 по справі 640/4408/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4408/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Єгорової Н.М.,

Сорочка Є.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк" до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Спарк" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2020 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Новгород-Сіверський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Новгород-Сіверської районної ради Чернігівської області подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13.12.2018 року позивач через ЦНАП звернулося до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) із заявою про видачу містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки загальною площею 0,0615 га, якою товариство користується відповідно до договору оренди земельної ділянки від 12.11.2003 укладеного з Київською міською радою (номер за реєстром 1091) яка розташована м. Київ, Подільський район, вул. Костянтинівська, 33; кадастровий номер 8000000000:85:347:0004. До заяви додано дані документи у зв`язку з чим також сформовано та видано опис цих документів (а.с.13).

З договору оренди вбачається (а.с. 16), що земельна ділянка передана Київською міською радою на підставі рішення від 10.07.2003 року № 638-8/798 в оренду на 25 років для будівництва, обслуговування та експлуатації житлово-офісного будинку у межах, які перенесені в натурі (на місцевість) і зазначені у плані.

Згідно з витягом від 27.11.2018 року з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, її цільове призначення: землі житлові і комерційної забудови; категорія земель -- землі житлової та громадської забудови; вид користування - для будівництва, обслуговування та експлуатації житлово-офісного будинку.

Інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, - проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 28.10.2003.

У витязі позивача визначено орендарем.

За висновком у Містобудівному розрахунку аналіз, складеного з урахуванням Генерального плану м. Києва до 2020 року (Опорний план; Система планувальних обмежень), нормативно-правових умов, сучасного стану забудови, благоустрою і озеленення, а також наявної містобудівної документації свідчить про те, що будівництво житлово-офісного будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення не суперечить функціональному призначенню досліджуваної території. Проведення робіт не потребує внесення змін до містобудівної документації.

21.12.2018 року Департаментом видано наказ № 1371 "Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень", яким затверджено відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва по вул . Костянтинівській, 33 з обґрунтуванням підстав, зазначених у листі, що додається.

Листом від №24985/0/7-1-18 від 14.12.2018 року сформульовано обґрунтування - невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки згідно Генерального плану міста Києва та проекту планування приміської зони на період до 2020, затвердженого рішенням КМР від 28.03.2002 року № 370/1804, земельна ділянка за функціональним призначенням відноситься до території вулиць та доріг.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Пунктом 1 частини 1 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що основними складовими вихідних даних є містобудівні умови та обмеження.

Згідно з частиною 2 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Частиною 3 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; витяг із Державного земельного кадастру. Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва. Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним. Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Згідно з частиною 4 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Частиною 6 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); відомості про обмеження у використанні земельних ділянок.

Статтею 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим.

Слід додати, що відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Так, судом першої інстанції встановлено, що як вбачається з витягу з ДЗК, у т.ч. отриманого з відкритих джерел станом на час прийняття рішення у справі, а також з інформації місцевої влади про цільове призначення земельної ділянки, цільове призначення земельної ділянки: землі житлові і комерційної забудови; категорія земель -- землі житлової та громадської забудови; вид користування - для будівництва, обслуговування та експлуатації житлово-офісного будинку, що відповідає намірам забудови, заявленим позивачем та які визначені у ДЗК.

Таким чином, посилання відповідача на те, що земельні ділянки, щодо яких позивач хоче отримати містобудівні умови та обмеження забудови за функціональним призначенням, відносяться до території вулиць і доріг, спростовується даними Державного земельного кадастру, відомості якого є офіційними.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що в порядку виконання обов`язку, визначеного ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем не доведено наявності правових підстав для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень із зазначених у відмові підстав у зв`язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позову в частині оскаржуваного рішення (відмови) у формі листа.

Щодо вимог про зобов`язання вчинити певні дії, суд першої інстанції вірно зазначив, що з матеріалів справи та відмови не вбачається дослідження відповідачем усього пакету документів та формування загального висновку щодо наданого пакету документів, у зв`язку з чим суд вважав передчасною вимогу позивача стосовно зобов`язання відповідача видати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Єгорова Н.М.

Сорочко Є.О.