Рішення

від 06.04.2020 по справі 904/589/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2020м. ДніпроСправа № 904/589/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "АДОРА", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВПК-АГРО", с. Вишневе, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 323 281,84 грн

Суддя Золотарьова Я.С.

Без участі представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "АДОРА" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВПК-АГРО" і просить суд стягнути заборгованість у розмірі 323 281,84 грн, з яких: основний борг у розмірі 225 000,00 грн, пеня у розмірі 72 203,42 грн, штраф у розмірі 11 250,00 грн, інфляцій втрати у розмірі 9 225,00 грн, 3% річних у розмірі 5 603,42 грн та судовий збір.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

05.03.2020 представник відповідача подав відзив на позовну заяву та заяву про поновлення процесуального строку на подання відзиву.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №АД-01 від 29.01.2019. Позивачем було поставлено товар відповідачу на загальну суму 225 000,00 грн, який останній не оплатив.

Позивачем за неналежне виконання відповідачем договору поставки нараховано пеню у розмірі 72 203,42 грн, штраф у розмірі 11 250,00 грн, 3% річних у розмірі 5 603,42 грн та інфляційні втрати у розмірі 9 225,00 грн.

Позивач ґрунтує свої вимоги на статтях 526, 527, 530, 549, 610, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача

Відповідач зазначає , що ним оплачено суму основного боргу у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 1511 від 11.03.2020 на суму 225 000,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

29.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "АДОРА" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВПК-АГРО" (покупець) було укладено договір поставки № АД-01 (арк.с.33).

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов`язується продати (передати) у власність покупця товар - пакувальні матеріали, зазначений у накладній, яка є невід`ємною частиною договору і визначають його істотні умови в частині опису товару, а покупець зобов`язується сплатити і прийняти товар на умовах цього договору.

Згідно пункту 3.1 договору, ціна на товар, що поставляється за цим договором, вказується в накладній, яка є невід`ємною частиною договору.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у власність товар на загальну суму 225 000,00 грн, що підтверджується підписаними обома сторонами видатковою накладною № 24 від 30.01.2019 та товарно-транспортною накладною № РАД-24 від 30.01.2019 (арк.с.35-36).

Пунктом 3.3 договору передбачено, що покупець зобов`язується сплатити 100% вартості товару до відвантаження. Датою поставки є дата виписки накладної на відпуск товарів.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 12/08 від 12.08.2019 (арк.с.37), в якій просить оплатити заборгованість у розмірі 225 000,00 грн.

В ході судового розгляду, відповідачем було оплачено поставлений товар у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 1511 від 11.03.2020 на суму 225 000,00 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини поставки.

Щодо суми основного боргу

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати поставленого товару. Відповідно до пункту 3.3 договору, строк оплати поставленого товару є таким, що настав 30.01.2019.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що позивач із цим позовом звернувся до суду 03.02.2020, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції, який зроблений канцелярією суду (арк.с.1). Провадження у справі було відкрито 04.02.2020. Відповідач здійснив оплату за поставлений товар 11.02.2020, що підтверджується платіжним дорученням № 1511.

Відтак, відповідач оплатив суму основного боргу у розмірі 225 000, 00 грн після звернення позивача до суду із цим позовом та відкриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 225 000,00 грн слід закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо суми пені та штрафу

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано (частина 6 стаття 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 6.2 договору передбачено, що у разі порушення покупцем строків здійснення розрахунків, передбачених цим договором, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 2-облікових ставок НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Позивачем нараховано пеню у розмірі 72 203,42 грн за період з 31.01.2019 по 22.01.2020.

З матеріалів справи вбачається, що зобов`язання мало бути виконано 30.01.2019, а тому нарахування пені мало припинитись через шість місяців, тобто 31.07.2019.

Здійснивши перерахунок, судом встановлено, що сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 31.01.2019 по 31.07.2019 становить 39 710,96 грн.

Також, позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 11 250,00 грн.

Згідно пункту 6.3 договору, у разі порушення покупцем строків здійснення розрахунків, передбачених цим договором понад 20 банківських днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від простроченої суми за кожен день прострочення.

Суд перевіривши розрахунок штрафу, зазначає що він є правильним. Тому, вимога щодо стягнення штрафу у розмірі 11 250,00 грн підлягає задоволенню.

Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 5 603,42 грн за період з 31.01.2019 по 22.01.2020.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 5 603,42 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 9 225,00 грн за період з лютого 2019 по січень 2020.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що відповідачем вірно взято період нарахування, але невірно розраховано сукупний індекс інфляції.

Здійснивши перерахунок, судом встановлено, що сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача становить 7 266,46 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Тому, судовий збір позивача у розмірі 4 332,46 грн слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В частині стягнення суми основного боргу у розмірі 225 000,00 грн провадження у справі закрити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВПК-АГРО" (51107, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Вишневе, вул. Гагаріна, 4/1; ідентифікаційний код 34229691) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "АДОРА" (61009, м. Харків, просп. Гагаріна, 183-А; ідентифікаційний код 33411252) пеню у розмірі 39 710,96 грн, штраф у розмірі 11 250,00 грн, 3% річних у розмірі 5 603,42 грн, інфляційні втрати у розмірі 7 266,46 грн та судовий збір у розмірі 4 332,46 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційної система не почала функціонувати, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи до господарського суду Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 06.04.2020

Суддя Я.С. Золотарьова