ПОСТАНОВА
Іменем України
03 квітня 2020 року
Київ
справа №620/3836/18
адміністративне провадження №К/9901/23990/19
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач Гусак М. Б.,
судді Олендер І. Я., Усенко Є. А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року (судді Шурко О.І., Василенко Я.М., Степанюк А.Г.) у справі №620/3836/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Вольтаж Ком до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
УСТАНОВИЛА:
У листопаді 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Вольтаж Ком (далі - ТОВ Вольтаж Ком ) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС у Чернігівській області) від 27 червня 2018 року №№ 00002091400, 00002101400, 00002111400, 00002121400, 00035291310, 00035311310, 00035301310.
На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що господарські операції між підприємством та контрагентами: Товариством з обмеженою відповідальністю Капл , Товариством з обмеженою відповідальністю Сімулар Стар , Товариством з обмеженою відповідальністю Українська видобудувна команія , Товариством з обмеженою відповідальністю Камілл , Товариством з обмеженою відповідальністю Лейдекс коммерц , Товариством з обмеженою відповідальністю Антрен ЛТД , Товариством з обмеженою відповідальністю Фаундейшн груп , Приватним акціонерним товариством Бердянський райагропостач , Приватним підприємством Курорти Приазов ?я , Товариством з обмеженою відповідальністю Птахокомплекс Дніпровський , Товариством з обмеженою відповідальністю Краматорськтеплооенерго , Товариством з обмеженою відповідальністю Агро - Путь , Товариством з обмеженою відповідальністю Девон Плюс , Товариством з обмеженою відповідальністю Беталінк є реальними й оформлені первинними документами, які складені згідно з чинним законодавством.
Чернігівській окружний адміністративний суд рішенням від 27 березня 2019 року (суддя Соломко І.І.) у задоволенні позову відмовив.
Постановою від 23 липня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив.
Не погодившись із постановою апеляційного суду, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права цим судом при розгляді справи, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
ТОВ Вольтаж Ком правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалося.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що з 15 травня по 1 червня 2018 року працівниками ГУ ДФС у Чернігівській області проведено планову виїзну перевірку ТОВ Вольтаж Ком з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов ?язкове державне соціальне страхування за період з 15 липня 2011 року по 31 грудня 2017 року.
За результатами перевірки контролюючим органом складено Акт від 6 червня 2018 року №391/14/37804618, відповідно до висновків якого встановлено порушення позивачем пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпунктів 164.2.11, 164.2.17 пункту 164.2, пункту 164.5 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, абз б підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170, абз а пункту 171.2 статті 171, пункту 176.2 статті 176, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України та пункту III Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, у відносинах з контрагентами: ТОВ Капл , ТОВ Сімулар Стар , ТОВ Українська видобудувна команія , ТОВ Камілл , ТОВ Лейдекс коммерц , ТОВ Антрен ЛТД , ТОВ Фаундейшн груп , ПАТ Бердянський райагропостач , ПП Курорти Приазов ?я , ТОВ Птахокомплекс Дніпровський , ТОВ Краматорськтеплооенерго , ТОВ Агро - Путь , ТОВ Девон Плюс , ТОВ Беталінк , унаслідок чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 288296 грн, у тому числі за 2015 рік на 9199 грн, за 2016 рік на суму 127822 грн, за 2017 рік на суму 151275 грн; занижено суму податку, що підлягав сплаті до бюджету в розмірі 73 868 грн; завищено суму податку, що підлягав бюджетному відшкодуванню в розмірі 167759 грн, завищено від ?ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, за грудень 2017 року на суму 2288 грн; визначено суму податкового зобов ?язання з податку на доходи фізичних осіб - 97584,50 грн.; неправильне утримання та несвоєчасне перерахування військового збору до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 373,39 грн.
На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення-рішення: від 27 червня 2018 року № 00002091400 (форма Р ), яким донараховано податок на прибуток в сумі 358070 грн, в тому числі основного платежу - 288296 грн, штрафна (фінансова) санкція - 69774 грн; від 27 червня 2018 року № 00002101400 (форма Р ), яким донараховано податок на додану вартість в сумі 92334 грн, в тому числі основного платежу - 73868 грн, штрафна (фінансова) санкція - 18466 грн; від 27 червня 2018 року № 00002111400 (форма В4 ), яким зменшено розмір від ?ємного значення з податку на додану вартість в сумі 2288 грн; від 27 червня 2018 року № 00002121400 (форма В1 ), яким зменшено розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 167759 грн та застосовано штрафну санкцію в сумі 41939 грн; від 27 червня 2018 року № 00035291310 (форма ПС ), яким збільшено суму грошового зобов ?язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 510 грн; від 27 червня 2018 року № 00035301310 (форма Д ), яким збільшено суму грошового зобов ?язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 7972,17 грн; від 27 червня 2018 року № 00035311310 (форма Д ), яким збільшено суму грошового зобов ?язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 650,79 грн.
Рішенням ДФС України від 13 вересня 2018 року №29646/6/99-99-11-01-01-25 залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 27 червня 2018 року за №№00002091400, 00002101400, 00002111400, 00002121400, 00035291310, 00035311310, 00035301310.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції, апеляційний суд виходив, зокрема із того, що документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені статтею 9 Закону України від 16 липня 1999 року Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні ; ці первинні документи повністю відтворюють зміст господарських операцій, містять інформацію щодо фактично здійснених господарських операцій, підтверджують фактичне отримання позивачем товарів за спірними угодами, оприбуткування таких товарів; контрагенти позивача в перевіряємий період мали статус платника ПДВ; відомості про відсутність за місцезнаходженням, про ліквідацію підприємств до ЄДР не вносились, а відтак, вказані підприємства мали право видавати позивачу податкові накладні та інші первинні документи на підтвердження факту отримання останнім послуг; невиконання контрагентом та його постачальниками своїх податкових зобов ?язань тягне відповідальність та негативні наслідки саме для таких осіб; висновок суду першої інстанції про безтоварність господарських операцій є безпідставним; наявність правочинів, які в судовому порядку не оспорювались, недійсними (фіктивними) не визнавалися, їх зміст не суперечить вимогам чинного законодавства, вказує на наявність реального здійснення господарських операцій, оскільки не доведено, що фінансово-господарські документи, виписані на виконання вказаних договорів, були сфальсифікованими; вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2017 року у справі № 357/7411/17, постановлений відносно співзасновника та директора ТОВ Беталінк (контрагент позивача), не має преюдиційного значення для справи, оскільки спір, який розглядається, не стосується правових наслідків дій чи бездіяльності посадових осіб контрагента; посилання на інші кримінальні провадження, порушені стосовно службових осіб деяких контрагентів позивача є безпідставними, оскільки відносини між ТОВ Вольтаж Ком та його контрагентами у цих кримінальних провадженнях не досліджуються.
Відповідно до частин першої-третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з ?ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення у цій справі не відповідає з огляду на наступне.
Докази, на які послався апеляційний суд на обґрунтування свого судового рішення, є обов ?язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення господарських операцій.
Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
Встановивши, зокрема відсутність можливості у контрагентів позивача здійснити господарські операції з постачання товарів внаслідок відсутності у них технічних можливостей, людських та матеріальних ресурсів для вчинення задекларованих операцій; не підтвердження факту придбання та постачання контрагентами проданого позивачу товару; відсутність можливості дослідити рух продукції по ланцюгу постачання (оскільки відсутні операції щодо придбання постачальниками контрагентів товарів, які поставлялися позивачу), суд першої інстанції дійшов висновку, що первинні документи, надані позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій із зазначеними вище контрагентами, є формально складеними, а господарські операції між позивачем та цими підприємствами не є реальними.
Апеляційний суд переоцінюючи наявні в матеріалах докази, не спростував наявність встановлених судом першої інстанції обставин; помилково не врахував, що для цілей податкового обліку беруться до уваги, насамперед, економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій; не застосував підходу превалювання суті над формою як принцип бухгалтерського обліку, та не з ?ясував справжню сутність правовідносин, дослідивши лише відповідність договорів формальним вимогам, передбаченим законодавством, а не фактичні відносини, що існували.
Ураховуючи наведене, висновки суду першої інстанції щодо непідтвердження права позивача на формування показників податкового обліку за господарськими операціями із зазначеними контрагентами колегія суддів вважає такими, що ґрунтуються на фактичних обставинах, встановлених відповідно до вимог процесуального закону, а висновок апеляційного суду про правомірність дій позивача таким, що зроблений не на підставі фактичних обставин, встановлених з дотриманням приписів процесуального законодаства.
За правилами частини першої статті 352 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Ураховуючи наведене, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року.
Керуючись статтями 341, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області задовольнити.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року скасувати, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. Б. Гусак
Судді: І. Я. Олендер
Є. А. Усенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2020 |
Оприлюднено | 07.04.2020 |
Номер документу | 88601845 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гусак М.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні