ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2020 року Справа № 924/881/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Петухов М.Г. , суддя Розізнана І.В.
при секретарі судового засідання Першко А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Плюсс" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26 грудня 2019 року в справі №924/881/19 (суддя - С.В. Гладій)
час та місце ухвалення: 26 грудня 2019 року; м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1; вступна і резолютивна частина проголошена о 10:28 год; повний текст рішення складено 8 січня 2020 року
за позовом Хмельницької міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Плюсс"
про стягнення 273 740 грн 61 коп. безпідставно збережених коштів
за участю представників сторін:
від Позивача - Демчук Л.Г.;
від Відповідача - не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
Хмельницька міська рада (надалі - Позивач) звернулася в Господарський суд Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Алекс плюсс (надалі - Відповідач) про стягнення з Відповідача на користь Позивача 313280 грн 26 коп. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельні ділянки по вулиці Курчатова, 8 у м. Хмельницькому.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що зідно статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, Відповідач зберігав кошти, а тому, як вказує Позивач, ним, як потерпілим, втрачено належне йому майно (кошти від орендної плати). Отже, відповідно до статей 1212-1214 Цивільного кодексу України, Відповідач, на думку Позивача, є особою, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, а тому зобов`язана повернути потерпілому це майно та відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна.
19 листопада 2019 року на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до умов якої, Позивач просив стягнути з Відповідача 273740 грн 61 коп. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельні ділянки по вулиці Курчатова, 8 у м. Хмельницькому.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26 грудня 2019 року позов було задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 273740 грн 61 коп. які Відповідач зберіг без достатньої правової підстави за рахунок Позивача, як власника ділянки. Також, даним судовим рішенням покладено на Відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 41066 грн 11 коп..
Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №176887524 від 9 серпня 2019 року, Відповідач з 1 вересня 2015 року є власником виробничо-складського приміщення загальною площею 1750,9 кв. м. та з 14 серпня 2015 року є власником виробничо-складського приміщення загальною площею 2133 кв. м. по вулиці Курчатова, 8 в м. Хмельницькому .
Як зазначено місцевим господарським судом, Відповідач користувався земельною ділянкою без укладеного договору оренди та не сплачував кошти власнику землі за фактичне користування. Таким чином, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Суд першої інстанції оцінюючи докази та доводи сторін прийшов до висновку, що Відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Місцевий господарський суд вказав, що несплата Відповідачем орендної плати за користування комунальним майном є порушенням інтересів держави щодо забезпечення фінансової підтримки місцевого самоврядування, своєчасного і в повному обсязі надходження доходів до бюджетів усіх рівнів з метою їх подальшого використання для забезпечення завдань і функцій держави й місцевого самоврядування.
Судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні вирішено не брати до уваги посилання Відповідача на те, що відповідно до довідки Управління держкомзему у м. Хмельницькому від 30 квітня 2010 року, земельна ділянка по вул. Курчатова, 8 площею 9,5203 га, кадастровий номер 6810100000:14:002:0088 належить до державної форми власності, оскільки Позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти за земельні ділянки площею 0,1761 га кадастровий номер 6810100000:14:002:0379 та площею 0,2425 га кадастровий номер 6810100000:14:002:0078. Крім того, місцевий господарський суд вказав, що доказів, які б підтверджували право державної власності на земельну ділянку площею 9,5203 га, кадастровий номер 6810100000:14:002:0088 станом на 2018-2019 року сторонами в матеріали справи не надано.
Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу (том 2, а.с. 2-11), в якій з підстав, висвітлених в ній, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Зокрема, мотивуючи апеляційну скаргу, Відповідач звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що земельні ділянки на момент проведення Позивачем розрахунку безпідставно збережених коштів були несформованими, кадастрові номери присвоєні ним не були. Отже, на переконання апелянта, Позивач не має права нараховувати безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за земельні ділянки по вул. Курчатова, 8, у м. Хмельницькому за періоди в які земельні ділянки не були сформовані.
Також, апелянт зазначає, що Позивачем в позовній заяві вказано період за який стягуються кошти орендної плати, а саме з 1 серпня 2016 року по 1 липня 2018 року, однак, в заяві про зменшення позовних вимог, Позивач, фактично змінив предмет позову та правові підстави для задоволення своїх позовних вимог, змінивши строк нарахування з 1 серпня 2016 року по 1 липня 2018 року на новий строк з 1 лютого 2018 року по 1 серпня 2019 року, а одночасна зміна предмета і підстав позову не допускається, у зв`язку з чим просить в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 лютого 2020 року (том 2, а.с. 113) відкрито апеляційне провадження у справі №924/881/19 за апеляційною скаргою Відповідача. Вст.ановлено Позивачу строк для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 лютого 2020 року було призначено розгляд справи на 2 квітня 2020 року об 14:00 год..
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16 березня 2020 року клопотання Позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції було задоволено. Призначено розгляд справи в режимі відеоконференції з Господарським судом Хмельницької області.
Представник Відповідача в судове засідання від 2 квітня 2020 року не з`явився.
Водночас, з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що ухвала суду була вручена Відповідачу 28 лютого 2020 року (том 2, а.с. 40).
Разом з тим, суд констатує, що ухвалою суду від 24 лютого 2020 року, сторони повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи (в розумінні частини 2 статті 120 ГПК України) та не викликалися (в розумінні частини 1 статті 120 ГПК України). З огляду на що, колегія апеляційного господарського суду вбачає за можливе розглядати дану апеляційну скаргу без участі представників Відповідача за наявними в матеріалах справи доказами, зважаючи на те, що в матеріалах справи міститься апеляційна скарга Відповідача, в якій висвітлена його позиція з приводу рішення суду та позовної заяви.
Разом з тим, суд констатує, що відкладення розгляду апеляційної скарги, визначене статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, що по суті є неприпустимим з огляду на те, що це суперечить одному із завдань господарського судочинства, визначених частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (своєчасне вирішення судом спорів). При цьому апеляційний господарський суд наголошує на тому, що в силу дії частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншим міркуваннями в судовому процесі.
В судовому засіданні від 2 квітня 2020 року, Позивач заперечив щодо доводів, наведених в апеляційній скарзі Відповідача, просив відмовити в її задоволенні, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Зауважив при цьому, що Відповідач користувався земельною ділянкою безпідставно без правовстановлюючих документів, а щодо кадастрового номеру, то тут має сам факт його присвоєння значення, а не час коли його присвоїли.
Заслухавши пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а оскаржуване рішення скасувати частково в частині стягнення безпідставно збережених коштів та змінити в частині розподілу судового збору, виклавши резолютивну частину рішення в редакції зазначеній в резолютивній частині даної постанови. При цьому, апеляційний суд виходив з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Державним реєстратором Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області здійснено реєстрацію за Відповідачем права власності на нерухоме майно (індексний номер 42265288), а саме: виробничо складське приміщення, що знаходиться за адресою м. Хмельницький, вул. Курчатова, 8, загальною площею 2133 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності від 14 серпня 2015 року (том 1, а.с. 115-116).
Крім того, Державним реєстратором здійснено реєстрацію за Відповідачем права власності на нерухоме майно (індексний номер 43080508), а саме: виробничо складське приміщення, що знаходиться за адресою м. Хмельницький, вул. Курчатова,8, загальною площею 1750,9 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності від 1 вересня 2015 року (том 1, 119-120).
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №176887524 від 9 серпня 2019 року, Відповідач з 1 вересня 2015 року є власником виробничо-складського приміщення загальною площею 1750,9 кв.м. та з 14 серпня 2015 року є власником виробничо-складського приміщення загальною площею 2133 кв.м. по вулиці Курчатова, 8 м. Хмельницький (том 1, а.с. 17-18).
Відповідно до державного акта на право постійного користування землею І-ХМ №001774 від 27 березня 1996 року Хмельницькому державному виробничому об`єднанню Термопластавтомат , за адресою м. Хмельницький, вул. Курчатова, 8, надано Позивачем земельну ділянку у постійне користування площею 31,66 га (том 1, а.с. 121-125).
Рішенням 20 сесії Позивача № 69 від 31 січня 2018 року Про припинення права постійного користування земельними ділянками юридичним особам було припинено право постійного користування Хмельницькому державному виробничому об`єднанню Термопластавтомат земельною ділянкою площею 26,3283 га по вул. Курчатова,8 (том 1, а.с. 142-143).
Відповідач 4 липня 2018 року звернувся з клопотаннями до Позивача, в яких просив надати дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Курчатова, 8, орієнтованою площею 0,1761 га та орієнтованою площею 0,2425 га для обслуговування виробничо-складських приміщень та надання їх в оренду (том 1, а.с 64-65).
Рішенням Позивача від 10 жовтня 2018 року № 90 Відповідачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1761 кв. м та площею 2425 кв.м по вул. Курчатова, 8 в м. Хмельницькому (том 1, а.с. 70).
21 лютого 2019 року головними спеціалістами відділу оренди та продажу землі управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів складено акт обстеження земельної ділянки по вул. Курчатова, 8. В результаті обстеження встановлено, що земельна ділянка знаходяться на закритій території, на ділянці розташоване приміщення, ведеться господарська діяльність. В акті зазначено також, що рішенням 25-ої сесії Позивача від 10 жовтня 2018 року № 90 було надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 1761 кв.м. та площею 2425 кв.м. по вул. Курчатова, 8 для обслуговування виробничо-складських приміщень з метою передачі в оренду. Дані приміщення здаються в оренду ТОВ Клевер Продакшн Груп з 2016 року (том 1, а.с. 23).
В той же час, 28 лютого 2019 року управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Позивача звернулось до ГУ ДФС у Хмельницькій області про надання інформації щодо сплачених сум орендної плати/земельного податку Відповідачем за користування земельними ділянками по вул. Курчатова, 8.
У відповідності до листа №12174/10/22-01-5805 від 26 березня 2019 року Головне управління ДФС у Хмельницькій області повідомило, що Відповідач орендну плату/земельний податок не декларує та не сплачує (том 1, а.с. 21).
Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №242/0/206-19 від 4 березня 2019 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що знаходиться по вул. Курчатова, 8 у м. Хмельницькому площею 0,4186 га; кадастровий номер земельної ділянки - ; категорія земель - ; площа земельної ділянки 1 ; становить: за 2016 рік - 814 грн, за 2017 рік - 1437 грн, за 2018 рік 1437 грн та з 17 липня 2018 року - 2156 грн (том 1, а.с. 22).
В той же час, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11 липня 2019 року №НВ-6809331202019 земельна ділянка площею 0,1761 га за адресою м. Хмельницький, вул. Курчатова, 8, з кадастровим номером 6810100000:14:002:0379 зареєстрована відділом у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області - 11 липня 2019 року (том 1, а.с. 41-42).
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11 липня 2019 року №НВ-6809331182019 земельна ділянка площею 0,2425 га за адресою м. Хмельницький, вул. Курчатова, 8, з кадастровим номером 6810100000:14:002:0378 зареєстрована відділом у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області - 11 липня 2019 року (том 1, а.с. 47-48).
24 липня 2019 року Відповідач звернувся з клопотання до Позивача в якому просив затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати в постійне користування / в оренду земельну ділянку для 11.02 для обслуговування виробничо-складського приміщення площею 0,1761 га, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Курчатова,8 та для 11.02 для обслуговування виробничо-складського приміщення площею 0,2425 га, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Курчатова, 8 (том 1 а.с. 66-67).
Згідно Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15 жовтня 2019 року, по вул. Курчатова,8, у м. Хмельницькому кадастровий номер 6810100000:14:002:0378, виданого Відділом у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, площа вказаної земельної ділянки складає 0,2425 га нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 091 295 грн (том 1, а.с. 144).
Згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Курчатова,8, у м. Хмельницькому (кадастровий номер 6810100000:14:002:0379) від 15 жовтня 2019 року №18-22-0,33-2056/116-19, виданого Відділом у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, площа вказаної земельної ділянки складає 0,1761 га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 518 669 грн (том 1, на звороті а.с. 144).
Згідно розрахунку розміру орендної плати від 19 листопада 2019 року, збитки визначалися на підставі наступних показників: площа земельної ділянки (2425 кв.м.), нормативна грошова оцінка земельної ділянки, розмір річної орендної плати, розмір плати за місяць, період використання.
Так, збитки, завдані за період з 1 лютого 2018 року по 1 липня 2018 року склали 43559 грн 05 коп., за період з 1 липня 2018 року по 31 грудня 2018 року склали 78424 грн 50 коп., за період з 1 січня 2019 року по 1 серпня 2019 року склали 36597 грн 68 коп. (том 1, а.с. 140).
Згідно розрахунку розміру орендної плати від 19 листопада 2019 року, збитки визначалися на підставі таких показників, як площа земельної ділянки (1761 кв.м.), нормативна грошова оцінка земельної ділянки, розмір річної орендної плати, розмір плати за місяць, період використання.
Так, збитки, завдані за період з 1 лютого 2018 року по 1 липня 2018 року склали 31631 грн 95 коп., за період з 1 липня 2018 року по 31 грудня 2018 року склали 56950 грн 74 коп., за період з 1 січня 2019 року по 1 серпня 2019 року склали 26576 грн 69 коп (том 1, а.с. 141).
Як вказує Позивач, Відповідач у період з 1 лютого 2018 року по 1 серпня 2019 року (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог) не сплачував за користування земельною ділянкою по вул. Курчатова, 8, у м. Хмельницькому у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Позивача як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.
Вищезазначені обставини, що вказані Позивачем стали підставою для звернення до суду із даним позовом до Відповідача про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельних ділянок по вул. Курчатова,8, у м. Хмельницькому у розмірі 273740 грн 61 коп. за період з 1 лютого 2018 року по 1 серпня 2019 року (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог).
Суд констатує, що конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Так, відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
В силу дії статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто, набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Загальна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією із сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Як вбачається з матеріалів справи, право власності на виробничо-складські приміщення, розташовані за адресою: м. Хмельницький вулиця Курчатова, 8 зареєстровані за Відповідачем, проте права користування або власності на земельну ділянку, на якій знаходяться об`єкти нерухомості, не оформлено.
Колегія суддів зазначає, що для вирішення даного спору встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за користування якою Позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, об`єктом цивільних прав та обґрунтованість порядку та підстав здійснення нарахування орендної плати за користування такою.
Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
У частині 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Пунктом "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України визначено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.
У силу приписів статті 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України встановлено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
За змістом частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України: формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав; формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Зазначені обставини, з урахуванням вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №242/0/206-19 від 4 березня 2019 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що знаходиться по вул. Курчатова, 8 у м. Хмельницькому площею 0,4186 га; кадастровий номер земельної ділянки - ; категорія земель - ; площа земельної ділянки 1 ; становить: за 2016 рік - 814 грн, за 2017 рік - 1437 грн, за 2018 рік 1437 грн та з 17 липня 2018 року - 2156 грн (том 1, а.с. 22).
В той же час, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11 липня 2019 року №НВ-6809331202019 земельна ділянка площею 0,1761 га за адресою м. Хмельницький, вул. Курчатова, 8, з кадастровим номером 6810100000:14:002:0379 зареєстрована відділом у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області - 11 липня 2019 року (том 1, а.с. 41-42).
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11 липня 2019 року №НВ-6809331182019 земельна ділянка площею 0,2425 га за адресою м. Хмельницький, вул. Курчатова,8, з кадастровим номером 6810100000:14:002:0378 зареєстрована відділом у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області - 11 липня 2019 року (том 1, а.с. 47-48).
Відповідно згідно Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15 жовтня 2019 року, по вул. Курчатова,8, у м. Хмельницькому кадастровий номер 6810100000:14:002:0378, виданого Відділом у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, площа вказаної земельної ділянки складає 0,2425 га нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 091 295 грн (том 1, а.с. 144).
Згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Курчатова,8, у м. Хмельницькому (кадастровий номер 6810100000:14:002:0379) від 15 жовтня 2019 року №18-22-0,33-2056/116-19, виданого Відділом у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, площа вказаної земельної ділянки складає 0,1761 га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 518 669 грн (том 1, на звороті а.с. 144).
Надаючи оцінку вказаним витягам (том 1, а.с. 41, 47, 144), яким встановлено, площі земельних ділянок (навідміну від попередніх витягів), які використовуються Відповідачем для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель, колегія суддів зазначає, що відповідні документи є саме належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами у розумінні статтей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження розміру спірної земельної ділянки та моменту виникнення її як об`єкту цивільних прав з присвоєнням їй кадастрового номеру).
Відтак, проаналізувавши витяги додані Позивачем до матеріалів справи суд констатує, що кадастровий номер земельних ділянок та їх розмір були уже зазначені у витягах, поданих Позивачем до заяви про зменшення позовних вимог, після здійснення їх державної реєстрації у державному земельному кадастрі, до того ж такі витяги не містили інформації щодо такого кадастрового номеру земельних ділянок, категорії землі та головне - площі земельної ділянки, що в свою чергу стає незрозумілим як здійснювався розрахунок розміру орендної плати.
Відповідно колегія суддів констатує, що Позивачем не надано до суду доказів існування протягом заявленого у позові періоду: з 1 лютого 2018 року до 11 липня 2019 року земельних ділянок кадастровий номер 6810100000:14:002:0378 площею 0,2425, кадастровий номер 6810100000:14:002:0379 площею 0,1761 га - як об`єктів цивільних прав у розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України, що виключає можливість обчислювати розмір безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю, оскільки об`єктом оренди може бути тільки земельна ділянка як сформований у встановленому законодавством порядку об`єкт цивільних прав.
В даному випадку матеріали справи свідчать, що набуттю спірними земельними ділянками статусу об`єктів цивільних прав передувало прийняття Позивачем рішення 25 сесії №90 від 10 жовтня 2018 року, яким були надані дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель територіальної громади м. Хмельницький площею орієнтовно 1761 га, та площею 2425 га, розташованих за адресою м.Хмельницький, вул. Курчатова,8. А також, проведення державної реєстрації на зазначені земельні ділянки в державному земельному кадастрі 11 липня 2019 року із присвоєнням кадастрового номеру №6810100000:14:002:0379 земельній ділянці площею 0,1761 Га та земельної ділянки 0,2425 Га із присвоєнням кадастрового номеру №6810100000:14:002:0378 (том 1, а.с. 41, 47).
Отже, реальну можливість передати зазначені земельні ділянки саме в оренду для Відповідача відповідно до Закону України Про оренду землі Позивач отримав тільки 11 липня 2019 року. Відповідно, оскільки саме з вказаного часу земельні ділянки набули статусу об`єктів цивільних прав і до цього часу не була визначена відповідна нормативна грошова оцінка земельних ділянок, та, як наслідок, не могла бути розрахована орендна плата.
Подібну правову позицію наведено в постанові Верховного Суду від 5 березня 2020 року в справі №922/926/19.
При цьому, колегія суддів зважаючи на розрахунок нарахування орендної плати в розрізі проведення Відповідачем державної реєстрації речового права на земельні ділянки зазначає таке.
В силу дії статті 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами; термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Зважаючи на те, що подія (а саме державна реєстрація земельної ділянки), з якою законодавство пов`язує виникнення земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, виникла 11 липня 2019 року, то відповідно (в силу дії статті 253 Цивільного кодексу України) право у Позивача нараховувати орендну плату за кондикційні зобов`язання, виникло з наступного дня за днем, в якому відбулася відповідна подія (формування земельної ділянки та здійснення її державної реєстрації).
З огляду на вищевказане, колегія суддів приходить до висновку, що Позивач мав права нараховувати орендну плату починаючи саме з 12 липня 2019 року (день, наступний за днем, коли було здійснено реєстрацію в Державному земельному кадастрі) до 1 серпня 2019 року (кінцева дата періоду визначеного Позивачем (том 1, а.с. 140-141).
Відповідно здійснивши розрахунок такої орендної плати, колегія суддів приходить до висновку, що підставним та правильним є стягнення є Відповідача орендної плати в розмірі 5822 грн 56 коп. (5228 грн 24 коп./31 день х 20 днів; 3796 грн 67 коп./31 день х 20 днів) за період з 12 липня 2019 року до 1 серпня 2019 року (коли існували сформовані земельні ділянки).
Що ж до розміру неотриманої орендної плати, колегія суддів апеляційної інстанції з цього приводу зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.
Відповідно до частини 2 статті 20 і частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 14 Податкового кодексу України.
В той же час, матеріали справи свідчать, що відповідну нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок було проведено в жовтні 2019 під час розробки документації із землеустрою на замовлення Відповідача, що свідчить про те, що станом на 1 лютого 2018 року (початкова дата періоду з якої Позивач розраховує орендну плату) така оцінка була відсутня.
Отже, в даному випадку має місце той факт, що розрахунки орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,2425 Га та 0,1761 Га в період з 1 серпня 2018 року по 10 липня 2019 року (включно) зроблені Позивачем на підставі даних про нормативно грошову оцінку земельних ділянок станом на жовтень 2019 року.
Тобто, матеріали справи не містять відомості про прийняття Позивачем рішення про проведення нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок для визначення розміру орендної плати саме станом на 1 лютого 2018 року, а розрахунок орендної плати за лютий 2018 по липень 2019 року Позивач зробив саме на підставі даних про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, які було занесено до Державного земельного кадастру 11 липня 2019 , на підставі витягів №18-22-0.33-2056/116-19, з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданих Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області, отриманих лише 10 жовтня 2019 року , тобто пізніше ніж через 1 рік 6 місяців.
Окрім вказаних витягів з технічної документації, в якості доказів на підтвердження розміру площі спірної земельної ділянки, яку використовує Відповідач за спірний період з 1 лютого 2018 року до 11 липня 2019 року, Позивач надав суду акт обстеження від 21 лютого 2019 року (том 1, а.с. 23).
Проте, вказаний акт не може вважатись належними та допустимим доказом визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: м.Хмельницький, вул.Курчатова, 8 від 21 лютого 2019 року, оскільки даний акт складений без участі представників Відповідача, а координати земельної ділянки сформовані за результатами орієнтованих площ спірних земельних ділянок.
Колегія суддів зазначає, що зміст акту обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки від 21 лютого 2019 року не дає можливості встановити факт безпосереднього використання Відповідачем спірних земельних ділянок, а тому наданий Позивачем акт не є належними та допустимими доказами, що підтверджує розмір площі спірної земельної ділянки, яку використовував Відповідач за спірний період з 1 лютого 2018 року по 1 серпня 2019 року.
Таким чином, з огляду на зазначені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що твердження Позивача про існування протягом спірного періоду з 1 лютого 2018 року по 10 липня 2019 року земельних ділянок, площею 0,1761 га та 0,2425 га, по вул. Курчатова, 8, за кадастровими номерами №6810100000:14:002:0379, №6810100000:14:002:0378, як об`єктів цивільних прав, не відповідають дійсності, а тому, Відповідач не міг безпідставно зберегти кошти у вигляді орендної плати за землю, якої не існувало як об`єкта цивільних прав. Крім того, необґрунтованим є висновок Позивача щодо доведення належними та допустимими доказами правильність здійсненого Позивачем розрахунку розміру безпідставно збережених Відповідачем коштів у вигляді орендної плати.
Апеляційним господарським судом встановлено, що матеріали цієї справи не містять відомостей про прийняття Позивачем рішення щодо проведення нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок для визначення розміру орендної плати станом на 1 лютого 2018 року, а розрахунок плати за лютий 2018 по липень 2019 року Позивач зробив саме на підставі даних про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, які було занесено до Державного земельного кадастру не раніше 11 липня 2019 року, на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданих Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області, отриманих лише 10 жовтня 2019 року, тобто набагато пізніше зробленого розрахунку.
Подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 29 травня 2018 року в справі №922/955/18, від 6 серпня 2019 року в справі №922/3560/18, від 10 вересня 2019 року в справі №922/96/19, від 6 листопада 2019 року в справі № 922/3607/18, від 29 січня 2020 року справа №922/2811/18, від 5 березня 2020 року в справі №922/926/19.
Відтак, враховуючи положення статті 79-1 Земельного кодексу України та статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель", беручи до уваги встановлені обставини щодо відсутності у заявлений до стягнення період, а саме з 1 лютого 2018 року по 10 липня 2019 року, будь-яких доказів виділення земельних ділянок, їх кадастрових номерів та площі, тобто доказів формування земельних ділянок як об`єктів цивільних прав, а також відсутність доказів проведення відповідної нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок, що виключає можливість обчислення розміру безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю саме за вказаний період, колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні позову, саме за період з 1 лютого 2018 року по 10 липня 2019 року.
В той же час, з огляду на усе вищевстановлене в даному судовому рішенні, колегія суддів прийшла до висновку про підставність та обгрунтованість позовних вимог Позивача в частині стягнення є Відповідача орендної плати в розмірі 5822 грн 56 коп. за період з 12 липня 2019 року до 1 серпня 2019 року.
Враховуючи вказане апеляційний господарський суд скасовує оспорюване судове рішення в цій частині, та стягує з Відповідача 5822 грн 56 коп. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.
Що ж стосується заперечень Відповідача, наведених у апеляційній скарзі щодо того, що під час зменшення суми позовних вимог Позивачем було змінено одночасно підстави та предмет позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно статті 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 162 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 164 названого Кодексу.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.
Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Колегією суддів враховується, що відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, передбачено права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
В той же час, колегія суддів констатує, що збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень), то фактично також йдеться про подання іншого позову.
Як вбачається з поданої Позивачем позовної заяви, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 313280 грн 26 коп. безпідставно збережених коштів за період з 1 серпня 2016 року по 1 липня 2018 року. В той же час, в заяві про зменшення позовних вимог Позивач просить стягнути з Відповідача 273740 грн 61 коп. безпідставно збережених коштів за період з 1 лютого 2018 року по 1 серпня 2019 року. При цьому, в даному випадку мова йде саме про безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати, а не будь-яке інше стягнення, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав вважати про будь-яку зміну предмету та підстав позову.
Тобто, в даному випадку Позивач не просить змінити предмет позову - стягнення безпідставно збережених коштів (матеріально-правову вимогу, з якою Позивач звернувся до Відповідача), відповідно покликання Відповідача в апеляційній скарзі на одночасну зміну Позивачем предмету та підстав позову є необґрунтованим та безпідставним.
Підсумовуючи усе вищеописане в даній постанові Північно-західний апеляційний господарський суд констатує, що згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи усе вищевстановлене в даній постанові, Північно-західний апеляційний господарський прийшов до висновку, щодо задоволення позовних вимог частково у сумі зазначеній вище в даній судовій постанові.
Відповідно приймаючи таке рішення апеляційний господарський суд задоволює апеляційну скаргу Відповідача частково.
Водночас, Північно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку про неповне з`ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, що в силу дії пунктів 1, 2 частини 1 статті 277 ГПК України є підставою для скасування оспорюваного рішення на підставі пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України.
З огляду на все вищевказане, суд скасовує частково рішення Господарського суду Хмельницької області від 26 грудня 2019 року в частині стягнення безпідставно збережених коштів та змінює в частині розподілу судових витрат.
В силу дії приписів статті 129 ГПК України, судові витрати за розгляд апеляційної скарги суд покладає на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 269-276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Плюсс" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26 грудня 2019 року в справі №924/881/19 - задоволити частково.
2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 26 грудня 2019 року в справі №924/881/19 скасувати частково в частині стягнення безпідставно збережених коштів та змінити в частині розподілу судового збору, виклавши резолютивну частину рішення в редакції наступного змісту:
"1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс плюсс" (м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 32, кв. 100, код 39905091) на користь Хмельницької міської ради (м. Хмельницький, вул.. Гагаріна, 3; р/р UA378999980000031417611022002, ЄДРПОУ 38045529, одержувач коштів: УК у м. Хмельницькому/м. Хмельницький/24062200, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), призначення платежу: кошти за шкоду, що заподіяна на земельних ділянках державної та комунальної власності внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням) 5822 грн 56 коп. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати та 87 грн 34 коп. витрат по оплаті судового збору.
3. В задоволенні решти позову - відмовити."
3. Стягнути з Хмельницької міської ради (м. Хмельницький, вул. Гагаріна,3, ЄДРПОУ 38045529) на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс плюсс" (м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 32, кв. 100, код 39905091) 6028 грн 20 коп. витрат по судовому збору за розгляд апеляційної скарги.
4. Доручити Господарському суду Хмельницької області видати відповідні накази.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
6. Відповідно до частини 3 статті 287 ГПК України, дана постанова не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.
7. Справу №924/881/19 повернути Господарському суду Хмельницької області.
Повний текст постанови виготовлено 7 квітня 2020 року.
Головуючий суддя Василишин А.Р.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Розізнана І.В.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2020 |
Оприлюднено | 08.04.2020 |
Номер документу | 88610199 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Василишин А.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні