Рішення

від 06.04.2020 по справі 908/211/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/6/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2020 справа № 908/211/20

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/211/20

за позовом публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, місто Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14)

до відповідача Обслуговуючого гаражного кооперативу «Авто-План СВ» (69017, місто Запоріжжя, о. Хортиця, Будинок відпочинку, буд. 32, кімната 1; адреса для листування: 69063, м. Запоріжжя, вул. Сергія Серікова, 30)

про стягнення 18852,97 грн.

Без повідомлення (участі) представників учасників справи

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з Обслуговуючого гаражного кооперативу «Авто-План СВ» 18852,97 грн., які складаються з: 17550,96 грн. основного боргу по оплаті за спожиту електроенергію за грудень 2018 року за договором про постачання електричної енергії № 8752 від 01.10.2009, 553,94 грн. 3% річних та 748,07 грн. інфляційних втрат.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2020 справу № 908/211/20 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 05.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/211/20, присвоєно справі номер провадження 18/6/20, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. Відповідачу запропоновано, відповідно до ст. 165 ГПК України, надати в строк не пізніше 28.02.2020 відзив на позовну заяву і докази в його обґрунтування.

Відповідно до ч. ч. 2, 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Тридцятиденний термін, наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений тридцятьма днями з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться, сплив 06.03.2020.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Шістдесят днів з дня відкриття провадження у даній справі спливає 06.04.2020 (з урахуванням того, що останній день процесуального строку припадає на вихідний день).

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 06.04.2020.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що господарські відносини сторін врегульовані договором про постачання електричної енергії № 8752 від 01.10.2009, за умовами якого позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу» , а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі. В порушення умов договору відповідач вартість спожитої у грудні 2018 року електроенергії не сплатив, що призвело до утворення заборгованості за спожиту активну електричну енергію в розмірі 17550,96 грн. Порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо дотримання строків оплати, за доводами позивача, є підставою для покладення на нього відповідальності у вигляді 3% річних та інфляційних втрат. Посилаючись на приписи ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 230, 275, 276 ГК України, позивач просив позов задовольнити.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштової кореспонденції повноважному представнику позивача 10.02.2020 та повноважному представника відповідача 11.02.2020.

Від відповідача 25.02.2020 до суду надійшли заперечення на позов, в яких зазначено, що 22.02.2020 ним отримано позов ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» , з позовом відповідач не згоден з наступних підстав. Відповідно до розрахунку суми боргу в позові зазначені несплачені рахунки з 13.02.2019 по 15.05.2019. Між тим, 01.05.2019 електропостачання до відповідача припинено та відключено ОГК «Авто-План СВ» від мережі електропостачання. На підтвердження наведеного відповідач просить витребувати у позивача акт від`єднання від мережі ОГК «Авто-План СВ» , тому є незрозумілим яким чином нарахована плата за ненадану електроенергію. З позовної заяви та доданих документів неможливо зрозуміти, яким чином та за який період нарахована пеня та чому вона перевищує суму боргу в декілька разів. Також неможливо встановити, за який період нарахована заборгованість. На підставі ст.ст. 81, 128 ГПК України відповідач просив витребувати у позивача акт від`єднання від мережі ОГК «Авто-План СВ» та відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 02.03.2020 у задоволенні клопотання відповідача про витребування акту від`єднання від мережі ОГК «Авто-План СВ» від 01.05.2019 відмовлено.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Також суд приймає до уваги, що згідно постанови КМУ від 11.03.2020 № 211 карантин встановлено з 12.03.2020, разом з тим, враховуючи сплив строку на надання відзиву відповідачем 28.02.2020, ще до початку карантину, а також відсутність з боку відповідача обгрунтованих заперечень по суті заявдених вимог, підстави для продовження процесуального строку на строку дії такого карантину відсутні.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (постачальник електричної енергії) та обслуговуючим гаражним кооперативом «Авто-План СВ» (споживач) 01.10.2009 укладено договір про постачання електричної енергії № 8752 (надалі - Договір). В подальшому назву відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» змінено на публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» .

Відповідно до умов розділу 1 Договору постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу» , а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 «Точки продажу електричної енергії споживачу» .

Згідно з п. 2.3.4 Договору споживач зобов`язується оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» та додатка № 5 «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії» .

За визначенням п. 7.4 Договору, розрахунки за активну електроенергію здійснюються згідно додатка № 4 Порядок розрахунків за активну електричну енергію з урахуванням умов додатка № 7 Порядок визначення вартості мінімального обсягу електричної енергії в точці обліку . Розрахунки за компенсацію перетікання реактивної енергії обумовлюються додатком № 6 Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії .

Відповідно до п. 6 додатка № 4 до договору за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну-вимогу доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого споживачем «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

Відповідно до п. 10 додатка № 4 до договору споживач зобов`язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому постачальником електричної енергії.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем виставлено рахунок, а відповідачем нарочно 03.01.2019 отримано рахунок № 8752/12а від 31.12.2018 на суму 17550,96 грн. Відповідач в порушення умов договору рахунок за грудень 2018 року не оплатив.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо дотримання строків оплати вартості активної електроенергії стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Господарські взаємовідносини сторін врегульовано договором про постачання електричної енергії № 8752 від 01.10.2009.

Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6 та 7 статті 276 ГК України закріплено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строк оплати вартості отриманої електричної енергії визначено у п. 10 додатка № 4 до договору - у строк, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка.

Відповідач свої зобов`язання щодо оплати отриманого від постачальника електричної енергії рахунка за грудень 2018 року у визначений договором строк, всупереч умов Договору та вимог чинного законодавства України, не виконав, що призвело до утворення у останнього заборгованості за договором в розмірі 17550,96 грн.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов`язанням термін вартості отриманої електроенергії є доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача 17550,96 грн. основного боргу за договором заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню в повному обсязі.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач, посилаючись на умови договору та приписи ст. 625 ЦК України, просив стягнути з останнього 553,94 грн. 3% річних та 748,07 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за загальний період з 12.01.2019 по 30.01.2019 за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» , виходячи з простроченої сплати вартості електроенергії за рахунком №8752/12а від 31.12.2018, суд встановив, що сума 3% річних складає 550,93 грн., тому вимога про стягнення з відповідача 3% річних задовольняється судом частково в наведеній сумі, в решті заявлених вимог про стягнення 3,01 грн. 3% річних слід відмовити, як заявлених необґрунтовано. Позивачем при визначенні періоду прострочення не враховано вихідних днів 12 та 13 січня 2019 року.

При перевірці розрахунку позивача за вимогою про стягнення втрат від інфляції суд виходив з наступного:

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, в якому зазначено, що при застосуванні індексу інфляції потрібно мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно необхідно вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за період з 01.01.2019 по 30.11.2019 за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство , враховуючи період нарахування: лютий - листопад 2019 року, суд встановив, що сума інфляційних втрат складає 566,89 грн., в решті заявлених вимог про стягнення 181,18 грн. інфляційних страт слід відмовити, як заявлених необґрунтовано.

Суд відзначає, що базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.

Отже, якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, таке нарахування здійснюється позивачем за період з 01.01.2019, в якому мав бути здійснений платіж за рахунком від 31.12.2018 (14.01.2019), в той час як нарахування інфляційних втрат повинно здійснюватись з наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, тобто з лютого 2019 року.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Відповідач визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про належне виконання умов Договору щодо своєчасної оплати рахунку за грудень 2018 року не надав.

Відносно викладених відповідачем у запереченнях на позов доводів суд відзначає наступне.

Предметом спору у справі 908/211/20 є стягнення з обслуговуючого гаражного кооперативу «Авто-План СВ» на користь публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» 18852,97 грн., які складаються з: 17550,96 грн. основного боргу по оплаті за спожиту електроенергію за грудень 2018 року за договором про постачання електричної енергії № 8752 від 01.10.2009, 553,94 грн. 3% річних та 748,07 грн. інфляційних втрат. Разом з тим, відповідач у запереченнях зазначив про отримання ним позову ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» , тоді як позивачем у даній справі є ПАТ «Запоріжжяобленерго» . Підставою для звернення з позовом у даній справі є несплата відповідачем рахунку № 8752/12а від 31.12.2018 на суму 17550,96 грн. за спожиту у грудні 2018 року активну електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № 8752 від 01.10.2009, а відповідач вказує про розрахунок за несплаченими рахунками з 13.02.2019 по 15.05.2019. При цьому, припинення електропостачання відповідачу 01.05.2019 у будь-якому випадку не стосується стягнення заборгованості за несплату спожитої у грудні 2018 року електроенергії. Вимоги про стягнення пені, про що вказав відповідач, у даній справі позивачем взагалі не заявлялись.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: в частині стягнення з відповідача 17550,96 грн. основного боргу, 550,93 грн. 3% річних та 566,89 грн. інфляційних втрат. В решті заявлених вимог (3,01 грн. 3% річних та 181,18 грн. інфляційних втрат) суд відмовляє через необґрунтованість.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру визнаних судом обґрунтованими позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 2081,46 грн. судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з обслуговуючого гаражного кооперативу «Авто-План СВ» (69017, місто Запоріжжя, о. Хортиця, Будинок відпочинку, буд. 32, кімната 1; адреса для листування: 69063, м. Запоріжжя, вул. Сергія Серікова, 30; ідентифікаційний код 34868878) на користь публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14; ідентифікаційний код 00130926) 17550,96 грн. (сімнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят грн. 96 коп.) основного боргу за договором про постачання електричної енергії № 8752 від 01.10.2009, 550,93 грн. (п`ятсот п`ятдесят грн. 93 коп.) 3% річних, 566,89 грн. (п`ятсот шістдесят шість грн. 89 коп.) інфляційних втрат та 2081,46 грн. (дві тисячі вісімдесят одну грн. 46 коп.) судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 07.04.2020.

Суддя В.В. Левкут