Рішення

від 07.04.2020 по справі 911/149/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2020 р.

м. Київ

Справа № 911/149/20

Господарський суд Київської області у складі судді Андрія Федоровича Черногуза розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами

позов Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду печерського району м. Києва" (01021, м. Київ, пров. Івана Мар`яненка, буд. 7, код ЄДРПОУ 35692211)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота Троя" (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, пров. Сосновий, буд. 2, код ЄДРПОУ 38560128)

про стягнення боргу,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява №492/10-8 від 13.01.2020 Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота Троя" про стягнення 17199,52 грн боргу за договором № 2 Х експ., від 18.01.2017 про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.01.2020 вказану позовну заяву залишено без руху.

31.01.2020 через канцелярію позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 20.01.2020, надіслано заяву б/н від 28.01.2020 про усунення недоліків позовної заяви. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього кодексу малозначними справами є, зокрема, справи у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, при цьому, для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Оскільки, ціна поданого позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2020, відповідна справа є малозначною та підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Так, ухвалою від 05.02.2020 відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін, встановлено строки для подання: відповідачу - відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали; позивачу - відповіді на відзив до 27.02.2020; відповідачу - заперечень до 06.03.2020.

Позов обгрунотовано наступним:

- 18.01.2017 між позивачем та відповідачем укладено договір № 2 Х експ., про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території;

- позивачем відповідно до умов договору в період з січня 2017 по листопад 2019 були надані послуги відповідачу на загальну суму 17199,52 грн (з урахуванням попередньої заборгованості у розмірі 5579,07 грн).

- надані послуг у розмірі 17199,52 грн на момент подачі позову відповідачем не оплачені.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у встановлений строк відзив на позов не подав, про причини неподання суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судом перевірено та встановлено, що відповідач повідомлявся про розгляд даної справи судом. Вказаний факт підтверджується конвертами з ухвалами суду, що надсилались на адресу місцезнаходження відповідача та повернулись на адресу суду з відмітками за закінченням встановленого строку зберігання (вх. № 4896/20 від 06.02.2020, вх. № 7654/20 від 26.02.2020).

Відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17).

Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Крім того, відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

18.01.2017 між Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду печерського району м. Києва" (далі - підприємство, позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота Троя" (далі - власник/орендар, відповідач) укладено договір № 2 Х експ., про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території (далі - Договір),

Відповідно до п. 1.1. Договору підприємство забезпечує, обслуговування, експлуатацію та ремонт будинку пропорційно до займаної власником/орендарем на підставі договору купівлі-продажу від 13.02.2015 року, зареєстрованого в реєстрі за №422 площі приміщення №19 (літ. А), яка становить 84,5 кв.м. - підвал, вхід спільний та знаходиться за адресою: м. Київ, площа Бесарабська, вул. Круглоуніверситетська, буд. 9/1 (далі - приміщення), а також утримання прибудинкової території, а власник/орендар бере участь у витратах підприємства на виконання вказаних робіт, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих підприємством за цим Договором.

Цей договір укладено сторонами на підставі Закону України Про житлово-комунальні послуги , Закону України Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкової території , Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 №76 (п. 1.2. Договору).

Утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, розмір яких на момент укладення договору становить 84,50 кв/м * 2,62 грн/м2 = 221,39 грн. ПДВ 44,28. Разом 265,67 грн за місяць. Тарифи на послуги передбачені даним договором можуть бути змінені за рішенням відповідних державних органів і застосовуватися при розрахунках по цьому договору без додаткового погодження з орендарем/власником. Орендар/власник, незалежно від результатів господарської діяльності зобов`язується сплачувати вартість наданих послуг на підставі рахунків-фактур до 1 числа місяця, наступного за звітнім у безготівковій формі на розрахунковий рахунок підприємства. Надані послуги оформлюються актом про надання послуг, який підписується підприємством і орендарем/власником в кінці кожного календарного місяця. Орендар/власник, зобов`язаний підписати акт про надання послуг протягом 5 робочих днів з моменту його надходження від підприємства, або висловити свої заперечення стосовно його підписання. Якщо власник не підпише отриманий акт і не висловить свої заперечення щодо його підписання, то такий акт вважається погоджений сторонами (п. 2.2.1., 2.2., 2.3., 2.4., 2.5. Договору).

Відповідно до п. 6.1. Договору строк дії договору встановлено по 05.05.2017. У разі, якщо за місяць до закінчення дії Договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей Договір вважається щороку продовженим на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання послуг, тож відносини, що з нього виникають, регулюються відповідними положеннями Цивільного кодексу України.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

У відповідності до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, з договору № 2 Х експ., від 18.01.2017 про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, а саме пункту 6.1. вбачається, що сторони досягли згоди, за якою вказаний договір діє по 05.05.2017.

Так, в матеріалах справи наявний рахунок-фактура №2182 від 31.01.2017 на суму 5579,07 грн та акт прийняття-передачі робіт (надання послуг) від 31.01.2017 на суму 5579,07 грн.

Як вже зазначалось вище, сторони погодили, що у відповідача виникає обов`язок з оплати наданих послуг на підставі рахунків-фактур до 1 числа місяця, наступного за звітнім (п. 2.3. Договору). Водночас в матеріалах справи наявний акт від 20.02.2017, складений представниками позивача, про неможливість вручення рахунку-фактури відповідачу, у зв`язку з його відсутністю за адресою: Бессарабська площа, 9/1 літ. А (адреса приміщення, послуг з обслуговування якого надавались позивачем.

Отже, суд, у зв`язку з ігноруванням позивача, щодо отримання від останнього рахунку-фактури №2182 від 31.01.2017 на суму 5579,07 грн та відсутністю заперечень з боку відповідача щодо якості наданих послуг на суму 5579,07 грн, вважає доведеним позивачем факт надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території на вказану суму, а отже, остання підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, в матеріалах справи наявні рахунки-фактури та акти приймання-передачі робіт (надання послуг) за період з лютого 2017 року по листопад 2019 року на загальну суму 11620,45 грн.

Разом з вказаними актами та рахунками-фактур позивачем, також, подано до суду акти складені позивачем, які підтверджують вчинення позивачем юридично значимих дій по врученню рахунків-фактур відповідачу та неотримання останніх відповідачем у зв`язку з обставинами, які не залежали від волі позивача, а саме у вказаних актах, зокрема, зазначено: При неодноразовому відвідуванні нежитлового приміщення за адресою: Бессарабська площа 9/1 літ. А , яке належить ТОВ Золота Троя з метою вручення рахунку-фактури на сплату за експлуатаційні послуги двері ніхто не відчинив.

Також, в матеріалах справи наявна вимога позивача б/н від 15.11.2019, надіслана останнім на юридичну адресу відповідача, про сплату заборгованості у розмірі 17199,52 грн, станом на 05.11.2019, проте, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді.

Між тим, до суду не подано доказів того, що Договір не було пролонговано на новий строк, а отже, Договір № 2 Х експ., від 18.01.2017 про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території є чинним.

Поряд з тим, суд зазначає, що позивачем відповідно до Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради №668 від 06.06.2017 та п. 2.2. Договору підставно з липня 2017 року збільшено розмір вартості послуг з 265,67 грн з ПДВ на 354,90 грн з ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач відзив на позовну заяву не подав, чим позбавив себе можливості надати суду обґрунтовані заперечення на доводи позивача та контрозрахунки суми заборгованості.

Отже, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу у розмірі 17199,52 грн (5579,07+11620,45) обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем не спростованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота Троя" (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, пров. Сосновий, буд. 2, код ЄДРПОУ 38560128) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (01021, м. Київ, пров. Івана Мар`яненка, буд. 7, код ЄДРПОУ 35692211) 17199,52 грн боргу та 2102,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено та підписано 07.04.2020.

Суддя А.Ф. Черногуз