Ухвала

від 07.04.2020 по справі 910/4514/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

07.04.2020Справа № 910/4514/20 Суддя Спичак О.М., розглянувши

позовну заяву Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області (16600, м. Ніжин, площа імені Івана Франка, 1)

до Благодійного фонду Стрічка надії (03057, м. Київ, проспект Перемоги, 39)

про стягнення 18 949,68 грн, розірвання договору оренди та виселення.

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Благодійного фонду Стрічка надії про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 18 949,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані обставинами неналежного виконання відповідачем договору №6 від 10.09.2018 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина, в частині повної своєчасної оплати, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у розмірі 18 640, 83 грн, 308, 85 грн пені, розірвати вищезазначений договір, а також виселити відповідача.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М. дійшов висновку щодо наявності підстав для направлення справи на розгляд Господарського суду Чернігівської області. При цьому, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Разом із тим, ст. 30 Господарського процесуального кодексу України визначено порядок розгляду справ за виключною підсудністю.

Виключна підсудність - правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Отже, виходячи із комплексного аналізу положень ст.ст. 30, 31 Господарського процесуального кодексу України, суди не можуть допускати випадків будь-яких спорів щодо підсудності, оскільки Господарським процесуальним кодексом України чітко визначено категорії спорів, які повинні розглядатися тільки за виключною підсудністю.

Згідно ч.3 ст.30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як вказувалось вище, предметом позовних вимог є зобов`язання Благодійного фонду Стрічка надії виконати умови договору №6 від 10.09.2018 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина загальною площею 52,8 кв.м., що знаходитися за адресою: м. Ніжин, вул. Покровська, будинок 8/66, за порушення останнім вищезазначеного зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача орендну плату у розмірі 18 640, 83 грн, 308, 85 грн пені, розірвати договір, а також виселити відповідача із нежитлового приміщення.

Підставами позову визначено те, що з огляду на систематичне порушення орендарем умов договору оренди в частині внесення орендних платежів у орендодавця виникло право на розірвання відповідного договору, який фактично був правовою підставою для здійснення відповідачем його використання. Отже, з урахуванням наявності, на думку позивача, підстав для розірвання договору оренди нерухомого майна також заявлено вимогу про виселення Благодійного фонду Стрічка надії з приміщення, яке розташоване за адресою: м. Ніжин, вул. Покровська, будинок 8/66Тобто, з наведеного полягає, що фактично між сторонами виник спір стосовно стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди, на підставі якого у відповідача і виникло право користування нерухомим майном, а також виселення з відповідного приміщення.

При цьому, тлумачення ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України повинно відбуватися з урахуванням принципу правової визначеності, який, в аспекті даного спору, полягає у забезпеченні здатності вірного тлумачення закону пересічною особою. Зокрема, встановлюючи підхід до тлумачення правових норм, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.07.1995 у справі "Толстой-Милославський" (Tolstoy Miloslavsky) проти Сполученого Королівства (скарга №18139/91), визначаючи зміст терміну "передбачений законом" сформулював наступну умову: положення національного законодавства повинні бути настільки ясними, зрозумілими і визначеними, щоб будь-яка людина, за необхідності скориставшись порадою юриста, могла б повністю зрозуміти зміст закону.

З огляду на зазначений підхід Європейського суду з прав людини до тлумачення правових норм, положення ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України означають, що спір має розглядатися за правилами виключної підсудності, коли нерухоме майно, право власності на таке майно або інші вимоги, що стосуються нерухомого майна, є предметом спору.

Водночас, як свідчить правозастосовна практика Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 20.09.2018 року у справі № 902/919/17, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Одночасно, у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі №462/7217/18 вказазано, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Верховний Суд зазначив, що відповідно до статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у справі № 638/1988/17 року від 10.04.2019 року.

За таких обставин, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, суд дійшов висновку, що спір у справі стосується нерухомого майна (права користування, оренди нерухомого майна) у розмінні ч.3 ст.30 Господарського процесуального кодексу України, а отже підлягає розгляду за правилами виключної підсудності, тобто, за місцем знаходження об`єкта нерухомості - м. Ніжин, вул. Покровська, будинок 8/66.

Пунктом 1 ч.1 ст.31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Спори між судами щодо підсудності не допускаються (ч.6 ст.31 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, з огляду на те, що спір у справі належить до територіальної підсудності Господарського суду Київської області, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для передання означеної справи на розгляд вказаного суду.

Керуючись приписами, ч.ч.1, 2 ст.27, ст.ст. 30, п.1 ч.1 ст.31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Передати справу №910/4514/20 за позовом Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області до Благодійного фонду Стрічка надії про стягнення 18 949,68 грн, розірвання договору оренди та виселення на розгляд Господарського суду Чернігівської області (проспект Миру, 20, Чернігів, Чернігівська область, 14000).

2. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту.

Суддя Спичак О.М.