Ухвала

від 07.04.2020 по справі 910/4509/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

07.04.2020Справа № 910/4509/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В., розглянувши заяву Споживчого товариства - колективу індивідуальних забудовників Метролог

про забезпечення позову

за позовом Споживчого товариства - колективу індивідуальних забудовників Метролог

до Інституту геологічних наук Національної академії наук України

Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБУД ТМ

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Споживче товариство-колектив індивідуальних забудовників Метролог звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Інституту геологічних наук Національної академії наук України, Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБУД ТМ про визнання недійсним договору

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність підстав для визнання договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови від 27.09.2019, укладеним між Інститутом геологічних наук Національної академії наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБУД ТМ недійсним, оскільки договір укладено з порушенням вимог ч. 2 ст. 203 та ч.1 ст. 228 Цивільного кодексу України.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 07.04.2020 вказаний вище позов прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 05.05.2020, залучив до участі у справі третю особу 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Національну академію наук України, третю особу 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Київську міську державну адміністрацію, третю особу 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Головне управління Держгеокадастру у м. Києві.

07.04.2020 через відділ діловодства суду подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Інституту геологічних наук Національної академії наук України, ТОВ ІНТЕРБУД ТМ вчиняти будь- які дії щодо виконання договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 27.09.2019 року, що був укладений між Інститутом геологічних наук Національної академії наук України як суперфіціаром та ТОВ ІНТЕРБУД ТМ як суперфіціарієм, в тому числі отримувати дозвільні документи на здійснення будівельних робіт, виконувати будь-які підготовчі, будівельні роботи та проводити будь-які розрахунки.

В обґрунтування своєї заяви, позивач посилається на те, що Інститутом геологічних наук Національної академії наук України порушено порядок отримання земельної ділянки у власність, використання її всупереч меті та цілям статутної діяльності, відсутність дозвільних та ліцензійних документів на здійснення забудови на земельній ділянці, а тому з метою захисту прав та законних інтересів членів Споживчого товариства як власників суміжних земельних ділянок, позивач вважає за доцільне застосувати заходи забезпечення позов.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).

Положеннями частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів або здійснюється ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав / інтересів позивача.

Заява про забезпечення позову, є обґрунтованою із зазначенням адекватного засобу забезпечення позову, необхідного для забезпечення ефективного захисту.

При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України, яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- імовірності ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту (поновлення) прав та інтересів позивача в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Мотивуючи необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, заявник посилається на те, що будівельні роботи на земельній ділянці здійснюються без належних дозвільних документів, що є порушенням будівельних норм і правил, порушує права та інтереси позивача.

Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що зазначені заявником обставини щодо виконання будівельних робіт на земельній ділянці без дозвільних та ліцензійних документів є лише припущенням заявника та не підтверджується належними доказами, в розумінні ст. ст. 73-74 Господарського процесуального кодексу України, які б містили обставини щодо вчинення відповідачем неправомірних дій.

Окрім того, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що зазначені обставини не є належними чином обґрунтовані та не містять обставини, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Судом встановлено, що заявник не надав суду належних доказів у підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, не надав жодних доказів, які підтверджують позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову.

Суд зазначає, що самі лише припущення заявника не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати та довести необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Аналогічна позиція наведене у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року по справі №923/826/19.

Таким чином, суд дійшов висновку, що подана заява мотивована припущеннями про можливе порушення прав позивача у майбутньому та імовірну неможливість виконання рішення суду у даній справі, що не створює підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

З огляду на наведене вище, суд відмовляє у задоволенні заяви Споживчого товариства - колектив індивідуальних забудовників Метролог про забезпечення позову.

Згідно із приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Споживчого товариства - колективу індивідуальних забудовників Метролог про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання ухвали: 07.04.2020.

Суддя О.В. Гулевець