Ухвала

від 07.04.2020 по справі 922/220/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"07" квітня 2020 р. м. ХарківСправа № 922/220/20 Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

розглянувши заяву відповідача (вх. № 7323 від 23 березня 2020 року) в частині повторної відправки копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії матеріалів справи для складання відзиву на позовну заяву у справі

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю Азоврітейл , м. Запоріжжя, про стягнення заборгованості з орендної плати,- ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суд Харківської області перебуває справа № 922/220/20 за позовом Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Азоврітейл про стягнення 321 970,72 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Бібліка, 4-А, у м. Харкові, площею 0,1875 га.

Стадія розгляду - підготовче провадження (протокольною ухвалою від 23 березня 2020 року відкладене підготовче засідання на 08 квітня 2020 року).

20 березня 2020 року, через засоби поштового зв`язку, відповідачем скеровано до суду заяву в якій останній, поміж іншого, просить суд повторно відправити копію ухвали про відкриття провадження у справі та копії матеріалів справи для складання відзиву на позовну заяву (вх. № 7323 від 23 березня 2020 року).

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява з доданими до неї документами направлялась позивачем відповідачу за адресою: 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, будинок 25, кімната 207 (а. с. 13-15); копії ухвал по даній справі були направлені сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адреси, зазначені позивачем у позовній заяві. При цьому, адреса відповідача, зазначена позивачем у позовній заяві, а саме: 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, будинок 25, кімната 207, підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру (стаття 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", місцезнаходження юридичної особи належить до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як унормовано частиною 1, 2, 4 статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Таким чином, відомості про місцезнаходження відповідача, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є офіційним та достовірним підтвердженням зазначеної інформації.

19 березня 2020 року, телефонограмою, відповідач повідомлявся про не обов`язковість явки у судове засідання 10 березня 2020 року. Жодних заяв від відповідача, в порядку ч. 7 ст. 120 ГПК України, про зміну адреси (місцезнаходження), направлення кореспонденції за іншою адресою, до суду не надходило.

Пунктами 4, 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов`язок учасників справи подавати всі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Статтею 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Одночасно, суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Каракуця проти України").

Таким чином, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2018 року № 925/125/14.

На противагу, цьому, судова кореспонденція, яка була скерована відповідачу, поверталась на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку - "інші причини, що не дали змогу виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення -адресат відсутній" (копія ухвали суду від 10 лютого 2020 року, ухвали від 10 березня 2020 року) та "не оплачено, оплачено не в повному обсязі" (ухвали суду від 23 березня 2020 року). Отже, отримання/неотримання відповідачем у відділенні поштового зв`язку судової кореспонденції залежала виключно від волі останнього, тобто, мала суб`єктивний характер.

За приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний повідомляти учасників справи, зокрема, про необхідність у встановлені строки виконати відповідну дію. Необхідність дотримання розумних строків встановлена Конституцією України, пунктом 10 частини 3 статті 2 та статтею 114 Господарського процесуального кодексу України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на визначене, суд повторно направляє на адресу відповідача, яка визначена у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ухвалу про відкриття провадження у справі від 10 лютого 2020 року.

Водночас, суд звертає увагу відповідача на норми ч. 6 ст. 242 ГПК України до п.п. 5 якої "днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси".

Щодо прохання відповідача в частині направити на адресу відповідача копії матеріалів справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Отже, господарський суд (який виступає арбітром в спорі) лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Поміж всіх процесуальних дій, які охоплені нормами Господарського процесуального кодексу України, суд не має повноважень на направлення стороні (в даному випадку - відповідачу) копій позовної заяви з метою складання відзиву на позовну заяву. Дана процесуальна дія може бути розцінена, як надання переваги одній особі іншій, що не узгоджується із принципом рівності та верховенства права.

Приписами пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів. У відповідності до частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасниками справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Комплексний аналіз вищевказаних норм процесуального права свідчить про те, що частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов`язок позивача до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення з метою забезпечення їх права ознайомитись з такою позовною заявою та всіма додатками, яка додані позивачем до даної заяви по суті справи.

Тобто, саме позивач, як особа, яка ініціює судовий розгляд справи, повинна повідомити іншу сторону (відповідача) про подання позовної заяви до судової установи.

В матеріалах справи знаходиться фіскальний чек та опис вкладення з номером трекінгу № 6100352483792 та з відбитком штемпелю АП "Укрпошта", згідно яких вбачається, що позовна заява з додатками скерована на адресу відповідача позивачем. Згідно з відстеженням пересилання поштових відправлень на сайті Укрпошти https://www.ukrposhta.ua/ дана поштова кореспонденція повернулась на адресу відправника (тобто позивача) 18 лютого 2020 року з відміткою пошти - інші причини.

Тобто, через наявність в матеріалах справи доказів направлення відповідачеві копії позовної заяви з додатками у вигляді фіскального чеку і опису вкладення з відбитком штемпелю АП "Укрпошта", що відповідно до положень ГПК України є достатнім, суд не може в примусовому порядку (через постановлення окремої письмової ухвали суду) спонукати позивача повторно направити відповідачеві позовну заяву.

Додатково суд зазначає, що станом на дату постановлення даної ухвали в усіх місцевих та апеляційних судах, включаючи господарський суд Харківської області запроваджено підсистему Електронний суд у тестовому режимі. Учасники справи (в тому числі і відповідач у даній справі), які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть, зокрема, знайомитися з матеріалами справ (та здійснювати інші процесуальні дії) за допомогою підсистеми Електронний суд через Електронний кабінет.

Керуючись статтями 42, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області,-

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Азоврітейл (вх. № 7323 від 23 березня 2020 року) задовольнити частково, а саме в частині направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Повторно направити на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Азоврітейл копію ухвали про відкриття провадження у справі.

В частині направлення копії матеріалів справи - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу підписано 07 квітня 2020 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/220/20