Рішення

від 03.04.2020 по справі 280/650/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 квітня 2020 року Справа № 280/650/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Сонгулія О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА СХІД-КАПІТАЛ (69006, м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, буд.12 А; код ЄДРПОУ 42714626)

Головного управління ДПС у Запорізькій області 69107, (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945),

Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8; код ЄДРПОУ 43005393)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА СХІД-КАПІТАЛ (далі - позивач, ТОВ ВКФ СХІД-КАПІТАЛ ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 1, ГУ ДПС у Запорізькій області), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС України), у якій позивач просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 1, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) від 03.01.2020 №1433241/42714626 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 25.11.2019 на суму 1 053 096,61 грн., в тому числі ПДВ 175 516,10 грн.;

2) зобов`язати відповідача 2 зареєструвати податкову накладну №1 від 25.11.2019 на суму 1 053 096,61 грн., в тому числі ПДВ 175 516,10 грн., в ЄРПН ;

3) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 1, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 22.01.2020 №1442512/42714626 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 16.12.2019 на суму 342 141,20 грн., в тому числі ПДВ 57 023,53 грн.;

4) зобов`язати відповідача 2 зареєструвати податкову накладну №2 від 16.12.2019 на суму 342 141,20 грн., в тому числі ПДВ - 57 023,53 грн, в ЄРПН.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що у відповідності до норм податкового законодавства ним складені податкові накладні по взаємовідносинам з контрагентами, які направлені для реєстрації в ЄРПН. Реєстрація вказаних податкових накладних зупинена з підстав того, що податкові накладні відповідають вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку , позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. На виконання зазначених вимог позивач направив до відповідної Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, пояснення та копії документів, однак в реєстрації податкових накладних відмовлено з підстав неподання, договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт-послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. З посиланням на норми Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивач зазначає про незгоду з відмовою в реєстрації податкових накладних, оскільки вважає, що надані ним документи у повній мірі підтверджують реальність здійснення господарських операцій і є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Крім того, звертає увагу, що рішенням Окружним адміністративним судом міста Києва від 05.06.2019, яке набрало законної сили 10.12.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 10, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок зупинення реєстрації ПН/РК), у зв`язку з чим у відповідача 1 були відсутні підстави приймати рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. Просить позов задовольнити та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати направлені податкові накладні в ЄРПН.

Ухвалою суду від 03.02.2020 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

03.02.2020 відповідач 1 подав до суду відзив на позовну заяву (вх.№8476), у якому проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що реєстрація складних позивачем податкових накладних зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України у зв`язку з тим, що податкові накладні відповідають вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Позивач скористався своїм правом та подав на розгляд Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, пояснення та копії документів щодо зупинених податкових накладних, однак в реєстрації податкових накладних відмовлено у зв`язку з не наданням позивачем документів щодо транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, (інвентаризаційні описи), акт приймання передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм галузевої специфіки. Вважає, що були законні підстави для прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, а тому рішення є правомірними, просить відмовити в задоволенні позову.

Відповідач 2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, матеріали справи містять докази того, що 10.02.2020 ДПС України отримало копію позовної заяви з доданими до неї документами та ухвалу суду про відкриття провадження, у якій встановлено процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.

02.01.2020 позивач подав відповідь на відзив (вх.9692), з якої вбачається, що він не погоджується з доводами, викладеними у відзиві Головного управління ДПС у Запорізькій області, та додатково звертає увагу, на невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії при зупиненні спірних податкових накладних

На підставі наявних у суду матеріалів встановлено такі обставини.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ ВКФ СХІД-КАПІТАЛ зареєстровано 20.12.2018 Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради за №1 074 136 0000 082101, види діяльності: Код КВЕД 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; код КВЕД 25.93 Виробництво виробів із дроту, ланцюгів і пружин; код КВЕД 42.99 Будівництво інших споруд, н. в. і. у.; код КВЕД 43.11 Знесення; код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; код КВЕД 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний).

Між позивачем (Підрядник) та ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг (Замовник) укладено Договір підряду №1987 від 09.10.2019, відповідно до пункту 1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах даного договору роботу Ремонт будівлі ЦВС №1 АЦ-1 ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації в строки, установлені план-графіком виконання робіт у 2019 році (Додаток 1) та з дотриманням строків, наведених в графіку освоєння грошових коштів (Додаток 2)

На виконання умов даного договору сторонами підписано Акт приймання виконаних підрядних робіт №504-04/11 за листопад 2019 року ремонту стінового огородження будівлі ЦВС-1 агломераційного цеху. Загальна сума виконаних робіт по Акту склала 1 053 096,61 грн., у тому числі ПДВ 175 516,10 грн. Підставою для оплати є рахунок на оплату №1 від 25.11.2019.

На виконання вимог ПК України та Договору підряду №1987 від 09.10.2019 позивачем складено та направлено до ЄРПН податкову накладну №1 від 25.11.2019 на загальну суму 1 053 096,61 грн., у тому числі ПДВ 175 516,10 грн.

Крім того, між позивачем (Підрядник) та ТОВ Ливарно-механічний завод укладено Договір підряду №147 від 12.09.2019, відповідно до пункту 1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах даного договору роботу ремонт виробничої будівлі, інв.№ 10000906 ФЧЛЦ ТОВ ЛМЗ в строки, установлені план графіком виконання робіт у 2019 році (Додаток №1) та з дотриманням строків, наведених в графіку освоєння грошових коштів (Додаток 2).

На виконання умов даного договору сторонами підписано Акт приймання виконаних підрядних робіт №504-01/12 за грудень 2019 року ремонту виробничої будівлі, інв.№10000906 ФЧЛЦ ТОВ ЛМЗ . Загальна сума виконаних робіт за Актом склала 342 141,20 грн., у тому числі ПДВ 57 023,53 грн. Підставою для оплати є рахунок-фактура №2 від 16.12.2019.

На виконання вимог ПК України та Договору підряду №147 від 12.09.2019 позивачем складено та направлено до ЄРПН податкову накладну №2 від 16.12.2019 на загальну суму 342 141,20 грн., у тому числі ПДВ 57 023,53 грн.

Через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів позивач отримав квитанцію від 15.12.2019 до податкової накладної №1 від 25.11.2019, та квитанцію від 14.01.2020 до податкової накладної №2 від 16.12.2019, в яких містилась інформація про зупинення реєстрації вказаних податкових накладних відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України. В квитанціях зазначено: податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Позивач скористався своїм правом та направив на адресу Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомлення № 1 від 26.12.2019 та №1 від 20.01.2020 про надання пояснень та копій документів щодо вищезазначених податкових накладних.

До повідомлень позивачем надано пояснення та копії первинних документів на підтвердження господарської операції, а саме: договір підряду, акти приймання виконаних підрядних робіт, рахунки на оплату за надані послуги, видаткові накладні, ліцензія ДАБІ договори оренди офісу, приміщення, складу.

Комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення:

- від 03.01.2020 №1433241/42714626 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 25.11.2019, за змістом якого підставою відмови в реєстрації є ненадання платником копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи)., у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт-послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. В розділі Додаткова інформація зазначено: відсутні первинні документи щодо транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи);

- від 22.01.2020 №1442512/42714626 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 16.12.2019, за змістом якого підставою відмови в реєстрації є ненадання платником копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи)., у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт-послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. В розділі Додаткова інформація зазначено: відсутні первинні документи щодо придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування складських документів (інвентаризаційні описи), акт приймання передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки.

Не погодившись з вищевказаними рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог, надаючи оцінку аргументам сторін, викладеним у заявах по суті справи, оцінюючи надані сторонами докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29.12.2010 (надалі - Порядок №1246).

Положеннями пункту 2 Порядку №1246 (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до абзацу 10 пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, крім іншого, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання даної норми постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 було затверджено, крім іншого, Порядок зупинення реєстрації ПН/РК.

За змістом пунктів 5-7 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК (в редакції, яка була чинною на час зупинення реєстрації спірних податкових накладних) податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку (пункт 5).

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6).

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7).

Відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

21.03.2018 Міністерством фінансів України погоджено Критерії ризиковості платника податків, які розроблені ДФС України. Вказані Критерії викладені в листі ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, підпунктом 1.6 пункту 1 якого визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

В подальшому 13.11.2018 на офіційному веб-сайті ДФС України оприлюднено Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів згідно листа від 31.10.2018 №26010-06-05/28170), перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку (погоджений Міністерством фінансів згідно листа від 22.03.2018 № 26010-06-10/7849), визначені у відповідності до вимог пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, підпунктом 1.6 пункту 1 якого визначеного, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

- платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

- платник податку юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Крім того, 08.08.2019 на офіційному веб-сайті ДФС України оприлюднено інформацію про те, що відповідно до вимог пункту 10 Порядку зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, ДФС визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку та погоджені Міністерством фінансів України згідно з листом від 06.08.2019 № 26010-06-5/20111.

Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій зареєстровані в ДФС за № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та введені в дію 08.08.2019.

Підпунктом 1.6 пункту 1 зазначених Критеріїв визначеного, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

- платник податку юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі Кодекс);

- в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні відсутня інформація щодо застосованих контролюючим органом Критеріїв ризиковості платника податку, або посилання на конкретний абзац підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Не зазначено такої інформації і у поданих до суду заявах по суті справи.

З посиланням на правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 02.04.2019 по справі №822/1878/18, суд зазначає, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованими посилання контролюючого органу на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, як на підставу зупинення реєстрації спірної податкової накладної з огляду на те, що вищезазначені Критерії ризиковості платника податку не є нормативно-правовими актами, оскільки не здійснена їх обов`язкова державна реєстрація у порядку, визначеному діючим законодавством.

Таким чином, відповідачами не доведено, а судом не встановлено наявності підстав для зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної.

Відповідно до пункту 21 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Пунктом 14 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи письмових доказів, а саме квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, контролюючим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. При цьому суд звертає увагу, що конкретного переліку документів, які податковий орган вважає достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, не вказано.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Вживання податковим органом загального посилання на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків, без уточнення відповідного змісту конкретного абзацу даного підпункту та того, які саме Критерії ризиковості платника податків маються на увазі, а також подальша пропозиція про надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної без наведення переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття позитивного рішення, призводить до ситуації невизначеності та необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Вищезазначене відповідає усталеній правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, постанові від 14.05.2019 по справі №817/1356/18 тощо.

Судом встановлено, що позивачем подані до податкового органу повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо господарських операцій, реєстрацію податкових накладних по яким зупинено.

Разом з тим, комісія Головного управління ДПС у Запорізькій області, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, незважаючи на надані пояснення та додані документи, що підтверджують наведені у поясненнях факти, прийняла рішення про відмову в реєстрації податкових накладних позивача в ЄРПН.

Суд погоджується з доводами позивача, що надані ним документи та пояснення були достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію в ЄРПН складених позивачем податкових накладних, а щодо необхідності подання саме тих документів, про які зазначено в оскаржуваних рішеннях, не наведено жодних обґрунтувань.

Крім того, суд зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.

Таким чином, зважаючи на виконання платником податку обов`язку щодо підтвердження господарських операцій з ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг та ТОВ Ливарно-механічний завод , а також на те, що запропонувавши подати підтверджуючі документи контролюючий орган не вказав їх конкретного переліку та, у подальшому, не обґрунтував неможливість розблокування реєстрації податкових накладних на підставі поданих позивачем документів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови в реєстрації податкових накладних №1 від 25.11.2019 та №2 від 22.01.2020.

Зміст оскаржуваних рішень дає підстави стверджувати, що комісія відповідача 1, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясувала специфіку проведеної господарської операції та не визначила документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарської операції з урахуванням їх змісту і обсягу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення прийняті необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мали значення для їх прийняття, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню.

При цьому, суд відхиляє аргументи позивача щодо відсутності на час прийняття оскаржуваних рішень правових норм, що надають комісії відповідача 1 повноваження приймати відповідні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, з огляду на таке.

Так, дійсно, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 у справі №826/12108/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 10, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації ПР/РК.

Разом з тим, ухвалою Верховного Суду від 16.12.2019 у вказаній справі зупинено дію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 до закінчення перегляду рішень в касаційному порядку.

Постановою Верховного Суду від 10.03.2020 рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 05.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 у справі №826/12108/18 залишено без змін та поновлено дію вказаних судових рішень.

Таким чином, на час прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, пункти 10, 20, 21 були чинними та підлягали застосуванню податковим органом у своїй діяльності.

Вирішуючи позовну вимогу про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, суд дійшов таких висновків.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Порядку №1246 визначено компетенцію Державної фіскальної служби України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України затверджено, крім іншого, Положення про Державну податкову службу України, відповідно до якого Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ДПС України зареєстрована 17.05.2019, не перебуває в процесі припинення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р Питання Державної податкової служби вирішено погодитися з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, повноваження Державної фіскальної служби України передані ДПС України, отже на даний час повноваження щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду здійснює ДПС України.

Враховуючи висновки суду про протиправність оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, складених позивачем, та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №1 від 25.11.2019 та №2 від 16.12.2019, складені позивачем.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження поданими до матеріалів справи письмовими доказами, є обґрунтованими, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 4 204,00 грн.

Враховуючи наведене, сплачений судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 4 204,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Крім цього, позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 6 400 грн.

Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву вказав на необґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу. Звернув увагу, що справа належить до категорії незначної складності. Крім того, зазначив, що позовну заяву підписано директором ТОВ ВКФ СХІД-КАПІТАЛ , що виключає можливість підтвердження надання юридичних послуг позивачу.

Суд зазначає, що відповідно до положень статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7).

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до положень статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи надано:

- Договір про надання правничої (правової) допомоги №09/01-1 від 09.01.2020 (далі - Договір);

- додаткова угода щодо погодження місць, в яких надається правова допомога, що є Додатком №1 до Договору;

- протокол узгодження розміру гонорару та строків його сплати, що є Додатком №2 до Договору;

- рахунок №09/01-1 від 09.01.2020;

- акт приймання-передачі виконаних робіт №24/01-1 від 24.01.2020;

- платіжні доручення №156 від 09.01.2020, №187 від 15.01.2020 та №201 від 24.01.2020.

Згідно пунктом 1.1 Договору Адвокатське бюро юридичний центр Хорус Богдана Галіченка (Бюро) надає правничу (правову) допомогу Клієнту (ТОВ ВКФ СХІД-КАПІТАЛ ), а Клієнт сплачує Бюро гонорар (винагороду) за надану правничу допомогу та понесені Бюро фактичні витрати, що обумовлені об`єктивною необхідністю виконання цього Договору в інтересах Клієнта (обов`язкові платежі, збори, витрати на відрядження тощо), в обсязі та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що на підтвердження факту надання Клієнту правничої допомоги відповідно до умов цього Договору складається Акт приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до пункту 5.1 Договору гонорар це винагорода Бюро за надану Клієнту правничу допомогу. Розмір гонорару та строки його сплати визначаються додатками до цього Договору.

Відповідно до положень Додатку №2 - Протоколу узгодження розміру гонорару та строків його сплати розмір гонорару Бюро за надання правничої допомоги становить: за місцезнаходженням Клієнта - 160 грн./людина-година; в місцях погоджених сторонами у Додатку №1 - 1280,00 грн./людино день. Під людино-година сторони розуміють одиницю обліку робочого часу, при якій оплаті підлягає кожна година фактичного надання адвокатом Бюро правничої (правової) допомоги Клієнту, у певний календарний день, в урочний і надурочний час.

Згідно Акту приймання-передачі виконаних робіт №24/01-1 від 24.01.2020 Бюро надало , а Клієнт прийняв наступну правову допомогу:

- ознайомлення з рішенням №1433241/42714626 від 03.01.2020 про відмову в реєстрації податкової №1 від 25.11.2019, наданими Клієнтом поясненнями та дослідження документів на підтвердження господарської операції (в т.ч, договір №1987 від 09.10.2019 з додатками до нього, акти, довідки, первинні та фінансові документи складені на його виконання; матеріали Клієнта з програми електронного документообігу); 5 людино-година; сума 800 грн.;

- усна консультація щодо подання позовної заяви про визнання протиправним рішення №1433241/42714626 від 03.01.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 25.11.2019 та зобов`язання її реєстрації в ЄРПН, сум судового збору, строку розгляду заяви, положень чинного законодавства що регулює відповідні правовідносини, судової практики з подібних питань в т.ч. ЄСПЛ; 2,5 людино-година; сума 400 грн.;

- складання в електронній формі позовної заяви TOB ВКФ СХІД-КАПІТАЛ до ГУ ДПС у Запорізькій області; ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення №1433241/42714626 від 03.01.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання зареєструвати податкову накладну; 12 людино-година; загальна сума 1 920,00 грн.;

- ознайомлення з Рішенням №1442512/42714626 від 22.01.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної, наданими Клієнтом поясненнями та дослідження документів на підтвердження господарської операції (в т.ч. договір підряду №147 від 12.09.2019 з додатками до нього, акти, довідки, первинні та фінансові документи складені на його виконання; матеріали Клієнта з програми електронного документообігу); 5 людино-година; сума 800 грн.;

- усна консультація щодо доопрацювання позовної заяви про визнання протиправним рішення №1433241/42714626 від 03.01.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 25.11.2019 та зобов`язання її реєстрації в ЄРПН, сум судового збору, строку розгляду заяви; 0,5 людино-година; сума 80 грн.;

- доопрацювання складеної в ел. формі позовної заяви новою позовною вимогою про визнання протиправним та скасування рішення №1442512/42714626 від 22.01.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН і зобов`язання зареєструвати податкову накладну; 6 людино-година; сума 960 грн.;

- виготовлення на папері позовної заяви TOB ВКФ СХІД-КАПІТАЛ до ГУ ДПС у Запорізькій області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення №1433241/42714626 від 03.01.2020 та рішення №1442512/42714626 від 22.01.2020 про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН і зобов`язання зареєструвати податкові накладні в кількості 4 (чотирьох) примірників, загалом на 556 арк.; 9 людино-година; сума 1 440 грн.

Загальний розмір гонорару Бюро за надану правову допомогу становить: 6 400,00 грн.

Досліджуючи надані позивачем документи, судом встановлено, вищевказаний Акт складений сторонами на виконання умов Договору, крім того з вказаного Акту вбачається, що Бюро надало юридичні послуги саме у справі про визнання протиправним та скасування оскаржуваних у даній справі рішень та зобов`язання зареєструвати спірні накладні в ЄРПН.

У свою чергу, в платіжних дорученнях вказано призначення платежу з посиланням на рахунок №09/01-1 від 09.01.2020, який виписний на підставі Договору.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що надані суду матеріали доводять факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи №280/650/20.

Посилання представника відповідача на не можливість підтвердження надання позивачу правничої допомоги, оскільки позовну заяву підписано директором товариства, суд вважає безпідставними, оскільки чинне законодавство не ставить в залежність підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу від особи, яка підписує позовну заяву.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Проаналізувавши зміст наданих юридичних послуг, суд зазначає, що вказані послуги пов`язані з підготовкою позовної заяви у даній справі, разом з тим, їх заявлена вартість не є співмірною за ознаками, визначеним частиною 5 статті 134 КАС України, оскільки ця справа за складом учасників, підставами виникнення спору, позовними вимогами та з огляду на законодавство, яке регулює спірні правовідносини, є справою незначної складності та підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що складання адвокатом в рамках даної адміністративної справи документів не потребувало значного часу, такі послуги не є послугами великого обсягу, у спірних правовідносинах наявна усталена практика Верховного Суду.

Крім того, необхідно зазначити, що послугу щодо складання позовної заяви адвокатом фактично поділено на декілька етапів: усні консультації щодо складання позовної заяви, безпосередньо складання позовної заяви, доопрацювання складеної позовної заяви, виготовлення позовної заяви на папері. Суд вважає такий поділ безпідставним, оскільки вищезазначені дії охоплюються загальним процесом складення позовної заяви та не можуть бути з нього виокремлені.

Також необхідно звернути увагу, що позовна заява складена на 14 аркушах (4 примірники - 56 аркушів), в той час як адвокатом заявлено про надання послуг щодо виготовлення позовної заяви в 4 примірниках на 556 аркушах, що не відповідає дійсності. Крім того, суд ставить під сумнів обґрунтованість заявлених витрат часу на виготовлення на папері позовної заяви в 4 примірниках протягом дев`яти годин з огляду на те, що позовна заява та її примірники виготовлені за допомогою друкувальної техніки, що зумовлює об`єктивно невеликі витрати часу для надання таких послуг.

З огляду на викладене, враховуючи складність справи, фактично надані адвокатом послуги та ціну позову, суд дійшов висновку, що розумним та справедливим є належний до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність рішень Головного управління ДПС у Запорізькій області та про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України вчинити певні дії для умов відновлення порушеного права, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати на користь позивача з обох відповідачів солідарно.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області №1433241/42714626 від 03.01.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 25.11.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області №1442512/42714626 від 22.01.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 16.12.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні, складені Товариством з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА СХІД-КАПІТАЛ , №1 від 25.11.2019, №2 від 16.12.2019, в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області та Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА СХІД-КАПІТАЛ , судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4 204,00 грн.(чотири тисячі двісті чотири гривні 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА СХІД-КАПІТАЛ , місцезнаходження: 69006, м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, буд.12 А; код ЄДРПОУ 42714626.

Відповідач 1 - Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945.

Відповідач 2 - Державна податкова служба України, місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8; код ЄДРПОУ 43005393.

Повне судове рішення складено 03.04.2020.

Суддя М.О. Семененко