Ухвала

від 01.12.2020 по справі 280/650/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 280/650/20

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Панченко О.М., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року у справі № 280/650/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "СХІД-КАПІТАЛ"

до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, скаржник оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав ненадання документу про сплату судового збору в сумі 6306,00 грн.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року скаржнику продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою від 12 серпня 2020 року - апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з невиконанням скаржником вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

23 жовтня 2020 року скаржник вдруге оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції. В обґрунтування заяви скаржник посилається на те, що вперше апеляційну скаргу було подано у встановлений КАС України строк. Зазначає, що ухвалу про повернення апеляційної скарги отримав 17.08.2020 року та в найкоротший строк 23.10.2020 року звертається повторно з апеляційною скаргою.

Розглянувши клопотання про поновлення строку, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст.121 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржене рішення прийнято в порядку письмового провадження 03 квітня 2020 року.

Копію рішення від 03 квітня 2020 року скаржник одержав 09 квітня 2020 року (а.с. 182).

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Отже, встановлений ч. 1 ст. 295 КАС України строк апеляційного оскарження сплив 04 травня 2020 року (з урахуванням положень ч. 6 ст. 120 КАС України), а встановлений ч. 2 ст. 295 КАС України - 12 травня 2020 року (з урахуванням положень ч. 6 ст. 120 КАС України)

Відповідно до п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України в редакції, чинній до 17.07.2020 року, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки, зокрема, апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

17.07.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-IX, п. 2 Розділу II. Прикінцеві та перехідні положення якого встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

З урахуванням наведеного, останнім днем для подання апеляційної скарги є 06.08.2020 року.

Апеляційну скаргу надіслано поштою до суду першої інстанції 23 жовтня 2020 року, тобто після спливу строків, встановлених ст. 295 КАС України з урахуванням п. 2 Розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-IX.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Слід зазначити, що у постанові від 15 травня 2018 року у справі №804/2979/17 Верховний Суд дійшов висновку, що "у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж".

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року набрала законної сили та в касаційному порядку не скасована.

Доводів, що свідчать про наявність обставин, які об`єктивно перешкоджали скаржнику після повернення першої апеляційної скарги відповідно до ухвали від 12 серпня 2020 року без зайвих зволікань вдруге оскаржити рішення суду першої інстанції скаржник суду не навів.

З огляду на це, клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням наведеного апеляційну скаргу слід залишити без руху та запропонувати скаржнику подати заяву із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Також апеляційна скарга не відповідає п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору.

Підпунктом 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум) (п. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").

З матеріалів справи вбачається, що юридичною особою у 2020 році було подано позовну заяву щодо двох немайнових вимог та похідних від них вимог. Ставка судового збору при зверненні з даним позовом до суду першої інстанції становила 4204,00 грн.(=2102,00 грн.х2 ), за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції скаржнику необхідно було сплатити судовий збір в сумі 6306,00 грн. (= 4204,00 грн.х 150%).

Частиною 2 ст. 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.

За таких обставин, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.04.2020 р. слід залишити без руху та надати скаржнику строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.04.2020 р. у справі №280/650/20 залишити без руху.

Надати Головному управлінню ДПС у Запорізькій області строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме:

- вказати інші підстави поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.04.2020 р.;

- надати докази сплати судового збору в сумі 6306,00 грн. (реквізити для сплати судового збору - одержувач: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101; рахунок отримувача: UA708999980313141206081004004; код класифікації доходів бюджету: 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; призначення платежу: "*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(дата) по справі

---

(Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд").

Роз`яснити Головному управлінню ДПС у Запорізькій області, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Панченко