Рішення

від 31.03.2020 по справі 300/32/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2020 р. справа № 300/32/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитюка Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Костюк О.С.,

представника позивача - Бойчука М.М.,

представника відповідача - Яремака Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Т.Г. Шевченка

до відповідача: Головного управління ДПС в Івано-Франківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2019, -

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарський виробничий кооператив імені Т.Г. Шевченка (надалі також позивач - СВК ім. Т.Г. Шевченка), 10.01.2020 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі також - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002200505 від 18.12.2019.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки, викладені в акті перевірки №304/09-19-05-05/03375723">03375723 від 26.11.2019 та прийняте податкове повідомлення-рішення №0002200505 від 18.12.2019 є необґрунтованим та таким, що не відповідає обставинам справи.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с. 16-18).

27.01.2020 представник позивача усунув недоліки позовної заяви, відтак, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.01.2020 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду (а.с.47-48).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 18.02.2020 (а.с.55-578). У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами і доводами, викладеними в позовній заяві, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає, що позивач при здійсненні господарської діяльності порушив норми податкового законодавства, що стало наслідком донарахувань, визначених податковим повідомленням-рішенням від 18.12.2019. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач скористався своїм правом на подання відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 21.02.2020. У даній відповіді на відзив позивач, зокрема зазначає, що беручи до уваги докази, що містяться в матеріалах справи та враховуючи додаткові докази, долучені до даної відповіді на відзив - позивач категорично не погоджується з позицією відповідача, що викладена в акті перевірки та відзиві, вважає їх безпідставними, такими, що базуються на не доведеній інформації, не обґрунтованими та протиправними. Підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити (а.с.77-81).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених в адміністративному позові та відповіді на відзив, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши подані сторонами письмові докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив на позов та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та спору по суті судом встановлено наступне.

Сільськогосподарський виробничий кооператив імені Т.Г. Шевченка зареєстрований 29.02.2000 як юридична особа, ідентифікаційний код 03375723">03375723, місце знаходження: 78124, Івано -Франківська область, Городенківський район, село Тишківці, вулиця Незалежності, будинок 13, керівник - Неміш Роман Васильович, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.10.2019 ( а.с. 119-125).

СВК ім. Т.Г. Шевченка перебуває на податковому обліку як платник податків, є платником податку на додану вартість та податку на прибуток. Вказані обставини викладені в акті перевірки позивача від 26.11.2019, й не заперечуються сторонами.

На підставі направлення від 12.11.2019 №434, відповідно до пункту 20.1 статті 20, пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 глави 8 Податкового кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 12.11.2019 №383 працівником Головного управління ДПС в Івано-Франківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності визначення, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Торгово-будівельна компанія "Оберіг" (код ЄДРПОУ 41227373) за квітень 2019.

За результатами перевірки відповідачем складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки СВК ім. Т.Г. Шевченка, код ЄДРПОУ 03375723">03375723 №304/09-19-05-05/03375723">03375723 від 26.11.2019, яким встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1.1, ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого зменшено від`ємне значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 265568,00 грн. за квітень 2019 року (а.с. 58-72).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.12.2019 №0002200505 з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - код платежу: 14060100, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі - 265568,00 грн. (а.с. 31 та зворотна сторона).

Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до приписів підпункту "а" пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В силу положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Що стосується висновків Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, викладених в акті перевірки №304/09-19-05-05/03375723">03375723 від 26.11.2019 року щодо нереальності господарських операцій, здійснених позивачем з ТОВ "Торгово Будівельна компанія "Оберіг" а також з прийняттям Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області податкового повідомлення-рішень №№0002200505 від 18.12.2019, суд зазначає наступне.

Як вбачається із акту перевірки №304/09-19-05-05/03375723">03375723 від 26.11.2019 року, відповідачем зроблено висновок, що укладений між позивачем та "Торговою Будівельною Компанією Оберіг" договору купівлі-продажу № 28/03 від 28.03.2019 року є нікчемним, а також нереальності господарських операцій, здійснених позивачем з ТОВ "Торгово Будівельна компанія "Оберіг". Як наслідок відповідачем зроблено висновок, що позивачем зменшено від`ємне значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 265568,00 грн. за квітень 2019 року та застосовано суму штрафних (фінансових) санкції (штрафу) в розмірі 265568,00 грн.

Як зазначено в акті перевірки №304/09-19-05-05/03375723">03375723 від 26.11.2019, в ході проведення перевірки з використанням даних податкових накладних, ЄРПН, ІС "Податковий блок" встановлено, що ТОВ "Торгово-будівельна компанія Оберіг", код ЄДРПОУ 41227373 реалізувало та придбавало товари, які потребують значного обсягу трудовитрат, особистої участі персоналу та не співвідносні з наявним трудовим ресурсом для поставки товару (незначна кількість працівників (зокрема, директор і головний бухгалтер в одній особі), тощо. При цьому послуги із залучення стороннього трудового ресурсу не придбавалися (а.с. 102-112).

Про нереальність здійснених господарських операцій з контрагентами свідчать наступні факти:

- відсутність ТОВ "Торгово-будівельна компанія "Оберіг", (код ЄДРПОУ 41227373) за податковою адресою;

- при задекларованих обсягах придбання та реалізації, встановлено, що специфіка даного виду операцій характеризується властивостями, які потребують значно більшого обсягу трудовитрат, особистої участі персоналу (навантажувавально-розвантажувальні роботи, зберігання, облік, відпуск товарів) та не співвідносні з наявними трудовими ресурсами - 1 особа;

- відсутня достовірна інформація щодо перевізників, вантажовідправників, вантажоотримувачів, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні.

Перевезення товару здійснювалось транспортом продавця. Для перевірки не представлено товаро-транспортні накладні, які засвідчували перевезення товару (карбоміду), крім того не надано документальне підтвердження щодо якості (походження) поставленого товару (карбоміду).

Таким чином, в ході перевірки встановлено, що ТОВ "Торгово-будівельна компанія "Оберіг" здійснювало придбання товарів невідомого походження та формування податкових зобов`язань по ланцюгу постачання контрагентам - покупцям з метою мінімізації податкових зобов`язань, а саме: СВК ім. Т.Г. Шевченка (код ЄДРПОУ 3375723) загальною сумою ПДВ 265,6 тис. грн. (а.с. 64-65).

Суд не може погодитися з висновками відповідача щодо нереальності господарських операцій, здійснених позивачем з ТОВ "Торгово Будівельна компанія "Оберіг", а саме по договору купівлі-продажу № 28/03 від 28.03.2019, укладеного між СВК ім. Т.Г. Шевченка та ТОВ "Торгово Будівельна компанія "Оберіг", з огляду на наступне.

В матеріалах справи наявні первинні документи, які передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які спростовують висновки викладені в акті перевірки щодо вчинених позивачем порушень та підтверджують реальність господарських відносин між СВК ім. Т.Г. Шевченка з ТОВ "Торгово Будівельна компанія "Оберіг", а саме: договір купівлі продажу, товарно-транспортними накладними, податковими та видатковими накладними.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є основною правовою формою, що опосередковує рух цивільного обороту: переміщення матеріальних цінностей, виконання робіт, надання послуг. Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Досліджуючи господарські правовідносини позивача з ТОВ "Торгово Будівельна компанія "Оберіг", судом встановлено, що 28 березня 2019 року між ТОВ "Торгово Будівельна компанія "Оберіг" та СВК ім. Т.Г. Шевченка укладено договір купівлі-продажу №28/03 (а.с.23-24).

Згідно п.п. 1.1. п.1 Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити грошові кошти за карбомід, надалі "Товар", асортимент та ціна згідно Додаткових угод до даного Договору. Умови продажу: с. Тишківці Городенківський район, Івано-Франківська область. Згідно п.п. 2.1 п. 2 Ціна, кількість та асортимент товару визначаються у Додаткових угодах, які є невід`ємною частиною Даного договору. Відповідно до п. 3.1 п.3 договору Продавець зобов`язується передати Товар Покупцю на умовах: FCA: с. Тишківці, Городенківський район, Івано-Франківська область (а.с.23-24).

На підтвердження даного договору позивачем надано видаткові накладні, а саме: №№19, 20, 21, 22, 24, 23 №32 від 09.04.2019, (а.с. 32, 34, 36, 38, 40, 42, 44), товарно-транспортні накладні, а саме: №№27, 28, 29, 30, 31, 32, 33 від 09.04.2019 (а.с.33, 35, 37, 39, 41, 43, 45), накладні №92, 93, 94 від 20.04.2019, №№65, 66, 68, 67 від 10.04.2019, №№69, 70, 71 від 11.04.2019 (а.с. 134-136), накладні №115 від 24.05.2019, №117 від 25.05.2019, №114 від 23.05.2019, №112 від 20.05.2019, №127 від 28.05.2019, №125 від 27.05.2019, №172 від 29.06.2019, №170 від 26.06.2019, №171 від 27.06.2019, №163 від 22.06.2019, №162 від 21.06.2019, №160 від 19.06.2019, №159 від 17.06.2019, №157 від 16.06.2019, №154 від 15.06.2019, №153 від 14.06.2019, №152 від 13.06.2019, №150 від 11.06.2019, №149 від 10.06.2019 (а.с. 146-151).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово Будівельна Компанія "Оберіг" зареєстроване 22.03.2017 як юридична особа, код ЄДРПОУ 41227373, керівник - ОСОБА_2, види діяльності: 43.31 Штукатурні роботи, 43.32 Установлення столярних виробів, 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін, 43.39 Інші роботи із завершення будівництва, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовми оліями та жирами, 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами, 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками, 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами, 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах, 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна, 68.31 Агенстава нерухомості, 74.10 Спеціалізована діяльність із дизайну, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.07.2018 (а.с. 82-86).

Згідно Витягу з реєстру платників податку на додану вартість №1809154500347 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово Будівельна Компанія "Оберіг" є платником податку на додану (а.с.87).

Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) бухгалтерським обліком є процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

У відповідності до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) фінансова, податкова, статистична та інші звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що наявні в матеріалах справи видаткові накладні №№19, 20, 21, 22, 24, 23 №32 від 09.04.2019, (а.с. 32, 34, 36, 38, 40, 42, 44), товарно-транспортні накладні №№27, 28, 29, 30, 31, 32, 33 від 09.04.2019 (а.с.33, 35, 37, 39, 41, 43, 45) оформлені у відповідності до пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Даний факт не заперечувався в судовому засіданні представником позивача.

Як вбачається з пункту 5.1. договору №28/03 від 28.03.2019 року оплата відбувається згідно рахунків Продавця (а.с. 23).

На зворотній стороні аркуша справи №24 зазначено, що на умовах цієї Додаткової угоди Продавець зобов`язаний передати у власність Покупця Товар, а Покупець прийняти та оплатити Товар за асортиментом, кількістю, якістю та цінами, згідно з таблицею: №1 (найменування товару) Мінеральні добрива Карбамід (од. виміру) Біг - бегах (кількість) 120,00 (ціна без ПДВ, грн.) 10 000,00 (сума без ПДВ, грн.) 1 200 000,00.

На аркушах справи №32, 34, містяться видаткові накладні №24 від 09.04.2019 року на суму 240 000,00 грн. та №32 від 09.04.2019 на суму 153408,00 грн., на аркушах справи №33, 35 містяться товарно-транспортні накладні №31 від 09.04.2019 року та №32 від 09.04.2019 року.

На аркуші справи №141 містяться акт звірки взаємних розрахунків на 23.03.2020 між ТзОВ "Торгово Будівельна Компанія "Оберіг" і СВК "ім. Т.Г. Шевченка".

На аркуші справи №144 міститься звіт про рух продуктів і матеріалів СВК "ім. Т.Г. Шевченка".

Отже, судом встановлено, що всі необхідні первинні бухгалтерські документи щодо придбання карбаміду між СВК "ім. Т.Г. Шевченка" та ТзОВ "Торгово Будівельна Компанія "Оберіг" на момент формування показників податкової звітності були наявні у позивача.

Така позиція відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах. Так, у постанові від 13.01.2009 року (справа № 21-1578во08) Верховний Суд України зазначив, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість самі по собі не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляло правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні. У постанові від 11.12.2007 року (справа № 21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов`язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, дана позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Як наслідок, суд приходить до висновку про реальність господарських операції проведених позивачем та ТзОВ "Торгово Будівельна Компанія "Оберіг", також про добросовісність дій платника податку - позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Платників податку на додану вартість, об`єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Податковий кодекс України.

Податковим кодексом України, підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 якого визначений податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 (розділ V) Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість до від`ємного значення з цього податку та формування податкового кредиту з податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, сплачені в ціні товару (послуг) суми податку на додану вартість для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як зазначалось вище, в матеріалах справи наявні копії відповідних документів, які підтверджують факт правомірності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Крім того, суд зауважує, що господарська операція, яка відбулась між сторонами, як фактично так і юридично підтверджується продавцем карбаміду ТОВ "Торгово Будівельною Компанією Оберіг" - поданою нею податковою декларацією по ПДВ до податкової служби за квітень 2019, в яку включено всі суми ПДВ від продажу карбаміду СВК ім. Т.Г. Шевченка до податкових накладних (а.с.116-118).

Також у матеріалах справи міститься довідка видана правлінням СВК ім. Т.Г. Шевченка про те, що залишок карбаміду отриманого від ТзОВ "Будівельна компанія Оберіг" на сьогодні складає 358,4 ц., який зберігається в складі СВК "Шевченка" (а.с. 143).

У матеріалах справи містяться подорожні листи від 1-31 травня 2019 (а.с. 154-161).

Окрім цього, суд зазначає про те, що відсутність окремих документів бухгалтерського обліку, недоліки їх форми та оформлення, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Судом було допитано в якості свідків керівника ТзОВ "Торгово Будівельної компанії Оберіг" ОСОБА_2 та завідуючого складом сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Т.Г. Шевченка ОСОБА_3

У судовому засіданні ОСОБА_2 повідомила, про реальність господарських операцій які відбувалися між сільськогосподарським виробничим кооперативом імені Т.Г. Шевченка та ТзОВ "Торгово Будівельна компанія Оберіг", що підтверджується договором купівлі-продажу №28/03 від 28.03.2019, видатковими та товарно-транспортними накладними, накладними. Також зазначила, що товар на склад покупця вони поставляли власним транспортом, що підтверджується подорожніми листами. Крім того повідомила, що господарська операція, яка відбулась між сторонами, як фактично так і юридично підтверджується продавцем карбаміду ТОВ "Торгово Будівельною Компанією Оберіг" - поданою нею податковою декларацією по ПДВ до податкової служби за квітень 2019, в яку включено всі суми ПДВ від продажу карбаміду СВК ім. Т.Г. Шевченка до податкових накладних.

ОСОБА_3 у судовому засіданні повідомив, що на складі СВК ім. Т.Г. Шевченка він отримував карбамід від ТзОВ "Торгово Будівельної компанії Оберіг", що підтверджується накладними, видатковими та товарно-транспортними накладними, а також подорожніми листами.

Отже, судом встановлено реальність господарської діяльності спрямованої для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку.

Отже, враховуючи вищевикладене, висновок відповідача про нереальність господарських операцій позивача з ТзОВ "Торгово Будівельна компанія Оберіг" не підтверджується матеріалами справи.

В матеріалах справи відсутні обставини, встановлені податковим органом на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.

Оскільки відповідачем не доведено безпідставності вимог позивача, не надано суду письмових доказів, які слугували б підставою для звільнення від доказування, вироків у кримінальних справах, постанов суду у справах про адміністративний проступок, які набрали законної сили, то суд приходить до висновку, що відповідач при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0002200505 від 18.12.2019 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 2 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Т.Г. Шевченка сплачений судовий збір в розмірі 3983,52 грн.

Факт сплати позивачем до бюджету судового збору в розмірі 3983,52 грн., підтверджується платіжним дорученням за №14 від 24.01.2020 (а.с.1).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №0002200505 від 18.12.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Т.Г. Шевченка (код ЄДРПОУ - 03375723">03375723, вул. Незалежності, 13, с. Тишківці, Городенківський район, Івано-Франківська область, 78124) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3983 (три тисячі дев`ятсот вісімдесят три) гривні 52 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Микитюк Р.В.

Рішення складене в повному обсязі 06 квітня 2020 р.