Рішення

від 03.04.2020 по справі 460/53/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 квітня 2020 року м. Рівне № 460/53/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМО-ФРОСТ" до Головного управління ДФС у Рівненській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРМО-ФРОСТ" (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач 1), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 2) про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДФС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації, від 2 травня 2019 року № 1152273/36221872 та від 2 серпня 2019 року № 1244248/36221872, а також зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні позивача від 8 лютого 2019 року № 3 та від 26 лютого 2019 року № 11 в Єдиному реєстрі податкових накладних. За змістом позовної заяви, вимоги позивача ґрунтуються на тому, що він здійснює торгівлю сендвіч-панелями як безпосередньо із площадки за адресою місто Рівне, вулиця Старицького, будинок 45, так і шляхом доставки товару на склад (площадку) покупця (контрагента). Постійним постачальником сендвіч-панелей позивачу є фірма ARCON S.C. (Польща). Постійним покупцем у позивача сендвіч-панелей, придбаних у фірми ARCON S.C. (Польща), є Товариство з обмеженою відповідальністю ТИТАН . Під час постачання позивачем сендвіч-панелей для ТзОВ ТИТАН були складені, зокрема, податкові накладні від 8 лютого 2019 року № 3 та від 26 лютого 2019 року № 11, реєстрація яких в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена, про що ним отримані відповідні квитанції в автоматизованій системі Єдине вікно подання електронних документів ДФС України. Позивач звертає увагу на те, що у надісланих квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків без вказівки конкретного виду критерію, чим порушено норми пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та пункту 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 № 117. Позивач звертає увагу на те, що визначення конкретної ознаки ризиковості впливає на можливість надання в подальшому відповідних документів, перелік яких міститься у пункті 14 вказаного вище Порядку. Також, позивач стверджує, що для реєстрації податкових накладних ним були надані необхідні документи, які, на його думку, були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкових накладних, відтак спірні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних не відповідають критеріям, визначеним у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим вони підлягають скасуванню. З наведених підстав, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачі подали до суду спільний відзив на позовну заяву, в якому заперечили проти задоволення позовних вимог. На обґрунтування своїх заперечень вказують на безпідставність твердження позивача щодо не зазначення контролюючим органом конкретного переліку документів, які мають бути подані з метою прийняття позитивного рішення щодо реєстрації податкових накладних від 8 лютого 2019 року № 3 та від 26 лютого 2019 року № 11 у Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідачі стверджують, що подані платником податку повідомлення не містили повних пакетів документів, визначених пунктами 12 - 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117. Також, відповідачі звертають увагу на те, що оскаржуваних рішеннях чітко зазначено які саме документи не були надані позивачем. Зокрема, у рішенні від 2 травня 2019 року за № 1152273/36221872 зазначено про те, що позивачем не було надано копій транспортних документів, які б підтверджували транспортування товару з м. Дубно до м. Рівне, пров. Робітничий, 6, та зазначені в ТТН від 22 лютого 2019 року № 0000000002 на доставку товару для ТзОВ ТИТАН . У рішенні від 2 серпня 2019 року № 1244248/36221872 вказано, що позивачем не надано копій документів на транспортування товару, специфікацій до договору з ТзОВ ТИТАН , складських документів на оприбуткування товарів на складі, оборотно-сальдової відомості, видаткової накладної. З таких підстав відповідачі стверджують про обґрунтованість спірних рішень, а тому просять суд відмовити в задоволенні позовної заяви повністю.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій наголошує, що доводи відповідачів, яким останні обґрунтовують заперечення проти позову, є необґрунтованими, позаяк, можливість надання платником податку вичерпного переліку документів для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, а відповідна невизначеність призводить до обмеження права платника бути обізнаним щодо необхідності подання окремих документів відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не визначених на власний розсуд.

Відповідачі правом на подання до суду заперечення на відповідь на відзив не скористалися.

Заяви, клопотання учасників справи, процесуальні дії у справі:

3 січня 2020 року позовна заява надійшла до суду.

8 січня 2020 року ухвалою суду позовна заява залишалася без руху.

23 січня 2020 року позивач подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

3 лютого 2020 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

28 лютого 2020 року відповідачі подали до суду спільний відзив на позовну заяву.

19 березня 2020 року позивач подав до суду відповідь на відзив.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Обставини справи, встановлені судом:

31 грудня 2018 року між позивачем та підприємством ARCON S.C. (Польща) укладений зовнішньоекономічний контракт № 31/12, за умовами якого ARCON S.C. зобов`язалося поставляти позивачу товар, в тому числі сендвіч-панелі теплоізоляційні стінові (а.с.18-20).

В січні-лютому 2019 року позивачем згідно з вантажними митними деклараціями від 23 січня 2019 року № UA209200/2019/001167 та від 15 лютого 2019 року UA209200/2019/003127 (а.с.21-22) отримано від ARCON S.C. сендвіч-панелі, в тому числі сендвіч-панелі PPU100 у кількості 165,8 м.кв., PPU60 у кількості 51,19 м.кв. та PPU50 у кількості 248 м.кв., які були оплачені платіжним дорученням від 14 січня 2019 року № 260JBKLJ0 та від 13 лютого 2019 року № 275JBKLJ0 (а.с.23-24).

При цьому, 17 жовтня 2017 року між позивачем та ТзОВ "ТИТАН" (68300, Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Кубишкіна, 1; код ЄДРПОУ 25415133) укладений договір поставки (а.с.49-50), за умовами якого позивач зобов`язався передавати у власність ТзОВ "ТИТАН» товар в асортименті, визначеному у видаткових накладних та специфікаціях (пункт 1.1. договору ). Термін дії договору поставки три роки (пункт 7.1. Договору).

08 лютого 2019 року, на виконання вказаного вище Договору поставки, ТзОВ "ТИТАН" на підставі рахунку-фактури від 4 січня 2019 року № СФ-0000001 (а.с.25), здійснило позивачу попередню оплату за сандвіч-панелі в сумі 162800грн, що підтверджується банківською випискою (а.с.26).

Того ж дня, позивачем як продавцем (постачальником) сформовано податкову накладну № 3 на суму 162800грн., в тому числі податок на додану вартість 27133,33грн (а.с.35), та засобами телекомунікаційного зв`язку подано її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, 26 лютого 2019 року ТзОВ "ТИТАН", на підставі рахунку від 22 лютого 2019 року № СФ-000005 (а.с.40), здійснило позивачу попередню оплату за сендвіч-панелі в розмірі 71100грн, що підтверджується банківською випискою (а.с.41).

З огляду на наведене, 26 лютого 2019 року позивачем як продавцем (постачальником) сформовано податкову накладну № 11 на суму 71100грн., в тому числі податок на додану вартість 11850грн (а.с.44), та засобами телекомунікаційного зв`язку подано її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Сендвіч-панелі PPU100 у кількості 165,8 м.кв., PPU60 у кількості 51,19 м.кв. та PPU50 у кількості 248 м.кв., були поставлені позивачем ТзОВ "ТИТАН" згідно з видатковими накладними від 22 лютого 2019 року № РН-0000003 (а.с.27), від 1 квітня 2019 року № РН-0000007 (а.с.42) та товарно-транспортними накладними від 22 лютого 2019 року № 0000000002 (а.с.28), від 1 квітня 2019 року № 0000000004 (а.с.43).

28 лютого 2019 року позивачем через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДФС України отримана квитанція про прийняття та зупинення реєстрації податкової накладної від 8 лютого 2019 року № 3. У квитанції зазначено, що реєстрація податкової накладної зупинена з підстав її відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.36).

Крім того, 2 квітня 2019 року позивачем через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДФС України отримана квитанція про прийняття та зупинення реєстрації податкової накладної від 26 лютого 2019 року № 11. У квитанції зазначено, що реєстрація податкової накладної зупинена з підстав її відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.45).

18 квітня 2019 року позивачем надіслано повідомлення за № 2 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної від 8 лютого 2019 року № 3, реєстрація якої зупинена (а.с.37), з доданням додатків на 30 аркушах.

Також, 1 серпня 2019 року позивачем надіслано повідомлення за № 1 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної від 26 лютого 2019 року № 11, реєстрація якої зупинена (а.с.62), з доданням додатків на 27 аркушах.

Рішенням Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 2 травня 2019 року № 1152273/36221872 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 8 лютого 2019 року № 3 із зазначенням такої причини: "Надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Додаткова інформація (вказати конкретні документи): Надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної. Зокрема, платником не надано копій транспортних документів, які б підтверджували транспортування товару з м. Дубно (вказано CMR № 294835, як місце розвантаження вантажу) до м. Рівне, провул. Робітничий, 5 (де знаходяться орендовані площі платника) і зазначені в ТТН № 0000000002 від 22.02.2019р. на доставку товару для ТОВ ТИТАН " (а.с.39).

Рішенням Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 2 серпня 2019 року № 1244248/36221872 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 26 лютого 2019 року № 11 із зазначенням такої причини: "Надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Додаткова інформація (вказати конкретні документи): Надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зокрема, не надано копій документів на транспортування товару, специфікації до договору з ТзОВ ТИТАН , складських документів на оприбуткування товарів на складі, оборотно-сальдової відомості. Крім того, в поясненні платника відмічено, що передача товару відбулася 01.04.2019, однак видаткової накладної не надано." (а.с.64).

Позивач, не погоджуючись з рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних від 8 лютого 2019 року № 3 та від 26 лютого 2019 року № 11 та вважаючи такі рішення протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Положеннями пункту 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до цієї норми ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117).

Відповідно до пунктів 5-7 Порядку № 117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Наведені норми дають підстави для висновку про встановлення переліку обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою.

Зокрема, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати серед іншого і конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної та пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Критерії ризиковості платника податку затверджені листом Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18, згідно з підпунктом 1.6 пункту 1 яких комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України;

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Зі змісту квитанцій від 28 лютого 2019 року та від 2 квітня 2019 року, якими зупинена реєстрація податкових накладних позивача від 8 лютого 2019 року № 3 та від 26 лютого 2019 року № 11 відповідно, слідує, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність направлених позивачем на реєстрацію податкових накладних критеріям ризиковості платника податку, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Проте, податковим органом не визначено будь-якої з підстав щодо встановлення ризиковості Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМО-ФРОСТ" та не підтверджено належними доказами того, що позивач відповідає хоча б одному з критеріїв ризиковості.

Натомість, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень і положення пункту 13 Порядку № 117 вимагають від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

При вирішенні цього спору суд вважає за доцільне звернути увагу також на таке.

У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року в справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Таким чином, з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на підпункт 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку", а чітко зазначати конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв, на основі якого була зупинена реєстрація податкової накладної.

Така вимога є цілком обґрунтованою, з огляду на те, що:

а) від розуміння конкретного критерію, на основі якого була зупинена реєстрація податкової накладної, залежить послідовність надання платником податку пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної;

б) тільки визначивши критерій, на основі якого була зупинена реєстрація податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

Водночас, згідно з пунктом 14 Порядку № 117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 18 квітня 2019 року (а.с.37) для реєстрації контролюючим органом податкової накладної від 8 лютого 2019 року № 3 позивачем направлено відповідні пояснення та документи на 30 аркушах.

Також, відповідно до повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 1 серпня 2019 року (а.с.62) для реєстрації контролюючим органом податкової накладної від 26 лютого 2019 року № 11 позивачем направлено відповідні пояснення та документи на 27 аркушах.

У позовній заяві позивач стверджує, що до пояснень від 18 квітня 2019 року ним були долучені: зовнішньоекономічний контракт від 31 грудня 2018 року № 31/12 (а.с.18-20); ВМД від 23 січня 2019 року № UA209200/2019/001167 (а.с.21); ВМД від 15 лютого 2019 року № UA209200/2019/003127 (а.с.22); платіжне доручення від 13 лютого 2019 року № 275JBKLJ0 (а.с.23); платіжне доручення від 14 січня 2019 року № 260JBKLJ0 (а.с.24); рахунок від 4 січня 2019 року № СФ-0000001 (а.с.25); звіт про дебітові і кредитові операції (банківська виписка) за 8 лютого 2019 року (а.с.26); видаткова накладна від 22 лютого 2019 року № РН-0000003 (а.с.27); товарно-транспортна накладна від 22 лютого 2019 року № 0000000002 (а.с.28).

В свою чергу, до повідомлення від 1 серпня 2019 року, як вказує позивач в позовнівй заяві, ним були додані: договір поставки б/н від 17 жовтня 2017 року (а.с.49-50); зовнішньоекономічний контракт від 31 грудня 2018 року № 31/12 (а.с.18-20); рахунок-фактура від 22 лютого 2019 року № СФ-000005 (а.с.40); ВМД від 23 січня 2019 року № UA209200/2019/001167 (а.с.21); ВМД від 15 лютого 2019 року № UA209200/2019/003127 (а.с.22); звіт про дебетові і кредитові операції по рахунку від 26 лютого 2019 року (а.с.41); звіт про дебетові і кредитові операції по рахунку з 8 по 18 лютого 2019 року на сплату 3000 Євро; звіт про дебетові і кредитові операції по рахунку з 14 по 15 січня 2019 року на сплату 11200 Євро; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23 січня 2019 року № 23/01/19 за послуги з оформлення ВМД; платіжне доручення від 13 лютого 2019 року № 275JBKLJ0 (а.с.23); платіжне доручення від 14 січня 2019 року № 260JBKLJ0 (а.с.24); договір оренди склад-площадки від 3 січня 2019 року № 4 (а.с.48); акт здачі-приймання в оренду нерухомого майна від 03 січня 2019 року до договору оренди склад-площадки від 3 січня 2019 року № 4 (а.с.47); нотаріально посвідчений договір оренди (найму) транспортного засобу від 25 січня 2018 року (а.с.29); акт прийому-передачі згідно з договором оренди (найму) транспортного засобу від 25 січня 2018 року (а.с.51); платіжне доручення від 23 січня 2019 року № 263 на суму 58100грн за митне оформлення (а.с.52); платіжне доручення від 14 лютого 2019 року на суму 57200грн за митне оформлення (а.с.53); Faktura VAT 07/01/2019 від 21 січня 2019 року на суму 6979,55 Євро на купівлю сендвіч-панелей PPU (а.с.90-91); Faktura VAT 3/02/2019 від 12 лютого 2019 року на суму 6618,64 Євро на купівлю сендвіч-панелей PPU (а.с.92-93); платіжне доручення від 04 січня 2019 року № 257 про сплату ПДФО з оренди рухомого майна (а.с.56); договір-заявка № 1 від 17 січня 2019 року (а.с.57); акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28 лютого 2019 року № ОУ-0000042 (а.с.58); акт надання послуг від 24 січня 2019 року № 181 (а.с.59); акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31 січня 2019 року (а.с.60); рахунок-фактура від 13 лютого 2019 року № 2 (а.с.61).

У відзиві на позовну заяву відповідачами не заперечується подання означених документів контролюючому органу. Однак зазначається, що позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної від 8 лютого 2019 року № 3 у зв`язку із ненаданням копій документів на транспортування з м. Дубно до м. Рівне (пров. Робітничий, 5) товару, що зазначений в товарно-транспортній накладній від 22 лютого 2019 року № 0000000002 на доставку товару для ТзОВ ТИТАН . Щодо податкової накладної від 26 лютого 2019 року № 11, то відповідачі покликаються на те, що позивачем не було надано копій документів на транспортування товару, специфікації до договору з ТзОВ ТИТАН , складських документів на оприбуткування товарів на складі, оборотно-сальдової відомості, видаткової накладної.

Суд критично оцінює вказані доводи відповідачів, оскільки за змістом квитанцій від 28 лютого 2019 року та 2 квітня 2019 року податковим органом було запропоновано позивачу "надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", тобто без визначення чіткого переліку таких документів.

У позовній заяві позивач зазначає, що транспортування товару з міста Дубно до міста Рівне (провулок Робітничий, 5) відбувалося силами позивача вантажним автомобілем марки FIAT DUCANO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , орендованим позивачем у ОСОБА_1 згідно з нотаріально посвідченим договором оренди (найму) транспортного засобу від 25 січня 2018 року.

При цьому, позивач пояснює, що ненадання означеного договору, а також специфікацій до договору з ТзОВ ТИТАН , складських документів на оприбуткування товарів на складі, оборотно-сальдової відомості, видаткової накладної від 1 квітня 2019 року № РН-0000007 у пакетах документів разом з повідомленнями від 18 квітня 2019 року та 1 серпня 2019 року, тим, що, на його думку, подання таких документів не було необхідним, позаяк, у квитанціях від 28 лютого 2019 року та від 2 квітня 2019 року фіскальним органом не було зазначено ані конкретної ознаки ризиковості позивача, ані конкретного переліку документів.

Аналізуючи доводи позивача суд доходить висновку, що абстрактна пропозиція податкового органу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної без визначення конкретних документів є недостатнім, а перелік документів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення контролюючим органом, повинен бути конкретизований та чіткий. Дотримання вимоги ясності і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів.

Отже, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкової накладної.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року в справі № 822/1817/18 та від 21 травня 2019 року по справі № 940/1240/18.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

З огляду на викладене, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення для його прийняття. У разі ж відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що не зазначення Комісією Головного управління ДФС у Рівненській області у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних від 28 лютого 2019 року та від 2 квітня 2019 року конкретного критерію ризиковості платника податку та конкретних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних від 8 лютого 2019 року № 3 та від 26 лютого 2019 року № 11 у Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто зазначення загальної, неконкретизованої підстави зупинення реєстрації податкової накладної, свідчить про прийняття відповідачем 1 невмотивованих рішень, оскільки їх зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких були прийняті негативні для платника податку рішення.

Суд звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Верховний Суд у постанові від 22 липня 2019 року по справі № 815/2985/18 (адміністративне провадження № К/9901/14651/19) звернув увагу на те, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Поряд з цим, судом встановлено, що первинні документи, копії яких наявні в матеріалах справи, оформлені в рамках господарських відносин із контрагентом позивача, підтверджують факт реального виконання господарських зобов`язань.

Однак, Комісією Головного управління ДФС у Рівненській області, незважаючи на надання позивачем письмових пояснень та відсутності фактичних критеріїв ризиковості, відмовлено у реєстрації податкових накладних від 8 лютого 2019 року № 3 та від 26 лютого 2019 року № 11 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказане додатково підтверджує висновок про невідповідність оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 2 травня 2019 року № 1152273/36221872 та від 2 серпня 2019 року № 1244248/36221872 вимогам КАС України.

Таким чином, за результатом розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних без зазначення конкретних мотивів та визначених підстав, та прийняття внаслідок цього негативних для платника податку рішення про відмову у реєстрації податкових накладних дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування спірних рішень від 2 травня 2019 року № 1152273/36221872 та від 2 серпня 2019 року № 1244248/36221872.

Відповідно до абзацу 1 частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

В контексті наведених норм, за встановлених фактичних обставин суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних від 8 лютого 2019 року № 3 та від 26 лютого 2019 року № 11 позивачем виконані умови, визначені законом, та прийняття рішення щодо реєстрації таких податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява №28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пункт 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II).

Викладене вище у сукупності дає підстави для висновку, що належним способом відновлення порушеного права платника податків та дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, є зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні від 8 лютого 2019 року № 3 та від 26 лютого 2019 року № 11 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд також зазначає, що обраний спосіб захисту про зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, за результатом розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що відповідач 1 не довів належними та допустимими доказами правомірність своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість позовні вимоги ґрунтуються на нормах матеріального закону та відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи, що дає суду підстави для задоволення позову повністю.

Враховуючи положення частини першої статті 139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Рівненській області, як органу, що приймав оскаржувані рішення.

Таким чином, сплачена сума судового збору в розмірі 3842грн відповідно до платіжних доручень від 21 листопада 2019 року №№ 403, 404, оригінали яких знаходяться в матеріалах справи, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1.

Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 2 травня 2019 року № 1152273/36221872 та від 2 серпня 2019 року № 1244248/36221872 в повному обсязі.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРМО-ФРОСТ від 8 лютого 2019 року № 3 та від 26 лютого 2019 року № 11 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРМО-ФРОСТ за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір в сумі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві гривні, 00коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 2 пункту 9 Розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX, розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.". Вказаний Закон набрав чинності 2 квітня 2020 року.

Таким чином, строк на апеляційне оскарження даного рішення суду продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Учасники справи:

1) позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРМО-ФРОСТ" (33009, Рівненська обл., м. Рівне, пров. Робітничий, 5; код ЄДРПОУ 36221872);

2) відповідач 1 - Головне управління ДФС у Рівненській області (33023, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Відінська, 12; код ЄДРПОУ 39394217);

3) відповідач 2 - Державна фіскальна служба України (04655, м. Київ, Шевченківський р-н, Львівська площа, 6-8; код ЄДРПОУ 39292197).

Суддя Комшелюк Т.О.