Постанова

від 22.09.2020 по справі 460/53/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/53/20 пров. № А/857/6382/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Хобор Р.Б., Шевчук С.М.,

з участю секретаря судового засідання Цар М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року у справі № 460/53/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМО - ФРОСТ" до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,-

суддя в 1-й інстанції -Комшелюк Т.О.,

час ухвалення рішення - 03.04.2020 року,

місце ухвалення рішення - м. Рівне,

дата складання повного тексту рішення - 03.04.2020 року,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРМО-ФРОСТ" (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач 1), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 2) про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДФС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації, від 2 травня 2019 року № 1152273/36221872 та від 2 серпня 2019 року № 1244248/36221872, а також зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні позивача від 8 лютого 2019 року № 3 та від 26 лютого 2019 року № 11 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що він здійснює торгівлю сендвіч-панелями як безпосередньо із площадки за адресою місто Рівне, вулиця Старицького, будинок 45, так і шляхом доставки товару на склад (площадку) покупця (контрагента). Постійним постачальником сендвіч-панелей позивачу є фірма ARCON S.C. (Польща). Постійним покупцем у позивача сендвіч-панелей, придбаних у фірми ARCON S.C. (Польща), є Товариство з обмеженою відповідальністю «ТИТАН» . Під час постачання позивачем сендвіч-панелей для ТзОВ «ТИТАН» були складені, зокрема, податкові накладні від 8 лютого 2019 року № 3 та від 26 лютого 2019 року № 11, реєстрація яких в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена, про що ним отримані відповідні квитанції в автоматизованій системі «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України. Позивач звертає увагу на те, що у надісланих квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків без вказівки конкретного виду критерію, чим порушено норми пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та пункту 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 № 117. Позивач звертає увагу на те, що визначення конкретної ознаки ризиковості впливає на можливість надання в подальшому відповідних документів, перелік яких міститься у пункті 14 вказаного вище Порядку. Також, позивач стверджує, що для реєстрації податкових накладних ним були надані необхідні документи, які, на його думку, були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкових накладних, відтак спірні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних не відповідають критеріям, визначеним у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим вони підлягають скасуванню. З наведених підстав, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року у справі № 460/53/20 позовні вимоги задоволено.

Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що реєстрація податкових накладних зупинена через те, що останні відповідають критеріям ризиковості платника податків, ризиковості здійснення операцій.

Апелянт вказує, що в оскаржуваних рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних відповідачем вказано яких саме документів позивачем не надано. Зокрема, у рішенні від 2 травня 2019 року за № 1152273/36221872 зазначено про те, що позивачем не було надано копій транспортних документів, які б підтверджували транспортування товару з м. Дубно до м. Рівне, пров. Робітничий, 6, та зазначені в ТТН від 22 лютого 2019 року № 0000000002 на доставку товару для ТзОВ «ТИТАН» . У рішенні від 2 серпня 2019 року № 1244248/36221872 вказано, що позивачем не надано копій документів на транспортування товару, специфікацій до договору з ТзОВ «ТИТАН» , складських документів на оприбуткування товарів на складі, оборотно-сальдової відомості, видаткової накладної.

Просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року у справі № 460/53/20 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п.2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.309 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що зупинення реєстрації податкових накладних без зазначення конкретних мотивів та визначених підстав, та прийняття внаслідок цього негативних для платника податку рішення про відмову у реєстрації податкових накладних дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування спірних рішень від 2 травня 2019 року № 1152273/36221872 та від 2 серпня 2019 року № 1244248/36221872.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 31 грудня 2018 року між позивачем та підприємством ARCON S.C. (Польща) укладений зовнішньоекономічний контракт № 31/12, за умовами якого ARCON S.C. зобов`язалося поставляти позивачу товар, в тому числі сендвіч-панелі теплоізоляційні стінові (а.с.18-20).

В січні-лютому 2019 року позивачем згідно з вантажними митними деклараціями від 23 січня 2019 року № UA209200/2019/001167 та від 15 лютого 2019 року UA209200/2019/003127 (а.с.21-22) отримано від ARCON S.C. сендвіч-панелі, в тому числі сендвіч-панелі PPU100 у кількості 165,8 м.кв., PPU60 у кількості 51,19 м.кв. та PPU50 у кількості 248 м.кв., які були оплачені платіжним дорученням від 14 січня 2019 року № 260JBKLJ0 та від 13 лютого 2019 року № 275JBKLJ0 (а.с.23-24).

При цьому, 17 жовтня 2017 року між позивачем та ТзОВ "ТИТАН" (68300, Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Кубишкіна, 1; код ЄДРПОУ 25415133) укладений договір поставки (а.с.49-50), за умовами якого позивач зобов`язався передавати у власність ТзОВ "ТИТАН» товар в асортименті, визначеному у видаткових накладних та специфікаціях (пункт 1.1. договору ). Термін дії договору поставки три роки (пункт 7.1. Договору).

08 лютого 2019 року, на виконання вказаного вище Договору поставки, ТзОВ "ТИТАН" на підставі рахунку-фактури від 4 січня 2019 року № СФ-0000001 (а.с.25), здійснило позивачу попередню оплату за сандвіч-панелі в сумі 162800грн, що підтверджується банківською випискою (а.с.26).

Того ж дня, позивачем як продавцем (постачальником) сформовано податкову накладну № 3 на суму 162800грн., в тому числі податок на додану вартість 27133,33грн (а.с.35), та засобами телекомунікаційного зв`язку подано її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, 26 лютого 2019 року ТзОВ "ТИТАН", на підставі рахунку від 22 лютого 2019 року № СФ-000005 (а.с.40), здійснило позивачу попередню оплату за сендвіч-панелі в розмірі 71100грн, що підтверджується банківською випискою (а.с.41).

З огляду на наведене, 26 лютого 2019 року позивачем як продавцем (постачальником) сформовано податкову накладну № 11 на суму 71100грн., в тому числі податок на додану вартість 11850грн (а.с.44), та засобами телекомунікаційного зв`язку подано її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Сендвіч-панелі PPU100 у кількості 165,8 м.кв., PPU60 у кількості 51,19 м.кв. та PPU50 у кількості 248 м.кв., були поставлені позивачем ТзОВ "ТИТАН" згідно з видатковими накладними від 22 лютого 2019 року № РН-0000003 (а.с.27), від 1 квітня 2019 року № РН-0000007 (а.с.42) та товарно-транспортними накладними від 22 лютого 2019 року № 0000000002 (а.с.28), від 1 квітня 2019 року № 0000000004 (а.с.43).

28 лютого 2019 року позивачем через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України отримана квитанція про прийняття та зупинення реєстрації податкової накладної від 8 лютого 2019 року № 3. У квитанції зазначено, що реєстрація податкової накладної зупинена з підстав її відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.36).

Крім того, 2 квітня 2019 року позивачем через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України отримана квитанція про прийняття та зупинення реєстрації податкової накладної від 26 лютого 2019 року № 11. У квитанції зазначено, що реєстрація податкової накладної зупинена з підстав її відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.45).

18 квітня 2019 року позивачем надіслано повідомлення за № 2 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної від 8 лютого 2019 року № 3, реєстрація якої зупинена (а.с.37), з доданням додатків на 30 аркушах.

Також, 1 серпня 2019 року позивачем надіслано повідомлення за № 1 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної від 26 лютого 2019 року № 11, реєстрація якої зупинена (а.с.62), з доданням додатків на 27 аркушах.

Рішенням Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 2 травня 2019 року № 1152273/36221872 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 8 лютого 2019 року № 3 із зазначенням такої причини: "Надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Додаткова інформація (вказати конкретні документи): Надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної. Зокрема, платником не надано копій транспортних документів, які б підтверджували транспортування товару з м. Дубно (вказано CMR № 294835, як місце розвантаження вантажу) до м. Рівне, провул. Робітничий, 5 (де знаходяться орендовані площі платника) і зазначені в ТТН № 0000000002 від 22.02.2019р. на доставку товару для ТОВ «ТИТАН» " (а.с.39).

Рішенням Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 2 серпня 2019 року № 1244248/36221872 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 26 лютого 2019 року № 11 із зазначенням такої причини: "Надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Додаткова інформація (вказати конкретні документи): Надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зокрема, не надано копій документів на транспортування товару, специфікації до договору з ТзОВ «ТИТАН» , складських документів на оприбуткування товарів на складі, оборотно-сальдової відомості. Крім того, в поясненні платника відмічено, що передача товару відбулася 01.04.2019, однак видаткової накладної не надано." (а.с.64).

Позивач, не погоджуючись з рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних від 8 лютого 2019 року № 3 та від 26 лютого 2019 року № 11 та вважаючи такі рішення протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом а пункту 185.1. статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до пункту 187.1. статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з пунктом 74.3. статті 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з пунктом 201.16. статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117).

Згідно з пунктами 12, 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

В квитанціях щодо зупинення реєстрації податкових накладних № 3 від 08.02.2019 року, № 11 від 26.02.2019 року зазначено, що ПН/РК відповідає підпункту 1.6 пункту 1 Критерії ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Критерії ризиковості платника податку викладені у листі виконуючого обов`язки голови ДФС України від 05 листопада 2018 року Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників та коефіцієнтів, що визначають позитивну податкову історію (далі - лист ДФС).

Так, підпункт 1.6 пункту 1 листа ДФС містить сім різних критеріїв ризиковості платника податків, а саме:

1) платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

2) дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

3) платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

4) платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

5) платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

6) платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

7) наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Тобто, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від визначення фіскальним органом конкретного переліку документів, який пов`язаний з видом критерію ризиковості платника податку.

Зі змісту квитанцій № 1 слідує, що контролюючий орган запропонував платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Проте, контролюючий орган, відповідно до пункту 13 Порядку № 117, не вказав конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений пунктом 14 Порядку № 117, які є необхідними для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Згідно з пунктом 18 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Відповідно до пунктів 20, 21, 27 Порядку № 117 зазначені комісії приймають рішення про:

- реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

- відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Водночас, відповідно до пропозиції надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН позивач надіслав пояснення та документи на підтвердження реальності господарської діяльності з його контрагентом, які на думку позивача, є достатніми.

В рішеннях № 1152273/36221872 від 02 травня 2019 року, № 1244248/36221872 від 02 серпня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної відповідно № 3 від 08.02.2019 року, № 11 від 26.02.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначено, що платник податку не надав копій документів. Платник податків не надав, зокрема, у рішенні від 2 травня 2019 року за № 1152273/36221872 зазначено що не було надано копій транспортних документів, які б підтверджували транспортування товару з м. Дубно до м. Рівне, пров. Робітничий, 6, та зазначені в ТТН від 22 лютого 2019 року № 0000000002 на доставку товару для ТзОВ «ТИТАН» , у рішенні від 2 серпня 2019 року № 1244248/36221872 вказано, що позивачем не надано копій документів на транспортування товару, специфікацій до договору з ТзОВ «ТИТАН» , складських документів на оприбуткування товарів на складі, оборотно-сальдової відомості, видаткової накладної.

Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що не можуть вважатись слушними твердження податкового органу про ненадання платником податків певних документів, з тих підстав, що такі документи, при надісланні повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, не витребовувались податковим органом.

Тому, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає, що оскаржені рішення про відмову в реєстрації податкових накладних необхідно скасувати.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції у цій справі, суд апеляційної інстанції зазначає, що спірні рішення є неконкретизованими, відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій та свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або свідчили б про наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків, а також підстав для відмови у реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі РуїзТорія проти Іспанії , параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні Петриченко проти України (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 229, 308, 310, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року у справі № 460/53/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Р. Б. Хобор С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 24.09.2020 року