Рішення

від 06.04.2020 по справі 480/4292/19

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2020 р. Справа №480/4292/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "МУТМ" про стягнення податкового боргу, накладення арешту, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "МУТМ" (далі - відповідач, ТОВ "Виробничо-торгівельна фірма "МУТМ") за рахунок коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 64841,75 грн, та накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку, на суму податкового боргу 64841,75 грн. Позовні вимоги мотивує вимоги тим, що відповідач всупереч вимог п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України порушив строки сплати податків, у зв`язку з чим за ним утворилася вказана заборгованість. Крім того, у відповідача відсутнє майно або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, тому ГУ ДПС у Сумській області просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться на відкритих рахунках у банках та в інших фінансових установах, та належать ТОВ "Виробничо-торгівельна фірма "МУТМ".

Відповідач про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повідомлявся за останнім відомим місцем реєстрації, проте до суду повернулося поштове відправлення з ухвалою. Таким чином, суд вважає, що ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі не вручена відповідачу з не залежних від суду причин. З огляду на вимоги ч. 11 ст. 126 КАС України суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. В установлений строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав. З огляду на положення ч. 6 ст. 162 КАС України суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа та є платником податків та зборів, передбачених Податковим кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість на суму 64841,75 грн виникла внаслідок несплати до бюджету узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Так, 20.03.2019 р. позивачем була проведена камеральна перевірка своєчасності сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість ТОВ "Виробничо-торгівельна фірма "МУТМ" по деклараціям за серпень 2018 року, вересень 2018 року, якою встановлено порушення, а саме несвоєчасну сплату до бюджету податкового зобов`язання по податку на додану вартість згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень 2018 року, вересень 2018 року, чим порушено п. 57.1 ст. 57, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України. За наслідками проведеної перевірки складено Акт від 20.03.2019 р. № 937/18-28-54-12/42292820 (а.с.11).

За результатами проведеної перевірки відповідача ГУ ДФС у Сумській області було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0024445412 від 29.03.2019 р., яким відповідача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 150,00 грн за платежем - податок на додану вартість (а.с.13).

22.03.2017 р. позивачем була проведена камеральна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "Виробничо-торгівельна фірма "МУТМ" за січень 2019 року, якою встановлено порушення п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, п.п 4, 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28 січня 2016 року N 21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за N 159/28289, внаслідок чого завищено суму податкового кредиту на суму 49774,00 грн та занижено суму, що підлягала сплаті до державного бюджету, на суму 49774,00 грн. За наслідками проведеної перевірки складено Акт від 22.03.2019 р. № 1105/18-28-54-12/42292820 (а.с.15-16).

За результатами проведеної перевірки відповідача ГУ ДФС у Сумській області було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0026985412 від 09.04.2019 р., яким відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість - у розмірі 62217,50 грн, у т.ч. за податковим зобов`язанням - 49774,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 12443,50 грн (а.с.17).

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, вважається податковим боргом.

Оскільки зазначені податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку, визначена ними сума грошового зобов`язання є узгодженою та набула статусу податкового боргу.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення податкового боргу позивачем було виставлено ТОВ "Виробничо-торгівельна фірма "МУТМ" податкову вимогу від 03.06.2019 р. № 6895-17 на суму 64841,75 грн (а.с.19), яка була надіслана відповідачу поштою, проте сума боргу не сплачена.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Заборгованість відповідачем не сплачена, що підтверджується довідкою-розрахунком податкової заборгованості ТОВ "Виробничо-торгівельна фірма "МУТМ" (а.с.6), і складає 64841,75 грн.

Відповідно до ч. 1 п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п.п. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що податкова заборгованість відповідачем станом на день розгляду справи не сплачена та складає 64841,75 грн, що підтверджується матеріалами справи, тому суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення вказаної суми заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку, на суму податкового боргу, з огляду на таке.

Відповідно до п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п.п. 94.1, 94.2, 94.4 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

На підставі п. 94.6.2 ст. 94 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

З наведених норм вбачається, що чинним законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість звернення до суду з відповідним позовом, але й за наявності підстав (умов) для такого звернення. Тобто законодавцем передбачена сукупність обставин, за наявності яких можливе застосування адміністративного арешту.

Так, наявність у відповідача податкового боргу, а також наявність обставин, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом, є підставами для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку.

Разом з тим позивачем не було надано суду та не було доведено належними та допустимими доказами, що у відповідача відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, як і не доведено того, що ним вчинялися дії щодо проведення опису майна ТОВ "Виробничо-торгівельна фірма "МУТМ" з метою погашення податкового боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи, що позивачем не надано доказів відсутності майна для погашення податкового боргу відповідача та не доведено іншими доказами обгрунтованість такої вимоги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, тому в задоволенні даної вимоги необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головног управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 42144399) до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "МУТМ" (40030, м. Суми, вул. Петропавлівська, 70, код ЄДРПОУ 42292820) про стягнення податкового боргу, накладення арешту - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "МУТМ" (40030, м. Суми, вул. Петропавлівська, 70, код ЄДРПОУ 42292820) за рахунок коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 64841,75 (шістдесят чотири тисячі вісімсот сорок одна гривня 75 копійок) грн на р/р UA208999980000031110029018002, отримувач УК у м. Сумах/м. Суми/14060100, код класифікації доходів бюджету 14060100, код отримувача 37970593, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка отримувача 899998.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Л.М. Опімах