Постанова

від 06.10.2020 по справі 480/4292/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Л.М. Опімах

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 р. Справа № 480/4292/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.04.2020, по справі № 480/4292/19

за позовом Головного управління ДПС у Сумській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "МУТМ"

про стягнення податкового боргу, накладення арешту,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Сумській області звернулось до суду із адміністративним позовом, у якому просило стягнути з ТОВ "Виробничо-торгівельна фірма "МУТМ" за рахунок коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 64841,75 грн, та накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку, на суму податкового боргу 64841,75 грн.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Виробничо-торгівельна фірма "МУТМ" за рахунок коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 64841,75 грн. на р/р UA208999980000031110029018002, отримувач УК у м. Сумах/м. Суми/14060100, код класифікації доходів бюджету 14060100, код отримувача 37970593, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка отримувача 899998.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, зазначає, що з урахуванням даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у ТОВ "Укржилмоноліт" у відповідача відсутнє майно, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, наявні підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ "Виробничо-торгівельна фірма "МУТМ".

На підставі ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судовим розглядом, 20.03.2019 податковим органом проведена камеральна перевірка своєчасності сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість ТОВ "Виробничо-торгівельна фірма "МУТМ" по деклараціям за серпень 2018, вересень 2018,.

За наслідками проведеної перевірки складено акт від 20.03.2019 № 937/18-28-54-12/42292820, яким зафіксовано наступні порушення: несвоєчасну сплату до бюджету податкового зобов`язання по податку на додану вартість згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень 2018, вересень 2018, чим порушено п. 57.1 ст. 57, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України.

За результатами проведеної перевірки відповідача Головне управління ДФС у Сумській області прийняте податкове повідомлення-рішення № 0024445412 від 29.03.2019, яким відповідача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 150,00 грн за платежем - податок на додану вартість.

22.03.2019 податковим органом проведена камеральна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "Виробничо-торгівельна фірма "МУТМ" за січень 2019.

За наслідками проведеної перевірки складено акт від 22.03.2019 № 1105/18-28-54-12/42292820, яким зафіксовано наступні порушення: п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, п.п 4, 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28 січня 2016 року N 21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за N 159/28289, внаслідок чого завищено суму податкового кредиту на суму 49774,00 грн. та занижено суму, що підлягала сплаті до державного бюджету, на суму 49774,00 грн.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДФС у Сумській області прийняте податкове повідомлення-рішення № 0026985412 від 09.04.2019, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість - у розмірі 62217,50 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням - 49774,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 12443,50 грн.

В подальшому з метою погашення податкового боргу Головним управлінням ДФС у Сумській області виставлено ТОВ "Виробничо-торгівельна фірма "МУТМ" податкову вимогу від 03.06.2019 № 6895-17 на суму 64841,75 грн., яка була надіслана відповідачу поштою.

Отже, заборгованість у розмірі 64841,75 грн. виникла внаслідок несплати ТОВ "Виробничо-торгівельна фірма "МУТМ" до бюджету узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

Позивач, зазначаючи про несплату відповідачем податкового боргу у строки, визначені Податковим кодексом України, відсутність у платника податків майна, що може бути використане як джерело погашення податкового боргу, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що несплачена відповідачем сума узгодженого податкового зобов`язання є податковим боргом, що підлягає стягненню у судовому порядку. У той же час, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав накладення арешту на кошти та інші цінності, у зв`язку із недоведеністю податковим органом відсутності у відповідача майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Так, рішення суду першої інстанції оскаржено позивачем в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банку, на суму податкового боргу.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 Податкового кодексу України.

Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Отже, норми статті 94 Податкового кодексу України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від його предмета.

Відповідно до п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Згідно з абз. 2 п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Водночас Податковим кодексом України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу.

Так, відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

У свою чергу, відсутність умов для застосування арешту коштів платника податків, передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, за наявності умов, встановлених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, не може бути підставою для відмови у застосуванні арешту коштів на рахунках платника податків, оскільки норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов`язковою до виконання.

Таким чином, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням; арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.

Підставою застосування арешту коштів ТОВ "Виробничо-торгівельна фірма "МУТМ" податковим органом визначено відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг.

На підтвердження зазначених обставин позивач посилається на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Втім колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції та зазначає, що позивачем не доведено належними доказами відсутність у відповідача майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, оскільки дані Державного реєстру не містять інформації стосовно повного переліку можливого майна, що перебуває у власності відповідача, зокрема такого, права на які не підлягають державній реєстрації.

Крім того, не надано доказів стосовно вчинення податковим органом дій щодо проведення опису майна ТОВ "Виробничо-торгівельна фірма "МУТМ" з метою встановлення права власності на майнові активи платника податків з метою погашення податкового боргу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачем не доведені обставини, визначені податковим законодавством, а наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 по справі № 480/4292/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов Г.Є. Бершов