Рішення

від 06.04.2020 по справі 703/4100/19

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/4100/19

2/703/339/20 .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2020 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі судового засідання Бойко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, Товариство з обмеженою відповідальністю Альфа-Агро КВГ про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на будинковолодіння АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 3,3065 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адмінмежах Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області.

Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняв позивач шляхом подачі заяви до державної нотаріальної контори, однак нотаріус не в змозі видати йому свідоцтво про право власності на спадкове майно оскільки відсутні правовстановлюючі документи. Тому звернувся до суду з даною позовною заявою про визнання за ним права власності на спадкове майно по закону, оскільки позбавлений можливості в нотаріальному порядку отримати свідоцтво про право на спадщину за законом.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 жовтня 2019 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання на 09 грудня 2019 року.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 09 грудня 2019 року до участі у розгляді справи залучено в якості 3-ї особи Товариство з обмеженою відповідальністю Альфа-Агро КВГ.

Ухвалою суду від 16 березня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06 квітня 2020 року.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, згідно якої просив справу розглядати без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Представник Головного управління ДПС у Черкаській області в судове засідання не з`явився, надіслав до суду відзив в якому зазначив, що спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася до 01 квітня 2004 року , а тому у даному випадку відносини спадкування регулюються нормами ЦК УРСР 1963 року. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави. Щодо позовних вимог позивача зазначив, що позивач не навів доказів якими саме діями відповідач порушив його права. Крім того, вказав, що враховуючи норми законодавства Головне управління ДПС у Черкаській області є неналежним відповідачем, просив у задоволені позовних вимог позивача відмовити.

Представник 3-ї особи Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області надали суду пояснення в яких зазначили, що у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) зареєстровано сертифікат на ім`я ОСОБА_2 серія ЧР в„–0163229 за № 260 від 21 січня 1997 року, який отримано власником, про що свідчить її підпис. У Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю громадян Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області зареєстровано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 469689 на ім`я ОСОБА_2 за № 328 від 20 вересня 2004 року, згідно розпорядження Смілянської райдержадміністрації від 07 вересня 2004 № 356 на площу 3,31 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, але відсутня дата і підпис одержання власником державного акту на право власності на земельну ділянку.

Розпорядженням Смілянської райдержадміністрації від 29 грудня 2012 року № 573 Про внесення змін до розпорядження райдержадміністрації від 16 жовтня 2012 року № 408 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на умовах оренди строком на 5 років ТОВ Берег№ земельними ділянками в тому числі і земельною ділянкою із кадастровим №7123780500:02:001:0210.

У подальшому земельна ділянка була зареєстрована у Національній кадастровій системі 29 березня 2013 року з кадастровим № 7123780500:02:001:0210 з цільовим призначенням земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,3065 га.

Згідно Національної кадастрової системи на вказану земельну ділянку зареєстровано право оренди від 16 травня 2017 року терміном на 25 років за ТОВ Альфа-Агро КВГ.

Представник 3-ї особи Товариство з обмеженою відповідальністю Альфа-Агро КВГ в судове засідання не з`явився, хоча про день і час розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Суд вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи вважає позовну заяву ОСОБА_1 обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 , яке видане 08 січня 2003 року Балаклеївською сільською радою Смілянського району Черкаської області (а.с.8).

Із свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 виданого Балаклеївською сільською радою Смілянського району Черкаської області 13 липня 1968 року матір`ю ОСОБА_1 , 1968 року народження значиться ОСОБА_2 (а.с. 6).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області №1186 від 05 червня 2018 року вбачається, що згідно погосподарського обліку за 2016-2020 роки (книга № 21) за ОСОБА_2 зареєстрований житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Із довідки КП ЧООБТІ № 1221-о від 11 вересня 2019 року вбачається, що станом на 01 січня 2013 року у ЧООБТІ право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 не зареєстроване (а.с. 10).

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 169389 виданого 20 вересня 2004 року Смілянською райдержадміністрацією вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 3,31 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 16).

Як вбачається із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25 вересня 2019 року із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_1 , однак йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, а саме на земельну ділянку площею 3,3065 га, яка розташована в межах Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області, та житловий будинок АДРЕСА_1 що залишилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 20).

Щодо посилання представника відповідача, викладене у відзиві на позовну заяву, про те, що Головне управління ДПС у Черкаській області не порушувало прав позивача, а тому є неналежним відповідачем у цій справі, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилась до 01 січня 2004 року , а тому до цих правовідносин мають бути застосовані положення ЦК УРСР 1963 року.

Частиною 1 ст. 555 ЦК УРСР було встановлено, що спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави, якщо спадкодавець все майно або частину його заповів державі або якщо у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або якщо всі спадкоємці відмовились від спадщини.

Аналіз зазначеної норми матеріального права дає можливість суду зробити висновок, що перехід спадкового майна у власність держави за наявності передбачених ст. 555 ЦК УРСР підстав не передбачав необхідності вжиття зі сторони держави будь-яких додаткових дій, зокрема прийняття спадщини у порядку встановленому ст. ст. 548, 549 ЦК УРСР.

ЦК УРСР, чинним на момент відкриття спадщини, не передбачено процедури визнання спадщини відумерлою. Цей інститут спадкового права з`явився лише із набранням чинності ЦК України, тобто починаючи із 01 січня 2004 року.

Пунктом 12 ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну податкову службу в Україні в редакції чинній на день відкриття спадщини, до функцій державних податкових інспекцій належало, зокрема, проведення роботи, пов`язаної з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законом порядку безхазяйного майна,майна, що перейшло за правом спадкування до держави.

Системний аналіз норм ЦК УРСР у взаємозв`язку із нормами Закону України Про державну податкову службу в Україні дає суду підстави зробити висновок, що за позовом про визнання права на спадщину, яка відкрилась до 01 січня 2004 року, належними відповідачами є спадкоємці померлого, а за їх відсутності, відмови від спадщини, позбавлення права на спадщину, неприйняття спадщини - держава в особі відповідного органу Державної податкової служби.

Вказані висновки узгоджуються із постановою Верховного Суду від 15 травня 2019 року по справі № 391/769/17, яка згідно ч.4 ст.263 ЦПК України має бути врахована судом під час розгляду цієї справи.

Посилання представника відповідача на положення ст.137 ЦК УРСР суд вважає помилковим, оскільки цієї нормою матеріального права передбачено правові аспекти виявлення та обліку безхазяйного майна, тобто майна, яке не має власника або власник якого невідомий. Норми ст.137 ЦК УРСР, на які посилається у відзиві представник відповідача, розміщені у главі 12 розділу II ЦК УРСР Виникнення і припинення права власності , натомість норми, що регулюють спадкові правовідносини, містяться у розділі VII того ж кодифікованого закону. Таким чином, положення ст.137 ЦК УРСР не регулюють спадкові правовідносини, оскільки мають інший об`єкт регулювання.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільний кодекс України в редакції 2004 року такий застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Статтею 548 ЦК (в редакції 1963 року) визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відтак, суд прийшов до беззаперечного висновку, що ОСОБА_1 , який є сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вступив в управління і володіння спадковим майном та прийняв спадщину шляхом подачі заяви до державної нотаріальної контори, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25 вересня 2019 року.

Статтею 1218 ЦК України визначено до складу спадщини входять усі права та обов`язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як передбачено ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Стаття 1270 ЦК України визначено для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , а саме п.3.1 державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5 та зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за №157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками №32 та №33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на житловий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року №105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалося рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Проте, незважаючи на внесення записів у погосподарські книги, більшість громадян своє право власності в БТІ не зареєстрували (не оформили).

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56 передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Окрім того, статтею 131 ЦК 1963 року визначено, складовою частиною речі є все те, що не може бути відділене від неї без пошкодження і істотного знецінення речі. При переході права на річ складові частини її не підлягають відділенню.

Стаття 132 ЦК 1963 року передбачає, приналежністю є річ, призначена служити головній речі, зв`язана з нею спільним господарським призначенням. Приналежність наслідує долю головної речі, якщо в договорі або в законі не встановлено інше.

З письмових доказів наявних в матеріалах справи, а саме з довідки виконавчого комітету Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області №1186 від 05 червня 2018 року та технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 04 липня 2018 року, вбачається що спадкодавець набув право власності на спірний будинок та надвірні споруди.

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Статтею 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З копії державного акту на право власності на земельну ділянку вбачається належність на праві власності земельної ділянки площею 3,3065 га ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-ІV, право власності на нерухомість підлягає обов`язковій державній реєстрації та виникає з моменту такої реєстрації. Будь-які правочини щодо нерухомого майна, в тому числі видача свідоцтва про право на спадщину, вчиняються, якщо право власності на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-ІV права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

На підставі п. 4.14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів.

Відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно та державної реєстрації права власності на нього позбавляє права спадкоємця оформити спадщину у нотаріуса після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , відтак його звернення до суду з даним позовом є правомірним та обґрунтованим.

Стаття 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до листа Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Статтею 392 ЦК України визначено, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту, відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.

На стягненні судових витрат позивач не наполягав.

На підставі вищевикладеного та керуючись, ст.ст. 15, 16,181, 182, 334, 392,1217, 1218, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільний кодекс України в редакції 2004 року, ст.ст. 131, 132, 548 ЦК України в ред. 1963 року, ст.ст. 1, 2, 76, 81, 82, 89, 200, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України, ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-ІV, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування , Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5, ст. 125 ЗК України, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, Товариство з обмеженою відповідальністю Альфа-Агро КВГ про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на будинковолодіння АДРЕСА_1 , а саме зазначені в технічному паспорті: літери А-1 - житловий будинок (загальною площею 38,4 кв.м., житловою площею 12,9 кв.м.), а - прибудова, Б - сарай, ворота з хвірткою № 1, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 3,3065 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адмінмежах Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області, кадастровий номер 7123780500:02:001:0210, що належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 169389 виданого 20 вересня 2004 року Смілянською райдержадміністрацією Черкаської області.

Рішення може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований АДРЕСА_1 , житель АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , паспорт серія НОМЕР_5 виданий Смілянським МРВ УМВС України в Черкаській області 26 липня 2005 року.

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області, юридична адреса: вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 43142920.

3-ті особи: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, юридична адреса: вул. Смілянська, 131, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 39765890.

Товариство з обмеженою відповідальністю Альфа-Агро КВГ, юридичне адреса: вул. Шевченка, 1-А, с. Куцівка, Смілянський район, Черкаська область.

Головуючий О.П.Опалинська